КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Граф логічної структури
Додаток 4
Граф логічної структури
ІІІ. Розглянути демонстраційні препарати 1. Миготливі війки епітеліальних клітин трахеї. Забарвлення: гематоксиліном і еозином; збільшення: × 900 (імерсія). Війки розміщені на апікальній поверхні епітеліальних клітин. 2. Сукцинатдегідрогеназа у цитоплазмі (мітохондріях) клітин. Забарвлення: солями тетразолія; збільшення: × 900 (імерсія).
Джерела інформації А. Основні: 1. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: Книга плюс. 2003. – С. 33-50. 2. Гістологія людини. О. Д. Луцик, А. Й. Іванова, К. С. Кабак. Львів: Мир, 1993. С. 22-30. Додаток 5 Граф логічної структури 3. Головацький А. С., Палапа В.Й. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. І. Ужгород, 1997. 4. Гистология. Под редакцией Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. М., 1989. – С. 56-72. 5. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н. В. Пасєчка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. Б. Додаткові: 1. А. Хэм, Д. Кормак. Гистология. М.: Мир, 1982, т. 3. 2. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В. Алмазов, Л.С. Сутулов. М.: 1978. С. 19-28. 3. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю. К. Елецкого. М.: 1996. С. 14-21. 4. В.Л. Быков. Цитология и общая гистология. СОТИС, Санкт-Петер-бург, 1999. – С. 42-74. 5. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э. Г. Улумбекова, Ю. А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997. – С. 42-57. Заняття 4
Професійне орієнтування студентів Знання тонкої будови ядра клітини і особливо її хромосомного апарату надзвичайно необхідне для розуміння суті передачі спадкової інформації, для діагностики хромосомних захворювань і розроблення заходів профілактики народження немовлят із спадковими дефектами.
Базовий рівень знань та умінь 1. Структурні компоненти інтерфазного ядра (кафедра біології). 2. Хромосоми. Порушення каріотипу. Хвороби, пов’язані із порушенням структури хромосом. 3. Уміння працювати із світловим мікроскопом.
Розподіл часу: 1) теоретичний розбір матеріалу – 40 хв., 2) виконання практичної роботи – 45 хв., 3) перевірка і підписування рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів І. Прочитайте та вивчіть матеріал на стор. 51-71 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін., 2003 та у лекції.
ІІ. Дайте відповіді на такі запитання: 1. Ядерний апарат клітини і його значення у функціонуванні клітини. 2. Фактори, що обумовлюють різноманітність форми і величини ядра. 3. Ядерно-цитоплазматичне відношення як показник функціонального стану клітини. 4. Загальна будова ядра і його структурних компонентів. 5. Ядерна оболонка. Перинуклеарний простір. 6. Будова і функціональне значення порового апарату ядра. 7. Морфофункціональна характеристика ядерця. 8. Хроматин: хімічний склад, види, значення. 9. Хромосоми: хімічний склад, будова, значення; різниця в будові між хромосомою і хроматином. 10. Роль структурних компонентів клітини у її метаболізмі на прикладі синтезу білків і небілкових структур. 11. Реакція клітин на зовнішні впливи. 12. Клітинний цикл. Визначення. Характеристика періодів інтерфази. 13. Непрямий поділ клітини (мітоз), його біологічне значення. Характеристика фаз мітозу. 14. Прямий поділ клітини (амітоз), його біологічне значення. 15. Основні відмінності мітозу клітин рослинних і тваринних організмів. 16. G0-період життєвого циклу клітини. Дати характеристику клітин, що перебувають у цьому періоді.
ІІІ. Покажіть такі структури А. На гістологічних препаратах: · ядра різної форми, · ядерна оболонка, · гетерохроматин, · ядерце, · картини різних фаз мітозу.
Б. На електронних мікрофотографіях: · каріоплазма, · каріолема (ядерна оболонка): · зовнішня мембрана каріолеми, · внутрішня мембрана каріолеми, · перинуклеарний простір, · ядерна пора; · еухроматин, · гетерохроматин, · примембраннй гетерохроматин, · навколоядерцевий гетерохроматин · ядерце: · фібрилярний компонент, · гранулярний компонент.
Ілюстративний матеріал: · таблиці і схеми, муляжі; · гістологічні препарати, слайди; · електронні мікрофотографії.
Практична робота І. Замалювати під світловим мікроскопом: Препарат № 7: мітоз клітин корінця цибулі. Препарат № 8: мітоз клітин печінки аксолотля. (методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч. І).
ІІ. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії (номери електронних мікрофотографій подані згідно Додатків у Альбомі-посібникові, ч. І): 39. Ядро круглої форми. 40. Фрагмент ядра. 41. Ядра видовженої і еліпсоподібної форми. 42. Структура ядерця.
ІІІ. Розглянути демонстраційні препарати: 1. Ядро бобоподібної форми моноцита периферійної крові. Забарвлення: за Романовським-Гімза. Збільшення: х 400. 2. Ядро паличкоподібної форми. Гладка м’язова клітина. Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400. 3. Статевий хроматин у лейкоцитах. Забарвлення: азуром ІІ і еозином. Збільшення: х 400.
Джерела інформації А. Основні: 1. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: Книга плюс. 2003. – С. 51-71. 2. Гістологія людини. О. Д. Луцик, А. Й. Іванова, К. С. Кабак. Львів: Мир, 1993. – С. 31-43.
3. Головацький А.С., ПалапаВ.Й. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. І. Ужгород, 1997. 4. Гистология. Под редакцией Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. М., 1989. – С. 73-92. 5. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н. В. Пасєчка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. Б. Додаткові: 1. А. Хэм, Д. Кормак. Гистология. М.: Мир, 1982, т. 1. 2. Атлас по гистологии и эмбриологии. И. В. Алмазов, Л. С. Сутулов. М.: 1978. С.39-55. 3. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю. К. Елецкого. М.: 1996. С. 24-26. 4. В. Л. Быков. Цитология и общая гистология. СОТИС, Санкт-Петербург, 1999. – С. 76-103. 5. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э. Г. Улумбекова, Ю. А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997. – С. 34-41. Заняття 5
Контрольні запитання (див. «Контрольні запитання» до практичних занять 1-4).
Джерела інформації (див. «Джерела інформації» до практичних занять 1-4). Змістовий модуль 2. ембріологія
Заняття 6
Професійне орієнтування студентів Ембріологія – це загально біологічна дисципліна, яка вивчає закони утворення зародка і процес його розвитку. В комплексі медичних дисциплін вона займає важливе місце, являючись однією із фундаментальних дисциплін у медичній підготовці майбутнього лікаря. Ембріологія необхідна для того, щоб зрозуміти основні закономірності внутрішньоутробного розвитку і його видових особливостей у представників різних класів тварин у зв’язку з різними умовами життя їх, а також специфічністю походження. Знання законів ембріології дає змогу успішно боротися з такими недугами, які призводять до розвитку чоловічої або жіночої неплідності, що стають дедалі поширенішими у розвинутих країнах світу, вибирати стать майбутньої дитини, створює можливість для раннього прогнозування вад розвитку тощо.
Базовий рівень знань та умінь Загальна біологія: розвиток вищих хребетних (кафедра загальної біології).
Розподіл часу: 1) теоретичний розбір матеріалу – 40 хв., 2) виконання практичної роботи – 45 хв., 3) перевірка і підпис рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів І. Прочитайте і вивчіть матеріал у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін. на стор. 72-81, навчальному посібнику «Ембріологія» під редакцією Кузів О.Є. на стор. 4-27 та у лекції. ІІ. Дайте відповіді на такі запитання: 1. Ембріологія. Зміст. Наукові напрямки. Значення для біології та медицини. 2. Загальна характеристика етапів ембріогенезу вищих хордових тварин і людини. 3. Статеві клітини. Будова сперматозоїда. 4. Морфологічна та фунціональна характеристика яйцеклітини. Типи яйцеклітин. 5. Запліднення. Характеристика етапів. 6. Характер дроблення різних типів яйцеклітин після запліднення; від чого залежить характер дроблення. 7. Типи бластул: епібластула, перибластула, целобластула, амфібластула, дискобластула, морула. 8. Гаструляція. Визначення поняття. Типи гаструляції. Біологічне значення гаструляції. 9. Зародкові листки: ектодерма, ендодерма та мезодерма, їх похідні. 10. Ембріональний розвиток ланцетника як типовий приклад розвитку хордових тварин. Зародкові листки ланцетника і їх диференціація.
III. Покажіть такі структури: А. На гістологічних препаратах: Яйцеклітина у яєчнику кішки: · ядро, · ооплазма, · блискуча зона, · променистий вінець; Сперматозоїди морської свинки: · головка, · шийка, · хвостик; Б. На електронних мікрофотографіях: · джгутик сперматозоїда · ядро яйцеклітини Ілюстративний матеріал: · таблиці і схеми · гістологічні препарати · електронограми Практична робота 1. Замалювати під світловим мікроскопом: Препарат № 9: сперматозоїди морської свинки. Препарат № 10: яйцеклітина у яєчнику кішки. (методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч.I).
Замалювати схеми: 1. ембріональний розвиток ланцетника;
3. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії: (номери електронних мікрофотографій подані згідно Додатків у Альбомі-посібникові, ч. І): 37. Джгутик сперматозоїда. 38. Ядро яйцеклітини.
Джерела інформації А. Основні: 1. Луцик О. Д., Іванова Н. М., Кабак К. С., Чайковський Ю. Б. Гістологія людини. – Київ: «Книга-плюс», 2003. – С. 72-81. 2. Луцик О. Д., Іванова Н. М., Кабак К. С. Гістологія людини. – Львів: Мир, 1993. – С. 363-369. 3. Ю. Б. Чайковський, О. І. Дельцов, С. Б. Геращенко. Практикум з гістології, цитології та ембріології (навчальний посібник). Івано-Франківськ, – 1996.
Додаток 8 Схема типів дроблення та гаструляції
4. О. Є. Кузів. Ембріологія (навчальний посібник). «Укрмедкнига», Тернопіль – 1998. – С. 4-29. 5. Головацький А. С., Палапа В. Й. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. 1. Ужгород, 2007. Б. Додаткові: 1. Мануилова Н. А. Гистология с основами эмбриологии. Москва, «Просвещение», 1973. – С. 67-79, 89-114,125-142. 2. Гистология. Учебник под редакцией проф. Ю. Н. Афанасьева, проф. Н. А. Юриной, М. Медицина, 1999. С. 93-104. 3. Елисеев В. И., Анфанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. – Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов – М., Медицина, 1978 4. Алмазов Ю. В., Сутолов И. В. – Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978. 5. Гистология (введение в патологию) под ред. Э.Г. Улумбекова. ГЭОТАР, Москва, 1997. 6. А. Хем, Д. Кормак. Гістологія. М. Мир, 1983.
Заняття 7
Професійне орієнтування студентів Описання ембріональних стадій розвитку хребетних тварин стало основою для розуміння особливостей ембріогенезу людини. Важливий метод дослідження в ембріології – порівняльний, який дозволяє краще зрозуміти процеси запліднення, дроблення та гаструляції у людини, якщо порівнювати їх із аналогічними процесами у птахів та ссавців. Знання вад розвитку допомагає проводити успішну їх корекцію під час ембріогенезу людини.
Базовий рівень знань та умінь Загальна біологія: розвиток вищих хребетних (кафедра загальної біології).
Розподіл часу: 1) теоретичний розбір матеріалу – 40 хв., 2) виконання практичної роботи – 45 хв., 3) перевірка і підпис рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів І. Прочитайте і вивчіть матеріал у навчальному посібнику «Ембріологія» під редакцією Кузів О.Є. на стор. 29-37 та у лекції. ІІ. Дайте відповіді на такі запитання: 1. Особливості розвитку вищих хребетних тварин (на прикладі птахів). Характеристика дроблення і формування бластули. 2. Гаструляція. Характеристика фаз гаструляції. 3. Осьовий комплекс органів, його розвиток. 4. Формування і будова провізорних органів: серозної оболонки, амніона, жовткового мішка і алантоїса. 5. Ембріогенез ссавців (на прикладі розвитку кролика). Запліднення, дроблення і будова бластули. Гаструляція. Формування осьового комплексу органів. 6. Формування хоріона, його значення у життєдіяльності зародка. утворення і будова ворсин хоріона: первинних, вторинних і третинних. 7. Диференціація первинних ворсин хоріона. 8. Плацента. Функції. Загальна характеристика різних типів плацент: епітеліохоріальної, десмохоріальної, ендотеліохоріальної, гемохоріальної.
III. Покажіть такі структури: А. На гістологічних препаратах: Поперечний зріз зародка курки (96 годин інкубації): · ектодерма, · ендодерма; Комплекс осьових органів: · соміт: дерматом, міотом і склеротом; · спланхнотом: парієнтальний і вісцеральний листки, що обмежують порожнину целому; · нервова трубка, · хорда.
Ілюстративний матеріал: · таблиці і схеми · гістологічні препарати
Практична робота 1. Замалювати під світловим мікроскопом: Препарат № 11: Поперечний зріз зародка курки (96 годин інкубації). (методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч.I). Замалювати схеми: 1. ембріональний розвиток птахів; 2. ембріональний розвиток ссавців.
Джерела інформації А. Основні: 1. Ю. Б. Чайковський, О. І. Дельцов, С. Б. Геращенко. Практикум з гістології, цитології та ембріології (навчальний посібник). Івано-Франківськ, – 1996. 2. О. Є. Кузів. Ембріологія (навчальний посібник). «Укрмедкнига», Тернопіль – 1998. – С. 29-37. 3. Головацький А. С., Палапа В. Й. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. 1. Ужгород, 2007. Б. Додаткові: 1. Мануилова Н. А. Гистология с основами эмбриологии. Москва, «Просвещение», 1973. – С. 67-79, 89-114,125-142. 2. Гистология. Учебник под редакцией проф. Ю. Н. Афанасьева, проф. Н. А. Юриной, М. Медицина, 1999. С. 93-104. 3. Елисеев В. И., Анфанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. – Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов – М., Медицина, 1978 4. Алмазов Ю. В., Сутолов И. В. – Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978. 5. Гистология (введение в патологию) под ред. Э.Г. Улумбекова. ГЭОТАР, Москва, 1997. 6. А. Хем, Д. Кормак. Гістологія. М. Мир, 1983.
Заняття 8
Професійне орієнтування студентів Ембріогенез людини тісно пов’язаний з практичною медициною, зокрема з акушерством та гінекологією, медичною генетикою, ендокринологією, а також молекулярною біологією і біохімією. Експериментальний метод дослідження в ембріології поділяється на декілька типів, які відіграють важливу роль. Особливе значення має метод експериментальної тератології. Довгий час вважали, що аномалії розвитку обумовлені лише спадковими факторами. Вплив інфекції, алкоголю, радіаційного опромінення і ряду інших факторів сприяє негативним змінам окремих стадій ембріогенезу або можуть привести до загибелі зародка.
Базовий рівень знань та умінь. Загальна біологія: розвиток вищих хребетних (кафедра загальної біології). Розподіл часу: 1) теоретичний розбір матеріалу – 40 хв., 2) виконання практичної роботи – 45 хв., 3) перевірка і підписування рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів І. Прочитайте і вивчіть матеріал у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін. на стор.79-96, навчальному посібнику «Ембріологія» під редакцією Кузів О.Є. на стор. 37-56 та у лекції.
ІІ. Дайте відповіді на такі запитання: 1. Ембріональний розвиток людини. Особливості дроблення зиготи. Утворення морули і бластоциста. 2. Імплантація. Фази імплантації. 3. Типи живлення зародка до і після імплантації. 4. Утворення епібласта і гіпобласта, амніона і жовткового мішка. 5. Диференціація первинних ворсинок хоріона. 6. Гаструляція. Утворення зародкових листків. Поняття про зародкові зачатки. 7. Зародок людини на 4 тижні розвитку. Формування нервової трубки, сомітів та кишкової трубки. Диференціація мезодерми на соміти, нефротоми та спланхнотоми. Диференціація сомітів на дерматоми, міотоми і склеротоми. 8. Мезенхіма, її утворення, будова і роль у ембріогенезі. Похідні мезенхіми. 9. Диференціація ектодерми і ендодерми. 10. Особливості органо- і гістогенезу.
III. Покажіть такі структури: А. На схемах: ранній ембріогенез людини · зигота · темні бластомери · світлі бластомери · внутрішня клітинна маса · трофобласт · ембріобласт · зародковий щиток · епібласт · гіпобласт
Ілюстративний матеріал: · таблиці і схеми, · слайди, · гістологічні препарати.
Практична робота Замалювати під світловим мікроскопом схему ембріонального розвитку людини. (див. Альбом з гістології, ч. I.).
Джерела інформації
А. Основні: 1. Луцик О.Д., Іванова Н.М., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини.– Київ: «Книга-плюс», 2003. С. 79-96. 2. Луцик О.Д., Іванова Н.М., Кабак К.С. Гістологія людини. – Львів: Мир, 1993. – С. 363-378. 3. Головацький А.С., Палапа В.Й. – Альбом-посібник з гістлогії, цитології та ембріології, ч. 1. – Ужгород, 2007. 4. О.Є.Кузів. Ембріологія (навчальний посібник). «Укрмедкнига», Тернопіль – 1998. С. 37-56.
Б. Додаткові: 1. Ю. Б. Чайковський, О. І. Дельцов, С. Б. Геращенко. Практикум з гістології цитології та ембріології (навчальний посібник). Івано-Франківськ,– 1996. 2. Елисеев В. И., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. – Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов – М., Медицина, 1978. 3. Алмазов Ю. В., Сутолов И. В. – Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978. С. 84-93, 95-97, 99-101-102, 105-106. 4. Томас В. Садлер. Медична ембріологія за Лангманом. – «Наутіліус», Львів, 2001.
Додаток 10 Граф логічної структури
Граф логічної структури
Додаток 12 Граф логічної структури
5. Гистология. Учебник под редакцией проф. Ю. Н. Афанасьева, проф. Н. А. Юриной, М., Медицина, 1989. 6. Гистология, учебник под редакцией проф. Ю.Н. Афанасьева, проф. Н. А. Юриной, М. Медицина, 1999. 7. Гистология (введение в патологию) под ред. Э. Г. Улумбекова. Ю.А.Челышева. ГЭОТАР, Москва, 1997.
Заняття 9
Професійне орієнтування студентів Утворення провізорних органів, зокрема плаценти, забезпечує нормальний розвиток зародка. Важливу роль при цьому відіграють захисні структури плацентарного бар’єру, які можуть бути проникними для деяких шкідливих речовин. Вивчення впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на розвиток організму дозволило розвинути вчення про особливі періоди розвитку (як впродовж пренатального, так і постнатального онтогенезу) – критичні періоди, коли організм найбільш чутливий до цих факторів; якщо ці фактори діють під час ембріогенезу, особливо раннього, це може призвести до виникнення вад.
Базовий рівень знань та умінь Загальна біологія: розвиток вищих хребетних (кафедра загальної біології). Розподіл часу: 1) теоретичний розбір матеріалу – 40 хв., 2) виконання практичної роботи – 45 хв., 3) перевірка і підпис рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів І. Прочитайте і вивчіть матеріал у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін. на стор. 96-110, навчальному посібнику «Ембріологія» під редакцією Кузів О.Є. на стор. 56-66 та у лекції. ІІ. Дайте відповіді на такі запитання: 1. Ранній ембріогенез людини. Утворення, будова та роль в ембріогенезі провізорних органів: хоріона, жовткового та амніотичного мішків, алантоїса. 2. Система «мати-плід». Особливості плацентарного кровообігу. Будова пуповини. 3. Зв’язок зародка людини з материнським організмом за допомогою плаценти та пуповини. 4. Плацента: формування, будова та функції.плодової і материнської частин. 5. Плацентарний (гематохоріальний) бар’єр: визначення, структурні компоненти і функціональне значення. Відмінності будови ворсин хоріона у першій та другій половинах вагітності. 6. Основні етапи ембріонального розвитку людини. 7. Особливості ембріогенезу людини. 8. Поняття про критичні періоди розвитку зародка людини. 9. Ембріональна індукція як один з регулюючих механізмів ембріогенезу. Додаток 13
Типи плацент III. Покажіть такі структури: А. На гістологічних препаратах: Плацента: · якірна ворсинка · децидуальні клітини · лакуна · фібриноїд Рора · структури гематохоріального бар’єру: цитотрофобласт, синцитіотрофобласт. Ілюстративний матеріал: · таблиці і схеми · гістологічні препарати
Практична робота 1. Замалювати під світловим мікроскопом: Препарат № 12: плацента жінки (плодова і материнська частини. Препарат № 13: пуповина. (методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч.I).
Джерела інформації А. Основні: 1. Луцик О.Д., Іванова Н.М., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. – Київ: «Книга-плюс», 2003. С. 96-110. 2. Луцик О.Д., Іванова Н.М., Кабак К.С. Гістологія людини. – Львів: Мир, 1993. – С. 378-384. 3. Ю.Б. Чайковський, О.І. Дельцов, С.Б. Геращенко. Практикум з гістології, цитології та ембріології (навчальний посібник). Івано-Франківськ, – 1996. 4. О.Є.Кузів. Ембріологія (навчальний посібник). «Укрмедкнига», Тернопіль – 1998. С. 56-66. 5. Елисеев В.И., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. – Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов – М., Медицина, 1978. 6. Алмазов Ю.В., Сутулов И.В. – Атлас по гистологии и эмбриологии. М., Медицина, 1978. с. 94, 98, 103-104. Б. Додаткові: 1. Гистология, учебник под редакцией проф. Ю.Н. Афанасьева, проф. Н.А.Юриной, М., Медицина, 1989. 2. Гистология. Учебник под редакцией проф. Ю.Н. Афанасьева, проф. Н.А.Юриной, М. Медицина, 1999. 3. Быков В. Л. Цитология и общая гистология. – Сотис, Санкт-Петербург, 1999. 4. Гистология (введение в патологию) под ред. Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челы-шева. ГЭОТАР, Москва, 1997. 5. А. Хем, Д. Кормак. Гістологія. М. Мир, 1983. Заняття 10
Контрольні запитання (див. «Контрольні запитання» до практичних занять 6-8).
Джерела інформації (див. «Джерела інформації» до практичних занять 6-8).
Змістовий модуль 3. загальні тканини
Заняття 11
Професійне орієнтування студентів Епітелії в організмі виконують ряд важливих функцій: покривну, захисну, всмоктування поживних речовин, реабсорбцію води та електролітів, видільну та ін. Важливо знати особливості будови різноманітних епітеліїв, так як із зміною розташування певного виду епітелію пов’язаний ряд патологічних станів, зокрема розвиток онкологічних захворювань. Однією з важливих функцій епітеліїв є також секреторна: більшість залоз організму є похідними залозистого епітелію. Екзокринні залози виробляють і виділяють секрети на поверхню тіла або в порожнини внутрішніх органів; ендокринні залози продукують гормони, які виділяються в основному в кров’яне русло, лімфу або тканинну рідину. Зміна функції будь-якої залози призводить до зміни постійності складу внутрішнього середовища організму, до розвитку ендокринної патології, порушення фізіологічних процесів, які відбуваються у організмі.
Базовий рівень знань та умінь 1. Структура клітини (цитологія). 2. Міжклітинні контакти (цитологія). 3. Ембріональні джерела розвитку епітелію (ембріологія). 4. Ультраструктура мікроворсинок, війок, міжклітинних контактів (цитологія).
Розподіл часу 1) теоретичний розбір матеріалу – 25 хв., 2) виконання практичної роботи – 60 хв., 3) перевірка і підпис рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів I. Прочитайте та вивчіть матеріал на стор. 111-126 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін., 2003 р. та у конспекті лекції.
II. Дайте відповіді на такі запитання: 1. Дайте визначення поняття «тканина». Тканина як один із рівнів організації живої системи. Внесок Заварзіна О.О. та Хлопіна М.Г. в розвиток вчення про тканини. Класифікація тканин. Поняття про детермінацію та диференціювання тканин. 2. Неклітинні структури тканин. Симпласти, синцитії і міжклітинна речовина як похідні клітини. 3. Поняття про диферони та стовбурові клітини. 4. Фізіологічна та репаративна регенерація різних типів тканин. 5. Епітеліальні тканини. Морфофункціональна та генетична класифікація епітеліальних тканин. 6. Будова та функції базальної мембрани. 7. Гістогенез і морфологічна характеристика одношарових епітеліїв. Міжклітинні контакти, характерні для одношарових епітеліїв. 8. Фізіологічна та репаративна регенерація одношарових епітеліїв. 9. Джерела розвитку та морфофункціональна характеристика багатошарових епітеліїв: багатошарового плоского зроговілого та незроговілого, перехідного. 10. Міжклітинні контакти, характерні для багатошарових епітеліїв. 11. Фізіологічна та репаративна регенерація багатошарових епітеліїв. 12. Залозистий епітелій. Класифікація та цитофункціональна характеристика. 13. Класифікація і будова залоз. 14. Особливості будови секреторних клітин (гландулоцитів). Типи залозистої секреції. 15. Морфологія секреторного циклу. 16. Основні структурно-функціональні відмінності між екзо- і ендокринними залозами. 17. Регенерація залоз.
III. Покажіть такі структури: А. На гістологічних препаратах: Одношаровий плоский епітелій:. · ядра, · цитоплазму, · межі клітин; Одношаровий кубічний епітелій: · ядро, · цитоплазму, · межі клітин, · базальну мембрану; Одношаровий призматичний епітелій: · ядро, · цитоплазму, · межі клітин, · базальну мембрану, · облямівку; Одношаровий багаторядний війчастий епітелій:. · ядро, · цитоплазму, · межі клітин, · базальну мембрану; · війчасті клітини, · базальні клітини, · келихоподібні клітини; Багатошаровий плоский незроговілий епітелій: · базальна мембрана, · епітеліоцити базального шару, · епітеліоцити остистого шару, · епітеліоцити поверхневого шару. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій: · базальна мембрана, · епітеліоцити базального шару, · епітеліоцити остистого шару, · епітеліоцити зернистого шару, · епітеліоцити блискучого шару, · рогові лусочки поверхневого шару. Перехідний епітелій: · базальна мембрана, · епітеліоцити базального шару, · епітеліоцити проміжного шару, · епітеліоцити поверхневого шару. Залозистий епітелій: · ядро гландулоцита, · цитоплазма, · секреторні гранули, · базальна мембрана.
Б. На електронних мікрофотографіях: Одношаровий плоский епітелій: · ядро, · цитоплазма, · базальна мембрана; Одношаровий призматичний епітелій: призматичний епітеліоцит з облямівкою: · ядро, · цитоплазма, · мікроворсинки, · базальна мембрана; келихоподібна клітина: · ядро, · цитоплазма, · гранули слизового секрету; Одношаровий багаторядний війчастий епітелій: · війчаста клітина, · келихоподібна клітина, · базальна клітина. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій: · базальні клітини. · остисті клітини. Екзокриноцит (гландулоцит): · ядро, · секреторні гранули у апікальному полюсі клітини, · мітохондрії. Ендокриноцит: · ядро, · гранулярна ендоплазматична сітка, · гранули гормону, · базальна мембрана, · цитоплазма ендотеліоцита, · просвіт гемокапіляра. Ілюстративний матеріал: · таблиці і схеми, · гістологічні препарати, · електронограми.
Практична робота I. Замалювати під світловим мікроскопом: Препарат № 14: одношаровий плоский епітелій (мезотелій) очеревини. Препарат № 15: одношаровий кубічний епітелій. Препарат № 16: одношаровий призматичний епітелій. Препарат № 17: одношаровий багаторядний миготливий епітелій. Препарат № 18: багатошаровий плоский незроговілий епітелій. Препарат № 19: багатошаровий плоский зроговілий епітелій. Препарат № 20: перехідний епітелій: базальна мембрана. (методику проведення практичної роботи – див. альбом-посібник, ч. І). II. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії: (номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі-посібникові, ч. І): 43. Одношаровий плоский епітелій (внутрішній епітелій рогівки). 44. Одношаровий циліндричний епітелій (епітеліальна пластинка ворсинки 45. Одношаровий багаторядний епітелій (епітеліальна пластинка слизової оболонки трахеї). 46. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій (епідерміс шкіри). 47. Екзокриноцит. 48. Ендокриноцит. III. Розглянути демонстраційні препарати
Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 2630; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |