Контроль банка за виконанням підприємством умов кредитування

VII. Юридичні адреси сторін.

VI. Термін дії договору.

V. Порядок вирішення спорів.

IV. Відповідальність сторін.

III. Права та обов’язки банка.

II. Права та обов’язки позичальника.

6. Надання кредиту. Після укладання кредитної угоди банк відкриває підприємству судний рахунок, на який зараховується сума кредиту. Підприємства в більшості випадків користуються кредитами того банку, в якому відкрито розрахунковий рахунок. Але це не означає, що позичальник не може отримати кредит в іншому банку.

Банк вправі контролювати виконання позичальником умов кредитної угоди. За порушення підприємством цих умов банк може:

А) припинити подальшу видачу кредиту;

Б) вимагати дострокового погашення кредиту;

В) скоротити суму кредиту відносно обумовленої в договорі суми;

Г) збільшити відсоткову ставку;

Д) за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків стягнути пеню в розмірі, що вказаний в угоді, але не менше 2-х розмірів офіційної облікової ставки НБУ.

3. Особливості фінансового лізингу як різновиду кредитування, характеристика форм та видів фінансового лізингу

Перехід до ринкових відносин вимагає використання нових кредитних інструментів. Одним з них є лізинговий кредит, а якщо точніше то фінансовий лізинг.

Фінансовий лізинг – це економічні відносини, що виникають у зв’язку з придбанням у власність лізингодавцем майна по замовленню орендатора (лізингоотримувача) та наступною передачею його лізингоотримувачу для тимчасового використання на певний період (він не повинен бути більший за період повної амортизації обладнання) за певну платню. Особливістю фінансового лізингу є те, що після закінчення терміну дії орендного договору право власності на майно переходить до лізингоотримувача.

В класичному лізингу присутній трьохсторонній характер відносин: лізингодавець, лізингоотримувач, постачальник. При цьому підприємство може виступати у ролях:

= лізингодавця – тоді мова йтиме про збутовий лізинг;

= лізингоотримувача – лізинг-кредит;

= постачальника.

Доцільно розглянути другий випадок лізинг-кредит, оскільки в теперішніх умовах підприємства найчастіше виступають в ролі лізингоотримувачів, тому що вільних фінансових ресурсів для купівлі певного обладнання найчастіше не вистачає. Механізм здійснення фінансового лізингу наступний:

Підприємство звертається до банку або лізингової компанії із пропозицією про укладення лізингової угоди. Відповідно до цієї угоди лізингоотримувач обирає продавця, а лізингодавець купує у власність та передає лізингоотримувачу у тимчасове використання це майно за обумовлену в угоді плату.

На практиці може використовуватись велика кількість видів фінансового лізингу, які групуються за певним переліком ознак.

1.За складом учасників лізингової угоди:

Прямий лізинг – це лізингова операція, яка здійснюється між лізингодавцем та лізингоотримувачем без посередників. Основні форми:

= здача активів в лізинг безпосередньо виробником;

= зворотний лізинг – підприємство продає майбутньому лізингодавцю актив, а потім це ж підприємство орендує цей актив.

Участь третіх осіб обидві форми не передбачають.

Непрямий лізинг – це лізингова операція,яка здійснюється між лізингодавцем та лізингоотримувачем за участю посередників (лізингових компаній).

2. В залежності від об’єкту лізингу:

Лізинг рухомого майна – об’єктом цього лізингу є машини, обладнання, які входять до складу операційних необоротних активів.

· Лізинг нерухомості – полягає в купівлі або будівництві за дорученням лізингоотримувача окремих нерухомих об’єктів з передачею їх йому на умовах фінансового лізингу.

3. За формами лізингових платежів:

* Грошовий лізинг – характеризує лізингові платежі виключно в грошовій формі. Цей вид лізингу найбільш розповсюджений на теперішній час.

* Компенсаційний лізинг – передбачає можливість здійснення лізингових платежів підприємством у вигляді поставок продукції, яка виробляється за допомогою активу, що орендується.

* Змішаний лізинг – припускає здійснення лізингових платежів як в грошовій, так і в товарній формах.

4. За характером фінансування об’єкту лізингу:

* Індивідуальний – характеризує угоду, за якою лізингодавець фінансує повністю за свій рахунок купівлю або виробництво майна, що передається в оренду.

* Леверідж-лізинг – представляє собою угоду, в якій лізингодавець фінансує об’єкт оренди частково за рахунок власного капіталу, та частково - за рахунок позикового.

Фінансовий лізинг можна розглядати як один з видів фінансового кредитування, який характеризується рядом значних переваг:

1. Фінансовий лізинг забезпечує потребу в найбільш дефіцитному виді позикового капіталу – довгостроковому кредиті. Тому що цей вид кредитування здійснюється банками дуже рідко на теперішній час.

2. Фінансовий лізинг дозволяє в повному обсязі (на 100%) фінансувати необоротні активи на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресурсами забезпечується лише 60-70% вартості цих активів.

3. Застосування фінансового лізингу знижує потребу підприємства у власному стартовому капіталі.

4. Фінансовий лізинг характеризується більш спрощеною процедурою оформлення ніж банківський кредит, оскільки:

= по-перше, лізингове майно виступає в якості надійного забезпечення;

= по-друге, цьому сприяє строго цільове використання отриманого кредиту.

5. Вартість фінансового лізингу може значно знизитись за рахунок:

= надійного забезпечення кредиту у формі лізингуємого активу;

= додаткового забезпечення кредиту у вигляді обов’язкового страхування лізингуємого активу. Це знижує рівень кредитного ризику для лізингодавця, а отже є передумовою для зниження вартості залучення цього виду фінансового кредиту. Крім того, вартість лізингу може знизитись і за рахунок ліквідаційної вартості лізингуємого активу.

6. Фінансовий лізинг надає більшу можливість підприємству в маневруванні строками та формами лізингових платежів, тому що вони здійснюються після отримання виручки від реалізації товарів, які виготовлені на взятому в лізинг обладнанні.

7. Фінансовий лізинг забезпечує певний ефект фінансового леверіджу, тому що покривається “податковим щитом” весь обсяг кредиту, що залучається.: лізингові платежі, які забезпечують амортизацію всієї суми боргу, входять до складу витрат підприємства, а отже зменшують базу оподаткування. При банківському кредитуванні “податковий щит” розповсюджується тільки на платежі по обслуговуванню кредиту, а не на суму основного боргу.

8. Лізингове майно знаходиться не на балансі підприємства-лізингоотримувача, а, отже, збільшується ліквідність та здатність до отримання банківського кредиту.

9. Знижується ризик при освоєнні нової продукції. У випадку недостатнього попиту є можливість повернення лізингодавцю орендованого майна.

10. Фінансовий лізинг не потребує формування на підприємстві фонду погашення основного боргу у зв’язку з його поступовою амортизацією, тому що обслуговування основного боргу та його амортизація здійснюються при фінансовому лізингу одночасно (тобто включені до складу лізингових платежів). По закінченню лізингового періоду вартість основного боргу = 0. Це звільнює підприємство від формування фонду погашення і тим самим не відволікаються власні фінансові ресурси.

Будь-яка лізингова операція повинна бути оформлена лізинговою угодою, одним з розділів якої є умови здійснення лізингової операції. Це найважливіший розділ, який в значній мірі визначає ефективність лізингової операції. До основних умов фінансового лізингу відносяться наступні:

1. Термін лізингу. Він визначається строком амортизації майна, що орендується. За міжнародними стандартами він не може бути меншим періоду 75%-вої амортизації об’єкта.

2. Сума лізингового платежу. Ця сума повинна відшкодувати лізингодавцю:

= всі витрати по придбанню об’єкта лізингу;

= кредитний відсоток за відволікання грошових коштів на певний період;

= комісійну винагороду, яка покриває операційні витрати по обслуговуванню лізингової операції (лізингова маржа);

= податкові платежі;

= страхові платежі.

Приклад: Лізингодавець передає обладнання підприємству-лізингоотримувачу терміном на 5 років на умовах фінансового лізингу. Вартість обладнання становить 100 тис.грн. Для фінансування угоди лізингодавець залучає банківський кредит на 5 років у сумі 100 тис.грн. під 30% річних із щорічним погашенням відсотків та основної суми боргу (відсотки нараховуються на непогашену суму боргу). Лізингові платежі згідно з чинними законодавством України не оподатковуються ПДВ. Річна норма амортизації – 20%, розмір щорічної маржі лізингодавця – 3%, щорічного страхового платежу – 2%. Періодичність виплати лізингових платежів – щорічна.

На основі цих даних лізингодавець для підприємства-лізингоотримувача складає графік лізингових платежів (див. таблицю).

Виплати лізингових платежів здійснюється згідно з графіком, погодженим з обома сторонами.

Тис.грн.

Платежі	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік	Разом
1. Відшкодування вартості обладнання
2. Структура лізингового платежу у тому числі:
2.1. плата за кредит
2.2. лізингова маржа
2.3. страховий платіж
3. Лізинговий платіж, усього

3. Умови страхування майна, що лізингується. Майже завжди страхування майна, що орендується, здійснює лізингоотримувач на користь лізингодавця. Окремі аспекти цього страхування узгоджуються між ними особисто.

4. Форма лізингових платежів. Вона залежить від виду лізину. Непрямий лізинг передбачає в більшості грошові платежі, при непрямому лізингу можливе використання інших форм.

5. Графік здійснення лізингових платежів. Строки внесення платежів узгоджуються сторонами лізингової угоди. Варіанти можуть бути наступні:

= рівномірний потік платежів;

= прогресивний (зростаючий за розмірами) потік платежів;

= регресивний (зменшення за розмірами) потік платежів;

= нерівномірний (з різними періодами та обсягами сплати) потік платежів.

Обираючи графік сплати лізингових платежів доцільно оцінювати теперішню вартість загального розміру лізингових платежів і обирати той варіант, де цей обсяг мінімальний.

6. Система штрафних санкцій за прострочення лізингових платежів. В угоді повинно бути зазначено розмір пені за кожний день прострочення платежу.

7. Умови закриття угоди внаслідок банкрутства лізингоотримувача. В цьому випадку сума закриття угоди, яка відшкодовується страховою компанією лізингодавцю (або за рахунок продажу майна підприємства – банкрута) включає:

= несплачену частину лізингових платежів;

= суму пені за прострочення платежів;

= неустойку, яка визначається угодою.

Дата добавления: 2013-12-14