Дві християнські Заповіді любові

ВІДМІННОСТІ ПОДІЛУ ДЕКАЛОГУ

У різних релігійних конфесіях

Відмінності поділу Декалогу

Французьке слово “Декалог” означає десять слів, тобто десять Заповідей. Відомо достеменно зі Святого Письма, що Заповідей було десять (Вих. 34:28). Але релігійні конфесії поділили заповіді, які подає біблійна книга Вихід, дещо відмінно на дві групи, а саме:

§ перша група – це Заповіді, що регулювали відносини людина – Бог:

1-3 заповіді – у католиків і лютеран, 1-4 заповіді у православних, протестантів, 1-5 заповіді в юдеїв;

§ друга група – це Заповіді, що нормували відносини людина – людина:

7-10 – у католиків і лютеран, 5-10 – у православних, протестантів, 6-10 – у юдеїв [4].

табл. 2.1

НАЗВА КОЖНОЇ ЗАПОВІДІ БОЖОЇ	нумерація заповідей у католиків, лютеран	нумерація заповідей у православ., протест., юдеїв
Не знай інших богів крім Мене	перша	перша
Не створи собі кумира	до першої	друга
Не згадуй ім’я Боже даремно	друга	третя
Пам’ятай день святий	третя	четверта
Шануй батька і матір…	четверта	п’ята
Не вбий	п’ята	шоста
Не вкради	шоста	сьома
Не перелюбствуй	сьома	восьма
Не свідчи брехливо	восьма	дев’ята
Не пожадай жінки	дев’ята	до десятої
Не пожадай майна	десята	десята

Джерело: [10; 13; 16].

У тексті П’ятикнижжя (Торі), а точніше у книзі Вихід, Мойсей перераховує не 10, а 15 Заповідей (див. Вих. 20: 2-17). Але тепер ми вже знаємо, що П'ятикнижжя було записано Мойсеєм пізніше. Водночас П’ятикнижжя (Тора) - це збірник законів для юдейського народу, створений на основі Декалогу та попередніх хронік [5, с.66].

Трохи інший підхід до поділу Декалогу запропонував Ісус Христос, коли перевіряли його знання Закону Мойсеєвого. На запитання, яка з десяти заповідей є найголовнішою, Ісус Христос відповів, що їх є дві, що викликало спочатку здивування в юдеїв. Євангеліє від Матвія згадує, що Христос виокремлює дві найголовніші заповіді у житті кожної людини - заповіді любові:

1) перша Заповідь- “Люби Господа Бога Твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю”;

2) друга Заповідь, що є подібною до першої: “Люби ближнього твого, як себе самого” (Мт. 22: 37-39; Мр.12: 28-31) [4, с.35].

Варто підкреслити, що перша Заповідь любові визначає обов’язки людини щодо Бога, а Заповідь любові до ближнього визначає ставлення до іншої людини будь-якого віросповідання, народності, віку, статі, становища, кольору шкіри [16, с. 221], бо про це чітко говорить Ісус Христос: “… усе, що ви зробили одному із моїх братів – ви мені зробили, … усе, що ви не зробили одному із братів моїх – ви мені не зробили” (Мт. 25. 40) [4].

Як бачимо зі слів Христа, що Він об’єднав всі десять заповідей Божих двома християнськими Заповідями любові, удосконаливши релігійне вчення про ближнього (вчення про ближнього в різних релігіях світу - це окремий розділ релігійної етики).

З навчання Ісуса Христа випливає, що людина, котра любить Бога і вірить у Нього, не порушуватиме перші (1-3 чи 1-4) Заповіді Божі, а якщо любить Бога, то це означає, що одночасно любить і ближнього, й не порушуватиме другу групу заповідей Божих (5-10 чи 4-10).

Любов до ближнього визначає такі обов’язки: допомога іншій людині в потребі, любов до ворогів (Мт. 5: 44), прояви релігійної і національної терпимості та пошану до себе самого [16, с.235].

Ось звідси й виникли певні відмінності в поділі Декалогу. Ці відмінності стосуються передовсім християн. Коли ми говоримо, що Ісус Христос уклав Новий Заповіт між Богом і всім людством, то повинні пам’ятати, що Христос постійно наголошував, що він не прийшов відмінити Закон Мойсея, а “прийшов його доповнити і виконати” (Мт. 5:17) [4]. Заповіді Божі Христос виконав практично під час свого служіння, а доповнив їх ідеями любові й милосердя до ближнього.

§ 3. Морально-етичне значення заповідей:

Дата добавления: 2017-02-01