Функціоналістський та конфліктологічний підходи 28 страница

Значення об'єктів, дій рідко бувають однозначними і простими, швидше, навпаки, вони змінюються залежно від контексту. Щоб вкласти однозначний зміст у те, що говориться, потрібно, аби розмова мала зв'язок з часом і місцем. У контексті людина використовує індексичні вислови, які не можуть бути визначені однозначно, але без пояснень зрозумілі в конкретній ситуації певним людям, залученим до цієї ситуації. їх значення цілком формується ситуативними обставинами. Індексичні вислови — судження, значення яких слухач не зможе зрозуміти без знання або ймовірного припущення щодо біографії й мети того, хто вживає вислів, попереднього перебігу розмови, обставин вимови (інтонації), внутрішніх стосунків співбесідників, зв'язку змісту бесіди з іншими подіями - - минулими та майбутніми. Вислови ці стосуються певної людини, часу або місця, які прямо не називаються у репліці. Смисл їх змінюється разом з обставинами вживання.

Виявити контекстуальну детермінацію найлегше у повсякденних розмовах. Буденна мова містить багато слів, за допомогою яких вислів визначається ситуативно (коса, ручка, ключ). Словом "ручка", наприклад, можна назвати і ручку дверей, і кулькову ручку або ручку дитини. Лише контекст, у якому слово вживається, надає йому конкретного значення. У розмові ми визначаємо ситуацію за допомогою, наприклад, особових займенників (я, ти, воно) і прямо вказуємо "тут", "тепер" або "тоді", "це"; ми можемо також показати жестом, коли маємо щось на увазі, словами ми це висловили б як "саме це". Такі слова — прості приклади іидексичних висловів. Отже, дії та міркування повсякденного життя індексичні у своїй основі. Значення предмета, явища, зв'язку конкретизуються завдяки контексту і екстралінгвістичним чинникам (жестам, міміці, інтонації тощо).

Г, Гарфінкель говорить про "незціленну індексичність" висловлювань повсякденної мови. Серед близьких людей одна тема розмови може виконати "роботу довгого параграфа, а жести, рухи тіла та інтонації можуть створити контекст, який ми не опишемо і на десяти сторінках". Учений наводить приклади контекстуальної детермінації значень, аналізуючи звичайну розмову між чоловіком і дружиною. (У лівому стовпчику — розмова між подружжям, яка справді відбулася, у правому — інтерпретація її.)

Чоловік: Дан сьогодні пенні до лічильника на авто стоянці, йому не хто не допомогав.

Сьогодні вдень я забирав нашого чотирирічного сина Дана з дитячого садка; коли ми зупинилися на платній стоянці автомобілів, він зумів дістати до лічильника і вкинути до нього пенні; лічильник розташований досить високо, і раніше хлопчик діставав до нього лише тоді, коли його піднімали.

Дружина:

Ти брав його сьогодні до магазину грамплатівок?

Оскільки він опустив пенні в лічильник, мабуть, ти зупинявся біля магазину дорогою до дитячого садка чи коли їхали назад. Чи ви ще десь зупинялися?

Чоловік:

Ні, до взуттє вої майстерні.

Ні, я зупинився біля магазину грамплатівок, коли їхав по нього, а дорогою додому ми заїхали до взуттєвої майстерні.

Дружина:

Навіщо?

Одну причину, з якої ти міг зупинитися біля взуттєвої майстерні, я знаю. А насправді, чому ти зупинився?

Чоловік:

Купив нові шнурки для черевиків.

Як ти пам'ятаєш, днями я порпав шнурок від коричневих напівчеревикіп, тому довелося купити нові шнурки.

Дружина:

На твої черевики треба терміново поставити набійки.

Я ще дещо мала на увазі: ти міг би віднести до майстерні чорні черевики, на них треба терміново поставити набійки.Ти б краще якомога швидше віддав їх до ремонту.

Для нас ця розмова майже нічого не означає. Ми не знаємо, хто такий Дан, де знаходиться магазин грамплатівок і які проблеми у чоловіка зі взуттям... Проте наші співрозмовники чудово порозумілися, оскільки їхні спільні обов'язки, побут, приватний досвід спілкування, взаємне кохання Й інтерес дають їм можливість "читати між рядками" і розуміти одне одного без слів. Багато обставин, які подружжя не згадувало в розмові, приймалися ними як дані. Інші обставини, які сторони вважали зрозумілими, також не були висловлені. В основі лежить відома спільна дійсність, більш-менш невисловлена, яка робить розмову зрозумілою її учасникам.

Висловам розмовної мови властиві неповнота, згорнутість конструкцій, різні інтонації. Вона рясніє двозначностями, натяками, переносними значеннями, недомовками та іншими моментами, які звичайно не стоять на заваді порозуміння між людьми одного мовного та культурного середовища. Для повної передачі значення крім слів слід брати до уваги інтонацію, жести, міміку співбесідника, а також низку інших ознак, які свідчать про те, як учасники осмислюють природу ситуації взаємодії.

Отже, індексичні вислови описують специфічне й унікальне. Місця, об'єкти, події, поведінка людей набувають буденного в буденності саме завдяки індексичним висловлюванням. Останні мають власну раціональність, тобто здатність створювати під час описів діяльності самими її учасниками уявлення про впорядкований характер цієї діяльності. "Термін "етнометодологія", — наголошує Г. Гарфінкель, — стосується вивчення раціональних властивостей іидексичних висловів та інших практичних дій як контекстуально зумовленої реалізації... методів повсякденного життя". Отже, контекстуальна детермінація є основним фокусом етнометодологічних досліджень, а соціологія з погляду етно-методології є наукою про ситуативне творення значень.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

iPhone 4 32 Gb за 0 грн! Не обман!

Вы можете выиграть его прямо сейчас!

Самая ЭФФЕКТИВНАЯ система для отбеливания - без...

250.00 грн

Избавьтесь от ЖЕЛТЫХ ЗУБОВ - профессионально...

Японская методика НАКАЧКИ ТЕЛА!

Всего 2 упражнения качают пресс!

ОТБЕЛИТЕ зубки ДОМА!

250.00 грн

White Light - РЕЗУЛЬТАТ Вас удивит!

Эта резина для всех погодных условий....

Доступная ЦЕНА!

Какие продукты заставляют Вас "пухнуть, как на дрожжах"

ЛИШНИЙ ВЕС не дает спать спокойно?

Эксклюзивная диета украинских звезд

Сбрасываем 20 кг в месяц без проблем!

Революция в области лечения алкоголизма

Как бросит пить?

Заставить мышцы расти

Достаточно 10 минут в день делать ОДНО упражнение

Реально работает! Стоит 260 грн

Новая методика похудения для полных женщин

Постройте свой пляж! Лучшая браузерная игра 2011!

Красивая стратегия для самых умных игроков!

В Украине по этой диете худеют звезды

Попробуйте и Вы лучшую диету 2010. От 10 кг в неделю

© Перша українська електронна бібліотека підручників © 2011

admin{aт}pidruchniki.com.ua

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика

Інвестування

Історія

Культурологія

Маркетинг

Медицина

Менеджмент

Педагогіка

Політологія

Політекономія

Право

Природознавство

Психологія

Релігієзнавство

Риторика

Соціологія

Страхова справа

Філософія

Фінанси

Правила користування

Украинская Баннерная Сеть

Очень просто и в ДОМАШНИХ условиях!

250.00 грн

Как УБРАТЬ такой НАЛЕТ?

Что делать, чтобы перестать пить?

Узнайте несколько полезных советов

Ошеломляющая диета от Первого канала. Результаты впечатляют

Избавляемся от 10 кг за первую неделю!

Самая ОЖИДАЕМАЯ ИГРА!

НОВИНКА 2011 года!

Более прогрессивной диеты Вы не найдете нигде

Звезды шоу-бизнеса худеют именно так!

Головна Соціологія Соціологія - Макеєв С.О.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Буденна і наукова соціологічна свідомість

Г. Гарфінкель зазначає, що, незважаючи на "надзвичайну корисність" індексичних висловів, вони незручні для формального міркування. Це справедливо і щодо точних наук, і щодо соціологічного аналізу. Наукове мислення послуговується переважно "об'єктивними висловами", які описують загальні властивості об'єктів. Завдяки цим висловам об'єкт сприймається як типовий (як представник типу, класу, групи явищ) і, отже, як вільний від контексту. Соціологія як наука має пояснити повсякденні соціальні дії, що становлять важливу частину її предмета, через об'єктивні вислови, які відповідають вимогам формального міркування.

Г. Гарфінкель переконаний, що між соціологами-професіона-лами та іншими людьми немає принципової різниці. Усі люди є соціологами у своїй повсякденній діяльності, приписуючи значення діям інших і претендуючи на розуміння їх. Вони є практичними теоретиками: описуючи власні дії, індивід типізує їх, виходячи зі здорового глузду, із системи значень, спільних для нього та інших членів колективу. Однак робить це автоматично, не рефлексуючи цей процес, буденно інтерпретуючи дії інших учасників і дбаючи про те, щоб зрозумілими були його дії. Метою ж соціологів-професіоналів, які не беруть на віру те, що сприймають їх "побутові" колеги, є розкриття спільних передумов, які надають повсякденному життю впорядкованого характеру.

Г. Гарфінкель, крім того, прагне показати, як буденне мислення дослідника впливає на його наукове мислення. Від вивчення побутових ситуацій учений переходить до аналізу того, як працює практичний розум професіонала. Він уважно вивчає діяльність суддів, психіатрів, соціологів, а також техніку прийняття рішень. Г. Гарфінкель доходить висновку, що наукове знання значно більше пов'язане з буденним розумінням, ніж звичайно припускають. Під час досліджень використовується методологія розв'язання проблем, властива повсякденному мисленню, та й сама професійна практика є повсякденною діяльністю професіонала. Г. Гарфінкель, досліджуючи "практичне соціологічне мислення", підкреслює "природний" зв'язок соціальних наук з буденним розумінням.

Етнометодологія відкидає традиційні соціологічні методи. Дослідницька стратегія етнометодологів передбачає лише включене спостереження в ситуації повсякденного спілкування. Тільки так можна розвивати обґрунтовані теорії соціальної дії. Гарфінкель проголошує: "Етнометодологічні дослідження... спрямовані на підготовку посібників із соціологічних методів, останні ніяким чином не доповнюють "стандартні" процедури, а відмінні від них". Традиційна соціологія здійснює вторинну об'єктивацію індексичності повсякденного соціального досвіду, адже вона систематизує, згідно з поняттями й термінами своєї формальної методології, описи досвіду учасників, уже систематизованого в процесі опису його. Справжнім завданням етнометодологічної соціології в цьому разі стає аналіз процесів об'єктивації першого порядку, тобто способів, які застосовують учасники для забезпечення раціональності й описовості їхнього повсякденного досвіду. Іншими словами, етнометодологічна соціологія — це соціологія повсякденного життя.

Оцінка етнометодологічної перспективи

Етнометодологічна теорія з моменту виникнення викликає протилежні оцінки соціологів. Одні називають її новим плідним підходом до проблеми сутності соціальних явищ; інші — традиційно мислячі соціологи — виявляють до неї відверту ворожість. Етнометодологія, безумовно, вказала на важливі аспекти спільного життя, без урахування яких важко сформулювати загальні соціологічні положення, що надійно пояснювали б соціальні явища та події. Проте її положення та висновки неможливо просто взяти до відома, додавши до теоретичного та методологічного фонду соціології. Вона підкреслює відносність позитивістського ідеалу соціологічного пояснення, який передбачає природничо-наукову за характером об'єктивність та обґрунтованість узагальнень. Етнометодологія вимагає суттєвого перегляду самих засад соціологічного знання, щоб якомога точніше відобразити надзвичайно тонку, двоїсту і конструктивну природу соціальних феноменів. Своїм розумінням соціального устрою етнометодологія утверджує можливість індивідів та їх об'єднань встановлювати та підтримувати порядок завдяки здатності логічно конструювати події зсередини.

Усі читачі й критики підкреслюють складність і туманність гарфінкелівського стилю й авторських визначень етнометодології, але етнометодологічна перспектива настільки інтригуюча й оригінальна, що змушує творчих дослідників пробиватися через цю "темряву" мови Г. Гарфінкеля до сутності нових соціологічних ідей. "Якщо ми приймемо його (Гарфінкеля) погляди, ми ніколи не зможемо бачити соціальний світ таким, яким ми бачили його раніше" (Г. Свенсон).

Критики нерідко називають описані вище теорії перспективами. По-перше, це продуктивні перспективи розвитку соціології, що прагне пояснити таємницю природи людського індивіда та структури людського світу, "неприродної природності" повсякденного життя, і, по-друге, це конструктивні перспективи для рефлексуючої особистості.

Драматургійна соціологія, теорія обміну та етнометодологія мають відмінні філософські, епістем о логічні й концептуальні засади. їх об'єднує зосередження уваги на повсякденному житті, на міжособистісних взаємодіях у соціальних ситуаціях, а також гуманістична спрямованість, що утверджує відмінний від традиційного образ фундаментальної природи людського буття: творців, які будують власні дії та створюють їхні значення, конструюють нові реальності. Люди живуть у відкритому світі можливостей, оскільки соціальний світ є їх власним творінням.

Теорії, пропонуючи своєрідні, оригінальні моделі розуміння повсякденного світу, не суперечать одна одній, а пояснюють різні сторони нашого життя. їх можна розглядати за принципом до-повнюваності.

Ознайомлення з ними стимулює самостійний дослідницький інтерес, рефлексивну активність і розвиток соціологічної уяви особистості, пропонуючи обґрунтовані, доступні моделі для інтроспекції та свідомої побудови життєвих стратегій. Кожна людина в процесі життя стихійно або більш-менш цілеспрямовано вибудовує "авторську" соціологічну теорію для практичного опису буденного світу. Добре, якщо вона має наукове підґрунтя і дає людині змогу адекватно пояснити свою щоденну соціальну практику; адже чим точніші пояснення соціальної поведінки, тим корисніші вони для формування думок та планування дій.

У кризовому світі повсякденності ми стикаємося з багатьма проблемними ситуаціями. Щоб ефективно діяти, підтримувати нормальні стосунки в сім'ї, на роботі, нам часто не вистачає повсякденних уявлень, здорового глузду, особистого досвіду. Часом у кожного виникають труднощі у спілкуванні, порушується рівновага в якійсь із систем відносин з оточенням або із самим собою: сварка з другом; розмова з начальником, іцо залишила по собі невдоволення; "провал" на іспиті; раптова бурхлива реакція на безневинне зауваження близької вам людини; не "клеїться" робота; напружені стосунки з батьками; фінансові проблеми, які ніяк не можна подолати, тощо.

Щоб оптимально розв'язати ці проблеми, людина має звернутися до власного досвіду виходу з кризових ситуацій, а також до засад наук, які аналізують проблемний світ повсякденності, — психології та соціології. Створіть у собі установку аналізувати кожну ситуацію в соціологічних поняттях, знаходьте чинники, що створили проблему, моделюйте максимальну кількість способів її розв'язання. Які з них є продуктивними, моральними, оптимальними за зовнішніми та внутрішніми витратами? Який найефективніший шлях з урахуванням усіх вимог? Як реально вирішилася ситуація? Який соціальний досвід ви з неї взяли? Якщо така саморефлексія стане звичною, її творчі результати гарантуватимуть вам оптимальну соціальну поведінку.

У нашому суспільстві, що здобуває свободу та відповідальність за особисте життя, осягає цінність активної, самостійної, впевненої в собі особистості, лише тепер усвідомлюється потреба в соціальних знаннях, розвиненому соціальному мисленні людей. Людина, яка прагне бути адекватною сучасному мінливому світові, повинна об'єктивно оцінити свої можливості, соціальне оточення, його обмеження та потенціал, знати й оптимально застосовувати "секрети" взаємодії з людьми. Для свідомої побудови своєї соціальної поведінки та життєвої стратегії недостатньо повсякденних уявлень, здорового глузду, слід цілеспрямовано набувати "соціально-психологічний капітал" наукових знань. Соціологічна освіченість та звичка до аналізу своїх повсякденних дій" практичних обставин і буденної свідомості мають бути природними для людини, яка прагне досягти успіхів у своїй діяльності, жити і працювати творчо і повнокровно.

Основні поняття і терміни розділу

Етнометодологія — напрям дослідження способів інтерпретації, розуміння і впорядкування довколишнього світу індивідами у ситуаціях повсякденних взаємодій. Теорія експериментально виявляє "фонові очікування" — ознаки повсякденного життя, які беруться на віру, не аналізуються, є імпліцитними, відомими, природними. Члени суспільства використовують їх як схему сприйняття й інтерпретації світу, а також як засади практичної дії, що організовують і впорядковують ситуацію взаємодії. Головним предметом етнометодології є спільні, ординарні методи, які люди використовують, описуючи власну діяльність та діяльність інших. Через методи здійснюється пошук спільних, загальноприйнятих правил взаємодії, які роблять поведінку "по-яснимою", "описовою", звичною для індивідів.

Повсякденне життя — інтерсуб'єктивний, спільний світ, що переживається всіма людьми і в якому індивід може вільно орієнтуватися. Буденні взаємодії, об'єкти, явища сприймаються суб'єктами як нормальні, звичні, впорядковані, зрозумілі. Повсякденне життя — форма існування суспільства і людини й водночас процес, у якому вони формуються та розвиваються.

Соціальний обмін — особливий тип соціальних дій, що складається із взаємно винагороджуваних реакцій людей. Об'єктом соціального обміну можуть бути матеріальні (товари, гроші, економічні послуги) і нематеріальні (схвалення, повага, любов, престиж, вчинки) цінності. Під час "постійних переговорів" у ситуації взаємодії (обміну) люди прагнуть отримати максимальну винагороду і мінімізувати витрати й вкладення. Кожний індивід як раціональний учасник взаємодії калькулює прибуток як різницю між винагородою та витратами і вкладеннями, а також зважує кілька можливих альтернатив поведінки.

Теорія соціальної драматургії використовує театральну термінологію, надаючи їй соціологічного змісту. Буденне життя розглядається як суцільний ланцюг соціальних ситуацій, що нагадують драматичні спектаклі, в яких люди постійно "показують себе". Соціальні актори як виконавці численних ролей прагнуть створювати й підтримувати схвальне враження у глядачів за допомогою різноманітних засобів: художнього оформлення спектаклю, зовнішності та манери поведінки. Усі актори намагаються майстерно подати себе, досягти мети й водночас розгадати справжню сутність і наміри соціального партнера.

Теорія соціального обміну трактує повсякденне соціальне життя як процес, у якому індивіди задовольняють потреби один одного завдяки постійному обмінові різноманітними вигодами.

Рекомендована література

БеккВиклунд М. Феноменология: мир жизни и обыденного знания // Современная западная социология: теории, традиции, перспективы / Ответ, ред. П. Монсон. — СПб.: Нотабене, 1992. — С. 71—106.

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. — М.: Медиум, 1995.

Гейзінга Й. Homo Ludens. — К.: Основи, 1994.

Гофман И. Представление себя другим в повседневной жизни. — М.: Канон-Пресс, 2000.

Гофман Э. Представление себя другим // Современная зарубежная социальная психология. Тексты. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — С. 188—196.

Ионич ЛХ. Понимающая социология. — М.: Наука, 1979. — С. 138—164.

Кравченко Е.И. Эрвин Гофман. Социология лицедейства. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. — 222 с.

Ручка АЛ., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. — К.: Наук, думка, 1992. — С. 181—198.

Тернер Дж. Структура социологической теории. — М.: Прогресс, 1985. — С. 271—384, 418—431.

Филмер П. Об этн о методологии Гарольда Гарфинкеля // Новые направления в социологической теории. — М.: Прогресс, 1978. — С. 328—375.

Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен // Современная зарубежная социальная психология. Тексты. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — С. 82—91.

Человек и общество. Хрестоматия. — К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. — Гл. 5.

Шюц А. Структура повседневного мышления // Соц. исследования. — 1988. — № 2. — С. 129—137.

Understanding Everyday Life: Toward the Reconstruction of Sociological Knowledge / J.D. Douglass (ed.) — Chicago: Aldine, 1970.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Смотрите на других и учитесь

Будьте успешны!

Секреты биржевых торгов

Простой и ПРОФЕССИОНАЛЬНЫ Й способ отбеливания!

250.00 грн

Вашу УЛЫБКУ портят ЖЕЛТЫЕ зубы?

Создайте прекрасный пляжный мир!

Захватывающий курортный симулятор в браузере!...

Компьютер Вам больше НЕ ПОНАДОБИТСЯ

Коммуникатор, который заменит Вам телефон и компьютер

Самые известные Украинки худеют именно так

Диета, которой нет равных в мире!

Здесь Вы купите этот фотоаппарат наиболее выгодно!

Nikon D90 kit

Матрица 12.3 млн. пикселей

Только в Price.ua

Узнайте самую низкую цену на автомобильные шины

Вы не поверите, как ДЕШЕВЕЕТ техника!

Новейшие фотоаппараты по "приземленным" ценам!

Лучший телефон 2010 года!

ЛИДЕР продаж!

Посмотрев этот ролик, Вы забудете о курении навсегда!

Это невероятно! 25 кадр избавит вас от тяги к курению!

Новая методика похудения, 260 грн

Очень быстро убрать жир на бедрах

Если Вы не знаете эту игру, значит, Вы "отстали от жизни"!

Самая популярная игра современности!

© Перша українська електронна бібліотека підручників © 2011

admin{aт}pidruchniki.com.ua

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика

Інвестування

Історія

Культурологія

Маркетинг

Медицина

Менеджмент

Педагогіка

Політологія

Політекономія

Право

Природознавство

Психологія

Релігієзнавство

Риторика

Соціологія

Страхова справа

Філософія

Фінанси

Правила користування

Украинская Баннерная Сеть

Накаченное тело за 3 недели

Суперэффективные упражнения

Бесплатные советы специалистов

Что сделать,

чтобы не пить алкоголь вообще?

Всего ОДНО упражнение

Мышцы растут сами

Убийца жира! Цена 260 грн

Новый и быстрый способ Похудеть!

Нажмите на картинку и МУСКУЛЫ начнут расти!

Накачайтесь ДОМА и без стероидов!

Головна Соціологія Соціологія - Макеєв С.О.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Розділ 9. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ТЕОРЕТИЗУВАННЯ

Класичні соціологічні концепції сформульовано переважно в першій третині XX ст. Вони були спробою дати системну відповідь на деякі проблеми та суперечності суспільного розвитку. Зрозуміло, що такі відповіді з часом втрачають евристичну цінність, адже суспільство безперервно змінюється, виникають нові суперечності, починають діяти незнані досі сили та чинники. Звідси потреба в соціальній теорії, яка була б адекватною сучасним соціальним, політичним та економічним реаліям. З цією метою переосмислюються традиційні соціологічні напрями, розробляються оригінальні підходи. Поступово складається новий, мультипарадигмальний образ теоретичної соціології.

§ 1. Неофункціоналізм

Найяскравіше втілення позитивістської традиції — структурно-функціональний аналіз — у повоєнний період залишався в американській соціології академічним еталоном. І в наш час він є центральною течією соціологічного теоретизування. Важко назвати інший напрям у соціології другої половини XX ст., який викликав би стільки критики, заперечень, ідеологічних звинувачень і постійно був притягальний для колег.

Усі помітні напрями соціологічної думки останніх десятиліть починали своє утвердження в наукових колах з критики функціоналізму, ідей Толкотта Парсонса* Різні концептуальні поло* ження висувались як альтернатива останнім, і лише потім обґрунтовувалась власна теоретична позиція. Т. Парсонс, за влучним визначенням Джонатана Тьорнера, перетворився на свого роду жупел соціологічної аналітики, а критика його — на неодмінний ритуал утвердження в теоретичній царияІ. Постійне місце в усіх наукових дискусіях, роль "відправної точки" в розвитку соціологічних знань багато про що свідчать. Аналітичний функціоналізм Т. Парсонса залишається стрижнеутворюючим у теоретичній соціології США. Справді, мало хто погоджується з усіма положеннями парсонсівської теорії, однак мало хто заперечуватиме його домінуючу роль у соціологічній дисципліні останніх десятиліть.

Вплив ідей провідного теоретика структурно-функціонального аналізу пояснюється багатьма причинами. Насамперед відповідністю основних положень цієї парадигми усьому духові суспільного ладу повоєнної Америки, підкресленням принципів системного наукового підходу, спиранням на авторитет класичних ідей, покликаних спрямовувати дослідницьку активність на розвиток та синтез ідей Еміля Дюркгейма, Макса Вебера, Вільфре-до Федеріко Парето, Питирима Сорокіна.

Т. Парсонс, як відомо, намагався подолати однобічність як позитивізму, так і ідеалізму; інтегрувати соціог рафію, ти пологі-зацію з конструктивізмом, функціоналізмом; з'єднати метатеорію з предметно-узагальнюючим рівнем розгляду соціальних процесів. Визнаний метр соціологічного теоретизування обґрунтував необхідність системного підходу, аналітичного реалізму, принципів структурно-функціонального аналізу, такі ключові поняття, як "соціальна дія", "схема змінних", "соціальна система", "ціннісно-нормативні орієнтири", "функціональна інтеграція", "дисфункціональне відхилення" та багато інших засобів концеп-туалізації соціальних явищ.

Сучасні прихильники аналітичного, системного підходу, розглядаючи соціальні процеси, зазначають, що парсонсіанство як теоретико-методологічна парадигма аніскільки не втратило своєї цінності. Більше того, чималі успіхи в розвитку соціологічних знань у 80-ті роки спостерігаються саме в річищі аналітико-функціоналістської теоретичної традиції. Три вихідні тези зумовлюють належність до цієї традиції: ствердження наявності зовнішнього, незалежного від нас і нашого пізнання світу; притаманності цьому світові певних позачасових, універсальних і постійних якостей; а також те, що завданням соціологічної теорії має бути виявлення таких узагальнюючих якостей і пояснення їх дії. Іншими словами, це пояснення соціальної реальності шляхом пізнання її об'єктивних характеристик і функціональних зв'язків, вироблення системи знань природничо-наукового типу. Більша частина соціологічної аналітики нашого часу, за твердженням Дж. Тьорнера, залишається саме в площині такого підходу.

Робиться акцент на узагальнюючому системному розгляді суспільного життя, на тому, як "людські дії організовані й структу-ровані в певній системі", з'ясуванні місця символічної культури в ній, її багатовимірному аналізі. Серед прихильників цього підходу такі відомі теоретики, як Джеффрі Александер, Шмуел Ай-зенштадт, Бернард Барбер, Пауль Коломі, Нейл Смелзер, Дж. Тьор-нер, Ніклас Луман, Ріхард Мюнх та багато інших.

Дата добавления: 2017-02-01