Рівні організації живої матерії

Пояснення до завдання

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОГО. ОПТИЧНІ СИСТЕМИ В БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Мета заняття: З’ясувати сутність і особливості життя на всіх еволюційно зумовлених рівнях його організації і значення відповідних уявлень для медицини; засвоїти основні правила роботи в навчальній лабораторії; опанувати будову світлового мікроскопа і правила роботи з ним; навчитися виготовляти та описувати мікропрепарати.

Обладнання: мікроскопи, чашки Петрі, предметні та накривні скельця, препарувальні голки, очні піпетки, пінцети, ножиці, фільтруваль­ний папір, розчин Люголя, вата, мікропрепарат "плівка цибулі".

Технологічна карта заняття:

- підготовчий етап (контроль початкового рівня підготовки) 10 хв;

- основний етап (самостійна навчально-дослідницька робота) 50 хв;

- заключний етап (контроль кінцевого рівня підготовки;

підведення підсумків заняття) 30 хв.

Розглянути теоретичні питання:

1. Еволюційно зумовлені рівні організації життя: 20 ІІ

основны ознаки живоъ матерії.

Значення цих уявлень для медицини.

2. Основні методи біологічних дослідженнь. 10 ІІ

3. Будова світлового мікроскопа правила роботи з ним. 5 ІІ

4. Техніка виготовлення тимчасових мікропрепаратів,

їх вивчення та описування 10 ІІ

5. Правила роботи з мікроскопом 5 ІІ

Біологія – наука про живі організми (рослини і тварини), виникнення і розвиток живої природи, про загальні закономірності життя.

Назва походить від грецьких слів "βίος" – життя і "λόγος" – наука, вчення, знання. Термін “біологія” був введений у 1802 році Тревіранусом і Ламарком.

Біологія – фундамент сучасної медицини. Від неї очікують радикально нових підходів щодо профілактики і лікування різних захворювань.

Завдання біології як науки:

1) розкриття основних проявів життя, принципів стабілізації і гнучкого керування життєвими процесами;

2) внесення необхідної програми в діяльність живої клітини за умов відхилення від норми (наприклад, при різних захворюваннях);

3) відтворення поза живим організмом синтетичних процесів, принципів, що використовуються в живій системі та запровадження їх у хімічне виробництво;

4) охорона навколишнього середовища, збереження генофонду живих істот.

Органічний світ на Землі являє собою складну біоценологічну систему життєвих форм, що складається з окремих комплексних утворень, біотичних угруповань різного рівня. Кожний рівень складає неперервну в розвитку, внутрішньо протилежну біотичну систему. Рівень – ступінь диференціації біологічного об'єкта.

Виділення рівнів організації біологічних систем має за мету розкриття сутності живої природи в її русі, в історичній взаємодії елементів, у пізнанні законів розвитку.

Виділяють нижчі і вищі рівні організації живої матерії. Кожна ланка нижчого рівня представлена відносно однорідними елементами (система молекул одного типу, клітини однієї тканини, особини одного виду). Вищі рівні утворені складними, метаболічно замкнутими (завершеними) високоінтегрованими системами, які складаються з різнорідних, але функціонально тісно пов'язаних складових.

Нижчі рівні організації життя (внутрішній, анатомічний, морфологічний):

· Клітинний (жива матерія існує тільки на рівні клітини. Атомний, субатомний, молекулярний, субмолекулярний і субклітинний (органоїдний) рівні не є організацією живої матерії, тут зникає різниця між живим і неживим).

· Тканинний.

· Органний.

· Системний.

Вищі рівні організації життя (глобальні, зовнішні):

· Організмовий.

· Популяційний.

· Видовий.

· Біогеоценотичний.

· Біосферний.

Вивчення того або іншого біологічного явища на різних рівнях сприяє розумінню системної організації живого.

Дата добавления: 2017-02-01