Методика розробки геополітичного прогнозу

Геополітичне прогнозування – це процес розробки науково обґрунтованого судження про можливі варіанти розвитку політичних подій міжнародного життя в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їхнього здійснення, а також визначення конкретних рекомендацій для практичної діяльності в умовах взаємодії суб’єктів міжнародних відносин.

Основні принципи геополітичного прогнозування:

Основні методи геополітичного прогнозування

За ознаками інформаційного забезпечення:

· фактографічний;

· експертний;

· комбінований.

За принципом обробки інформації:

· статистичний (екстраполяція, інтерполяція, факторний аналіз, кореляційний аналіз);

· випереджальні;

· аналогій (математичні аналогії, історичні аналогії);

· прямі експертні оцінки (експертне опитування, експертний аналіз);

· експертні оцінки із зворотнім зв’язком.

Геополітична обстановка ‑ це реальний, на даний час стан міжнародних політичних відносин між суб’єктами зовнішньої політики в глобальному або регіональному масштабі, в двосторонніх або багатосторонніх відносинах.

Визначення сутності і науковий аналіз геополітичної обстановки ґрунтуються на визнанні наступних вихідних положень:

· геополітична обстановка як соціально-політичне явище набуває визначеності тільки з появою зовнішньої політики як сфери суспільних відносин з приводу влади над простором;

· геополітична обстановка представляє собою сукупність і результат взаємодії факторів і умов, котрими характеризується співвідношення і розстановка політичних сил на відповідному етапі розвитку міжнародних відносин, а також можливості використання ними засобів соціального насильства;

· геополітична обстановка є однією із характеристик політичної галузі як специфічної сфери суспільно-політичного буття. Вона представляє собою єдність географічної і політичної сторін і саме ця єдність надає геополітичній обстановці свою власну визначеність.

Геополітична обстановка преставляє собою сукупність відповідних конкретно-історичних міжнародних політичних відносин, основні тенденції розвитку яких визначаються співвідношенням сил суб’єктів зовнішньої політики.

Методологія аналізу та механізм оцінки геополітичної обстановки

Дослідження і оцінки геополітичної обстановки передбачає розв’язання чотирьох основних проблем:

· визначення сутності самої оцінки геополітичної обстановки, її критеріїв, а також конкретної методики оцінки;

· аналіз і оцінку співвідношення матеріальних і духовних, реальних і потенційних сил суб’єктів геополітичної обстановки;

· визначення характеру і змісту геополітичних доктрин суб’єктів політичних міжнародних відносин;

· аналіз і оцінку реальних геополітичних подій, явищ, процесів, а також виявлення тенденцій їх розвитку, а також підготовку вихідних даних для прогнозування розвитку геополітичної обстановки.

В геополітичних дослідженнях, для аналізу геополітичної обстановки, вибору критеріїв і т.п. застосовується весь спектр методів, прийомів, характерних для системи географічних наук, так і для інших наук, геополітичні аспекти яких включаються до аналізу та оцінки геополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин.

При оцінці геополітичної обстановки, на підставі встановлення тенденцій, важливо знайти співвіднесеність трьох рівнів аналізу:

· довгострокових геополітичних пріоритетів, пов’язаних із особливостями національного географічного, історичного і соціокультурного простору;

· внутрішньої геополітичної динаміки, пов’язаної з нерівномірністю економічного і демографічного розвитку регіону (субрегіону) з утворенням нових держав, із новими формами самосвідомості народів;

· глобальної (світової) динаміки, пов’язаної, з одного боку, з нерівномірністю світового розвитку, а з іншого – із глобальними проблемами, що диктують зміну загальної парадигми планетарного розвитку.

Основні методи геополітичного прогнозування

Метод послідовних наближень застосовується, як правило, для довгострокових прогнозів і полягає в:

· аналізі впливу тенденцій розвитку обстановки в окремих державах через певні проміжки часу на розстановку і співвідношення сил у світі або регіоні;

· аналізі практичної діяльності, спрямованої на недопущення або послаблення змін в обстановці;

· аналізі ймовірного впливу цієї діяльності на першопочатково визначені цілі й інтереси держави, тобто корекція віднайденої тенденції зміни геополітичної обстановки.

Метод ситуаційного аналізу застосовується для короткотермінових прогнозів і полягає в експертній оцінці об’єктивної воєнно-політичної ситуації як цілісної динамічної системи з властивими їй внутрішньою структурою і зовнішніми взаємозв’язками.

Для всіх методів прогнозування геополітичної обстановки характерною є багатоваріантність. В ході дослідження необхідно більш точно визначати ступінь ймовірності, тобто здійсненності того чи іншого варіанту розвитку геополітичної обстановки.

Зазвичай ступенями ймовірності можуть бути оцінки:

· неймовірно;

· малоймовірно;

· ймовірно;

· досить ймовірно.

Для усереднення можна використовувати методи узгодження експертних оцінок.

Можливі напрями розвитку геополітичної ситуації можуть бути виявлені і аналітичним шляхом в результаті порівняльної оцінки ступеня реалізації цілей різних держав, важливості їхніх інтересів, співвідношення сил у регіоні, а також особливостей воєнно-політичного курсу керівництва держав.

Висновок: Прогнозування зміни геополітичної обстановки ґрунтується на аналізі тенденцій її розвитку. Екстраполюючи їх вплив на формування обстановки на певний відрізок часу, співставляючи і взаємнопов’язуючи можливі наслідки, здійснюється корегування найбільш ймовірних варіантів розвитку подій. При оцінці значення тенденцій необхідно мати на увазі, що в об’єктивній формі вона носить характер екстраполяції – кількісної чи якісної, в суб’єктивній – характер зовнішньополітичної потреби, тобто політичної цілі, яку може переслідувати певна держава.

Дата добавления: 2017-02-01