КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поточні видатки
Кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів Благодійні внески, гранти та дарунки Інші джерела власних надходжень бюджетних установ Плата за оренду майна бюджетних установ Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) Перелік платних послуг затверджується нормативно – правовими актами відповідних міністерств та відомств. Наприклад Перелік платних послуг які мають право надавати вищі навчальні заклади затверджені постановою кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 р. N796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності»
Облік операцій з власними надходженнями проводиться відповідно до наказу Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 «Про затвердження інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ»
Нарахування плати за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи, від господарської та/або виробничої діяльності, визначені переліками послуг, що можуть надаватись бюджетними установами за плату, затвердженими Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі ДТ 364, 674 КР 711, 714, 741 Нарахування плати за оренду майна бюджетної установи ДТ 364 КР 711 Нарахування плати за комунальні послуги зданого в оренду приміщення, які відповідно до чинного законодавства України відносяться на відшкодування касових видатків ДТ 364, 675 КР 801, 802, 811 Нарахування коштів від реалізації майна, відшкодування вартості форменого одягу, завданих збитків тощо ДТ 363, 364 КР 711 Нарахування податку на додану вартість та інших податків, що підлягають перерахуванню до Державного бюджету України відповідно до чинного законодавства України ДТ 811 КР 641, 642 Здійснення видатків за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги (сума без ПДВ) ДТ811 КР364, 675
10Класифікація видатків бюджетних установ. Економічна класифікація видатків бюджету, яка затверджена н аказом Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 25 листопада 2008 року N 495, призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії). Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Вказана Інструкція розроблена на виконання Бюджетного кодексу України, Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1232, наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" (зі змінами), а також з метою однозначного застосування економічної класифікації видатків бюджету. Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку. Бюджетна класифікація передбачає науково обґрунтоване, обов'язкове групування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками, закодованими у попередньо визначеному порядку, що забезпечує порівнянність, зіставність та можливість узагальнення показників бюджетів усіх рівнів (від сільського до загальнодержавного), складання консолідованого бюджету територій та країни в цілому, контроль за його виконанням і складання зведеного звіту про виконання бюджету. Бюджетна класифікація має організуюче і правове значення. Перше полягає у тому, що вона дає змогу однаково (за єдиною методикою) обраховувати доходи і витрати бюджету, складати звітність про виконання бюджету, здійснювати контроль і аналіз за кожним видом доходів і витрат, кодувати показники бюджетів при їх автоматизованій обробці з використанням ЕОМ. Правове значення бюджетної класифікації полягає в тому, що всі показники доходів і витрат, передбачені у бюджеті і вказані у відповідних підрозділах класифікації, є фінансовими планами, обов'язковими для виконання на всіх рівнях управління. Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до Бюджетного кодексу складовими бюджетної класифікації є: —класифікація доходів бюджету; —класифікація видатків бюджету; —класифікація фінансування бюджету; —класифікація боргу. Класифікація доходів поділяється на групи, підгрупи, статті та підстатті. Усі доходи поділяються на податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом та безоплатні перерахування (трансферти). Доходи бюджету формуються головним чином за рахунок оподаткування фізичних та юридичних осіб, платежів за використання природних ресурсів, державного мита, доходів від приватизації державного майна, ліцензійних зборів за право виробництва і продажу спиртних напоїв, надходжень від проведення лотерей, реалізації державних облігацій, іноземних та внутрішніх позик тощо. Кодекс встановлює зокрема, що із застосуванням кодів класифікації доходів бюджету складаються податки до законів про Державний бюджет України. Наприклад, прибутковий податок з громадян має код ПОЮ 000 з деталізацією за видами підприємств і Доходів, а податок на прибуток підприємств — код 11 020 000 з деталізацією за видами підприємств тощо. Ці коди застосовують всі підприємства при перерахуванні поданіків та інших платежів до бюджету. Витрати бюджетна класифікаціяподіляє: - за функціональногоознакою (за головними розділами і підрозділами бюджету); - за відомчою структурою (освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я і т. ін.); - за економічними ознаками (група, підгрупа, стаття, підстаття); - за бюджетними програмами. Коди функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних Сип України має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна середня освіта — код 070200 з легалізацією за видами закладів (ніколи, ліцеї, інтернати) тощо. Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоєно код 120, Державній митній службі України —код 516 і т. ін. Тим самим визначаються галузі, до якої належить дане підприємство. Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують при складанні виданікової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків, як поточних (наприклад, на оплату праці працівників бюджетних установ код 1110), так і капітальних,а також нерозподілених видатків та кредитування з вирахуванням погашення платежів до бюджету. Класифікація видатків за бюджетнимипрограмами передбачає програмно-цільовий підхід до складання бюджету, тобто затвердження бюджету з урахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надаватимуться відповідні коди. Для бухгалтера важливе значення має економічна класифікація видатків, за кодами якої організовується аналітичний облік фактичних видатків бюджетної установи. Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева і являє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 1000), або для здійснення капітальних витрат (код 2000). На першому рівні видатки бюджету поділяють на такі групи: —поточні видатки (1000); —капітальнівидатки (2000); —нерозподілені видатки (3000); —кредитування з вирахуванням погашення (4000). На другому рівні поточні видатки поділяються на підгрупи: —видатки на товари і послуги (1100); —виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями (1200); —субсидії та поточні трансфертні виплати (1300). На третьому рівні видатки на товарні послати поділяються на статті: —оплата праці працівників бюджетних установ (1110); —нарахування на заробітну плату (1120); —придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ (1130); —видатки па відрядження (1140); —матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення (1150); —оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160); —дослідження і розробки, державні програми (1170). На четвертому рівні оплата праці працівників бюджетних установ поділяється на: —заробітну плату (1111); —грошове утримання військовослужбовців (1112); —виплати з тимчасової непрацезданіності (1113). Стаття «Оплата праці працівників бюджетних установ» (код 1110) включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за посадовими окладами, ставками або розцінками, а також річні доплати до цих ставок (за ранг, стаж, вислугу років, науковий ступінь, надурочні години і т. ін.). Видатки за цим кодом мають досить значну питому вагу в кошторисі бюджетної установи і є захищеною бюджетною статтею. До статті «Нарахування на заробітну плату» (код 1120) належать збори на обов'язкове пенсійне страхування та всі види обов'язкового соціального страхування. Це також захищена бюджетом стаття. Дуже широкою за своїм змістом є стаття «Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ» (код 1130), до якої належать видатки на придбання усіх матеріальних цінностей, необхідних для функціонувати установи: канцтоварів, облікових документів і регістрів, інформаційних видань, господарських матеріалів, медикаментів, продуктів харчування, малоцінних предметів, постільної білизни, спецодягу, книг для бібліотек тощо. Для кожного з наведених видів видатків призначається окремий класифікаційний код з чотирьох знаків (заробітна плата код 1111, грошове утримання військовослужбовців — код 1112 і т. ін.). У такому ж порядку деталізуються всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами виділяються і обліковуються видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ. 1. Видатки на товари і послуги (код 1100) 1.1. Код 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" Ця категорія включає: 1.1.1. Код 1111 "Заробітна плата" 1.1.2. Код 1112 "Грошове утримання військовослужбовців" 1.2. Код 1120 "Нарахування на заробітну плату" 1.3. Код 1130 "Придбання товарів і послуг" 1.3.1. Код 1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування" 1.3.2. Код 1132 "Медикаменти та перев'язувальні матеріали" 1.3.3. Код 1133 "Продукти харчування" 1.3.4. Код 1134 "Оплата послуг (крім комунальних)" 1.3.5. Код 1135 "Інші видатки" 1.4. Код 1140 "Видатки на відрядження" 1.5. Код 1150 "Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення" 1.6. Код 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" 1.6.1. Код 1161 "Оплата теплопостачання" 1.6.2. Код 1162 "Оплата водопостачання і водовідведення" 1.6.3. Код 1163 "Оплата електроенергії" 1.6.4. Код 1164 "Оплата природного газу" 1.6.5. Код 1165 "Оплата інших комунальних послуг" 1.6.6. Код 1166 "Оплата інших енергоносіїв" 1.7. Код 1170 "Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення" 1.7.1. Код 1171 "Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм" 1.7.2. Код 1172 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку" 2. Код 1200 "Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями" 3. Код 1300 "Субсидії і поточні трансферти" 3.1. Код 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" 3.2. Код 1320 "Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів" 3.3. Код 1340 "Поточні трансферти населенню" 3.3.1. Код 1341 "Виплата пенсій і допомоги" 3.3.2. Код 1342 "Стипендії" 3.3.3. Код 1343 "Інші поточні трансферти населенню" 3.4. Код 1350 "Поточні трансферти за кордон" Код 2000 "Капітальні видатки" 1. Код 2100 "Придбання основного капіталу" Зазначений код передбачає видатки на придбання або створення власними силами основних засобів та окремих інших необоротних матеріальних активів. До основних засобів належать матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів, та вартість яких без поданіку на додану вартість перевищує 1000 гривень. Сюди належать такі види товарів тривалого користування, як нерїхомі основні засоби, у тому числі житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рїхомі основні засоби, такі як транспортні засоби тощо. 1.1. Код 2110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" 1.2. Код 2120 "Капітальне будівництво (придбання)" 1.2.1. Код 2121 "Будівництво (придбання) житла" 1.2.2. Код 2123 "Інше будівництво (придбання)" 1.3. Код 2130 "Капітальний ремонт" 1.3.1. Код 2131 "Капітальний ремонт житлового фонду" 1.3.2. Код 2133 "Капітальний ремонт інших об'єктів" 1.4. Код 2140 "Реконструкція та реставрація" До цього коду належать: 1.4.1. Код 2141 "Реконструкція житлового фонду" 1.4.2. Код 2143 "Реконструкція інших об'єктів" 1.4.3. Код 2144 "Реставрація пам'яток культури, історії, архітектури" 2. Код 2200 "Створення державних запасів і резервів" 3. Код 2300 "Придбання землі і нематеріальних активів" 4. Код 2400 "Капітальні трансферти" 4.1. Код 2410 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" 4.2. Код 2420 "Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів" 4.3. Код 2430 "Капітальні трансферти населенню" 4.4. Код 2440 "Капітальні трансферти за кордон" 4.5. Код 2450 "Капітальні трансферти до бюджету розвитку" 5. Код 3000 "Нерозподілені видатки" 11.Облік касових видатків загального і спеціального фондів. Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним зістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі які не підлягають поверненню, тобто такі платежі які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки - один з найважливших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів та видатків, його аналізу з метою виявлення резервів зниження видатків. Бухгалтерський облік видатків в бюджетних установах повинен забезпечувати отримання різнобічної інформації про використання коштів залежно від місяця і часу їх виникнення. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету. Видатки класифікують за: 1. Функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація); 2. Економічного характеристикою операцій (економічна класифікація): 3. Ознакою головного розпорядника коштів (відомча класифікація); 4. За бюджетними програмами (програмна класифікація). Функціональна класифікація видатків дає змогу відслідкувати динаміку зміни державних видатків різноманітного функціонального призначення з метою проведення їх аналізу і, таким чином, прогнозувати видатки наступних років. Економічна класифікація видатків деталізує використання коштів за їхніми предметними ознаками - заробітна плата, нарахування на заробітну плату, оплата комунальних послуг, усі види господарської діяльності, що надае можливість виділити захищені статті видатків бюджету та забезпечуе единий підхід до всіх розпорядників та одержувачів коштів. Видатки бюджету зведено в едині економічні категорії, які розподіляються на поточні, капітальні, нерозподілені видатки та кредитування з врахуванням погашення. Поточні видатки - це платежі призначенням яких не є придбання капітальних активів. Капітальні видатки охоплюють придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів і капітальні трансферти. Склад нерозподілених видатків визначає закон про державний бюджет чи рішення відповідної міської ради. До них належать видатки з резервних фондів державного та місцевого бюджетів. Розділ у межах економічної класифікації "Кредитування з врахуванням погашення" охоплюе платежі з бюджету, в результаті яких з'являються вимоги до інших фінансових об'єктів, що передбачають обов'язкове повернення коштів. Відомча класифікація витрат відображає розподіл бюджетних призначень за головними розпорядниками коштів бюджетів. На її підставі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників коштів. Відомча класифікація видатків має на меті оптимізацію кількості головних розпорядників коштів. Відомча класифікація видатків має на меті оптимізацію кількості головних розпорядників коштів бюджетів, поліпшення бюджетного планування та побудову чіткої, організаційно досконалої системи державного управління. Програмна класифікація видатків передбачае розподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами, які є системним переліком заходів, спрямованих на досягнення загальної мети та їх виконання. Такий підхід передбачає визначення оцінки ефективності та результативності діяльності державних установ. Видатки, здійснювання за рахунок бюджетних коштів, називаються видатками загального фонду, а за рахунок позабюджетних коштів - видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі видатків, який є основним документом, що визначае загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл коштів установи. Особливістю обліку видатків бюджетних установ є розподіл зазначеного об'єкта на дві складові касові та фактичні видатки. Касовими видатками вважаються суми перераховані або отримані в касу установами з поточних, реестраційних, спеціальних реестраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства, банку. Облік касових видатків установ ведеться позасистемно. Планом рахунків для обліку касових видатків окремого рахунку не передбачено, тому касові видатки співпадають з кредитом субрахунків 321,323,311,312,313. Наприклад: отримано з поточного рахунку в касу на виплату стипендії: Дт Кт 301 311 м/о№ 1,2 Перераховано з поточного рахунку для обліку коштів, що надійшли як плата за 364,675 313 м/о№3,4,6 Для аналітичного обліку касових видатків використовується картка аналігичного обліку касових видатків. В картку спочатку записують залишки касових видатків на початок місяця із картки за минулий місяць в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Записи в картку за поточний місяць проводять на підставі виписок органу Держказначейства (банку) та прикладених до них документів по мірі здійснення операцій. Суми, що надійшли на поновлення касових видатків, записують на звороті картки. В кінці місяця визначаються підсумки за місяць за кожним кодом та в цілому по установі чи централізованій бухгалтерії. Залишки з початку року визначаються наростаючим підсумком шляхом додавання залишків касових видатків за відповідними кодами на початок місяця та сум здійснених видатків за поточний місяць (за виключенням сум, що надійшли на поновлення). Загальна сума касових видатків за місяць картки аналітичного обліку касових видатків повинна відповідати кредиту субрахунків 321, 323, 311, 312, 313 в меморіальних ордерах №2,3. Дані картки аналітичного обліку касових видатків використовуються для складання: - звіт про виконання кошторису доходів і видатків ф.2; - звітності про надходження та використання коштів спеціального фонду кошторису ф.4 (ф.ф.4-1,4-2,4-3 за видами коштів спеціального фонду). 12.Синтетичний та аналітичний облік фактичних видатків загального та спеціального фондів. Фактичними витратами є справжні витрати бюджетних установ, оформленні відповідними документами. Для обліку фактичних видатків застосовують рахунки класу 8 "Витрати": ■ 80 "Видатки із загального фонду"; ■ 81 "Видатки спеціального фонду"; ■ 82 "Виробничі витрати". Облік ведеться на рахунку 80 "Видатки з загального фонду" з розподілом на субрахунки: ■ 801 "Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи"; ■ 802"Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи". Облік фактичних видатків за рахунок спеціального фонду згідно з кошторисами ведеться на рахунку 81 "Видатки спеціального фонду", який розподіляється на субрахунки: ■ 811 "Видатки за коштами, отриманими, як плата за послуги"; ■ 812 "Видатки за іншими джерелами власних надходжень"; ■ 813 "Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду". Фактичні видатки обліковуються на підставі первинних документів: розрахунково-платіжна відомість, авансовий зіт, рахунок фактура, акти на списання витрачених матеріалів, меню-вимога та інш. Наприклад: нарахована заробітна плата працівникам бюджетних установ: ■ за рахунок коштів загального фонду 801,802 661 м/о№5 ■ за рахунок спеціального фонду Затверджено авансовий звіт по службовому відрядженню: ■ за рахунок коштів загального фонду 801,802 362 м/о№8 ■ за рахунок спеціального фонду 811,812,813 362 м/о№8 Синтетичний облік фактичних видатків ведеться на субрахунках 801, 802, 811, 812, 813 в книзі "Журнал-Головна". Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картці аналітичного обліку фактичних видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Спочатку в картку записуються залишки на початок місяця з даних за минулий місяць. Записи фактичних видатків за поточний місяць здійснюються з меморіальних ордерів в розрізі кодів. В кінці місяця визначаються підсумки за місяць та з початку року (наростаючим підсумком). Дані картки звіряються з даними книги "Журнал-Головна" за дебетом субрахунків 801, 802, 811, 812, 813. На підставі даних картки складаеться: -звіт про виконання кошторису доходів і видатків ф.2; -звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду кошторису ф.4 (ф.ф.4-1,4-2,4-3 за видами коштів спеціального фонду). 13 Документальне оформлення та облік касових операцій в національній валюті.Облік інших коштів. Готівкова форма розрахунків застосовується для розрахунків з фізичними особами із виплат, пов'язаних з оплатою праці, грошового забезпечення, стипендії, соціальних виплат підзвітних сум, за спеціальними видами платежів, з відшкодування завданих збитків, а також розрахунків та з підприємцями за матеріальні цінності та надані послуги і виконані роботи в межах наявних коштів як за рахунок коштів одержаних з каси банків так і за рахунок готівкової виручки. Операції, що пов'язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу установи, з відображенням цих операцій у касовій книзі, називаються касовими. Облік касових операцій в бюджетних установах здійснюється відповідно до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004. №637. Дане Положення регламентуе порядок організації готівкових розрахунків, оформлення касових операцій, норми і терміни зберігання готівки в касі, ведення касової книги та обов'язки касира., а також визначен контроль та законність проведення касових операцій. Готівка, одержана установами, повинна витрачатися суворо за цільовим призначенням у відповідності до кошторисів бюджетних установ. При казначейському обслуговуванні кошторисів уся виручка, що надходить готівкою до каси установи, повинна бути зарахована на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Використання виручки, що надходить готівкою без попереднього зарахування її на рахунки, забороняеться. Розмір суми грошових коштів у касі на кінець робочого дня обмежується лімітом. Усі касові операції ведуться касиром або іншим працівником, який призначаеться на цю посаду керівником установи. Касир здійснюе приймання грошей в касу, їх видачу, ведення касової книги несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей, на нього покладено повну матеріальну відповідальність за функції щодо видачі - приймання, зберігання готівки та складання касового звіту. Касиру забороняеться передовіряти виконання своїх обов'язків іншим особам. У разі необхідності тимчасової заміни касира, виконання його функціональних обов'язків за письмовим наказом керівника покладаеться на іншого працівника, з яким також укладаеться договір про повну матеріальну відповідальність. Цінності,що перебувають під звітом касира, передаються тимчасово назначеному касиру у присутності керівника та головного бухгалтера, або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб. Якщо установа має велику кількість підрозділів, виплата заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності може здійснюватися за письмовим наказом керівника іншим, крім касира, особам, з якими також укладаються письмові договори про повну матеріальну відповідальність. Готівку в касу з реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства, касир отримує за грошовими іменними чеками. Порядок видачі готівки розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам здійснюеться відповідно до наказу Державного казначейства України від 25.05.2004р. №89 «Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками». Для оформлення документів на отримання та повернення заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, бюджетні установи та організації подають до органів державного казначейства заявку на видачу готівки та платіжне доручення на перерахування готівкових коштів. Заявки подаються в двох примірниках, один з яких, після видачі готівки, повертається установам з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення коштів. У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до единого соціального внеску, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства. Готівка на придбання продуктів харчування та медикаментів одержувачам бюджетних коштів видаеться на підставі заявки, але за наявності дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів державного казначейства надаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік, акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість. Підтвердні документи подаються протягом 3-х днів після придбання. На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства України виписують на касирів, чи уповноважених осіб, указаних в заявіці, грошові чеки на отримання готівки, які реєструються в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та осіб, які отримали чекові книжки. Отримання готівки проводиться з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257 " Кошти до виплати " Плану рахунків комерційних банків України». Невикористана готівка повертається одержувачами бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідним документом, при заповненні якого обов'язково вказуеться номер реестраційного рахунку. Надходження і видача готівки установами відображаеться у касовій книзі. Кожна установа, що є юридичною особою і має касу, для обліку готівкових операцій у нацюнальній валюті України, веде одну касову книгу. На кожну іноземну валюту відкривається окрема касова книга. Касова книга -це обліковий регістр, який призначений для аналітичного обліку і контролю касових операцій. Аркуші касової книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою підприємства та засвідчені підписами керівника підприємства та головного бухгалтера. Записи здійснюються у двох примірниках, перший примірник залишається у касовій книзі, другий мае бути відривним і являється звітом касира. За операціями з одержання або видачі готівки записи проводяться за кожним прибутковим і видатковим касовим ордерами у день їх надходження або видачі. Готівка, яка видана за платіжними /розрахунково - платіжними/ відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, стипендії, інших виплат соціального характеру, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат. Записи в касову книгу здійснюються шляхом уведення потрібної інформації з первинних касових документів. Сторінки касової книги нумеруються в порядку зростання. Виправлення в касовій книзі не допускаються, але якщо вони зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера чи особи, що його заміщуе. Касова книга може також вестися в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинно забезпечувати візуальне відображення і роздрукування документів" Вкладний аркуш касової книги " та "Звіт касира", які за формою і змістом відтворюють зміст касової книги в паперовій формі. Водночас складається машинограма "Звіт касира". Машинограма "Зведена відомість оборотів за субрахунками" призначена для синтетичного обліку касових операцій. В кінці робочого дня, касові операції за день підсумовуються, виводиться залишок готівки в касі на початок наступного дня і передається з прибутковими і видатковими ордерами та підтвердними документами до бухгалтерії як звіт касира. Правильність оформлення касових документів, їх обгрунтованість перевіряється бухгалтером, проти кожного прибуткового чи видаткового документу проставляється шифр кореспондуючих рахунків. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера, або уповноважену керівником особу. Документальне оформлення надходження і видачі грошових коштів бюджетних установ здійснюється на підставі належним чином оформлених прибуткових та видаткових касових ордерів. Касові ордери - це документи, що засвідчують законність надходження грошових коштів до каси та їх витрачання за цільовим призначенням, типові форми і порядок яких затверджені наказом міністерства статистики України від 15.02. 96 р. №51 «Про затвердження типовпх форм первинного обліку касових операцій». Оприбуткування готівки проводиться за касовим ордером № КО-1, підписаним головним бухгалтером, або особою уповноваженою керівником установи. Про приймання готівки видається відривна квитанція, за підписом головного бухгалтера, або відповідальної особи і касира, засвідчена печаткою / штампом/ установи. Видача готівки з каси установи проводиться за видатковими касовими ордерами № КО-2, або належно оформленими платіжними, розрахунково-платіжними відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером, або особами, які на це уповноважені. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є дозвільний надпис керівника, то підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий. Прибуткові і видаткові ордери і квитанції до них заповнюються бухгалтером лише чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів, які б забезпечили належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. Видача готівки з каси, що не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі для виведення залишку готівки в касі не приймається. 3 метою контролю за схоронністю готівкових коштів в установах та організаціях проводиться інвентаризація кас. Для проведення інвентаризації каси за письмовим наказом керівника призначаеться комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт, в якому за наявності розбіжностей з даними обліку вказується сума нестачі чи лишків та обставини їх виникнення. Щоденний звіт касира підлягає ретельній перевірці бухгалтером, в функціональні обов'язки якого входить перевірка звітів касира та ведення синтетичного обліку касових операцій. Бухгалтерські записи ведуться на підставі перевірених відривних листків другого примірника касової книги і доданих до них документів і систематизуються в хронологічному порядку в меморіальному ордері № 1 Накопичувальні відомості за касовими операціями Форма № 380 (бюджет). За кожним найменуванням валюти в обліку установи ведуться окремі рахунки третього порядку в залежності від виду валюти. Курсова різниця на готівку, що зберігається в касі установи, відображається в кореспонденції з субрахунком 442 «інша переоцінка». Основні бухгалтерські проведення з обліку касових операцій наведено в табл. Основні бухгалтерські проведення з обліку касових операцій у нацюнальній валюті
Для відображення операцій з готівкою в касі бюджетної установи призначені картки аналітичного обліку готівкових операцій, в яких готівкові операції відображаються в розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів, окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду. Також у розрізі кодів виводиться залишок готівки на початок і кінець дня. Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі кожного звіту касира. Аналітичний облік касових операцій в національній валюті здійснюється в меморіальному ордері № 1 - накопичувальній відомості за касовими операціями Форма № 380 (бюджет). Застосовуеться при обробці звітів касирів з метою систематизації оборотів у касі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься до накопичувальної відомості за відповідними кореспондентськими субрахунками одним рядком, тобто записуються всі обороти в касі з надходження та витрачання коштів за дебетом чи кредитом відповідних субрахунків рахунку 30 "Каса" який має два субрахунки: № 301 " Каса в національній валюті " та № 302 " Каса в іноземній валюті ". Якщо бюджетна установа здійснює касові операції в національній та іноземній валюті, то меморіальні ордери - накопичувальні відомості за касовими операціями складаються окремо для кожного виду валюти та нумеруються відповідно № 1-1, 1-2 та ін. У накопичувальній відомості за касовими операціями за субрахунком 302 "Каса в іноземній валюті" за кожним звітом касира записи здійснюються окремими рядками в національній та іноземній валюті, що застосовувалась для касової операції. У графі "№ з/п" такі записи відображаються за одним порядковим номером. Оскільки операціі із надходження готівкових коштів з реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунків до каси установи та із внесення готівкових коштів з каси на реєстраційні (спеціальні реєстраційні, поточні) рахунки також відображаються в меморіальному ордері № 2 або № 3, то при перенесенні підсумків руху коштів у касі з накопичувальної відомості до книги "Журнал-головна" ці обороти виключаються. Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції субрахунків переноситься до книги "Журнал-головна". Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером. облік інших коштів Відповідно до порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ рух і наявність коштів, що містяться в акредитивах, чекових книжках, оплачених талонах на бензин (смарт картках), мазут, харчування, путівки до будинків відпочинку, санаторіїв, турбаз, пансіонати у повідомленнях на поштові перекази, поштових марках і марках держмита, в облігаціях позик, у бланках трудових книжок і вкладишах до них, атестатів, дипломах,студентських і учнівських квитках, залікових книжках, бланках посвідчень та інших грошових документах, обліковуються на рахунку № 33 «інші кошти». Цей рахунок активный і поділяється на чотири субрахунки: № 331 «Грошові документи в національній валюті»; № 332 «Грошові документи в іноземній валюті»; № 333 «Грошові документи в дорозі в національній валюті»; № 334 «Грошові документи в дорозі в іноземній валюті»; За дебетом рахунка 33 відображаеться надходження грошових документів у касу підприємства, за кредитом - вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки. Грошовими документами вважаються документи, що перебувають у касі установи. Прийом до каси й видача грошових документів оформляються відповідно прибутковими та видатковими касовими ордерами, на яких ставиться штамп фондовий або робиться такий самий напис від руки червоним чорнилом. Облік операцій ведеться окремо від грошових коштів. Прибуткові та видаткові фондові ордери реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документах на окремих сторінках. Розглянемо докладніше облік операцій за рухом грошових документів у національній валюті. Акредитивна форма розрахунків застосовується з метою гарантування платежів постачальників. Сутність цієї форми полягае в тому, що платник доручае своему банкові провести платіж за місцем перебування постачальника. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між одержувачем платежу та заявником акредитива. Невикористані суми акредитивів зараховуються на банківські рахунки. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним відкритим акредитивом на картках ф. №292а. Іменні чекові книжки бюджетні установи можуть використовувати для безготівкових розрахунків чеками за товари та послуги. На відміну від акредитивів лімітовані чеки видаються лише в національній валюті і сьогодні застосовуються дуже рідко. Окремий вид грошових документів становлять лімітовані чекові книжки, на яких обліковуються депоновані суми для розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги. Суми невикористаного ліміту чекової книжки під час зарахування на банківські рахунки відображаються в обліку як відновлення касових видатків за відповідними програмними класифікаціями видатків. Аналітичний облік операцій руху коштів за лімітованою чекового книжкою здійснюється в накопичувальній відомості ф. № 323 (меморіальний ордер № 4). Записи виконуються за кожним платіжним дорученням, рахунком, чеком у міру здійснення операцій, але не пізніш як наступного дня після надходження документу до бухгалтерії. На початку кожного місяця з накопичувальної відомості за минулий місяць заноситься залишок невикористаного ліміту на початок місяця. За дебетом субрахунку відображаються депоновані суми за лімітованими чековими книжками. Сплачені суми за чеками за придбані матеріальні цінності чи виконані роботи, надані послуги заносяться до кредиту. По закінченні місяця підраховується підсумок і виводиться залишок невикористаного ліміту. Типова кореспонденщя за субрахунками 331-334
Видача талонів на пальне, поштових марок та марок держмита відображається дебетом субрахунку № 362 «Розрахунки з підзвітними особами», їхня вартість вважається дебіторською заборгованістю. Видача під звіт зазначених грошових документів здійснюється в установах за розпорядженням їхніх керівників, повторна видача попереднього звітування не допускаеться. Витрати на придбання марок поштової оплати, марок держмита й талонів на пальне списуються на видатки установи за касовими та фактичними видатками згідно з кодами економічної класифікації видатків на підставі шляхових листів, отриманих від підзвітних осіб, актів на використання поштових марок. Розглянемо облік операцій по надходженню, видачі талонів на пальне:
Облік путівок на санаторне лікування та оздоровлення застрахованих осіб здійснюється так само, як інших грошових коштів установи, і регулюється інструкцією «Про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровления застрахованих осіб ■ членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працезданіності», затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працезданіності від 24.12.2004 № 51. Схема облікового процесу з придбання та реалізації установою санаторно-курортних путівок, придбаних в інших санаторно-курортних закладах, розглянемо на прикладі Приклад Закладом (установою) отримано від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працезданіності путівку на санаторно - курортне лікування для передачі її працівникові. Вартість пупвки становить 1600 грн. За домовлінністю працівник оплачуе 30% вартості путівки або 480 грн. Відображення в бухгалтерському обліку вартості путівки проводиться за
Облік і ведення трудових книжок у бюджетних установах та організаціях проводиться відповідно до інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населения України від 29.07.93 №58. Зразок бланка трудової книжки затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівниців» від 27.04.93 № 301. Бланки трудових книжок та вкладишів до них установи й організації зберігають у касі поруч з іншими документами суворого обліку. Бухгалтерія веде спеціальну книгу, форму якої затверджено Міністерством статистики України від 27.10.95 № 277, - Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (ф. № 449). До неї вносяться операції, пов'язані з одержанням і використанням бланків і вкладишів із зазначенням їхніх серій та номерів. У процесі обліку вартість виданих під звіт трудових книжок і вкладишів відноситься до дебету субрахунку № 362. Під час виписування трудової книжки, вкладиша до неї чи дубліката (замість втраченого документа) з працівника сутримується їхня вартість. Заборгованість підзвітних осіб за бланки трудових книжок і вкладишів до них списується, коли підзвітна особа здає до каси за прибутковим касовим ордером суми, отримані за ці бланки від працівників, і відображається таким бухгалтерским проведенням: Дт 301 Кт 362. Придбання грошових документів відбувається за дорученням одержувача. Для обліку руху грошових документів - бланків суворої звітності - застосовуються форми первинного обліку, затверджені наказом № 67. До них належать: • прибутково-видаткова накладна та бланки суворої звітності (ф. № ССЗ-1); • прибутково-видаткова книга обліку бланків суворої звітносп (ф. № СЗ-2); • акт на списання використаних бланків суворої звітності (ф. № СЗ-3); • акт перевірки наявності бланків суворої звітності (ф. № СЗ-4); • картка-довідка за виданими і використаними бланками суворої звітності (ф. СЗ-5); У бухгалтерському обліку бланки суворої звітності одночасно обліковуються на основних рахунках та на балансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Аналітичний облік грошових документів, крім бланків трудових книжок, ведеться на картках ф. № 292а за їхніми видами або у книзі поточних рахунків і розрахунків ф. № 292 Операції з руху грошових документів у касі оформлюються меморіальним ордером ф. № 274. Записи в меморіальному ордері здійснюються окремо за кожним видом грошових документів. На субрахунках № 333 " Грошові кошти в дорозі в національній валюті " та № 334 " Грошові кошти іноземній валюті" обліковуються кошти, що перераховані на поточні чи реєстраційні рахунки в останні дні місяця і будуть зараховані в наступному місяці." За дебетом субрахунків № 333 та № 334 відображаються грошові кошти в дорозі, при цьому кредитуються субрахунки рахунків № 70, 71, за кредитом, після зарахування грошових сум на відповідні рахунки на підставі виправдних документів, відображається списання грошових коштів в дорозі, при цьому дебетуються субрахунки рахунків № 31, 32. Аналогічний облік операцій з іншими коштами ведеться у довільній формі за кожним грошовим документом і кожною сумою в дорозі записи за операціями з грошовими документами в дорозі групуються у меморіальному ордері ф. 274 бюджет. 14. Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами. Усі установи невиробничої сфери здійснюють розрахунки з постачальниками за товари та надані послуги шляхом безготівкової оплати по розрахунковим документам через установи банків або органи Державного казначейства. Працівники бїхгалтерії повинні точно і своєчасно вести облік таких розрахунків, строго контролювати всі розрахункові операції, приймати заходи до прискорення розрахунків, повноти та своєчасності платежів, попереджати порушення розрахункової дисципліни. Завданнями обліку розрахунків є: • забезпечення правильності нарахування зарплати, стипендії своєчасність їх виплати; • реєстрація в органах Держказначейства всіх зобов'язань (минулого і поточних бюджетних періодів) розпорядниками бюджетних коштів незалежно від планових призначень; •суворе дотримання строків погашення всіх видів заборгованості, зниження рівня заборгованості бюджетних зобов'язань минулих періодів недопущення її виникнення за зобов'язаннями поточного року; •своєчасне внесення змін до зареєстрованих в органах Держказначейства зобов'язань у зв'язку зі зміною умов договору (складання доданікових угод, розірвання договору); • дотримання законності розрахунків; • контроль за правильним і своєчасним отриманням та оприбуткуванням оплачених матеріальних цінностей. На рахунках установи обліковуються оборотні активи установи у формі дебіторськоії заборгованості, тобто вимог установи до інших юридичних осіб щодо грошових коштів, а також товарів, робіт і послуг (далі — товари). Усі господарські відносини установи з постачальниками товарів та іншими дебіторами оформляються договорами. Зазначимо, що бюджетні установи можуть брати зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом (п. 5 ст. 51 БК). Договори, укладені без відповідних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не можуть бути оплачені. Керівники установ, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями, мають право укладаніи договір на придбання товарів за рахунок коштів, передбачених кошторисами цих установ. При складанні такого договору необхідно зазначити, що виконання зобов'язань, які випливають з його умов, покладаеться на третю особу, тобто централізовану бїхгалтерію. Згідно з Порядком № 100 бюджетні установи повинні реєструвати всі договори в книзі облику асигнувань і прийнятих зобов'язань. Розрахунки за товари з юридичними та фізичними особами (крім розрахунків з підзвітними особами) здійснюються після їх отримання. Попередня оплата дозволясться тільки у випадках, установлених законодавством. Так, установи й організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету, можуть здійснювати передоплату на строк не більше 3 місяців, одного місяця і до року тільки при закупівлі окремих видів товарів, визначених Постановою № 1404. Щоб здійснити платежі з передоплати, бюджетні установи повинні поданіи до органів Держказначейства: • платіжні доручення; • підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі тощо). За умови проведення авансових платежів наступний платіжж можлвий тільки після подання розпорядником бюджетних коштів органам Держказначейства документу, що підтверджують отримання товарів за договором, на підставі якого була здійснена передоплата (п. 12.3 Порядку № 89). Для обліку розрахунків з іншими дебіторами передбачений однойменний субрахунок 364 (Порядок № 114). До вказаних розрахунків належать розрахунки: • з підприємствами, організаціями та фізичними особами шляхом попередньої оплати вартості товарів, які установа отримае в майбутньому згідно з умовами договору, якщо інше не передбачене законодавством; з нарахування орендної плати, плати за користування гуртожитком студентами та учнями навчальних закладів. Відповідно до БК право установ на використання бюджетних коштів, передбачених у кошторисах поточного року, припиняеться 31 грудня. Перерахування дебіторської заборгованості до бюджету На практиці бувають випадки, коли на початку нового бюджетного року на реєстраційний рахунок установи повертається дебіторська заборгованість (наприклад, згідно з актом КРУ, у зв'язку з неотриманням матеральних цінностей). Ця заборгованість відображається по кредиту того субрахунка, де вона числилася. • Якщо ці суми заборгованості перераховувалися за рахунок коштів загального фонду, бюджетна установа повинна перерахувати їх до загального фонду відповідного бюджету за КБК доходів 24060300 „ інші надходження". Для штрафних санкцій застосовусться код 21081100 „Адміністративні штрафи та інші санкції". При цьому установі потрібно списати відповідну заборгованість за минулий У бухгалтерському обліку суми дебіторської заборгованості минулих років, що підлягають перерахуванню в дохід бюджету, відображаються записом: Дт 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом — Кт 642 «інші розрахунки з бюджетом", а суми вже перерахованих коштів — Дт 642 — Кт 321 «Реєстраційні рахунки". Результат здійснених операцій заноситься до ф. № 7 „Звіт про заборгованість бюджетних установ". Якщо кошти перераховані зі спецфонду бюджету, вони повинні бути повернені на спеціальні реєстраційні рахунки установи відповідного бюджету. При цьому до кошторису та плану асигнувань слід внести зміни (п. 47 Порядку 228). Зробити це потрібно, якщо е необхідність збільшити витрати спецфонду внаслідок перевищення надходжень до цього фонду з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року, не використаних у минулому році, порівняно з надходженнями, урахованими в бюджет на відповідний рік. Дебіторська заборгованість минулих років, перерахована раніше за рахунок коштів спецфонду бюджету (якщо в поточному році асигнування за відповідним джерелом не передбачені), підлягає перерахуванню в дохід загального фонду бюджету за КБК доходів 24060300 «інші надходження. Згідно з наказом № 68 аналітичний і синтетичний облік розрахунків за субрахунком 364 ведеться позиційним способом окремо за кожним дебітором у розр131 КЕКВ у м/о № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами ф. № 408 (бюджет). Операції за розрахунками з іншими дебіторами, які здійснюються за рахунок коштів спецфонду, повинні вестися в окремих меморіальних ордерах. • Перерахування грошових коштів за передоплатою за товари постачальникам супроводжуеться записами в дебет субрахунка 364 і кредит кореспондентських субрахунків у графах 2, 5, 8 — 14 по рядку кожного дебітора. • При отриманні матеріальних цінностей і послуг, оплачених бюджетного установою раніше, робиться запис у кредит субрахунка 364 і дебет кореспондентських рахунків у графах 2, 5, 16 — 22 за позицією відповідного дебітора. • При придбанні необоротних активів і МШП одночасно робляться другі записи в рядках 24 — 26. У кінці місяці за кожним дебітором і КЕКВ виводиться залишок заборгованості. Заборгованість на кінець звітного періоду визначаеться таким чином: залишок на початок року плюс обороти по дебету мінус обороти по кредиту. Таким же чином виводиться заборгованість у цілому по установі. У кінці місяця сума оборотів за м/о № 4 відповідного кореспонденціею рахунків переноситься в книгу „Журнал-головна". На субрахунку 364 обліковуються розрахунки з іншими дебіторами. По дебету записуеться сума авансу, на суму отриманих цінностей або наданих послуг запис робиться в кредит 364 рахунку. На субрахунку 675 ведуться розрахунки з іншими кредиторами. Сума отриманих матеріальних цінностей записується за кредитом, а перераховані кошти за відповідні матеріальні цінності та надані послуги записуються за дебетом. При перерахуванні грошових коштів з поточних, реєстраційних рахунків за 364 311,312 м/о №2,4 321,313,323 Оприбуткування вартості необоротних активів на суму без ПДВ: 104-109 364,675 м/о №4,6 111-115,121-122 Фондуемо вартість основних засобів та необоротних активів (вартість без ПДВ): 801,802,811 401 м/о №4,6 Оприбуткування вартості запасів на суму без ПДВ: 231-239 364,675 м/о №4,6 221 364,675 м/о №4,6 Фондуемо вартість МШП: Дт Кт 801,802,811 411 м/о №4,6 На суму ПДВ складаемо бухгалтерський запис: 801,802,811,641 364,675 м/о №4,6
Аналіт
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 3918; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |