Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин




 

Конвент-аналіз – науковий інструмент прикладного вивчення текстової інформації.

 

Суть конвент-аналізу полягає у систематичному виділенні і фіксації окремих одиниць тексту, квантифікації отриманих даних і наступної інтерпретації результатів з метою оцінки і прогнозування дій політичних акторів.

 

Класифікація інваріантів контен-аналізу

· направлений конвент-аналіз; · ненаправлений конвент-аналіз; · кількісний (частотний) конвент-аналіз; · кількісний конвент-аналіз.

 

 

Етапи застосування методики контекн-аналізу

 

Перший етап – визначення сукупності повідомлень, яку передбачається вивчати. Сукупність повідомлень визначають за допомогою набору критеріїв: · тип повідомлення; · автор повідомлення; · час повідомлення. Приймається рішення стосовно одиниці аналітичного спостереження – окремого елементу того повідомлення (або повідомлень), які необхідно вивчити. Одиниці аналітичного спостереження: · слово або «лексичний символ»; · тема.

 

Другий етап – декомпозиція тексту: виділення зі змісту множини смислових елементів, наступне впорядкування якого залежить від типу або варіанту методики. Вибравши одиницю та її ознаки, дослідник повинен визначити також одиницю підрахунку, яка буде використовуватися для кількісного аналізу матеріалу (частота згадування теми).

 

 

Третій етап – процедура підрахунку або квантифікація множини елементів текстового масиву (визначення відсотку конкретних тем по тематичним одиницям різного змісту: політичним, економічним питанням).

 

 

Четвертий етап – змістовна інтерпретація результатів декомпозиції текстового масиву і квантифікації виділених елементів. Він побудований на виявлення і оцінку таких характеристик текстового матеріалу, які дозволяють дати відповідь на запитання, що хоче підкреслити (скрити) його автор і що є в його розумінні пріоритетним напрямом політичної діяльності. Змістовниа інтерпретація завершується формулюванням аналітичних висновків, які відповідають цілям і задачам дослідження, задекларованих нак початковому етапі.

 

 

П’ятий етап – верифікація отриманих результатів, яка може проводитися або шляхом повторного дослідження іншими дослідниками, або на основі критичного осмислення і співставлення нових даних із вже наявною інформацією.

 


 

Кількісний конвент-аналіз та його прикладне застосування

 

В основі методик із групи ненаправленого пошуку лежить гіпотеза про те, що визначений ланцюг слів тексту може бути репрезентований по відношенню до тексту і його основного змісту.

 

Репрезентативні слова повинні задовольняти двом вимогам: · не мати функціональний характер; · мати велику частоту згадування в тексті.

 

Методика конвент-аналізу (Г. Луман)

1) визначеня принципів виділення репрезентативних слів;

2) аналіз кожного тексту з метою фіксації репрезентативних слів;

3) визначення і ранжування речень тексту в залежності від кількості репрезентативних слів;

4) виділення виразів з найбільшим рангом (частотою згадувань).

 

Направлений кількісний конвент-аналіз ґрунтується на попередньому складанні дослідником-аналітиком переліку категорій і понять, які конкретизують кожну окрему категорію. Текст структуризується і обробляється з врахуванням підговленого переліку(словника). Гіпотеза цього варіанту методики виходить із того, що у вербальному потоці можна підрахувати частоту звернення до теми, наявності/відсутності будь-яких тем, зв’язків між темами, причому основні теми, які визначаються відповідними кількісними показниками, відображають основний зміст текстового матеріалу.


Якісний конвент-аналіз та його прикладне застосування

 

Якісний конвент-анаіз спрямований на врахування узгодження кількісних і якісних показників, характериних для цих елементів (ступеню розгорнутості викладення теми, рангу певного політичного поняття при його згадуванні і т.д.).

 

Якісний конвент-аналіз найбільш ефективий у випадку, коли необхідно визначити мету суб’єкта політичної діяльності, яка виражена у відкритій або латентній формі.

 

Одиниця аналізу

 

Одиницею аналізу – смисловою і якісною – є та частина тексту, яка виокремлюється як елемент, який підводиться під ту чи іншу категорію.   Одиницею аналізу може бути політична (зовнішньополітична) ідея, яка є значимою темою в міжнародному або внутрішньополітичному плані. В тексті вона може бути виражена одним словом або декількома стійкими словосполученнями.   При вивчені міжнародних проблем смислові одиниці можуть включати внутрішні і зовнішні політичні події, осіб, котрі є їхніми ініціаторами, оціночні судження («за – проти», «вигідно – невигідно»), цільові настанови діяльності держави, партій, лідерів, об’єкти цілеспрямованої політичної діяльності, способи досягнення мети (воєнні акції, економічний тиск, політичний вплив) і деякі ключові поняття із сфери політичного життя.  

 

 


Структуризація інформаційного масиву при якісному конвент-аналізу

 

 

 

Схема 1.Структуризація інформаційного масиву

0 – рівень «А» – «змістовно-настановний» (на цьому рівні фіксується назва текстового масиву);

І – рівень «В» – «тематичний», де В1, В2….Вп – основні теми інформаційного масиву;

ІІ – рівень «С» – «проблемний», де С1, С2……Сп – проблеми, які розглядаються автором в рамках окремих тем;

ІІІ – рівень «D» – «цільовий», де D1, D2…… Dп – вказівки на бажаний або реальний стан, який розглядається автором проблеми;

IV – рівень «Е» – атрибутивний, де Е1, Е2…..Еп – вказівки на конкретні характеристики, які становлять зміст проблеми або його елементів.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 162; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.