Особливості менеджера освіти

Сутність педагогічної майстерності керівника закладу освіти, її елементи.

Майстерність завжди розкривається в діяльності, причому и діяльності ефективній. Саме таке розуміння майстерності і прийняте в педагогіці. Дехто з науковців визначає майстерність як «найвищий рівень педагогічної діяльності., який виявляється в тому, що у відведений час педагог (керівник) досягає оптимальних результатів».

Натрапляємо й на таке визначення майстерності: «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва та особистих якостей керівника». Справді, зовні майстерність виявляється в успішному розв'язанні різноманітних управлінських завдань, високому рінні організованого навчально-виховного процесу, та сутність її в тих якостях особистості менеджера, які породжують цю діяльність, забезпечують її успішність. Ці якості слід шукати не лише в уміннях, а й у тому сплаві властивостей особистості, її позиції, які й дають керівнику змогу діяти продуктивно і творчо.

І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос (автори підручника «Педагогічна майстерність) вважають, що педагогічна майстерність -це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

До таких важливих властивостей належать гуманістична спрямованість діяльності, професійна компетентність, педагогічні здібності та педагогічна техніка.

Гуманістична спрямованість:

- домінанта на розвиток педагогічного колективу;

- бачити особистість, відчувати, розуміти й допомагати;

- у кожній малій справі бачити велику мету;

- «вирощувати» особистість через відкриття, а не насаджування;

- відповідати за свій вплив;

- відчувати моральне задоволення від розвитку педагогічного колективу.

Професійна компетентність:

- комплексність знань (теорія управлінської діяльності, педагогіка, психологія, методики викладання окремих предметів, економіка);

- особистісна забарвленість знань;

- постійне оновлення знань.

Педагогічні здібності:

- комунікативні - професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й мати задоволення від спілкування;

- перцептивні - професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати й розуміти іншу людину;

- динамізм особистості - здатність активно впливати на іншу особистість;

- емоційна стабільність - здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив;

- оптимістичне прогнозування - передбачення розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;

- креативність - здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації.

Педагогічна техніка - це вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними й невербальними засобами). Вона має такі складові: зовнішня і внутрішня техніка.

Менеджер - це людина, що обіймає постійну управлінську посаду й наділена повноваженнями приймати рішення з певних видів діяльності організації, що функціонує за ринкових умов. Це категорія працівників, які професійно здійснюють управління людьми, вони відповідальні за отримання результатів від конкретних зусиль інших людей, котрі працюють як індивідуально, так і об'єднані у групи чи організації.

Професіоналізм - це головне для керівника, важливі також набута освіта й постійне поповнення знань, життєвий досвід, прагнення до нововведень, здоровий глузд на науковому ґрунті.

Окрім того менеджеру необхідно формувати авторитет серед своїх підлеглих, що дає змогу впливати на поведінку інших. Приступаючи до виконання обов'язків, менеджер може не мати великого авторитету в колективі. Але під час роботи як один із результатів і як соціально-психологічний показник ефективності формується авторитет керівника. Якщо керівником стає людина з нестійким і остаточно не сформованим характером, даремно очікувати, що зрештою її характер урівноважиться. Підлеглим інколи вистачає кілька тижнів, щоб з'ясувати, чи можна назвати керівника гідною особистістю. Вони можуть пробачити йому багато чого: некомпетентність, беззахисність, погані манери. Але вони ніколи не простять йому відсутності порядності.

Безперечно, кожна людина - це особистість зі своїми думками, поглядами й характером. Але для менеджера цього недостатньо. Справжній керівник чи менеджер повинен завжди чітко і якісно організовувати роботу на основі сучасних методів. Так, керівник, якому завжди відомо, чого люди не вміють роботи, але ніколи не знає, що вони вміють, руйнує загальний дух організації. Також людину не слід призначати на керівну посаду, якщо її більше цікавить питання, хто правий, а не питання, що правильно. Підносити особистість вище від вимог до її роботи неприпустимо. Керівник, який ставить запитання: «Хто правий?», заохочує підлеглих піклуватися насамперед про власну безпеку, замість того, щоб коригувати свої дії, таким чином виправляючи допущені помилки. Не заслуговує на керівну посаду й людина, яка побоюється сильних підлеглих. Це свідчить про слабкість керівника.

Таким чином, професійна діяльність менеджера освіти висуває перед людиною високі соціально-психологічні та психофізіологічні вимоги, адже управління людьми є одним з найбільш складних видів праці, які актуалізують його суб'єктно-об'єктні властивості, що безпосередньо пов'язані з комунікацією.

Дата добавления: 2013-12-14