Роз­по­діл ба­лів, при­сво­є­них сту­де­н­там

По­ряд­ко­вий но­мер	Мо­дуль 1 (по­то­ч­не те­с­ту­ван­ня)	Кі­ль­кість ба­лів
	Змі­с­то­вий мо­дуль1
	Те­ма 1.
	Те­ма 2.
	Те­ма 3.
	Те­ма 4.
	Те­ма 5.
	Змі­с­то­вий мо­дуль 2
	Те­ма 6.
	Те­ма 7.
	Те­ма 8.
	Те­ма 9.
	Те­ма 10.
	Змі­с­то­вий мо­дуль 3
	Те­ма 11.
	Те­ма 12.
	Те­ма 13.
	Те­ма 14.
	Те­ма 15.
	Те­ма 16.
	Змі­с­то­вий мо­дуль 4
	Те­ма 17
	Те­ма 18.
	Те­ма 19.
	Те­ма 20.
	Те­ма 21.
	Те­ма 22.
	Ра­зом змі­с­то­ві мо­ду­лі
Під­су­м­ко­вий те­с­то­вий ко­н­т­роль за­сво­єн­ня мо­ду­лю 1 (4 год)
РА­ЗОМсу­ма ба­лів

Примітка. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» – 3 бали, «4» – 2 бали, «3» – 1 бал, «2» – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 66.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчального процесу та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 22 балів.

До складання підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які:

· відвідали усі аудиторні заняття (практичні заняття та лекції),

· при вивченні модулю набрали мінімальну кількість балів.

Студенту, який не виконав усі передбачені види робіт з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану; йому дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю проводиться:

· під час канікул,

· впродовж двох додаткових тижнів після закінчення весняного семестру.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів.

Змістовий модуль 1.

Цитологія

Заняття 1

Те­ма:

Гі­сто­ло­гі­ч­на тех­ні­ка. Ме­то­ди­ка ви­го­то­в­лен­ня гі­сто­логі­ч­них пре­па­ра­тів. Сві­т­ло­вий мі­к­ро­скоп: бу­до­ва і пра­ви­ла ро­бо­ти. Ме­то­ди до­слі­джен­ня, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся в гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї.

Ме­та:

1. Озна­йо­ми­ти­ся з ос­но­в­ни­ми при­йо­ма­ми ви­го­то­в­лен­ня по­стій­но­го гі­сто­ло­гі­ч­но­го пре­па­ра­ту. 2. Ви­вчи­ти ос­но­в­ні ета­пи об­ро­б­ки гі­сто­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу. 3. Озна­йо­ми­ти­ся з ос­но­в­ни­ми су­час­ни­ми ме­то­да­ми до­слі­джен­ня в гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гі­ї. 4. Озна­йо­ми­ти­ся з при­стро­я­ми, ін­стру­ме­н­та­ми, хі­мі­ка­лі­я­ми і ба­р­в­ни­ка­ми, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у мі­к­ро­ско­пі­ч­ній тех­ні­ці. 5. Ви­вчи­ти бу­до­ву мі­к­ро­то­ма і на­вчи­ти­ся ви­го­то­в­ля­ти зрі­зи, на­кле­ю­ва­ти їх на пред­ме­т­ні ске­ль­ця і за­клю­ча­ти в ка­над­сь­кий ба­ль­зам або ма­с­ло (пі­х­во­ве, ке­д­ро­ве). 6. Зро­зу­мі­ти сут­ність текторіальних вла­с­ти­во­с­тей гістологічних стру­к­тур. 7. Озна­йо­ми­ти­ся з при­йо­ма­ми фа­р­бу­ван­ня гі­сто­ло­гі­ч­них зрі­зів ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном. 8. На­вчи­ти­ся іде­н­ти­фі­ку­ва­ти при мі­к­ро­ско­пії ок­си­фі­ль­но та ба­зо­фі­ль­но оба­р­в­ле­ні стру­к­ту­ри гі­сто­ло­гі­ч­но­го пре­па­ра­ту. 9. Ви­вчи­ти бу­до­ву сві­т­ло­во­го мі­к­ро­ско­па і на­вчи­ти­ся пра­цю­ва­ти з ним, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти рі­з­ні дже­ре­ла осві­т­лен­ня, під­би­ра­ти не­об­хід­ні об’єк­ти­ви та оку­ля­ри.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

У прак­ти­ч­ній ро­бо­ті лі­ка­ря ча­с­то ви­ни­кає не­об­хід­ність про­ве­с­ти мі­к­ро­ско­пі­ч­не до­слі­джен­ня. Су­час­на гі­сто­ло­гія ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ши­ро­ким впро­ва­джен­ням ком­пле­к­с­них ме­то­дів до­слі­джен­ня: мі­к­ро­ско­пі­ч­но­го, гі­сто­хі­мі­ч­но­го, еле­к­т­ро­нно-мі­к­ро­с­ко­пі­ч­но­го, ска­ну­ю­чо­го, ав­то­ра­ді­о­гра­фі­ч­но­го, ме­то­ду жи­вих клі­тин і транс­пла­н­та­ції ор­га­нів і тка­нин, які до­зво­ля­ють все­бі­ч­но ви­вча­ти бу­до­ву і фу­н­к­цію клі­тин і ор­га­нів у но­р­мі та при па­то­ло­гі­ї. Для цьо­го лі­кар по­ви­нен зна­ти, які іс­ну­ють су­час­ні ме­то­ди мі­к­ро­ско­пії гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ратів, як взя­ти ма­те­рі­ал для до­слі­джен­ня і, у ра­зі не­об­хід­но­с­ті, ви­го­то­ви­ти пре­па­рат і умі­ти йо­го «про­чи­та­ти».

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. По­нят­тя про ос­но­в­ні при­ла­ди, які за­сто­со­ву­ють­ся для мі­к­ро­ско­пі­ч­них до­слі­джень (ка­фе­д­ра ме­ди­ч­ної та біо­ло­гі­ч­ної фі­зи­ки).

2. При­ви­ла ро­бо­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

3. Ос­но­в­ні ві­до­мо­с­ті про ба­р­в­ни­ки; їх хі­мі­ч­ний склад і вза­є­мо­дія із субстратом (ка­фе­д­ра біо­не­о­р­га­ні­ч­ної та біо­фі­зи­ч­ної хі­мії).

Роз­по­діл ча­су

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 14-20 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Тех­ні­ка ви­го­то­в­лен­ня по­стій­но­го гі­сто­ло­гі­ч­но­го пре­па­ра­ту.

2. Пра­ви­ла взят­тя ма­те­рі­а­лу для гі­сто­ло­гі­ч­но­го до­слі­джен­ня.

3. Фі­к­са­ці­я. Суть фі­к­са­ції і ре­чо­ви­ни, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для про­ве­ден­ня її.

4. Зне­во­д­нен­ня і за­ли­в­ка гі­сто­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу.

5. Пе­ре­ва­ги і не­до­лі­ки за­ли­в­ки у па­ра­фін і це­ло­ї­дин.

6. Ви­бір аде­к­ва­т­но­го ме­то­ду за­ли­в­ки.

7. Ви­го­то­в­лен­ня зрі­зів за до­по­мо­гою сан­но­го мі­к­ро­то­ма.

8. Фа­р­бу­ван­ня гі­сто­ло­гі­ч­них зрі­зів. Ба­р­в­ни­ки. По­нят­тя про ок­си­фі­лію та базофі­лі­ю.

9. За­клю­чен­ня гі­сто­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу.

10. Прин­цип конс­тру­к­ції сві­т­ло­во­го мі­к­ро­ско­па. Вла­с­ти­во­с­ті лінз. По­нят­тя про абе­ра­ці­ю.

11. Роз­ді­ль­на зда­т­ність мі­к­ро­ско­па. Збі­ль­шен­ня мі­к­ро­ско­па.

12. Спе­ці­а­ль­ні ме­то­ди мі­к­ро­ско­пії: темнопольова, фа­зо­во-ко­н­т­ра­с­т­на, поляриза­цій­на, уль­т­ра­фі­о­ле­то­ва та лю­мі­не­с­це­н­т­на.

13. Пра­ви­ла ро­бо­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом.

14. Прин­цип бу­до­ви еле­к­т­ро­нно­го мі­к­ро­ско­па.

15. Прин­ци­пи під­го­то­в­ки ма­те­рі­а­лу для до­слі­джен­ня за до­по­мо­гою електронно­го мі­к­ро­ско­пу.

16. Прин­ци­пи куль­ту­ри тка­нин та клі­тин.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал

· таб­ли­ці і схе­ми,

· по­стій­ні гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти,

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії,

· сві­т­ло­вий мі­к­ро­скоп,

· сан­ний мі­к­ро­том,

· гі­сто­ло­гі­ч­ні ба­р­в­ни­ки,

Додаток 1

Граф логічної структури

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

За­вдан­ня 1. Ви­вчи­ти ета­пи об­ро­б­ки біо­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу при ви­го­то­в­лен­ні по­стій­но­го гі­сто­ло­гі­ч­но­го пре­па­ра­ту.

За­вдан­ня 2. Ви­го­то­ви­ти гі­сто­ло­гі­ч­ний зріз за до­по­мо­гою мі­к­ро­то­му.

За­вдан­ня 3. За­фа­р­бу­ва­ти па­ра­фі­но­вий зріз ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном, обезводи­ти йо­го, про­сві­т­ли­ти і за­клю­чи­ти у ка­над­сь­кий ба­ль­зам.

За­вдан­ня 4. По­ди­ви­ти­ся зріз під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом, по­рі­в­ня­ти обарвлений зріз з не обарвленим. Ви­я­с­ни­ти, які ба­р­в­ни­ки забарвлю­ють яд­ро і ци­то­пла­з­му.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І.)

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайков-ський. Ки­їв: «Кни­га-плюс», 2003. – С. 5, 14-20.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 5-11.

3. Па­ла­па В.Й. Ме­то­ди­ч­ні роз­ро­б­ки «Мі­к­ро­ско­пі­ч­на тех­ні­ка», Ужго­род, 1999, С. 10-14.

4. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч.1І. Під редакці­єю А.­С­.­Го­ло­ва­ць­ко­го і В.Й.Па­ла­пи. Ужго­род, 1997.

5. Гі­сто­ло­гі­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 5-41.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ос­но­вы ги­с­то­л­ги­че­с­кой тех­ни­ки. О.­В­.­Во­л­ко­ва, Ю.­К­.­Е­ле­ц­кий. М., 1982.

2. Па­то­ги­с­то­ло­ги­че­с­кая тех­ни­ка и прак­ти­че­с­кая ги­с­то­хи­ми­я. Р.Лил­ли. М., 1969.

За­нят­тя 2

Те­ма:	Вчен­ня про клі­ти­ну. Ор­га­ні­за­ція клі­ти­ни. По­ве­р­х­не­вий ком­плекс. Між­клі­тин­ні ко­н­та­к­ти. Вклю­чен­ня. Не­клі­тин­ні стру­к­ту­ри.
Ме­та ви­вчен­ня роз­ді­лу «Ци­то­ло­гія»: · зна­ти та умі­ти ін­тер­пре­ту­ва­ти мі­к­ро­ско­пі­ч­ну і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­ну стру­к­ту­ру клі­тин і не­клі­тин­них стру­к­тур та ді­а­г­но­с­ту­ва­ти гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти і еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії з ци­то­ло­гії; · зна­ти та умі­ти ін­тер­пре­ту­ва­ти за­ко­но­мі­р­но­с­ті ем­б­рі­о­на­ль­но­го роз­ви­т­ку; · вмі­ти ви­рі­шу­ва­ти за­да­чі клі­ні­ко-гі­с­то­ло­гі­ч­но­го спря­му­ван­ня; · вмі­ти за­ма­льо­ву­ва­ти стру­к­ту­ру клі­тин з гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тів в аль­бо­мах, офо­р­м­ля­ти це як про­то­кол прак­ти­ч­но­го за­нят­тя.
Ме­та:	1. Ви­вчи­ти за­да­чі за­га­ль­ної ци­то­ло­гі­ї. 2. Зна­ти вне­сок ві­т­чи­з­ня­них вче­них у роз­ви­ток ци­то­ло­гі­ї. 3. Ви­вчи­ти ос­но­в­ні по­ло­жен­ня клі­тин­ної те­о­рі­ї. 4. Озна­йо­ми­ти­ся із фо­р­ма­ми ор­га­ні­за­ції жи­во­го. 5. Ви­вчи­ти за­га­ль­ний план бу­до­ви еу­ка­рі­о­ти­ч­ної клі­ти­ни. 6. На­вчи­ти­ся роз­пі­зна­ва­ти на гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах і еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях клі­ти­ни і не­клі­тин­ні стру­к­ту­ри на ос­но­ві знан­ня загально­го ви­зна­чен­ня клі­ти­ни. 7. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти клі­ти­ни рі­з­ної фо­р­ми у зв’я­з­ку з ви­ко­ну­ва­ни­ми ни­ми фу­н­к­ці­я­ми. 8. Умі­ти іде­н­ти­фі­ку­ва­ти у клі­ти­ні ос­но­в­ні її стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти: яд­ро, ци­то­пла­з­му, пла­з­мо­ле­му за те­н­к­то­рі­а­ль­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, мі­к­ро- і уль­т­ра­стру­к­ту­р­ни­ми осо­б­ли­во­с­тя­ми; ін­тер­пре­ту­ва­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня пла­з­мо­ле­ми. 9. На­вчи­ти­ся роз­пі­зна­ва­ти не­клі­тин­ні фо­р­ми ор­га­ні­за­ції про­то­пла­з­ми – сим­п­ла­с­ти, си­н­ци­тії, між­клі­тин­ну ре­чо­ви­ну. 10. Ви­вчи­ти кла­си­фі­ка­цію і бу­до­ву вклю­чень, зна­ти від­мін­но­с­ті їх від ор­га­нел.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Еу­ка­рі­о­ти­ч­на клі­ти­на є еле­ме­н­та­р­ною жи­вою си­с­те­мою, яка скла­да­єть­ся із трьох ос­но­в­них стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів: пла­з­мо­ле­ми, ци­то­пла­з­ми і яд­ра. Клі­ти­на за­без­пе­чує роз­мно­жен­ня, пе­ре­да­ван­ня спа­д­ко­вої ін­фо­р­ма­ції, ріст органі­з­му, про­це­си ада­п­та­ції, фі­зі­о­ло­гі­ч­ну і ре­па­ра­ти­в­ну ре­ге­не­ра­цію в ньо­му. Не­клі­тин­ні еле­ме­н­ти – сим­п­ла­с­ти, си­н­ци­тії та між­клі­тин­на ре­чо­ви­на – є похідни­ми клі­тин або про­ду­к­та­ми їх жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті і ра­зом з клі­ти­на­ми беруть участь у по­бу­до­ві ор­га­ні­з­му лю­ди­ни. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­ні змі­ни в кліти­нах є ос­но­вою роз­ви­т­ку па­то­ло­гі­ч­них про­це­сів (спа­д­ко­вих за­хво­рю­вань, за­па­ль­них про­це­сів, дис­тро­фії, пу­х­лин та ін.). Да­ні ци­то­ді­а­г­но­с­ти­ки ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у клі­ні­ч­ній прак­ти­ці (до­слі­джен­ня фо­р­ме­них еле­ме­н­тів крові, клі­тин епі­те­лію та ін.) для уто­ч­нен­ня ді­а­г­но­зу.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Ци­то­ло­гі­я. За­га­ль­ний план бу­до­ви клі­ти­ни (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

2. Вмін­ня пра­цю­ва­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 21-30 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Пред­мет і за­вдан­ня ци­то­ло­гі­ї.

2. Клі­тин­на те­о­рія; суть та ос­но­в­ні по­ло­жен­ня.

3. Ос­но­в­ні фо­р­ми ор­га­ні­за­ції жи­во­го.

4. Ви­зна­чен­ня по­нят­тя «клі­ти­на».

5. Фо­р­ма клі­тин і фа­к­то­ри, що її ви­зна­ча­ють.

6. Стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти про­то­пла­з­ми клі­ти­ни.

7. Гі­а­ло­п­ла­з­ма, її склад.

8. Фі­зи­ко-хі­мі­ч­ний стан та вла­с­ти­во­с­ті про­то­пла­з­ми клі­ти­ни.

9. Су­час­ні уяв­лен­ня про бу­до­ву пла­з­мо­ле­ми (ци­то­ле­ми) як уні­вер­са­ль­ної стру­к­ту­ри клі­тин­ної ор­га­ні­за­ці­ї.

10. Фу­н­к­ції пла­з­мо­ле­ми. Транс­ме­м­б­ран­ний транс­порт.

11. Між­клі­тин­ні ко­н­та­к­ти: кла­си­фі­ка­ція, бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня.

12. Вклю­чен­ня; ви­зна­чен­ня, від­мін­ність від ор­га­нел, кла­си­фі­ка­ція, бу­до­ва.

13. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка не­клі­тин­них стру­к­тур: сим­п­ла­с­тів, си­н­ци­ті­їв та між­клі­тин­ної ре­чо­ви­ни.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

ос­но­в­ні стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти клі­ти­ни:

· пла­з­мо­ле­му,

· ци­то­пла­з­му,

· яд­ро;

вклю­чен­ня

· лі­пі­дів,

· глі­ко­ге­ну,

· пі­г­ме­н­ту ме­ла­ні­ну;

не­клі­тин­ні стру­к­ту­ри:

· сим­п­ласт,

· си­н­ци­тій, між­клі­тин­ну

· ре­чо­ви­ну спо­лу­ч­ної тка­ни­ни.

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

· ос­но­в­ні стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти клі­ти­ни: пла­з­мо­ле­му, ци­то­пла­з­му, яд­ро;

· стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти пла­з­мо­ле­ми: еле­ме­н­та­р­ну біо­ло­гі­ч­ну мем­бра­ну, над­ме­м­б­ран­ний і під­ме­м­б­ран­ний ша­ри;

· вклю­чен­ня лі­пі­дів, глі­ко­ге­ну, пі­г­ме­н­ту ме­ла­ні­ну;

· між­клі­тин­ні ко­н­та­к­ти: про­с­тий ад­ге­зи­в­ний, ко­н­такт за ти­пом за­м­ка, десмо­со­му, на­півде­с­мо­со­му, щіль­ний за­ми­ка­ль­ний ко­н­такт, не­к­сус, синапс.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 1: вклю­чен­ня лі­пі­дів у ге­па­то­ци­тах ак­со­ло­т­ля.

Пре­па­рат № 2: вклю­чен­ня пі­г­ме­н­ту ме­ла­ні­ну в клі­ти­нах шкі­ри зе­м­но­во­д­но­го.

Пре­па­рат № 3: вклю­чен­ня глі­ко­ге­ну у ге­па­то­ци­тах ак­со­ло­т­ля.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

1. Еу­ка­рі­о­ти­ч­на клі­ти­на (пла­з­мо­цит).

2. Щіль­но роз­та­шо­ва­ні клі­ти­ни пе­чі­н­ки (ге­па­то­ци­ти).

3. Ку­ля­с­та клі­ти­на (лі­м­фо­цит).

4. Ке­ли­хо­по­ді­б­на клі­ти­на (ек­зо­к­ри­но­цит).

5. Клі­ти­на з від­ро­с­т­ка­ми (ней­ро­цит).

6. Ци­лі­н­д­ри­ч­на клі­ти­на.

7. Бе­з’я­де­р­ні клі­ти­ни (ери­т­ро­ци­ти)

8. Бе­з’я­де­р­ні стру­к­ту­ри (тром­бо­ци­ти).

9. Ба­га­то­яде­р­на стру­к­ту­ра – сим­п­ласт (во­р­си­н­ка хо­рі­о­на).

10. Між­клі­тин­на ре­чо­ви­на (пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лу­ч­на тка­ни­на).

11. Схе­ма мо­ле­ку­ля­р­ної бу­до­ви клі­тин­ної обо­ло­н­ки (пла­з­мо­ле­ми).

12. Еле­к­т­ро­нно мі­к­ро­ско­пі­ч­не зо­бра­жен­ня пла­з­мо­ле­ми.

13. Фа­го­ци­тоз.

14. Мі­к­ро­пі­но­ци­тоз мі­к­ро­во­р­си­н­ка­ми ен­до­те­лі­о­ци­тів кро­во­но­с­них ка­пі­ля­рів.

15. Мі­к­ро­пі­но­ци­тоз в ен­до­те­лі­о­ци­тах кро­во­но­с­но­го ка­пі­ля­ра.

16. Ви­ді­лен­ня се­к­ре­ту з ке­ли­хо­по­ді­б­ної клі­ти­ни.

17. Про­с­тий ко­н­такт між дво­ма епі­те­лі­а­ль­ни­ми клі­ти­на­ми.

18. Си­с­те­ма між­клі­тин­них ко­н­та­к­тів.

19. Вста­в­ний диск. З’єд­нан­ня кар­діо­мі­о­ци­тів.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти:

1. Клі­ти­ни ве­ре­те­но­по­ді­б­ної фо­р­ми (ізо­льо­ва­ні гла­д­кі мі­о­ци­ти ки­ш­ки).

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном; збі­ль­шен­ня: × 900 (іме­р­сія). Зве­р­ну­ти осо­б­ли­ву ува­гу на фо­р­му клі­ти­ни, яка має ве­ре­те­но­по­ді­б­ну фо­р­му і за­го­с­т­ре­ні кі­н­ці, їх па­ли­ч­ко­по­ді­б­ні яд­ра.

2. Об­ля­мі­в­ка сто­в­п­ча­с­тих епі­те­лі­о­ци­тів во­р­си­н­ки тон­кої ки­ш­ки.

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном; збі­ль­шен­ня: × 900. Зве­р­ніть ува­гу на те, що апі­ка­ль­на ча­с­ти­на клі­ти­ни ви­гля­дає сві­т­лі­шою і по­сму­го­ва­ною (облямів­ка) за ра­ху­нок на­яв­но­с­ті мі­к­ро­во­р­си­нок. Сму­ж­ки роз­мі­ще­ні перпендику­ля­р­но до апі­ка­ль­ної по­ве­р­х­ні клі­ти­ни, ма­ють ви­гляд то­не­нь­ких гус­то роз­мі­ще­них лі­ній ро­же­во­го ко­льо­ру (мі­к­ро­во­р­си­н­ки мо­жуть бу­ти чі­т­ко іде­н­ти­фі­ко­ва­ні тіль­ки при еле­к­т­ро­нно-мі­к­ро­с­ко­пі­ч­но­му до­слі­джен­ні).

3. Між­клі­тин­на ре­чо­ви­на пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни.

За­ба­р­в­лен­ня за­лі­з­ним ге­ма­то­к­си­лі­ном; збі­ль­шен­ня: × 900 (іме­р­сія). Зве­р­ніть ува­гу на на­яв­ність ве­ли­кої кі­ль­ко­с­ті во­ло­к­ни­с­тих стру­к­тур, роз­мі­ще­них у безстру­к­ту­р­ній амо­р­ф­ній ре­чо­ви­ні.

Додаток 2

Граф логічної структури

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайков-ський. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 21-33, 50.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 12-22.

3. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. ІІ. Під редакці­єю А.­С­.­Го­ло­ва­ць­ко­го і В.Й.Па­ла­пи. Ужго­род, 1997.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А.­Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 42, 49-56, 73.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н.В.Па­сє­ч­ка. те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. А. Хэм и Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М.: 1978. С. 6-10, 29-32, 62.

3. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Вол-ко­вой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996. С. 6-13, 21-23.

4. В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург, 1999. – С. 31-42, 75-76.

5. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.­Г­.­У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.­А­.­Че­лы­ше­ва. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 19-34.

Заняття 3

Те­ма:

Ор­га­не­ли.

Ме­та:

1. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів ци­то­пла­з­ми клі­ти­ни на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. 2. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях ор­га­не­ли та їх стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти. 3. Зро­зу­мі­ти до­ці­ль­ність іс­ну­ван­ня при­сто­су­ва­ль­них стру­к­тур клітин, які за­без­пе­чу­ють ви­ко­нан­ня пе­в­них фу­н­к­цій.

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Ос­но­в­ни­ми стру­к­ту­р­ни­ми ком­по­не­н­та­ми ци­то­пла­з­ми клі­ти­ни є гі­а­ло­п­ла­з­ма, ор­га­не­ли і вклю­чен­ня. В ци­то­пла­з­мі від­бу­ва­ють­ся ва­ж­ли­ві про­це­си життєді­я­ль­но­с­ті: роз­ще­п­лен­ня і за­сво­єн­ня ор­га­ні­ч­них ре­чо­вин та утво­рен­ня ене­р­гії, си­н­тез спе­ци­фі­ч­них для клі­ти­ни бі­л­ків, ву­г­ле­во­дів і жи­рів, їх депонуван­ня і се­к­ре­ці­я. Ці ­про­це­си за­без­пе­чу­ють спе­ци­фі­ч­ні фу­н­к­ції клі­тин, а ра­зом з тим і жит­тє­ді­я­ль­ність усьо­го ба­га­то­клі­тин­но­го ор­га­ні­з­му. По­ру­шен­ня стру­к­ту­ри і ме­та­бо­лі­з­му ор­га­нел ве­де до ви­ни­к­нен­ня ря­ду за­хво­рю­вань, а нагро­ма­джен­ня вклю­чень в клі­ти­ні (бі­л­ко­ва, жи­ро­ва та ву­г­ле­во­д­на дис­тро­фія) є па­то­мо­р­фо­ло­гі­ч­ним ді­а­г­но­с­ти­ч­ним кри­те­рі­єм па­то­ло­гі­ч­но­го про­це­су.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Знан­ня бу­до­ви стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів клі­ти­ни (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

2. Умін­ня пра­цю­ва­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом (ка­фе­д­ра біо­ло­гії, фі­зи­ка).

3. Умін­ня «чи­та­ти» еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії (курс гі­сто­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 33-50 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Ви­зна­чен­ня по­нят­тя «ор­га­не­ла».

2. Кла­си­фі­ка­ція ор­га­нел.

3. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня мем­бран­них ор­га­нел: ен­до­пла­з­ма­ти­ч­ної сі­т­ки, ком­пле­к­су Го­ль­джі, мі­то­хо­н­д­рій, лі­зо­сом і пе­ро­к­си­сом.

4. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня не­ме­м­б­ран­них ор­га­нел: ри­бо­сом, центро­со­ми, мі­к­ро­тру­бо­чок і мі­к­ро­фі­ла­ме­н­тів.

5. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ор­га­нел спе­ці­а­ль­но­го при­зна­чен­ня: мікро­во­р­си­нок, мі­о­фі­б­рил, то­но­фі­б­рил, ней­ро­фі­б­рил.

6. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ві­йок і джгу­ти­ків.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах клі­ти­ни:

· ком­плекс Го­ль­джі,

· мі­то­хо­н­д­рії,

· центро­со­му;

· вій­ки,

· джгу­тик.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях:

ком­плекс Го­ль­джі:

· ци­с­те­р­ни, пу­хи­р­ці, ва­ку­о­лі;

мі­то­хо­н­д­рії:

· зо­в­ні­ш­ня мем­бра­на, вну­т­рі­шня мем­бра­на, кри­с­ти, ма­т­рикс;

лі­зо­со­ми:

· пе­р­вин­на лі­зо­со­ма, вто­рин­на лі­зо­со­ма, за­ли­ш­ко­ве тіль­це, мем­бра­на, мат­рикс;

пе­ро­к­си­со­ма:

· мем­бра­на, ма­т­рикс, щіль­на се­р­це­ви­на;

ри­бо­со­ма:

· ве­ли­ка і ма­ла суб­оди­ни­ці;

центро­со­ма:

· ди­п­ло­со­ма, центрі­о­ля, центро­с­фе­ра, три­пле­ти мі­к­ро­тру­бо­чок;

· мі­к­ро­фі­ла­ме­н­ти;

· мі­ко­р­т­ру­бо­ч­ки (по­пе­ре­чній і по­здо­в­ж­ній роз­рі­зи);

спе­ці­а­ль­ні ор­га­не­ли:

· мі­о­фі­б­ри­ли;

· ней­ро­т­ру­бо­ч­ки;

· вій­ки з ба­за­ль­ним тіль­цем;

джгу­тик:

· си­с­те­ма ду­п­ле­тів мі­к­ро­тру­бо­чок

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 4: ком­плекс Го­ль­джі у псе­в­до­уні­по­ля­р­них ней­ро­нах спинномозко­во­го не­р­во­во­го ву­з­ла.

Пре­па­рат № 5: центро­со­му у бла­с­то­ме­рах яй­це­клі­ти­ни ас­ка­ри­ди, що дро­би­ть­ся.

Пре­па­рат № 6: мі­то­хо­н­д­рії у клі­ти­нах ка­на­ль­ців ни­р­ки.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

21. Гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка.

22. Гла­д­ка ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка.

23. Ком­плекс Го­ль­джі – пла­с­ти­н­ча­с­тий ком­плекс.

24. Мі­то­хо­н­д­рі­я.

25. Лі­зо­со­ми.

26. Пе­ро­к­си­со­ма.

27. Ри­бо­со­ми.

28. Клі­тин­ний центр – центро­со­ма..

29. Мі­к­ро­фі­ла­ме­н­ти у ци­то­пла­з­мі епі­те­лі­а­ль­ної клі­ти­ни.

30. Мі­к­ротру­бо­чки у ци­то­пла­з­мі епі­те­лі­а­ль­ної клі­ти­ни.

31. Мі­о­фі­б­ри­ли у ци­то­пла­з­мі м’я­зо­вої клі­ти­ни (кар­діо­мі­о­цит).

32. Ней­ро­т­ру­бо­ч­ки у ци­то­пла­з­мі не­р­во­вої клі­ти­ни.

33. Вій­ки (апі­ка­ль­на по­ве­р­х­ня вій­ча­с­тих клі­тин епі­те­лі­а­ль­ної пла­с­ти­н­ки сли-зової обо­ло­н­ки но­со­вої по­ро­ж­ни­ни).

34. Джгу­тик (хво­с­то­вий від­діл спе­р­ма­то­зо­ї­да).

Додаток 3

Дата добавления: 2013-12-13