Етапи роботи з методичної розробки теми

Перший етап включає обґрунтування актуальності теми, вибір об’єкту, предмета і визначення мети дослідження. Тема методичного дослідження є складовою частиною певної проблеми. Визначення актуальності теми, об’єкту, предмета і мети дослідження складає за своєю сутністю нерозривний процес.

На другому етапі здійснюється визначення завдань та розробка плану курсової роботи. Для проведення літературного огляду з теми доцільно передусім скласти з керівником план-проспект дослідження і продумати його структуру.Обравши тему, студент разом з керівником визначають мету роботи і завдання, які передбачається вирішити в ході розробки теми. Після цього складається завдання до курсової роботи. У завданні вказуються основні розділи та питання, які належать до розробки. Завдання до курсової роботи підписується керівником та студентом, затверждується завідувачем кафедрою (див. додаток Б). Робота над планом повинна починатись в процесі вивчення проблеми за літературними джерелами. Після опрацювання літератури студент самостійно уточнює завдання докурсової роботи, її зміст, обсяг та методику її виконання і складає план курсової роботи.

План-проспект дослідження фактично визначає структуру і зміст роботи, який представляється в її змісті. При цьому, пункти змісту повинні відповідати завданням дослідження, відтворювати основний зміст огляду. План повинен мати вигляд переліку основних питань теми, згрупованих в розділи та параграфи.

Третій етап – це проведення огляду літератури з теми і визначання завдань дослідження. Основною методологічною вимогою до виконання огляду літератури є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкту дослідження.

Підґрунтям любого дослідження, незалежно від його виду, є вивчення літературних джерел. Існують певні правила роботи з літературою:

а) складання попереднього бібліографічного списку джерел;

б) підбір публікацій;

в) опрацювання публікацій.

При складанні бібліографії важливо визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (книги, статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою. У пошуку літератури суттєву допомогу надають каталоги бібліотек, використання бібліографій книг та статей, реферативних журналів, довідників, джерельної бази дисертацій.

Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Тому, починаючи роботу з новою літературою, студент уникає можливого дублювання та повторного огляду тієї самої інформації.

Працюючи над обраною темою, студент повинен вивчати теорію та історію проблеми; для цього треба користуватись психолого-педагогічною, навчально-методичною та спеціальною технічною літературою. Літературний пошук проводиться на базі бібліотек педагогічного інституту, обласної державної, тощо. Обов'язковим також є вивчення законодавчих та нормативних документів. По темі роботи література може бути рекомендована керівником або підібрана самим студентом по каталогам бібліотек: алфавітному, предметному, та систематичному. Рекомендуються також бібліографічні посібники, положення і т.п.

Внаслідок вивчення проблеми з літературних джерел у роботі наводяться стислі данні з історії розвитку питання, приводяться основні ідеї, які висвітлені у літературі. Це робиться для того, щоб показати, які сторони питання досліджені достатньо, а які ні, потім робиться висновок про необхідність вивчення цього питання у курсовій роботі.

Четвертий етап визначає важливим джерелом накопичення інформації (одночасно з аналізом літератури) вивчення педагогічного досвіду з питань обраної теми. Для ознайомлення з досвідом роботи викладачів студент може використовувати такі методи:

- вивчення педагогічного досвіду, відображеного в навчально-методичній літературі і журналах: “Школа и производство”, “Педагогічний вісник”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Професійно-технічна освіта”, “Шлях освіти” тощо. Опрацьовуючи статті, необхідно робити виписки і, в подальшому, подаючи цей матеріал в курсовій роботі, обов'язково вказувати чий це досвід, як діє, в чому він полягає і які дає результати: як поводиться як організовує і проводить навчання викладач або педагогічний колектив.

Для виконання курсової роботи студент може використовувати і свій власний досвід, набутий під час проходження педагогічної практики, вести спостереження за навчальною роботою учнів, проводити опитування учнів, робити аналіз навчальної документації (групового журналу обліку успішності навчання учнів, зошитів, техніко-технологічної документації) і результатів навчання (об’єктів праці учнів, тощо).

П’ятий етап включає відпрацювання гіпотези і теоретичних (психологічних і педагогічних) передумов вивчення теми, розробку календарно-тематичного плану і методики розробки системи занять по темі.

Для розробки програми і методики дослідження необхідно скористатися розділом «Рекомендована література з методики виконання роботи». Допомогу в реалізації цього етапу надає керівник.

Шостий етап включає отримання і аналіз результатів розробки. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на інтерпретацію отриманих результатів.

Після виконання робіт четвертого етапу необхідно проаналізувати: чи вирішені завдання дослідження. Якщо всі завдання вирішені, то можна перейти до п’ятого етапу.

Сьомий етап – літературне оформлення наукової роботи. Свою роботу на цьому етапі необхідно звіряти з розділом «Вимоги до оформлення курсової роботи».

7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота містить: титульний лист [Додаток А], зміст, вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, додатки.

Структура роботи позначаєтьсясловом " ЗМІСТ " [див. додаток Ж]. У ЗМІСТі подаються назви структурних елементів роботи та номери сторінок, на яких вони містяться. Усі сторінки роботи, від титульної до останньої, нумеруються арабськими цифрами без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

ВСТУП розкривaє основні засади роботи: актуальність, короткий аналіз стану розробки проблеми, мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, опис загальної структури роботи.

Основна частина складається з двох-трьох розділів теоретичного і практичного характеру. Розділи включають підрозділи, пункти, підпункти. Зміст розділів повинен відповідати темі роботи та повністю розкривати її.

ВИСНОВКИ. У висновках, згідно з поставленими завданнями, стисло і систематизовано висвітлюються основні результати курсового дослідження. Обов’язковою є нумерація окремих положень висновків, відповідність окремих пунктів висновків сформульованим дослідницьким завданням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ укладається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. Бюлетень ВАК України. - 2008. - №3. - С. 9-13). У тексті курсової роботи (проекту) повинні бути посилання на наукові джерела, представлені в бібліографічному описі.

ДОДАТКИ містять допоміжний матеріал, який конкретизує, доповнює та ілюструє основний зміст. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами після першої великої букви симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами друкується слово «Додаток___».

Об’єм курсової роботи складає 25-30 сторінок комп’ютерного тексту без урахування списку літературних джерел і додатків.

Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно з ДСТУ 2.105-95 „Загальні вимоги до текстових документів”, введеним в дію як державний стандарт України наказом Держстандарту України № 259 від 27.06.1996 р. з 01.07.1997 р., а також відповідно з ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти в галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення”, введеним в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. з 01.01.1996 р.

Курсова робота виконується українською мовою (за окремими винятками, обумовленими специфікою фахової підготовки студента) і оформлюється згідно вимог цього Положення. Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок основного тексту в комп’ютерному наборі (розмір шрифту – 14; інтервал – 1,5, шрифт – Times New Roman), або 40-45 сторінок рукописного тексту. Відступи на сторінці: зверху та знизу – 20 мм, зліва – 30 мм, справа – 10 мм).

Структурні елементи курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” не нумеруються.

Розділи і підрозділи роботи повинні мати заголовки відповідно до змісту курсової роботи. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів курсової роботи і заголовки розділів необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати більшими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів курсової роботи необхідно починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи і без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті роботи і складати п’ять знаків.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів в заголовках розділів не допускається.

Відступ між заголовком наступним або попереднім текстом повинен бути не менше двох рядків.

Відступ між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як і в тексті.

Не допускається розташовувати назви розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщається лише один рядок тексту.

Дата добавления: 2017-02-01