Етапи роботи з методичної розробки теми . . . . . . . . 16

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ............. 20

7. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ............. 25

8. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ................ 28

9. Рекомендована література........................... 30

ДОДАТКИ.............................................. 35

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підготовка шкільної молоді до участі в матеріальному виробництві потребує висококваліфікованих педагогічних кадрів з високим теоретичним і практичним рівнем, високою мобільністю та морально-вольовими якостями. Саме підготовці таких кадрів належить провідне місце при навчанні студентів за спеціальністю “Технологічна освіта”.

Згідно з навчальним планом курсова робота з основ домашнього господарювання виконується студентами 5 курсу протягом десятого семестру, враховуючи результати навчально-педагогічної практики дев’ятого семестру. Конкретні терміни виконання курсової роботи визначаються графіком навчального процесу.

Курсова робота з основ домашнього господарювання є дослідницькою за своїм характером і передбачає інтеграцію раніше отриманих знань з дисциплін «Технологічний практикум», «Декоративно-прикладна творчість», «Технічна творчість», „Педагогіка”, „Психологія”, „Професійна педагогіка”, “Методика трудового і професійного навчання”, а також використання цих знань у галузі професійної діяльності вчителя технологій, що працюватиме у системі загальної середньої освіти.

Метою виконання курсової роботи є формування професійно-педагогічного мислення на основі інтеграції знань з основ домашнього господарювання, спеціальних дисциплін, психології, педагогіки, методики трудового та професійного навчання.

Для найбільш повного здійснення вказаної мети завдання по курсовій роботі складено так, що при його виконанні необхідно звернутися до всіх основних розділів курсу “Основи домашнього господарювання”, враховувати базові знання з курсу “Методика трудового та професійного навчання”, звертатися до методичної літератури, до практичного досвіду роботи загальноосвітніх шкіл. Курсова робота складається з трьох частин.

У першій частині здійснюється

Друга частина курсової роботи

У третій частині здійснюється планування навчальної роботи за обраною темою, визначається місце та значення теми в навчально-виховному процесу учнівської молоді, здійснюється передбачає опис змістового наповнення теми та розробка практичної частини заняття.виконується методична розробка і проектно-технологічна документація для оснащення навчального процесу в умовах загальноосвітніх шкільних навчальних закладів і вносяться пропозиції щодо найбільш доцільного їх використання.

Курсова робота включає пояснювальну запистку і пакет метдодичних робробок за темою. Об’єм пояснювальної записки не обмежується і складає в середньому 35…45 сторінок. Зміст додатків та практичної частини визначається конкретним завданням.

Методика роботи над курсовою роботою включає такі завдання:

1) вибрати тему курсової роботи;

2) підібрати і вивчити літературні джерела з теми дослідження;

3) уточнити завдання, зміст, об’єм і методику виконання курсової роботи під час опрацювання літератури;

4) скласти розгорнутий план курсової роботи;

5) визначити апарат методичного дослідження (актуальність вибраної теми, об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження);

6) виконати огляд домоведення як науки вивчення домашнього середовища та оточуючого соціуму;

7) здійснити характеристику елемента соціально-побутового орієнтування.

6) вивчити педагогічний досвід роботи викладачів та майстрів виробничого навчання, відображеного в методичній літературі і журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» та інші з наступним їх аналізом;

7) провести спостереження за роботою викладачів, майстрів виробничого навчання в період педагогічної практики, аналіз його результатів і використання в курсовій роботі;

8) написати основну частину курсової роботи;

9) розробити план-конспект уроку з додатком навчально-технологічної документації;

10) зробити загальні висновки з курсової роботи, детально описати отриманий результат;

11) захисти курсову роботу.

У результаті виконання курсової роботи розв’язуються завдання з формування у майбутніх учителів технологій таких умінь:

– підбирати і аналізувати психолого-педагогічну літературу;

– проводити вивчення педагогічного досвіду та інтерпретувати його результати при розв’язанні педагогічних задач;

– розробляти методичні рекомендації, направленні на вивчення окремих тем навчальних програм або вирішення конкретної педагогічної проблеми.

1. ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ РОБОТИ

Орієнтована тематика курсових робіт пропонується кафедрою (див. розділ 8). Студент обирає тему, виходячи з власних інтересів та нахилів. Але тема може бути запропонована і самим студентом за узгодженням з викладачем, що може виконувати функції наукового керівника. Обрана тема реєструється на кафедрі у спеціальному журналі, призначається керівник, який складає студенту письмове завдання.

При обранні теми студент повинен враховувати, що курсова робота з основ домашнього господарювання в майбутньому може стати логічною частиною дипломного проекту.

Приклад форми завдання для студента наведений в додатку Б.

2. СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступна частина курсової роботи містить характеристику основних компонентів науково-методичного апарату дослідження: актуальність роботи з вказанням проблеми, на вирішення якої спрямована робота, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мету курсової роботи, завдання роботи, методи дослідження та вирішення поставлених завдань, гіпотезу про шляхи досягнення мети.

Обгрунтування актуальності проблеми передбачає розкриття важливості даної проблеми в умовах сьогодення, розв’язання проблеми включає висвітлення кількох позицій. Перш за все, сучасний стан домоведення як науки вивчення домашнього середовища та оточуючого соціуму. Необхідним є і посилання на державні документи, в яких визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти, а також вирішуються питання навчально-виховної спрямованості даної проблеми. Акцентувати увагу на розкритті державного розуміння тих завдань, що вирішує вчитель, школа в справі трудового та професійного навчання і виховання, політехнічної підготовки учнів до розумової і фізичної праці; вимоги науково-технічного прогресу до робітників сучасного виробництва; сучасні вимоги до змісту і методики викладання конкретних тем і розділів трудового та професійного навчання; місце теми (розділу) в комплексі змісту навчання предметів закладу освіти; актуальність роботи з вказанням проблеми, на вирішення якої спрямована робота.

Визначаючи об'єкт, треба окреслити коло проблем або галузь реалізації даного дослідження. В той же час предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про світ розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті дістає наукове пояснення. Об'єкт дослідження – це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження..

Мета курсової роботи полягає у дослідженні елемента соціально-побутового орієнтування та розкритті можливостей навчання основам домашнього господарювання підростаючого покоління. Вона конкретизується у завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Зазначимо, що завдання, з одного боку, розкривають суть теми, а з другого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання. Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього.

Формулювання гіпотези: припущення, в якому на основі ряду факторів формулюється висновок про вдосконалення (покращення) досліджуваного процесу при певних умовах. У гіпотезі не повинно бути положень, які не потребують наукового доведення і не є очевидними.

У першому розділі виконати огляд домоведення як науки вивчення домашнього середовища та оточуючого соціуму, звернення до вітчизняного та зарубіжного досвіду. Провести аналіз досягнень сучасної науки та практики в сфері побуту, організації та управління домашнього господарства.

Розглянути особливості ведення домашнього господарства у сучасному домі з урахуванням того, що ефективне ведення домашнього господарства спрямоване на створення комфортних умов праці і життя кожного члена родини в домашніх умовах в незалежності від конкретних умов. Для цього потрібно володіти методами, використовувати засоби та принципи, впроваджувати раціональні форми управління господарством, а отже, слід розуміти базові основи менеджменту – мистецтва управління. Організація самого процесу ведення домашнього господарства вимагає розуміння та вмілого використання основних менеджерських функцій, якими є планування, організація, координація, комунікація, мотивація та управління діяльністю, а також процесів розробки та прийняття рішень, контролю, обліку, аналізу.

Охарактеризувати нові вимоги до людини, що керує сучасним домашнім господарством. Такі вимоги можна знайти в персональному менеджменті. Сучасний домогосподар повинен вміти досягати поставлених перед собою цілей, уміло керувати домашніми ресурсами, використовуючи власні фізичні та розумові можливості, усвідомлено керувати протіканням власного життя, вміти самовизначатись, з легкістю та позитивними емоціями долати зовнішні обставини в особистому житті та в роботі, бути спрямованим на саморозвиток,

самовиховання, самонавчання протягом усього життя.

Розглянути принципи, на основі яких здійснюється діяльність в домашньому господарстві. Як будь-який інший вид управлінської діяльності, діяльність в домашньому господарстві здійснюється на основі певних принципів управління, тобто таких важливих вимог, дотримання яких забезпечує ефективність управлінських рішень, управлінської діяльності та управління в цілому. Основними з таких принципів є: соціальна спрямованість діяльності, розумний розподіл праці між членами родини, ініціатива кожного, сімейний дух, дисципліна, підпорядкованість особистісних інтересів загально-родинним, раціональне поєднання оптимальної централізація (розподіл повноважень) та децентралізація (надання можливості самостійно приймати рішення) тощо.

Другий розділ курсової роботи передбачає здійснення характеристики елемента соціально-побутового орієнтування. Елементами соціально-побутового орієнтування є: відомості про особисту гігієну, одяг, взуття, посуд, меблі, приміщення та інше, пов’язані з ними способи дій, культуру поведінки.

Здійснити характеристику елемента соціально-побутового орієнтування з огляду на історичний аспект та сучасний стан. Провести аналіз досягнень сучасної науки та практики в сфері домашнього господарювання з конкретизацією відповідно до досліджуваного елемента соціально-побутового орієнтування.

У третьому розділі необхідно здійснити методичний аналіз змісту теми: визначити обсяг та змістове наповнення теми, перелік об’єктів, з якими знайомляться учні, здійснити характеристику структурних одиниць теми, визначити методичне завдання (мета) теми (з чим знайомити учнів), умови успішного досягнення цієї мети, обгрунтувати вибір методики формування у учнів знань про правила ведення домашнього господарства, правила етикету, культури зовнішності що представлені в темі (з вказівкою методів і форм засвоєння знань), методики формування у учнів знань про способи виконання трудових прийомів і операцій, що вивчаються (з позначенням показників правильності їх виконання), передбачити труднощі, які виникають під час засвоєння учнями трудових дій та методичні прийоми їх попередження та подолання, сформувати методику організації вправ учнів під час практичної роботи.

Здійснити опис методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу на заняттях з теми. Обґрунтувати вибір методів і форм навчальної роботи на заняттях. Визначити конкретні і загальні форми організації навчання учнів при вивченні теми залежно від матеріального оснащення занять, кількості учнів, характеру праці учнів, методи і прийоми викладання і засвоєння учнями кожного елементу змісту теоретичного і практичного навчання при вивченні теми.

Підібрати та охарактеризувати об’єкти навчання для учнів. Визначити ступінь відповідності об’єктів навчальної праці вимогам програми, їх доступність учням..

Забезпечити додержання правил безпеки праці. Здійснити аналіз можливих ситуацій (випадків) порушення правил безпечної праці (до початку заняття, на початку практичної роботи, під час роботи учнів). Зазначити вимоги безпеки до матеріального оснащення занять.

У третьому розділі передбачено розробку план-конспекту одного заняття з додатком навчально-технологічної документації: інструкційної чи технологічної карти. Розроблена студентом навчально-технологічна документація та інші інструктивні матеріали, наприклад, картки-завдання для виконання роботи, операційні картки для виготовлення виробів, додається до плану заняття.

Зміст плану-конспекту дає змогу створити досить повну уяву про рівень знань і практичної підготовки того, хто його складав. Структура плану-конспекту наведена в додатку Д.

До плану-конспекту заняття за завданням керівника додається також виготовлений автором курсової роботи наочний посібник, демонстраційні і лабораторні прилади, моделі, стенди, пристосування для оснащення навчального процесу.

В межах даного розділу необхідно розкрити навчально-виховне значення теми. Звернути увагу на трудове виховання учнів, характер праці учнів під час вивчення теми і його виховний вплив, виховне значення вивчаємих об’єктів, фактичний матеріал і методичні прийоми, що сприяють вихованню в учнів значущих для виучуваного виду праці особистісних якостей. Так, у процесі навчання учнів за визначеними темами розділу «Технологія побутової діяльності» (5-9 класи) передбачено засвоєння ними елементів соціально-побутового орієнтування (відомості про особисту гігієну, культуру зовнішності, одяг і взуття, посуд, меблі і приміщення, пов’язані з ними способи дій, культуру поведінки), формування уявлень про самообслуговування як про вид продуктивної праці та практичних навичок.

Відповідно до розглядуваної теми уроку визначити навички соціально-побутового орієнтування, що формуються в учнів у процесі опанування теми. Розробити методичні поради щодо формування конкретних навичок соціально-побутового орієнтування.

Висновки. У висновках необхідно показати ступінь досягнення поставленої мети, сформулювати логічні й одночас лаконічні висновки щодо змісту всієї роботи. Важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням.

Список використаної літератури включає повний бібліографічний опис літературних джерел, які використовувались студентом при написанні курсової роботи. Складаючи його, студент повинен дотримуватися вимог державного стандарту до бібліографічного опису літературних джерел.

Літературу потрібно розміщувати чітко в алфавітному порядку. Праці одного й того ж автора розміщувати в хронологічному порядку.

Дані про видання наводяться в наступному порядку:

– прізвище й ініціали автора;

– повна назва книги;

– після двокрапки вказуються вид видання (навч. посібник, підручник, довідник тощо);

– після навскісної лінії подаються ініціали та прізвища всіх співавторів, але не більше п’яти;

– місто видання (назва міст Київ, Москва записуються скорочено – К., М., в інших випадках назви міст не скорочуються);

– назва видавництва (Освіта; Наукова думка; Вища школа; Техніка; Либідь). Вказуючи видавництво або інші бібліографічні описи можна користуватися скороченнями: Академія педагогічних наук України – АПН України, редакція – Ред.., том – Т., серія – сер.;

– рік видання;

– кількість сторінок у виданні;

– чи наявні в книзі ілюстрації.

Розділові знаки слід розставляти так, як показано у прикладах оформлення літературних джерел:

Книги, монографії:

1. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Киверялг. – Таллінн: Валгус, 1980. – 334с.

2. Мошкова И.Н. Психология производственного обучения / И.Н. Мошкова, С.Л. Малов. – М.: Высш. шк., 1990. – 207с.

4. Методы обучения трудовым действиям / Под ред. М.А.Жиделева. – М.: Высш. шк., 1972. – 208с.

Посібники:

1. Гуревич Р. С., Цибульська Г. М. Взаємозв’язок теоретичного і виробничого навчання. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: [навчальний посібник] / Р. С. Гуревич, Г. М. Цибульська; за ред. Н. Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1977. – 200 с.

2. Техническое творчество учащихся: [учебное пособие для студ. педвузов] /Под ред. Ю. С. Столярова, Д. М. Комского. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.

Збірники:

1. Ничкало Н. Г. Сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Збірник наукових праць. – К.– Вінниця, 2000. – С. 7–13.

2. Кремень В. Г. Підготовка творчої індивідуальності як основне завдання освітньої системи ХХІ століття // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: матеріали Міжнародної наукової конференції 16-17 травня 2000 р. / За ред. Сисоєвої С. О. і Романовського О. Г. – Харків: ХДПУ, 2000. – С. 3–4.

Навчальні програми:

1. Програми для професійно-технічних навчальних закладів. Профіль підготовки: кравець. – К.: Перун, 2004. – 62 с.

2. Програми педагогічних інститутів. Технологічна практика з обслуговуючої праці. Декоративно-прикладне мистецтво / Укл. Т.А.Сиротенко. – К.: РНМК, 1992. – 12 с.

Статті:

1. Вакарчук І. Профтехосвіта – головна складова матеріальної культури / І. Вакарчук // Професійно-технічна освіта. – 2008. – № 1. – С. 3-4.

2. Волошина Л. Інтеграція змісту загальноосвітньої і професійної підготовки / Л. Волошина // Професійно-технічна освіта. – 2008. – № 1. – С. 21-24.

Автореферати та дисертації:

1. Коломієць Ю.В. Трудове виховання учнів 8-9 класів на традиціях і звичаях українського народу: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «теорія та історія педагогіки» / Ю. В. Коломієць. – К., 1998. – 21с.

2. Савка Л. В. Методика вивчення “Української народної вишивки” майбутніми вчителями обслуговуючої праці: дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. В. Савка. – К., 2001. – 190 с.

Стандарти:

1. ДСПТО 7124.2.F45063–2006 Професія – Столяр будівельний. – Введ. 2006.

2. ДСПТО 7133.2.D18028–2006 Професія – Кравець. – Введ. 2006.

Додатки необхідно оформляти як продовження курсової роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них в тексті курсової роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Джерела, які цитуються лише в додатках, повинні розглядатися окремо від тих, які цитуються в основній частині курсової роботи, і повинні бути перераховані в кінці кожного додатку в переліку посилань.

Додатки повинні мати загальну з іншим текстом наскрізну нумерацію.

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Змістом практичної частини курсової роботи можуть бути:

♦ макети, моделі, приладдя, стенди, пристрої, слайди, учбове обладнання, вироби тощо.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Результат виконання курсової роботи – методична розробка виступає як сукупність фундаментальних, прикладних досліджень і розробок. Результатом дослідження є досягнута його мета.

Результат методичного дослідження – це сукупність нових ідей, теоретичних і практичних висновків, отриманих відповідно до мети і завдань роботи. Він відображає досягнутий рівень знань, фіксує елементи його зростання і повинен бути обґрунтованим і доведеним, мати значення для науки і практики, нести суспільно нові знання.

Виділяють такі основні результати методичних досліджень:

Теоретичні положення – нові концепції, підходи, тенденції, класифікації, принципи у галузі навчання і виховання, розвитку педагогічної науки і практики, а також їх уточнення, розвиток, доповнення, розробка, перевірка, підтвердження, спростування.

Практичні рекомендації – нові методики, правила, алгоритми, пропозиції, нормативні документи, програми, пояснювальні записки до программ, а також їх уточнення, доповнення, розробка, перевірка.

У ряді випадків один і той самий результат, наприклад, метод може бути віднесений як до теоретичних положень, так і до практичних рекомендацій залежно від його конкретного змісту.

Найважливіші характеристики методичного дослідження – ефективність та якість. Ефективність можна розглядати в двох аспектах: економічному та соціальному.

Економічна ефективність визначається різницею або відношенням між величиною досягнутого ефекту від застосування результатів дослідження і витратами на його отримання.

Соціальна ефективність характеризується загальними позитивними змінами в результаті впровадження отриманих знань в практику життя людей, в задоволенні їхніх потреб, в накопиченні корисної інформації, у поліпшенні сфери побуту тощо.

Для більшості науково-педагогічних досліджень характерний соціальний ефект. Він проявляється в підвищенні рівня: освіти; культури; професійної підготовки молоді; усебічного й гармонійного розвитку молоді; усуненню негативних явищ в житті суспільства; зниження правопорушень; раціоналізації розумової і фізичної праці; формування корисних навичок і звичок; вихованості; свідомості; моральності.

Дата добавления: 2017-02-01