Та класифікація питань анкети

Анкетування, його різновиди

А н к е т у в а н н я – найбільш розповсюджений вид опитування. Воно проводиться за допомогою анкети. А н к е т а – це впорядкований за змістом та формою набір запитань і висловлювань, втілених у вигляді опитного листа, який самостійно заповнюється тим, хто опитується, за зазначеними в опитнику правилами.

Анкета починається зі звернення, в якому розтлумачується мета опитування, пояснюється зміст, а якщо треба – правила заповнення анкети. Далі використовуються контактні запитання, відповіді на які є досить легкими. Ці запитання повинні бути близькими до теми опитування та поступово вводити респондента у проблематику, що досліджується.

Потім йдуть змістовні запитання, що чергуються з фільтрами, контрольними та функціонально-психологічними запитаннями.

Завершує анкету так звана “паспортичка”, тобто відомості про стать, вік, освіту, сімейний стан, стаж роботи опитуваного (респондента).

Опитування по анкеті передбачає жорстко фіксований порядок, зміст та форму запитань, зрозумілу вказівку засобів відповідей, які реєструються опитуваним або на самоті (заочне опитування), або в присутності того, хто проводить анкетування (пряме опитування).

При обстеженнях громадської думки часто застосовують зондажне або експрес-опитування. Воно містить лише 3 – 4 пункти основної інформації та декілька пунктів, які пов’язані з демографічними й соціальними характеристиками опитуємих. Такі анкети подібні до аркушів усенародних референдумів.

П о ш т о в е а н к е т у в а н н я – розповсюдження анкет за допомогою поштової розсилки. Недоліком цього виду анкетного опитування є низький відсоток повернення анкет, що знижує цінність дослідження.

П р е с о в е а н к е т у в а н н я – вид анкетування, при якому анкети друкуються в пресі. Практика проведення соціологічних досліджень виявляє, що відсоток повернення анкет при такому опитуванні не перебільшує 5%. Слід також при інтерпретації даних враховувати особливості пресового опитування. Відомо, що аудиторія пресових опитувань не може репрезентувати все населення країни.

Р о з д а т к о в е а н к е т у в а н н я здійснюється за місцем проживання, роботи або навчання, може бути груповим або індивідуальним.

Групове анкетне опитування широко застосовується за місцем роботи або навчання. Анкети розподіляються для заповнення в учбовій аудиторії або в іншому приміщенні, куди запрошуються для опитування включені до вибірки учні, студенти, робочі або службовці.

При індивідуальному анкетуванні анкети роздаються за місцем проживання, на робочих місцях або за місцем навчання, а час повернення заздалегідь обумовлюється. Ця форма опитування має такі ж переваги, що і групове анкетування.

Анкетне опитування залишається одним із найбільш оперативних засобів збору первинної соціологічної інформації.

За функціями запитання поділяються на результативні (змістовні) та функціональні. За допомогою перших дослідник робить висновки щодо певних явищ та їх взаємозв’язку. Другі застосовують для упорядкування самого процесу опитування.

Функціональні запитання, в свою чергу, поділяються на:

– функціонально-психологічні (використовуються для усунення напруги або небажаних настанов);

– запитання-фільтри (застосовуються для визначення належності респондента до тієї групи людей, якій призначені запитання);

– контрольні запитання (використовуються для перевірки певності даних).

Залежно від того, чи пропонуються після формулювання запитання можливі відповіді, запитання поділяються на:

– відкриті (можливі відповіді не пропонуються);

– закриті (можливі відповіді пропонуються).

Існує декілька видів закритих запитань: альтернативні, запитання-меню.

Різновидом альтернативного запитання є шкальне (відповідаючий повинен відмітити інтенсивність якогось явища чи погляду).

Запитання-меню відрізняються від альтернативних тим, що варіанти відповідей не виключають один одного, і респонденти дають не одну, а декілька з пропонованих відповідей.

Вірогідність є основною характеристикою істинності. Ця характеристика відображає оцінку рівня відповідальності знання об’єкту.

Вірогідність інформації значно залежить від формулювання запитань.

Запитання та відповіді до них повинні бути сформульовані так, щоб респондент обрав адекватну відповідь і був спроможний вірно її виразити у словах.

Якщо у дослідника немає міцної упевненості в тому, що перелік можливих відповідей є вичерпаним, доцільно застосовувати напівзакрите запитання.

За формою запитання можуть бути також л і н і й н и м и і т а б л и ч н и м и.

Дата добавления: 2017-02-01