Практичне заняття

Модуль 3

Модуль 2

№ з.п.	Модуль 2	Кількість балів
1.	Змістовий модуль 2
	Тема 10
	Тема 11
	Тема 12
	Тема 13
2.	Змістовий модуль 3
	Тема 14
	Тема 15
	Тема 16
	Тема 17
	Тема 18
3.	Змістовий модуль 4
	Тема 19
	Тема 20
	Тема 21
	Разом змістові модулі
	Тема 22
РАЗОМ сума балів

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну успішність модуля 2, вираховується шляхом множення кількості балів (10), що відповідають оцінці “5”, на кількість тем (12) і становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 2,
є критерієм допуску до модульного підсумкового контролю – тема 22, вираховується шляхом множення кількості балів (6), що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі (12) і становить 72 бали.

№ з.п.	Модуль 2	Кількість балів
1.	Змістовий модуль 5
	Тема 23
	Тема 24
	Тема 25
2.	Змістовий модуль 6
	Тема 26
	Тема 27
	Тема 28
	Тема 29
	Тема 30
	Тема 31
	Тема 32
3.	Змістовий модуль 7
	Тема 33
	Тема 34
	Тема 35
4.	Змістовий модуль 8
	Тема 36
	Тема 37
	Тема 38
	Тема 39
	Разом змістові модулі
	Тема 40
Індивідуальна робота
РАЗОМ сума балів

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну успішність модуля 3, вираховується шляхом множення кількості балів (7), що відповідають оцінці “5”, на кількість тем (17) і становить 119 бали.

За індивідуальну самостійну роботу, види якої наведені в переліку індивідуальних завдань (пункт 4.6.) студенту нараховується 1 бал.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 3, становить 120 (119 + 1) балів.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 3,
вираховується шляхом множення кількості балів (4), що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі (17) і становить 68 балів. Для допуску до модуля 3 студент ще повинен виконати індивідуальну роботу і набрати не менше 70 балів.

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які повністю відвідали аудиторні навчальні заняття з дисципліни, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який не виконав всі види робіт, передбачені навчальною програмою, з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Максимальна кількість балів модульного підсумкового контролю дорівнює 80, який вважається зарахованим у випадку, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни “Медична біологія” виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Визначається загальною кількістю балів, які набрав студент на всіх практичних і на 3-х підсумкових заняттях. Одержана сума ділиться на 3, і набрані бали конвертуються у 4-ри бальну шкалу таким чином:

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою БДМУ (у балах)
А (відмінно)	відмінно	180-200
В (дуже добре)	добре	165-179
С (добре)	150-164
D (задовільно)	задовільно	135-149
Е (слабко)	120-134
FХ	незадовільно з можливістю повторного складання	70-119
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-69

Оцінка з дисципліни FХ, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FХ виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль.

Повторне перескладання підсумкового модульного контролю здійснюється: під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру на 1 курсі за затвердженим графіком. Повторне перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2-х разів.

Оцінка F виставляється студентам, які не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до модульного підсумкового контролю. Студенти, які одержали оцінку F по завершенню вивчення дисципліни, повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Номер модуля, кількість навчальних годин/ кількість кредитів ESTS	Кількість змістових модулів, їх номери	Кількість практичних занять	Конвертація у бали традиційних оцінок	Мінімальна кількість балів
Традиційні оцінки	Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС
“5”	“4”	“3”	“2”
Модуль 1 30/1	№1						-
Модуль 2 60/2	№2-4						-
Модуль 3 75/2,5	№5-8

8. Перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент І курсу медичного факультету за спеціальностями “лікувальна справа” та “педіатрія” і які підлягають контролю до, або під час проведення контролю модулів 1, 2, 3 на кафедрі медичної біології, генетики та гістології

- техніка мікроскопування;

- виготовляти тимчасові мікропрепарати;

- диференціювати компоненти клітин;

- скласти ідіограму хромосом людини;

- ідентифікувати первинну структуру, кількість амінокислот, молекулярну масу поліпептида за структурою гена, що його кодує;

- проаналізувати послідовність етапів регуляції експресії генів;

- визначити тип успадкування менделюючих ознак людини;

- передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків;

- виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини;

- аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;

- розробити заходи для зниження ступеня прояву патологічного стану у хворих зі спадковою патологією;

- вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;

- розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;

- диференціювати хромосомні хвороби людини;

- побудувати та провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;

- розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результа­тами близнюкового аналізу);

- вирахувати генетичний склад популяцій людей;

- застосувати біогенетичний закон для визначення онтофілогенетично зумов­лених природжених вад розвитку людини;

- порівняти механізми виникнення природжених вад розвитку людини різного генезу;

- засвоїти основоположні принципи регенерації та трансплантації;

- визначити місце біологічного об’єкта в системі живої природи;

- обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмі­сивних і природноосередкових;

- діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;

- визначити видову належність збудників протозоозів;

- ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

- обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;

- визначити видову належність гельмінтів і їх яєць;

- диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів;

- визначити видову належність переносників збудників інфекцій.

- доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, базуючись на способах зараження ними;

передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.

9. Рекомендована література:

Основна література

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.; іл..

2. Fundamentals of medical parasitology / M. Grytsik, V. Pishak – Chernivtsi: Bukovinian State Medical University, 2010. - 196 p.

2. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 656 с.; іл.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001 (1997). – 432 (448) с. (книга І); 334 (340) с. (книга ІІ); ил.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови к.біол.н. В.О.Мотузного). – К.: Вища школа, Головне видавництво, 1992. – 422 с.; іл.

5. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. /Пішак В.П., Р.Є. Булик, О.І. Захарчук.– Чернівці: Медуніверситет, 2007. – 284 с.

6. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.; іл.

7. Ковальчук Л.Є., Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Лілея, 2004.; іл.

8. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Бу­лах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка. – К.: Медицина, 2004 (укр) та 2006 (англ.) (С. 9-41).

9. Медична біологія: Навч. Посібник до практичних занять для студентів І курсу / Ю.І.Бажора, Н.М.Гламаздіна, М.М.Чеснокова, В.В.Ніколаєвський. – Одеса: Одес.держ.мед.ун-т, 2006. – 352 с. – Мова англ.

10. Lazarev K.L. Medical Biology: Textbook. – Second edition. – Simferopol: IAD CSMU, 2003. – 592 p.: 180 fig., 23 tab.

11. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / Романенко О. В., Кравчук М. Г., Грінкевич В. М. та ін.; За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

12. Кулікова Н.А., Ковальчук Л.Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмед­книга, 2004. – 173 с.; іл.

13. Збірник задач із загальної та медичної генетики: Навчальний посібник / В.П. Пішак, Н.В.Черновська, Т.Є.Дьякова, Р.Є.Булик. – Чернівці.: Медуніверситет, 2009. – 144 с.

14. Сорокман Т.В., Пішак В.П., Ластівка І.В. та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

Додаткова література

1. Пішак В.П., Мислицький В.Ф., Ткачук С.С. «Спадкові синдроми з основами фенотипової діагностики» (словник-довідник). Видання третє, виправлене й доповнене. – Чернівці: Медуніверситет, 2010. – 608 с., біол., іл.

2. Медична паразитологія. Атлас: Навчальний посібник для студентов медицинских специальностей ВУЗов (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – 110 с.; іл.

3. Основи медичної паразитології: Навчальний посібник до практичних занять для студентів І курсу (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – 176 с.; іл.

4. Лекції з медичної біології: Навчальний посібник для студентів медичних спеціаль­ностей ВУЗів / Кол. авт.; За ред. проф. В.О.Корольова та проф. В.М.Яригіна – К.: Вища школа, 1993.

5. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Медицинская генетика: Учебное пособие для студентов медицинских специальностей ВУЗов. – К.: Вища школа, 1990.

6. Бочков Н.П. Клиническая генетика. М.: Мед., 2001. – 417 с.; іл.

7. Пехов А.П. Биология и общая генетика. – М.: Мир, 1994. – 436 с.

8. Пішак В.М., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів. – Чернівці: Буковинська державна медична академія, 2003. – 344 с.; іл.

9. Бажора Ю.І., Сервецький К.Л. Імунологічні проблеми паразитології: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (російською мовою). – Одеса: ОКФ – Одеська книжкова фабрика, 2001. – 88 с.

10. Молекулярно-генетичні та біофізичні методи дослідження в медицині (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори, проф. В.Й.Кресюна, проф. В.М.Запоро­жана – К.: Здоров’я, 1996. – 208 с.; іл.

11. Спадкові захворювання та природжені вади розвитку в перинатологічній практиці: Навчальний посібник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів / Кол. авт.; За ред. проф. В.М.Запорожана, проф. А.М.Сердюка, проф. Ю.І.Бажори – К.: Здоров’я, 1997. – 360 с.; іл.

12. Пішак В.П., Мислицький В.Ф., Ткачук С.С. Спадкові синдроми. Клініка: лабораторна діагностика. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 388 с.

13. Кресюн В.Й., Бажора Ю.І., Кириченко Л.Г. Словник медичних термінів. – Одеса: Маяк, 1994. – 376 с.

14. Бариляк І.Р. та ін. “Медико-генетичний тлумачний словник” – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 376 с.

15. Пішак В.П., Дьякова Т.Є., Черновська Н.В. “Філогенез систем органів”. – Чернівці: Прут, 1998. – 153 с.

16. Кисельов М.М. Канас Ф.М. “Національне буття серед екологічних реалій”. – К.: Тандель, 2000. – 320 с.

17. Мизун Ю.В., Мизун Ю.Г. “Озонные дыры и гибель человечества”. – М.: Вече, 1998. – 544 с.

18. Даценко І.І., Денисюк О.Б. та ін. “Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища”. – Львів, 1997. – 136 с.

19. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. /Пішак В.П., Р.Є. Булик, О.І. Захарчук.– Чернівці: Медуніверситет, 2007. – 284 с.

20. Корсак К.В., Плахотнік О.В. “Основи екології: Навчальний посібник”. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.

21. Кучерявий В.П. “Екологія: Підручник”. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.

22. Пехов А.П. “Биология с основами экологии”. – СПб: Лань, 2000. – 672 с.

23. Желібо Є.П. та ін. “Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник”. – Львів: Новий світ; К.: Каравела, 2001. – 320 с.

24. Пішак В.П., Мещишин І.Ф., Пішак О.В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.; іл.

25. Пішак В.П.. Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби в дітей / Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

Дата добавления: 2017-02-01