Види діяльності підприємства

ЧГП = ПГП – ВГП

де ПГП – позитивний грошовий потік в періоді, що розглядається; ВГП – від’ємний грошовий потік в періоді, що розглядається.

Значення чистого грошового потоку може бути як позитивним, так і від’ємним в залежності від співвідношення сум надходження та витрачання грошових коштів на підприємстві. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, оскільки він:

= впливає на формування розміру залишку грошових коштів на кінець періоду;

= є головним фактором, який визначає фінансову рівновагу підприємства;

= впливає на темпи зростання ринкової вартості підприємства.

· Валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень та витрачань грошових коштів підприємства в періоді, що розглядається, в розрізі окремих його інтервалів.

3. За видами господарської діяльності:

Перш ніж говорити про грошові потоки від різних видів діяльності підприємства доцільно визначити ці види. Трактуючи положення нових стандартів бухгалтерського обліку всі види діяльності підприємства групуються наступним чином (табл.1)

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Приклад: а)виробництво та реалізація продукції; б)розрахунки із постачальниками і замовниками, працівниками, банківськими; в) списання знецінених запасів, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства.

Таблиця 1.

Види діяльності
Звичайна	Надзвичайна
Операційна	Інша
основна	інша	фінансова	інвестиційна

До надзвичайної діяльності відносять операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (втрати та їх покриття від стихійного лиха, пожежі і т.д.).

Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою.

Основна діяльність – це операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. (Для торговельного підприємства - операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого – придбання матеріалів, сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії – формування портфелю інвестицій).

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових(необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Виходячи з цього розрізняють:

Грошовий потік по операційній діяльності. Прикладом руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності є:

= надходження коштів від реалізації продукції;

= надходження коштів від податкових органів в порядку здійснення перерахунків по надлишково сплачених сумах податків;

= надходження коштів за надання права користування активами(оренда, ліцензії)

= платежі постачальникам;

= виплати працівникам;

= сплата податків в бюджети всіх рівнів і т.д.

· Грошовий потік від інвестиційної діяльності. Прикладом руху грошових коштів внаслідок інвестиційної діяльності є:

= платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

= надходження коштів від продажу необоротних активів;

= надання позик іншим підприємствам;

= надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди відсотки).

· Грошовий потік від фінансової діяльності. Прикладом руху грошових коштів внаслідок фінансової діяльності є:

= залучення додаткового власного та пайового капіталу;

= отримання позик та їх погашення;

= викуп акцій власної емісії;

= виплата дивідендів та відсотків по вкладах власників і т.п.

Надзвичайна діяльність – це операції або події, які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регулярно (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо).

Тепер слід повернутися до статичного підходу при характеристиці грошових коштів. Він визначає грошові кошти як наявний залишок (запас) коштів, що знаходиться в розпорядженні підприємства на конкретний час. В рамках цього підходу грошові запаси розглядаються з двох точок зору:

1. Бухгалтерська, яка визначає грошові кошти як сукупність залишку грошей підприємства, які обліковуються на окремих бухгалтерських рахунках та знаходять відображення в балансі. В складі грошових коштів виділяють:

А) по призначенню: грошові кошти (ГК) для обороту; ГК для спеціального призначення;

Б) по місцю зберігання: ГК в банку; в касі; у підзвітних осіб;

В) залежно від рахунку, на якому ГК обліковуються: ГК на розрахунковому рахунку; ГК на валютному рахунку; ГК в дорозі; ГК в касі та інші.

2. Економічна точка зору. У відповідності з цим підходом підприємство формує запаси грошових коштів з причин, які лежать в основі класифікації його грошових залишків:

1) Операційний(трансакційний) залишок ГК формується з метою забезпечення поточних платежів, які пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

2) Страховий залишок ГК формується для страхування ризику несвоєчасного надходження ГК від операційної діяльності внаслідок непередбачених змін. Необхідність його створення викликана підтриманням постійної платоспроможності підприємства.

3) Інвестиційний(спекулятивний) залишок ГК формується з метою здійснення ефективних поточних вкладень завдяки використанню сприятливої кон’юнктури фінансових ринків. Цей вид залишку формується лише тоді, коли задовольняється потреба у формуванні всіх інших видів залишків.

4) Компенсаційний залишок ГК формується за вимогою банку і його розмір залежить від практики взаємодії з кредитною установою.

Але фактичний обсяг грошових коштів на підприємстві не є арифметичною сумою названих залишків. Оскільки одна й та ж одиниця грошей може використовуватись для утворення кількох видів запасів. Кількісно розділити ці види залишків дуже важко на практиці на момент оцінки, та це й не зовсім доцільно. А от для проведення планових розрахунків цільовий розмір кожного виду запасу повинен бути визначений. Надалі слід розглянути принципові підходи до визначення потреби в цих залишках.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.

Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включають:

* дохід від реалізації;

* інший операційний дохід;

* дохід від участі в капіталі;

* інші фінансові доходи;

* інші доходи.

Дата добавления: 2013-12-14