Стимулювання охорони праці

Законом України "Про охорону праці" передбачене економічне стимулювання охорони праці (ст. 25). Зокрема, до працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою). За розрахунку розміру страхового внеску для кожного підпри­ємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та незалежний стан охорони праці. Розрахунок розміру страхового внеску зі застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства проводиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці, визначається чинним законодавством про оподаткування.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повністю відшкодовує збитки іншим юридичним і фізичним особам та державі на загальних підставах у зв'язку зі завданням шкоди під час порушення вимог щодо охорони праці. Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавство використовують найману працю, притягуються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Штрафні санкції, а також виплати, що повинні здійснюватися роботодавцем у випадку незадовільної роботи з охорони праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань, сьогодні досить значні, тому змушують власника або уповноважений ним орган замислитись, що краще: зазнавати величезних збитків, котрі інколи можуть призвести до повного банкрутства, не займаючись охороною праці, чи своєчасно вкласти прийнятні кошти у профілактичні заходи, зберігши при цьому життя та здоров'я людей та не конфліктуючи зі Законом.

Безумовно, роботодавець обере другий варіант, оскільки пере­лік штрафних санкцій та інших економічних втрат підпри­ємства, як зазначалося вище, містить:

Ì штрафи, що накладаються на роботодавця органами державного нагляду за охороною праці;

Ì штрафи за кожний нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання;

Ì відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати особам, котрі потерпіли на виробництві, або членам сімей та утриманцям загиблих;

Ì виплати тим підприємствам, установам, яким завдано шкоду (внаслідок випуску небезпечної техніки, неякісного проектування виробничого об'єкта, нового устаткування);

Ì компенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим, закладам витрат, на лікування та реабілітацію потерпілих працівників, на надання їм санаторно-курортних послуг;

Ì компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій інвалідам праці;

Ì витрати на проведення рятувальних робіт під час аварій та нещасних випадків, на проведення розслідування та експертизи їх причин, на ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, котрий одержав професійне захворювання.

Значними є також витрати на пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі умови праці, вони теж повинні враховуватися власником у загальній сумі економічних втрат, що мають місце на даному підприємстві через недостатню увагу до вирішення проблем охорони праці.

Отже, серед стимулюючих заходів, передбачених Законом,

слід відзначити:

Ä створення спеціальних фондів охорони праці на державному, галузевому, регіональному рівнях і на підприємствах та встановлення вимоги щодо не оподаткування коштів цих фондів;

Ä визначення можливості запровадження пільгового оподаткування, цільових витрат на заходи щодо охорони праці;

Ä започаткування принципів диференціації внесків на держав­не соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань зі застосуванням заохочувальних тарифів для підприємств з належною організацією роботи і високим рівнем охорони праці (і, навпаки, каральних, тобто збільшених тарифів - для підприємств з незадовільним станом умов і безпеки праці);

Ä заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботу та ініціативу у вирішенні проблем охорони праці (повинні відображатися у колективному договорі і включати підвищення розміру заробітної плати, призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних премій за досягнення в галузі безпеки праці, разових - за конкретно виконану роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види морального заохочення).

Законом забезпечено більш надійний захист прав та соціальних інтересів працівників, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або від профзахворювання.

Дата добавления: 2017-02-01