Типові проводки по нарахуванню заробітної плати

Назва операції	Дт рахунку	Кт рахунку
Нарахування заробітної плати працівникам, що перебувають у штаті установи
Нарахування стипендії
Нарахована допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

20.Порядок нарахування заробітної плати за період відпусток та допомоги з тимчасової непрацездатності.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі, де відображається час, відпрацьований працівником, неявки на роботу (вказується за допомогою умовних позначок). Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по відділах, секторах тощо. Ці дані необхідні для контролю використання робочого часу та складання звіту.

Розрахунок заробітної плати здійснюють в розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісяця по кожному підрозділу або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців за окремими категоріями працюючих та іншими ознаками.

Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про посадові оклади (згідно зі штатним розписом), про надбавки, доплати (на основі наказів керівника), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.

Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення, пов'язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо в установі відповідно до типового.

Усі працівники підприємств мають право на щорічну оплачувану відпустку а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством. Основними законодавчими актами, що регулюють питання надання та оплати відпусток є: «Кодекс законів про працю України» та Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР, зі змінами і доповненнями. У всіх випадках надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) керівника установи, що і є підставою для нарахування оплати за час відпустки.

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник працював у даній установі менше року, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час, тобто з 1 числа місяця після зарахування на роботу і до 1 числа місяця, у якому надається відпустка. Якщо згідно із законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.

При визначенні середньої зарплати для розрахунку оплати за час відпустки враховують такі виплати: основна зарплата, доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час, за суміщення посад, розширення зон обслуговування, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років), виробничі премії, винагороди за підсумками року, допомога з тимчасової непрацездатності, виплата за середнім заробітком (за час виконання державних і громадських обов'язків, службових відряджень тощо). Не враховуються при визначенні середньої зарплати виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога та Ін.), компенсаційні виплати на відрядження, премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, пенсії, державна допомога, призи за результатами конкурсів, вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражувальних засобів, спеціального харчування, дотації на обіди та проїзд, зарплата за роботу за сумісництвом, доходи від акцій трудового колективу та ін.

Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Якщо відпустка починається в одному, а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен місяць. Це необхідно дія правильного розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для відрахування прибуткового податку.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ТП (з останніми змінами від 08.07.2010 №2464-VI) «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (зі змінами і доповненнями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу. Первинним документом для нарахування допомоги є листок непрацездатності.

Середня заробітна плата визначається відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) дія розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед -захворюванням. При цьому загальну суму заробітку ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Якщо працівник відпрацював в установі до хвороби менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Загальна сума заробітку для розрахунку допомоги з урахуванням додаткової оплати не повинна перевищувати граничну місячну суму зарплати, на яку нараховуються страхові внески на загальне обов’язкове державне соціальне страхування. Постановою КМУ від 07.03.2001 р. №225 (із змінами та доповненнями) гранична сума місячної зарплати (доходу), з якої утримуються страхові внески, визначена на рівні 2660 гри з розрахунку на кожну фізичну особу — платника внесків.

Тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають па час хвороби. При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% — при страховому стажі до 5 років; 80% - при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.

При визначенні суми допомоги з тимчасової непрацездатності треба мати на увазі, що оплата перших п'яти календарних днів непрацездатності здійснюється за рахунок коштів установи за основним місцем роботи, а починаючи з шостого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Тому розрахунок допомоги треба виконувати окремо за перші п'ять і за решту календарних днів хвороби (хоч для конкретного працівника це і не має великого значення, тому що не впливає на загальну сум)' допомоги).

В бухгалтерському обліку розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, зі студентами, аспірантами і учнями із стипендій та інших подібних виплат обліковуються на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", який розподіляється на субрахунки:

Субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати";

Субрахунок 662 "Розрахунки зі стипендіатами";

Субрахунок 663 "Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит";

Субрахунок 664 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках";

Субрахунок 665 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування";

Субрахунок 666 "Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків";

Субрахунок 667 "Розрахунки з працівниками за позиками банків";

Субрахунок 668 "Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання";

Субрахунок 669 "Інші розрахунки за виконані роботи".

На субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 "Витрати".

Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит субрахунку 301 "Каса в національні валюті" або кредит субрахунку 321 «Реєстраційні рахунки».

В установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордером з заробітної плати та стипендій (меморіальний ордер №5).

При нарахуванні заробітної плати та стипендій за рахунок коштів спеціального фонду вони систематизуються і за видами коштів спеціального фонду.

Дані розрахунково-платіжних відомостей за коштами спеціального фонду записуються до форми №405 після виведення підсумку за коштами загального фонду. На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі використання робочого часу, витяги з наказів про зарахування працівників, їх звільнення та ін.).

У кінці місяця підбиваються підсумки за меморіальним ордером, і одержані дані, у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до книги "Журнал-головна".

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером.

При автоматизованому веденні бухгалтерського обліку використовується форма №405-авт. Складання відомості за формою №405-авт здійснюється на підставі розрахунково-платіжних відомостей.

Нарахування заробітної плати (незалежно від того, перебувають працівники в штаті установи чи ні) здійснюється наступним чином:

за рахунок коштів загального фонду:

Дт 801, 802 Кт 661

за рахунок коштів спеціального фонду:

Дт811, 812, 813 Кт 661

Нарахування працівникам допомоги за тимчасовою непрацездатністю:

— за перші п'ять днів непрацездатності: Дт 801, 802, 811-813 Кт 661

— починаючи з шостого дня непрацездатності: Дт 652 Кт 661

21.Утримання із заробітної плати, їх види та облік.

Щодо утримань із заробітної плати необхідно, насамперед, звернути увагу на те, що не всі утримання із заробітної плати працівника, здійснювані бухгалтерією установи, зменшують його доход. Наприклад, утримання за товари, придбані працівником у кредит, чи утримання з метою перерахування коштів на особистий рахунок працівника в якому-небудь банку. Установа, у даному випадку виступає в ролі посередника між працівником установи і, у першому випадку, торговим підприємством, що продало працівнику товари в кредит чи іншою установою, що кредит видала і, у другому випадку, з банком. Утримавши з працівника і переказавши за призначенням утримані кошти, установа здійснює оплату особистих потреб працівника. Ось чому такі утримання, на відміну від податків і зборів, не зменшують доход працівника. Для чого ми все це говоримо? Для того, щоб звернути увагу на те, які утримання відображаються на субрахунках з 663 по 668 включно. Це ті утримання, що не зменшують доход працівника і тим чи іншим способом, в остаточному підсумку, використовуються на потреби працівника чи на покриття його зобов’язань.

Переказ грошових коштів, утриманих із заробітної плати працівника не обов’язково повинен здійснюватися на його особистий рахунок. Це може бути рахунок його дружини, дітей або будь-якої іншої юридичної чи фізичної особи.

Про те, які утримання відображаються на кожному конкретному субрахунку можна зрозуміти з їхньої назви. Напевно, варто лише доповнити наступне:

а) усі ці утримання (дивися субрахунки 663-668) здійснюються бухгалтерією тільки на підставі заяви працівника;

б) всі утримання, зроблені із заробітної плати працівника, відображаються по кредиту зазначених субрахунків і повинні бути в найкоротший термін перераховані (передані) за призначенням, з відображенням даних операцій по дебету відповідних субрахунків.

У таблиці 1 наведені типові проводки утримань із заробітної плати.

Таблиця 1

Дата добавления: 2013-12-14