Для виміру правових явищ

Умови та принципи вибору індикаторів

Процедура виміру в соціологічних

Г л а в а 4. ВИМІР У СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРАВА

дослідженнях права: поняття, зміст, мета

Оволодіння методикою виміру дозволить поповнити внутрішній зв’язок між різними етапами і процедурами, які складають єдиний, цілісний процес соціологічного дослідження; повніше розкрити його технологію, що гарантує отримання істинних знань про будь-який об’єкт, котрий вивчає соціологія права; буде сприяти формуванню дійсно наукових фактів та емпіричних залежностей, на підставі яких будуються цілком обґрунтовані висновки та практичні рекомендації, що забезпечують соціальну ефективність реалізації правових норм та вимог, які стосуються підтримки суспільного порядку, соціальної поведінки людей та ін.

При проведенні соціологічних досліджень для систематизації емпіричної інформації використовують основні методи соціологічного дослідження, у тому числі в и м і р – процедуру приписування за певними правилами числових значень тим чи іншим об’єктам, явищам і процесам. М е т а в и м і р у – отримати числову модель, дослідження якої могло б замінити дослідження самого об’єкта.

Соціологічний вимір різних сторін і властивостей соціальних явищ пов’язаний з пошуком і дослідженням таких фактів, які могли б служити їх кількісною (числовою) характеристикою. Наприклад, крадіжка як протиправний вчинок та ін.

Усі характеристики об’єкта, що вивчаються та використовуються для соціологічного виміру, прийнято називати і н д и к а т о р а м и (від лат. іndicator – покажчик). В експериментальній ситуації індикатори замінюють, виявляють інші характеристики об’єкта, який вивчається, звичайно не доступні спостереженню та виміру. Так, спостерігаючи за поведінкою в’язня у тюрмі і фіксуючи його вчинки, можна судити про його інтереси. Поведінка може бути розгорнута у специфічну перемінну із багатьма вимірами, у деякий простір характеристик, які піддаються кількісній оцінці. Якщо в’язень регулярно читає історичну літературу, мемуари та ін., вільно думати, що він цікавиться історією.

Необхідна умова для вибору індикатора – наявність зв’язку (прямого чи непрямого) між індикатором (вчинок) і тією характеристикою, яку він, на думку дослідника, повинен виявити (інтерес). З ряду індикаторів, що притаманні об’єкту, який вивчають, обирають максимально характерний, що має найбільшу здібність до розв’язання.

Крім того, під час пошуку індикаторів важливо враховувати такі принципові положення:

– вибір індикатора визначений операціональним поняттям, яке накреслює коло фактів, що можуть бути використані в ролі індикаторів;

– існування операціональних понять, які самі виконують роль індикатора (стать, вік тощо), і відповідь на запитання анкети чи інших видів інструментарію соціологічного дослідження чітко визначиться цими поняттями;

– наявність таких операціональних понять, які вимагають використання не одного, а кількох індикаторів;

– вибір сукупності індикаторів у кожному випадку залежить від характеру об’єкта соціологічного дослідження й умов, у яких він знаходиться.

Таким чином, вірно знайдені індикатори відіграють значну роль у розробці документів дослідження, тому що дозволяють правильно сформулювати питання для будь-яких видів інструментарію, у тому числі для анкет, а також визначають структуру відповідей на них.

Дата добавления: 2017-02-01