ЕТАП 3. Аналіз витрат

Попит визначає верхній рівень ціни, а її мінімальну величину — витрати. Передусім визначимося з термінологією витрат, яка зустрічатиметься в тексті (рис. 5.9).

Залежно від функціональних видів діяльності, з якими пов'язані витрати, розрізняють виробничі та невиробничі витрати.

Виробничі витрати — витрати, пов'язані з виробничою діяльністю фірми:

ü прямі витрати на матеріал, які є частиною виробів або компонентів;

ü прямі витрати на робочу силу — заробітна плата робочих за оброблення

матеріалів або його компонентів;

ü прямі накладні витрати — витрати, величина яких перебуває в прямій залежності від кількості виготовленої продукції або від часу, витраченого на Ті | виготовлення (вартість електроенергії, необхідної для роботи машин).

Невиробничі (загальнофірмові) витрати розподіляються на:

ü торгові (витрати на виготовлення реклами, виплату комісійних);

ü загальні та адміністративні витрати (для здійснення загальних та адміністративних функцій — оклади керівників, судові витрати тощо).

Залежно від можливості простежити витрати до конкретного товару розрізняють:

ü прямі;

ü непрямі витрати.

Прямі витрати — це витрати, які перебувають у прямій залежності від обсягу випуску виробів або від часу, витраченого на їх виготовлення (прямі витрати на матеріал, робочу силу, прямі накладні витрати).

Непрямі витрати не перебувають у прямій залежності від обсягу виробництва або витрат робочого часу:

ü непрямі витрати на матеріали — витрати на побічні матеріали, які викорис­товуються у виробничому процесі (запасні частини, канцелярські товари);

ü непрямі трудові витрати — заробітна плата підсобним робочим, комірникам;

ü непрямі накладні витрати — накладні витрати, які не перебувають у прямій залежності від обсягу виробництва або прямих витрат робочого часу (орен­да, транспортні витрати, витрати на науково-дослідні розробки).

Залежно від динаміки, яка відповідає функціональним змінам, усі витрати можна розподілити на чотири види:

ü постійні;

ü змінні;

ü валові;

ü змішані витрати.

Постійні (фіксовані) витрати — витрати, які не залежать від обсягу випуску продукції, послуг (орендна плата, страхування).

Змінні витрати — витрати, які прямо пропорційні обсягам виробництва та збуту:

ü витрати на сировину та основні матеріали;

ü витрати на електроенергію для виробничих потреб;

ü витрати на рекламу;

ü процент за кредит;

ü амортизація машин та устаткування;

ü інші накладні витрати.

Валові (повні, загальні) витрати — сума змінних і постійних витрат за певного обсягу виробництва.

Змішані витрати (напівзмінні або напівпостійні) — витрати, величина яких змінюється три зміні обсягу виробництва, але, на відміну від змінних витрат, не пропорційно І оренда транспорту для перевезення вантажів складається з постійної частини орендної плати та змінного тарифу, пропорційного відстані).

Залежність змінних, постійних і загальних витрат від обсягів виробництва проілюст­ровано на рис. 5.10.

Зображення витрат у вигляді прямих ліній означає пряму залежність витрат від кількості виготовленої продукції і є певним припущенням. На практиці ці величини змінюються під впливом різних факторів. Так, наприклад, постійні витрати змі­нюються при зміні вартості устаткування, змінні — кваліфікації робочих. Відповідно і лінії не будуть прямими.

Зазначимо, що постійні витрати існують навіть тоді, коли фірма не виготовила жодної одиниці продукції і не обслужила жодного клієнта. На графіку — це лінія, паралельна лінії обсягу виробництва та реалізації продукції (рис. 5.10.А).

Залежно від ступеня усереднення виділяють:

ü повні витрати,

ü витрати, які входять до середньої собівартості.

На основі змінних і постійних витрат може бути розрахована середня собівартість одиниці продукції або повна собівартість одиниці продукції.

Собівартість одиниці продукції (С_п) — це середня величина витрат на одиницю продукції.

З одного боку, середня собівартість продукції розраховується на основі повних витрат, поділених на обсяг виробництва:

Наголосимо, що середня собівартість зменшується зі збільшенням обсягу виробництва, оскільки загальні постійні витрати залишаються незмінними і розподіляються на більшу кількість одиниць продукції. Наведений нижче приклад показує, як змінюються середня собівартість і повні витрати зі зростанням обсягу виробництва.

Розподіл витрат на прості та змінні — непросте, але дуже важливе завдання, оскільки від результатів розподілу залежить рівень ціни. Ціни визначаються або на базі змінних, або на базі повних витрат. Обидва варіанти будуть розглянуті в практикумі (ситуація 49).

А поки що — приклад визначення повних витрат.

Дата добавления: 2017-02-01