Порушення функціонального стану м’язової системи

Розлади функції м’язової системи можуть бути зумовлені порушенням нормальної іннервації, дегенерацією, втратою м’язових клітин, травмою і гіпокінезією.

А т р о ф і я м’язової тканини являє собою зменшення розмірів м’язів. Окремі м’язові волокна зменшуються відбувається поступове скорочення кількості міофібріл.

А т р о ф і я н е в и к о р и с т а н н я являє собою різновид атрофії, яка виникає через невикористання м’язів. Вона зустрічається у людей, прикутих до ліжка, у осіб з іммобілізованими кінцівками. Подібна атрофія носить тимчасовий характер. Водночас у випадку тривалого невикористання м’яза виникає м’язова атрофія, за якої волокна скелетного м’яза заміщуються сполучною тканиною. Значна м’язова атрофія може спостерігатися у людей, прикутих хворобою до ліжка.

Д е н е р в а ц і й н а а т р о ф і я виникає у разі порушення цілісності нервів, які іннервують скелетні м’язи. Результатом ушкодження рухових нейронів, що іннервують волокна скелетного м’яза, є периферичний параліч. У випадку реінервації (відновлення іннервації) м’яз та його функція відновлюється і атрофія зникає. Постійна деніервація скелетного м’яза призводить до атрофії й постійного периферичного паралічу.

З часом м’язові волокна замінюються сполучною тканиною і порушення набуває незворотного характеру. Для забезпечення електростимулювання м’язів, нерви яких тимчасово ушкоджені, а також м’язів, на які накладений гіпс, використовують крізь шкірні стимулятори. Електричні стимули підтримують функцію м’язів і запобігають їх постійній атрофії до відновлення нервів або зняття гіпсової пов’язки.

Ф і б р о з являє собою заміну ушкодженого сегмента або скелетного м’яза сполучною тканиною. Фіброз зв’язаний зі значним ушкодженням скелетного м’яза і інфарктом міокарда.

Ф і б р о з и т – запалення волокнистої сполучної тканини, яке веде до тугорухомості й болісних відчуттів. Захворювання не є прогресуючим і не призводить до руйнування м’язової тканини. Воно може виникнути через повторюваного або тривалого м’язового напруження.

С у д о м и – це болісні спастичні скорочення м’язів, які зазвичай виникають через їх подразнення, і які викликають рефлекторне скорочення. Локальні запалення, які виникають внаслідок накопичення молочної кислоти і наявності фіброзита, викликає локальне скорочення м’язових волокон, котрі оточують ділянку, де виникло подразнення.

Головним симптомом фіброміалгії є больові відчуття в ділянці м’язів. На сьогоднішній день лікарі не знають, як лікувати це захворювання. Больові відчуття виникають в м’язах або в місці з’єднання м’язів з суглобами, але не в суглобах. Біль носить хронічний й прогресуючий характер. Відмінною рисою цього захворювання є наявність особливо болючих точок в м’язах.

Дата добавления: 2017-02-01