Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Службові відрядження та документальне їх оформлення




Службове відрядження - поїздка працівника за розпорядженням керівника до іншого населеного пункту на певний строк для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.

Направлення у відрядження здійснюється керівником або його заступником і оформлюється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви установи, куди відряджено працівника, строку і мети відрядження.

Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів. Установа, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження у спеціальному журналі та видається посвідчення про відрядження.

У журналі реєстрації посвідчень про відрядження вказують: прізвище, ініціали працівника, якого направляють у відрядження, місце відрядження, даніу і номер наказу (розпорядження), даніу й номер посвідчення про відрядження, даніу вибуття та прибуття з відрядження.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день вибуття та прибуття проставляються в кожному пункті.

По поверненню із відрядження в 3-денний термін підзвітні особи повинні поданіи до бїхгалтерії звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, разом з посвідченням про відрядження та оригіналами документів, що підтверджують витрати у відрядженні

16. Порядок та строки видачі авансу підзвітним особам, затвердження авансових звітів.

Відрядженому працівнику перед направлениям у відрядження видається грошовий аванс. Аванси підзвіт видаються особам, які постійно працюють в установі на підставі письмової заяви працівника та наказу по установі а також за умови отримання грошових коштів з поточних, реєстраційних рахунків, відкритих в установах банку чи органах Державного казначейства(при розрахунках готівкою з каси установи).

Аванси видаються при умові відсутності заборгованості за попередній аванс на обмежений термін, на певні цілі та в розмірі, що відповідае необхідній потребі. Аванси на відрядження визначаються розрахунковим шляхом, виходячи з вартості проїзду до місця відрядження та назад; вартості проживания в готелі; добових; оплати за бронювання місця в готелі та придбання проїзних документів; користування комплектом постільних речей і інші доданікові послуги, що можуть надаватися в готелі.

Після повернення з відрядження підзвітна особа зобов'язана поданіи до бїхгалтерії установи звіт про використані кошти, надані на відрядження або під звіт. Звіт подається до закінчення третього банківського дня, що настає за днем закінчення відрядження. До звіту додається посвідчення про відрядження з відмітками у всіх пунктах призначення, проїзні документи, документи за проживання в готелі та інші, які підтверджують проведені витрати у відрядженні.

Звіти складаються підзвітними особами на підставі оригіналів документів, що підтверджують проведені витрати.

Звіти перевіряються бїхгалтером або головним бїхгалтером установи та затверджуються керівником установи.

Невикористані підзвітні суми повертаються в касу та зараховуються на поточний, реєстраційний рахунок.

Підзвітною особою до авансового звіту по службовому відрядженню додаються посвідчення про відрядження з відміткою у всіх пунктах призначення, проїзні документи, документи за проживания в готелі.

17.Порядок відшкодування витрат зі службових відряджень.

При наявності документів в оригіналі відрядженому працівнику відшкодовуються витрати: добові

♦ за кожний день (включаючи день від''їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 із змінами.(30 грн.),

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядженні й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дня

При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживания, добові відшкодовуються як за повну добу.

Якщо відсутні відмітки в посвідчені про відрядження, то добові не виплачуються.

♦ Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в гопіслях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором. Для працівників бюджетних установ встановлено граничний розмір фактичних витрат на наймання житлового приміщення (до 250грн.).

Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в гопіслях у розмірі не більш як 50% його вартісті за одну добу згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.

Витрати на наймання житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, також відшкодовуються відрядженому працівникові.

♦ Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі)з урахуванням інших витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений, або до місця перебування у відрядженні вірядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого з керівником.

♦ Відрядженому працівникові понад установлені норми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату поданіку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах, наймання житлового приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.

♦ У разі тимчасової непрацезданіності працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживания, але на строк не більше двох місяців.

Тимчасова непрацезданіність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживания повинні бути засвідчені в установленому порядку.

За період тимчасової непрацезданіності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацезданіності. Дні тимчасової непрацезданіності не включаються до строку відрядження.

18.Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами.

Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на активно-пасивному субрахунку 362 "Розрахунки з підзвітними особами".

На суми, видані з каси під звіт на відрядження або господарські витрати складається бїхгалтерский запис:

Дт Кт

362 301 м/о№1,8

При перерахуванні грошових коштів на пластикові платіжні картки
працівникам установи:
Дт Кт

362 311,312,321,313-316,323 м/о№2,3,8

На суму проведених витрат по службовому відрядженню за рахунок коштів
загального та спеціального фондів складається бухгалтерський запис:
Дт Кт

801,802 362 м/о№8

811-813

При придбанні через підзвітних осіб за рахунок коштів загального та спеціального фондів кошторису:

1. Матеріалів (вартість без ПДВ): Дт Кт

231-234 362 м/о№8

МШП (вартість без ПДВ): Дт Кт

221 362 м/о №8

2. Фондуеться вартість придбаних МШП (вартість без ПДВ):

Дт Кт

801,802 411 (за рахунок коштів загального фонду) м/о №8

811-813 411 (за рахунок коштів спеціального фонду) м/о №8

На суму ПДВ: Дт Кт

801,802 362 (за рахунок коштів загального фонду) м/о №8
За рахунок коштів спеціального фонду кошторису:
-якщо ПДВ включено до поданікового кредиту:
Дт Кт

641 362 м/о №8

-якщо ПДВ не включено до поданікового кредиту:
Дт Кт

811-813 362 м/о №8

5. Необоротні матеріальні активи(вартістью без ПДВ):

Дт Кт

112-114 362 м/о №8

Фондується вартість придбаних необоротних матеріальних активів(вартість без ПДВ):

Дт Кт

801,802 401 за рахунок коштів загального фонду м/о №8

811-813 401 за рахунок коштів спеціального фонду м/о №8

На суму ПДВ: Дт Кт

801,802 362 за рахунок коштів загального фонду м/о №8
За рахунок коштів спеціального фонду кошторису:
-якщо ПДВ включено до поданікового кредиту:
Дт Кт

641 362 м/о №8

-якщо ПДВ не включено до поданікового кредиту:
Дт Кт

811-813 362 м/о №8

Перевитрати згідно звіту про використання коштів наданих на відрядження або під
звіт повинні виданіись з каси установи:
Дт Кт

362 301 м/о №1,8, або перераховуватись на картки працівникам:

Дт Кт

362 311,312,

321,313-316, м/о №8,2,3

Залишок невикористаного авансу підзвітною особою повертаеться до каси:
Дт Кт

301 362 м/о №1,8 або утримується із заробітної плати:

Дт Кт

661 362 м/о №5,8

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється за субрахунком 362 в книзі "Журнал-головна".

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в накопичувальній відомості за розрахунками з підзвітними особами - меморіальному ордері №8 форма 386 (бюджет).

Накопичувальна відомість за субрахунком 362 "Розрахунки з підзвітними особами" складається щомісячно позиційним способом.

Операції за розрахунками з підзвітними особами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому ордері за такою ж формою.

Операції з видачі грошових коштів під звіт і відшкодування перевитрат супроводжуеться записами за дебетом субрахунку 362 "Розрахунки з підзвітними особами". Дані про невикористані та повернені підзвітною особою до каси бюджетної установи авансові суми, а також про витрачені суми авансу та затверджені суми витрат відповідно до авансового звіту, записуються за кредитом субрахунку 362.

Другі записи здійснюються у випадках придбання підзвітними особами необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів.

"Залишок на кінець місяця" за субрахунком 362" розраховуеться загальний та спеціальний окремо за кожною підзвітною особою.

При визначені "Суми оборотів за меморіальним ордером" виключають суми операцій з рїху коштів у касі установи. Сума оборотів визначасться так: Кт 362 + другі записи.

"Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-головна".

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бїхгалтером.

 

19.Порядок нарахування заробітної плати, доплат, відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оплату праці» з останніми змінами від 23.09.2010 року оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. 30 серпня 2002 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". Цей документ затвердив схеми посадових окладів (ставок) керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, службовців, інших працівників установ окремих галузей бюджетної сфери та інші умови оплати праці (розміри доплат, надбавок, порядок надання матеріальної допомоги тощо). Крім того, було дещо змінено сам порядок оплати праці бюджетників: встановлено надбавки за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі, за виконання особливо важливої роботи. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу (таке обмеження не поширюється на працівників національних установ).

Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Почасова оплата праці в бюджетних установах має два різновиди; штатно-окладна і погодинна. При штатно-окладній формі оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо. Ця форма оплати має два варіанти. Для деяких бюджетних установ у централізованому порядку встановлюється суворо фіксований посадовий оклад, при якому перевиконання працівником обов'язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітку. В інших установах (загальноосвітніх школах і т. ін.) оплата праці здійснюється за місячними ставками з встановленням державою обов'язкової норми трудового навантаження (урочних годин), при перевищенні якої розмір зарплати збільшується пропорційно виконаному обсягу роботи.

У бюджетних установах фінансування виплат зарплати здійснюють за окремою статтею (код 1110), яка є захищеною. Це означає, що виплати заробітної плати здійснюються в першу чергу.

Облік праці та розрахунків щодо зарплати є однією з найважливіших ділянок облікової роботи в бюджетних установах. Його завдання такі:

—контроль за дотриманням штатної дисципліни і використанням фонду заробітної плати;

—правильне обчислення витрат робочого часу та контроль за його раціональним використанням;

—своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю;

—здійснення своєчасних і достовірних розрахунків щодо заробітної плати;

—контроль за використанням виділених на зарплату коштів загального і спеціального фондів;

—своєчасне складання необхідної звітності і забезпечення користувачів інформацією про працю і заробітну плату.

Виконання цих завдань можливе лише при раціональній організації всього облікового процесу і постійному контролі за ним з боку керівника, головного бухгалтера установи та органів державного казначейства, які видають дозвіл на отримання коштів на зарплату в межах кошторису.

Нарахування заробітної плати працівникам бюджетної установи являє собою розрахунок заробітку за місяць з урахуванням посадового окладу, різних доплат і надбавок, премій, допомоги, оплати відпусток за мінусом відрахувань. Нарахування зарплати здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, документів про присвоєння вчених звань та наукових ступенів тощо.

Типові форми первинних документів з обліку розрахунків із заробітної плати затверджені від 5 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету статистики України від 25 грудня 2009 року №496).

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць. При почасовій оплаті праці підставою для нарахування зарплати є табель обліку використання робочого часу, який складають в окремих підрозділах установи і за підписом керівника підрозділу та особи, уповноваженої вести облік виходу на роботу працівників, подають до бухгалтерії. Працівник бухгалтерії, відповідальний за нарахування зарплати, перевіряє табель як з точки зору правильності його оформлення, так і за змістом: склад осіб, внесених до табеля; погодження з відповідними документами дат відпустки, хвороби, відрядження, зарахування, звільнення, роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни тощо. Перевіряється також правильність підрахунку кількості відпрацьованих годин (днів) кожним працівником та кількості невиходів па роботу з різних причин. Нарахування зарплати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та встановленого місячного окладу (погодинної ставки оплати).

Якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, то сума заробітку визначається множенням кількості відпрацьованих за місяць годин на тарифну ставку з урахуванням доплат і надбавок. Окремо визначаються доплата за роботу в нічні години, у святкові та неробочі дні. Так, доплата за нічні години роботи (з 10 години вечора до 6 години ранку) визначається множенням кількості відпрацьованих годин у нічний час на погодинну ставку оплати і на коефіцієнт доплати. Аналогічно визначається сума доплати за роботу у святкові та неробочі дні.

Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість робочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).

При відрядній оплаті праці сума заробітку визначається множенням кількості виконаної роботи (виробленої продукції) на розцінку за одиницю роботи (продукції). Якщо робота виконувалася бригадою, то визначена таким чином сума заробітку підлягає розподілу між членами бригади відповідно До кількості відпрацьованого часу і рівня кваліфікації окремих працівників. При цьому розподіл може здійснюватися пропорційно заробіткові за тарифними ставками або пропорційно кількості коефіцієнто-годин. Остання визначається множенням кількості відпрацьованих годин окремим працівником на тарифний коефіцієнт відповідного розряду, встановленого цьому працівникові.

Крім основної оплати за виконану роботу або відпрацьований час, працівники бюджетних установ можуть отримувати річного виду доплати, передбачені законодавством. Так, медичним працівникам нараховуються доплати за тривалість безперервної роботи, за категорію, зароботу у спеціальних медичних закладах; викладачам вищих навчальних закладів — за стаж викладацької роботи у ВНЗ, за науковий ступінь, вчене звання; персоналові загальноосвітніх шкіл — за перевірку зошитів, за класне керівництво, за завідування кабінетами тощо; державним службовцям — за ранг, вислугу років на державній службі і т. ін. Розміри надбавок обґрунтовуються відповідними розрахунками, підтверджуються необхідними документами та оформляються наказами керівника установи. Це і є підставою дія бухгалтерії при нарахуванні надбавок. Згідно з наказом на підставі табеля відпрацьованого часу провадиться додаткова оплата і за роботу в святкові та неробочі дні, а також за роботу в нічний час.

Працівники бюджетних установ, як і всі громадяни України, мають право на щорічну відпустку, а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством. Основними законодавчими актами, що регулюють питання надання та оплати відпусток є: «Кодекс законів про працю України» та Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР, зі змінами і доповненнями. У всіх випадках надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) керівника установи, що і є підставою для нарахування оплати за час відпустки.

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник працював у даній установі менше року, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час, тобто з 1 числа місяця після зарахування на роботу і до 1 числа місяця, у якому надається відпустка. Якщо згідно із законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.

При визначенні середньої зарплати для розрахунку оплати за час відпустки враховують такі виплати: основна зарплата, доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час, за суміщення посад, розширення зон обслуговування, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років), виробничі премії, винагороди за підсумками року, допомога з тимчасової непрацездатності, виплата за середнім заробітком (за час виконання державних і громадських обов'язків, службових відряджень тощо). Не враховуються при визначенні середньої зарплати виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога та Ін.), компенсаційні виплати на відрядження, премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, пенсії, державна допомога, призи за результатами конкурсів, вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражувальних засобів, спеціального харчування, дотації на обіди та проїзд, зарплата за роботу за сумісництвом, доходи від акцій трудового колективу та ін.

Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Якщо відпустка починається в одному, а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен місяць. Це необхідно дія правильного розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для відрахування прибуткового податку.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ТП (з останніми змінами від 08.07.2010 №2464-VI) «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (зі змінами і доповненнями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.

Середня заробітна плата визначається відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) дія розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед -захворюванням. При цьому загальну суму заробітку ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Якщо працівник відпрацював в установі до хвороби менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Загальна сума заробітку для розрахунку допомоги з урахуванням додаткової оплати не повинна перевищувати граничну місячну суму зарплати, на яку нараховуються страхові внески на загальне обов’язкове державне соціальне страхування. Постановою КМУ від 07.03.2001 р. №225 (із змінами та доповненнями) гранична сума місячної зарплати (доходу), з якої утримуються страхові внески, визначена на рівні 2660 гри з розрахунку на кожну фізичну особу — платника внесків.

Тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають па час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% — при страховому стажі до 5 років; 80% - при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.

При визначенні суми допомоги з тимчасової непрацездатності треба мати на увазі, що оплата перших п'яти календарних днів непрацездатності здійснюється за рахунок коштів установи за основним місцем роботи, а починаючи з шостого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Тому розрахунок допомоги треба виконувати окремо за перші п'ять і за решту календарних днів хвороби (хоч для конкретного працівника це і не має великого значення, тому що не впливає на загальну сум)' допомоги).

Доплати за період виконання державних та громадських обов'язків, коли вони здійснюються в робочий час, проводяться виходячи з середнього заробітку за останні два місяці. У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Для визначення суми доплати бухгалтеру необхідно скласти спеціальний розрахунок довільної форми, використовуючи дня цього дані особового рахунка працівника про склад нарахованих виплат та фактично відпрацьований час.

Усі розрахунки по оплаті праці, не залежно від їхнього рангу (будь то президент чи медична сестра), не залежно від умов трудового договору або контракту (чи є вони штатними працівниками, чи ні) і, нарешті, не залежно від виду оплати (заробітна плата, премія чи оплата тимчасової непрацездатності і т.д.), відображаються по рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці".

Рахунок має наступні субрахунки:

661 "Розрахунки по заробітній платі";

662 "Розрахунки зі стипендіатами";

663 "Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит";

664 "Розрахунки з працівниками по безготівкових перерахуваннях на рахунки по вкладах у банках";

665 "Розрахунки з працівниками по безготівкових перерахуваннях внесків по договорах добровільного страхування";

666 "Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків";

667 "Розрахунки з працівниками по позичках банків";

668 "Розрахунки по виконавчих документах та інші утримання";

669 "Інші розрахунки за виконані роботи".

Як бачимо, субрахунків досить багато, однак тільки по трьох з них (661, 662 і 669) відображаються нарахування заробітної плати, премій та інших виплат працівникам (далі - оплати праці). Всі інші призначені для відображення різного роду утримань. Це принципова відмінність рахунка 66 Плану рахунків бюджетних установ від аналогічного рахунка Плану рахунків комерційних підприємств.

Більш близьке знайомство з рахунком 66 почнемо із субрахунків, що відображають нарахування оплати праці. По кредиту даних субрахунків відображаються:

661 субрахунок - нарахування усіх видів заробітної плати, премій і допомоги в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю як штатним, так і позаштатним співробітникам;

662 субрахунок - нарахування стипендії учням, студентам і аспірантам;

669 субрахунок - нарахування позаштатним співробітникам (композиторам, артистам, авторам і ін.) гонорару по договорах і разових замовленнях.

Нарахування заробітної плати можна здійснити тільки при наявності наказу (розпорядження) про прийняття працівника на службу (роботу), договору чи контракту. Розмір оплати визначається, виходячи з установленої ставки (розцінки), відповідних доплат або надбавок, а також кількості відпрацьованого часу, виконаних робіт або наданих послуг.

Розмір окладу, як правило, вказується в штатному розкладі. Годинні тарифні ставки, відрядні розцінки, розмір доплат і надбавок в наказах (розпорядженнях) керівника чи відповідних Положеннях про оплату праці.

По дебету даних субрахунків відображаються:

а) утримання із заробітної плати;

б) її видача службовцю (працівнику).

Що стосується видачі заробітної плати, то, як правило, вона здійснюється наявними на рахунку установи коштами, отже, відображається по кредиту субрахунку 321.

Можливі й інші варіанти, наприклад, натуроплата.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1785; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.