Класифікація спостережень

За ступенем формалізації спостереження поділяються на н е с т р у к т у р а л і з о в а н і та с т р у к т у р а л і з о - в а н і. У н е с т р у к т у р а л і з о в а н о м у (н е к о н т р о - л ь о в а н о м у) спостереженні дослідник не визначає наперед, які саме елементи процесу, що вивчається, він буде спостерігати. У цьому випадку немає суворого плану, визначено лише безпосередній об’єкт спостереження.

Цей різновид спостереження частіше за все застосовується в дослідженнях пошукового плану або на початковому етапі більш розширеного соціологічного дослідження.

С т р у к т у р а л і з о в а н е (к о н т р о л ь о в а н е) спостереження – це таке, при якому дослідник наперед визначає, які з елементів процесу, що вивчається, мають найбільше значення для його дослідження, та складає спеціальний план запису спостереження до початку збору інформації.

Залежно від ступеня участі спостерігача в ситуації, що досліджується, розрізняють в к л ю ч е н е (з у ч а с т ю) та н е в к л ю ч е н е (б е з у ч а с т і) спостереження.

При невключеному спостереженні дослідник перебуває поза об’єктом, який досліджується, лише фіксуючи те, що відбувається.

Такий вид спостереження звичайно використовується при вивченні масових процесів.

Включене спостереження передбачає повну або часткову участь спостерігача в процесі, що досліджується. У таких випадках дослідник або знаходиться у прямому контакті з учасниками цього процесу, або сам включений у групу, що досліджується, на правах учасника.

При цьому найбільш вірогідні дані можуть бути отримані в результаті так званого повного включеного спостереження, коли дослідник входить у групу як її учасник, приховуючи свої дослідницькі завдання. Метод повного включеного спостереження широко використовується, наприклад, при вивченні чинників та форм взаємодії у середині малих груп.

Методи включеного і особливо повного включеного спостереження мають великі переваги, оскільки дозволяють здійснювати збирання максимально повних емпіричних даних. Стосовно правових відносин метод включеного спостереження може використовуватися з серйозними обмеженнями.

У соціології права метод включеного спостереження застосовується рідко. Це значною мірою обумовлено тим, що використання даного методу в правовій сфері, особливо для вивчення кримінального середовища, може привести до негативних наслідків. Це, з одного боку, може бути пов’язано з ризиком для дослідників, а з іншого – ставить перед ними складні завдання етичного і правового характеру. Крім того, проведення таких досліджень може завдати шкоди нормальному розвитку відносин у тій чи іншій правовій сфері, ущемити право учасників дослідження, зашкодити інтересам суспільства та держави, що охороняються законом.

Однак таке дослідження можна використовувати, наприклад, у процесі вивчення судової практики. Подібне мало місце вже давно, незважаючи на деякі обмеження ідеологічного характеру. Тепер таких обмежень для проведення такого роду досліджень не існує, однак учені, які користуються методом включеного спостереження, мають усвідомлювати, що їх дії є обмеженими чинним законодавством, а також нормами етики, що пропагують повагу до особистості, статусу судді та інших осіб з особистими юридичними повноваженнями. До того ж необхідно пам’ятати про дотримання елементарних людських прав, про те, що Конституція України гарантує дотримання гідності особистості та забороняє без добровільної згоди людини піддавати її науковим дослідам. Діяльність дослідників повинна бути в межах, які не дозволяють інтерпретувати її як перешкоду здійсненню правосуддя або як неповагу до суду, як наклеп по відношенню до судді. Крім того, дослідникам слід займатися спостереженнями лише суспільних стосунків, не втручаючись у сферу особистого, інтимного життя людей.

Включене спостереження, особливо повне включене спостереження, як ніякий інший метод емпіричного дослідження дозволяє зрозуміти глибинні причини людської поведінки, нюанси взаємовідносин людей, які не підлягають фіксації іншими засобами. Однак цей метод має той же суттєвий недолік, що і невключене спостереження – суб’єктивізм у позиції дослідника. Звичайний суб’єктивізм спостерігача тут часто збільшується ще й тим, що дослідник, який довго жив життям якоїсь групи, сприймає домінуючі в ній погляди, оцін-ки, приймає її систему переваг та втрачає необхідне для об’єктивного дослідника відсторонення від об’єкта вивчення.

Наприклад, дуже показовим є те, що дослідники примітивних угрупувань, які тривалий час жили спільним життям з аборигенами, часто відстоюють ідею заперечення історичного прогресу розвитку соціальних відносин, а також тезис про те, що подібні угрупування не знаходяться на більш низькому щаблі соціально-історичного розвитку, а є представниками іншої, якби паралельної, гілки цивілізації, яка в деяких відношеннях навіть більш розвинута, ніж суспільство сучасного типу.

За місцем впровадження та умовами організації спостереження поділяються на п о л ь о в і та л а б о р а т о р н і. Польове спостереження запроваджується у природних обставинах у реальній життєвій ситуації, у безпосередньому контакті з об’єктом, що вивчається. Лабораторне спостереження – це різновид спостереження, при якому умови оточуючого середовища та ситуація, що спостерігається, визначаються дослідником. Воно частіше за все застосовується в дослідах експериментального плану або на етапі експериментальної перевірки гіпотез.

За регулярністю проведення слід розрізняти спостереження с и с т е м а т и ч н е та в и п а д к о в е. Систематичне спостереження характеризується регулярністю дії, процесу, ситуації протягом визначеного періоду часу і дозволяє виявити динаміку процесу. До випадкового спостереження можна віднести спостереження раніше незапланованої ситуації.

Можливість викривлення об’єкта, що корениться в самому процесі спостереження, примушує соціологів розробляти суворі стандартизовані процедури реєстрації даних.

Дата добавления: 2017-02-01