Ідея акціонування освітніх систем

Розглянемо цю ідею за методикою Мурашова О.Ю[3]. В основі ідеї – право батьків та учнів на свободу вибору школи і програм, на участь у запровадженні вимог до якості навчального процесу в школі; принцип взаємної згоди суспільства (батьки, учні) і держави (адміністрація і педагогічний колектив) у формуванні та здійсненні політики освіти. Така система передбачає прийняття обома сторонами взаємних зобов’язань, в рамках яких здійснюється просування до якісної освіти.

Акціонерне товариство – це організація, створена на основі добровільної угоди юридичних та фізичних осіб, що об’єднали свої кошти шляхом випуску акцій і мають на меті задоволення суспільних інтересів щодо отримання прибутку.

Для цього треба:

1. Перейти на економічну самостійність, відкрити власний рахунок у банку та отримати право юридичної особи. В даний час нормативно-правова база дозволяє зробити це (за наявності наполегливості і переконаності в успіху).

2. Створити добродійний фонд школи, зареєструвавши його в місцевому органі виконавчої влади.

3. Випустити шкільні акції, які придбають члени шкільного колективу – вчителі, батьки.

4. Адміністрації школи, раді школи, вчителям, учням спільно розробити та прийняти освітню програму розвитку школи, уклавши договір про співробітництво в інтересах дітей, що навчаються в школі.

Гроші, вкладені в шкільну акцію, повертаються сім’ї, коли дитина закінчує школу або переходить до іншої школи.

У школі з’являється два розрахункових рахунки в банку: один – рахунок адміністрації школи (бюджетні гроші), інший – у ради школи – це гроші акціонерів, членів шкільного колективу.

Після викупу акцій батьки припиняють робити щомісячні внески під шкільні програми: "потреби класу", "на зошити, ручки... " і т.д.

Переходячи на акціонування школи, необхідно прорахувати очікуваний економічний ефект, за умови, що гроші вкладені в ощадбанк під 6% щомісячних.

В нашому випадку у школі навчається 1000 учнів. Визначена вартість шкільної акції 100 грн. на рік.

Таким чином, загальна сума на депозитному рахунку цієї школи складає 100 000 грн. Звідси, чистий щомісячний прибуток школи становить 6 000 грн.

Отже, школа отримує щомісячні дивіденди банку.

Щомісячні дивіденди банку дозволяють школі

ª перевести педагогічний колектив на нові технології навчання та виховання; ª створити постійно діючу, інтенсивну за розвитком комплексну програму управління якістю освіти; ª забезпечити комфортні умови організації освітнього процесу в школі; ª виступати інвестором; ª вирішувати інші проблеми шкільного життя.

В маркетингу активно використовуються поняття "ноу хау" та "паблік релейшинз".

"Ноу хау"^* – походить від виразу "know how to do it" – "знаю, як це зробити". Вперше з’явилося в діловій практиці США в 1916 році. Звичайно "ноу хау" пов’язують із секретними технологіями: креслення, методики, програми, результати експериментів, дослідів, рецептів. Багато в чому "ноу хау" близьке до винаходів – це новизна, знання і навички. Як правило, власник "ноу хау" зберігає свій секрет у таємниці від конкурентів і користується цією "секретною" інфор­мацією у своєму бізнесі, що створює йому переваги. Інакше кажучи, "ноу хау" – це інтелектуальна власність, що охороняється законом.

"Паблік релейшинз"^* – це зв’язок із суспільством, формування й організація суспільної думки, зустрічі, інтерв’ю, газети, радіо, телебачення. Інформативність, відкритість, обговорення, довіра – основні принципи "паблік релейшинз".

Про роботу школи, про вчителів, їх самовіддану працю, успіхи учнів необхідно інформувати довкілля якомога часто. Шкільні св’ята, ювілеї, вшанування вчителів, учнів та їх батьків, небайдужих людей, які підтримують школу та допомагають їй – це все повинно бути здобутком міста, села, того осередку де знаходиться школа. Завдання "паблік релейшинз" створювати позитивний образ навчального закладу, його імідж як культурного центру, важливого соціального інституту, діяльність якого спрямована в майбутнє.

Дата добавления: 2017-02-01