Формалізований метод аналізу документів

Прагнення позбавитися можливої суб’єктивності традиційного аналізу, а також потреба у вимірюванні соціальних ознак викликали інший тип аналізу – формалізованого (кількісного) або контентаналізу.

Історично цей метод так само, як і сам термін, виник у практиці американської журналістики, де він був початково застосований у дослідженні специфічного виду документів, – матеріалів преси. Пізніше метод був використаний американським соціологом Г. Лассуелом у дослідженнях пропаганди. Його сутність полягає в з’ясуванні змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати в кількісні показники за допомогою одиниць обчислювання.

Змістові одиниці визначаються згідно з концепцією дослідження. Вони повинні відображати провідну ідею тексту. Індикаторами одиниць можуть бути окремі поняття, теми, події, імена людей. Кількісна оцінка здійснюється за допомогою одиниць обчислювання, які використовують частоту з’явлення ознак у тексті, обсяг тексту, який містить одиницю.

Контент-аналіз – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об’єктивністю висновків, суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, які виявляють чи, навпаки, приховують у документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження.

За допомогою контент-аналізу можна встановити не тільки частоту появи тієї чи іншої категорії, а й її присутність у досліджуваному тексті. Отже, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій та одиниць дослідження, а й весь процес аналізу.

Техніку контент-аналізу можна звести до декількох послідовних дій:

1) виділення одиниць аналізу,

2) відшукування одиниць індикаторів у тексті,

3) статистична обробка.

1. Виділення одиниць аналізу.

Одиниця аналізу, що виділена, повинна бути смисловою, тобто необхідно виявити, в яких проявах тексту є певне смислове навантаження. Вона не обов’язково реалізується в одному слові (терміні), а може виявлятися в деяких стійких словосполученнях, може взагалі не бути присутньою в явному термінологічному одяганні, але бути захованою під заголовком абзацу, розділу тощо.

2. Відшукування індикаторів одиниць, що вибрані, у тексті.

Оскільки один і той же смисловий елемент змісту документа може бути виражений у різній словесній формі, необхідно відшукати в тексті всі можливі форми відбиття смислової одиниці. У тексті виявляються ознаки, або індикатори цієї смислової одиниці, так, як вони подаються мовою документа. Набір цих індикаторів може бути різноманітний: певні терміни, власні імена і будь-які стійкі словосполучення, які виражають деяку конкретну тему, найменування географічних місць або історичних подій.

3. Статистична обробка.

Вона полягає в підрахунку частоти вживання певного поняття (при умові обліку виділених індикаторів) або в установленні пропорцій між різними групами індикаторів. Характер і напрям цих підрахунків визначаються цілями і завданнями дослідження, вони залежать від того, що необхідно досліднику знати про документ, який вивчається.

Кількісні й якісні сторони контент-аналізу доповнюють одна одну. Кількісний підрахунок дозволяє зробити об’єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю вживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах. При якісному аналізі можна до того ж виявити, чи зустрічається взагалі та в якому контексті певна важлива оригінальна категорія.

Контент-аналіз використовується тоді, коли потрібна максимальна точність і є великий обсяг несистематизованого матеріалу та ін.

Обмеженість формалізованого аналізу полягає в тому, що не всю різноманітність змісту документа можливо виміряти за допомогою кількісних показників.

Традиційний та формалізований аналіз доповнюють і компенсують недоліки один одного.

Дата добавления: 2017-02-01