Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин

На процес розробки прогнозу в міжнародних відносинах впливає:

· складність об’єкта прогнозування – чим складніший об’єкт прогнозування, тим складніший процес розробки прогнозу та більші витрати на нього (складність об’єкта прогнозування визначається його приналежністю до певного типу цивілізації: доіндустріальної, індустріальної, постіндустріальної);

· ступінь формування об’єкта прогнозування, як системи – об’єкт, що не склався як система (незавершеність геополітичної самоідентифікації країни, дифузія геополітичного коду держави, дифузія геоекономічного коду держави, лімітрофні характеристики геополітичного статусу країни), прогнозувати важко, а розвиток його окремих підсистем практично неможливо;

· наявність знань про об’єкт прогнозування, його структуру, зв’язки, закони функціонування та тенденції розвитку (знання про геополітичний та геоекономічний коди держави, знання концептуальних засад національної геополітичної школи, знання імперативів національної стратегічної культури, знання архетипів національної культури) – навіть якщо об’єкт сформувався як система, але він є недостатньо дослідженим (необізнаність із новітніми геополітичними та геоекономічними технологіями об’єкту прогнозування, які застосовуються ним в умовах цивілізаційних трансформацій та зміни парадигми міжнародних відносин) то прогнозування ускладнюється;

· місце об’єкта прогнозування в більш широкій системі, кількість та складність зовнішніх зв’язків тощо (місце країни в геополітичній та геоекономічній структурі світу).

Зміна теоретико-методологічний підходів до передбачення характеру міжнародних відносин

Глобальний світ як симбіоз (перетин) просторів

Ієрархія просторів

вихід геоекономіки на панівні позиції

Геоекономічний атлас світу

Геоекономічний атлас – це багаторівнева високорухлива міжанклавна і міждержавна система, виграш в якій визначається, по-перше, здатністю швидко адаптуватися до її вимог і змін й інтегруватися в неї; по-друге, володінням передовими інтелектуальними, інформаційними і комунікаційними можливостями. Освоєння цієї системи дозволяє вести стратегічну операцію в геоекономічному просторі.

Для вирішення стратегічних задач і ухвалення відповідних рішень потрібна інтерпретація геоекономічного простору, зручна для складання електронної (комп'ютерної) версії геоекономічного атласу, у тому числі і його національної частини.

Електронна версія геоекономічного атласу світу – це відображення геоекономічного атласу в комп'ютерному варіанті (програмне забезпечення і використовування інформаційних систем), зручному для вирішення різних стратегічних ситуаційних задач.

Геоекономічний простір можна представити у формі «листкового пирога», набору «електронних карт» – «сторінок» геоекономічного атласу.

«Сторінки» геоекономічного атласу

комп'ютерна версія політичної карти світу (з відображенням зон впливу, центрів впливу, багатополюсності світу, стратегічних осей і політичних альянсів і т.д.);

ресурсні сторінки атласу: енергетична, сировинна, трудових ресурсів і т. д.;

сторінка фінансових потоків – геофінанси;

сторінка, що відображає блукаючі інтернаціонально-відтворювальні ядра (ІВЯ), відображення військової компоненти в співвідношенні з ними (військово-стратегічні альянси, угрупування і т. д.);

комунікаційна сторінка (система стратегічних комунікацій, обслуговуючих функціонування ІВЯ);

екологічна сторінка з нанесеними зонами підвищеної техногенної небезпеки (техногенні катастрофи) і т.д.

Особливий розділ представляє інтерпретація національної частини геоекономічного атласу світу, де наносяться економічні межі, рубежі геоекономічних устремлінь національних економік, геоекономічні плацдарми і т.д.

Комп'ютерна версія геоекономічного атласу надає можливість для ситуаційного «програвання» геоекономічного простору в умовах всіляких глобальних переміщень, зміни цивілізаційних координат (постіндустріальних, техногенної фази постіндустріалізму, неоекономічної моделі цивілізаційного розвитку, формування етноекономічних систем і т. д.).

Наповнення геоекономічного атласу світу

Матеріалізація геоекономічного атласу грунтується на трьох ключових моментах:

1) на геоекономічному атласі повинна бути розгорнута широка панорама глобальних процесів, що відносяться до різних сфер сучасного світового простору: геоекономічного, геополітичного і геостратегічного;

2) вироблення національної довготривалої стратегії взаємодії із зовнішнім світом припускає максимально просту і зручну форму для своєчасного і достовірного орієнтування на геоекономічному атласі;

3) електронна (комп'ютерна) версія геоекономічного атласу, що розробляється, повинна базуватися на відповідній достовірній інформаційній базі, формулюванні методики ситуаційного стратегічного комбінування, вирішені різних стратегічних задач, розробці типових ситуаційних стратегічних варіантів (комбінацій), формуванні високих геоекономічних технологій як інструменту операції на геоекономічному атласі світу.

Етапи формування геоекономічного атласу:

Етап I: розробка технічного завдання на створення електронної версії геоекономічного атласу світу, у тому числі його національної частини.

На цьому етапі формуються ідеологія національного атласу, його теоретичне ядро, структура, види інтерпретацій, набір «сторінок» та їхнє співвіднесення з іншими сторінками (інтерпретаціями) і т.п.

Етап II: інформаційне наповнення геоекономічного атласу.

Визначається необхідна, але достатня інформація по матеріалізації тих або інших зрізів геоекономічного атласу («сторінок»), визначається система агрегованих показників, аналізуються інформаційні технології стосовно атласу, що розробляється, і т.д.

Етап III: топологічне відображення геоекономічного атласу і апроксимація.

На цьому етапі опрацьовуються логічні і математичні моделі, що забезпечують стратегічну операцію в геоекономічному просторі.

Етап IV: операція на геоекономічному атласі світу з використанням високих геоекономічних технологій.

Тут розробляються основні, стратегічно важливі задачі, набір стратегічних рішень, високих геоекономічних технологій, програються різні ситуаційні варіанти і т.д. Досліджуються типові (базові) стратегічні ситуації, які в автоматичному режимі прочитують ситуаційні варіанти. Формується система оперативного доведення інформації до відповідного рівня «споживачів» (вища ланка державного управління, керівництва фірми).

Етап V: формується методологічна і методична база підготовки фахівців для роботи на геоекономічному атласі світу.

Зміст «сторінок» геоекономічного атласу світу

Політична «сторінка» (карта) світу – це панорама територіально-географічних комбінацій, стратегічних альянсів та інтеграційних угрупувань тих або інших держав, розчленовування економіки на різні соціально-економічні уклади, зумовлювані національними межами, стратегічні устремління держав на панування в культурному, духовно-етичному, етнічному плані, що не виходять за адміністративно-державні конфігурації.

Організаційно-економічна «сторінка» – це міжфірмовий (межанклавний) розподіл праці, що зародився під впливом процеів глобалізації і перекроїв політичну карту світу. Національні економіки «розтягуються» відразу декількома транснаціональними фірмами як ланки різних комплексів, різних інтернаціоналізованих відтворювальних циклів (ядер). На геоекономічний атлас наносять межі взаємодії ІВЯ – економічні межі, які не співпадають з національними (державними)і мають рухомий, блукаючий характер.  

«Сторінка» спеціалізації регіонів пов'язана з розчленовуванням геоекономічного простору залежно від спеціалізації тих або інших регіонів світу, що склалася на певних видах діяльності. Тут як системоутворючим чинником «в геоекономічному плані» виступає широка палітра видів діяльності, мозаїка спеціалізацій регіонів.

Культурологічна «сторінка» відображає структурні межі, що розділяють глобальний простір на культургеографічні утворення: на карті світу під впливом культурних явищ сформувалися «платформи» цивілізацій, на стиках яких знаходяться проміжні простори, що відіграють особливу роль і дозволяють осмислити геокультурні цивілізаційні популяції. Самі цивілізації зумовлюються дією сакральної вертикалі – релігією або ідеологією, яка співвідносить культуру, соціальну практику і геополітику групи народів з певною вищою реальністю. Подібні цивілізаційні платформи плавно переходять в проміжний простір, в лімітрофи. При цьому околиці цивілізацій (лімес) має нестійкий характер.

Етноекономічна «сторінка» світу відображає новітні утворення, які виходять на поверхню з глибин постіндустріального світу. Ці регіони особливо помітні на фоні цивілізаційного ареалу, де йде бурхливий розвиток постіндустріальної моделі з її вищою техногенною фазою. При цьому окремо розглядається ареал етнонаціональних систем, що чинять опір постіндустріальній трансформації і зберігають власні цінності, відмінні від західних цінностей постіндустріалізму. На стику даних систем формуются новітні популяції, так звані етноекономічні системи, в яких глобальні відтворювальні інтернаціоналізовані процеси, проходячи через велику поліхромну етнонаціональну систему, потрапляють під цю дію. Таким чином, йде відтворювання не тільки товарної маси і послуг, але й відтворювання на індустріально-технологічній основі якості життя із збереженням його самобутності. Значущість виокремлення подібних ареалів полягає в тому, що вони зумовлюють зони гармонізації міжцивілізаційного розвитку, виступають як осереки глобальної стабільності, які розширюються.  

Геофінансовая «сторінка» відображає особливі потоки (рівні) геоекономічного простору, які практично відірвалися від систем, раніше органічно пов'язаної з ними. В даний час складається система міжнародних фінансових інститутів, що оперують світовим доходом, при цьому держави укладають з подібними структурами угоди особливого роду. В їхній основі лежить перетікання в «світовий дохід» прибутку від вкладених інвестицій в акціонерний капітал (оминувши національний), що згодом трансформується в позикові засоби (кредити). В цьому випадку переливаня національного доходу здійснюється за допомогою міжвідомчого правового акту, в якому бере участь і міжнародна структура. Відірвавшися від промислового капіталу, фінансовий капітал створює основу для проведення спекулятивних операцій глобального масштабу і тим самим зароджує такі локальні деформації, які не можуть «виправлятися» за допомогою традиційних засобів міжнародного регулювання.  

На військово-стратегічній сторінці геоекономічного атласу відображають просування ІВЯ та схему відповідного переміщення військових структур (бази, опорні пункти сил швидкого реагування, військові структури по контролю за стратегічними комунікаціями, портовими спорудами, терміналами, магістральними розв'язками, системою газо- і нафтопроводів і т. п.).  

Товарно-вартісна «сторінка» відображає процес інтернаціоналізації за допомогою експортно-імпортних операцій на основі (симбіозу) різних форм розподілу праці: міжанклавного (міжфірмового), міжнародного (міжнаціонального), загального, приватного, одиничного, технологічного і т.д. Тут світовий ринок виступає в складному «багаторівневому варіанті». На різних рівнях світового ринку формується своя кон'юнктура, починаючи від стратегічного, довготривалого товарного обігу (стратегічний ярус), де «вижимаються» стратегічні ефекти, – і закінчуючи традиційним поверхом (ярусом) з його чутливою повсякденною ринковою кон'юнктурою. На кожному поверсі присутні свої структури, свої прийоми операції.

Договірна «сторінка» відображає геоекономічні реалії: наднаціональний рівень організаційних структур, потоків, що сформувалися, а також стимули до створення своєї, відмінної від національної, системи глобальних нормативно-правових домовленостей, які опосередковують всі шари геоекономічного атласу і в цілому представляють глобальну домовленість, меморандум. Водночас на цій сторінці відображаються гострі суперечності, пов'язані з колізіями національних і міжнародних норм.  

Ресурсна (сировинна) «сторінка» відображає контури задіяних (вплетених в глобальні відтворювальні процеси) сировинних, енергетичних, людських та інших ресурсів. Разом з цим на геоекономічній карті повинні бути видимим ареали розвіданих запасів, а також ресурси біологічного походження.  

Екологічна «сторінка» відображає глобальну екологічну ситуацію, вплив індустріально-технологічних моделей розвитку на природно-біологічну рівновагу.  

Наповнення сторінок геоекономічного атласу дозволяє відслідковувати геоекономічну обстановку.

Геоекономічна обстановка ‑ це відповідний стан міжнародних відносин суб’єктів зовнішньополітичного процесу, в якому безпосередньо здійснюється підготовка і використання засобів соціального насильства для відстоювання ними своїх геоекономічних інтересів.

Дата добавления: 2017-02-01