Гастероміцети

VIII

Порядок Сироїжкові або Русуляльні– Russulales.

Рід сироїжка – Russula (рис. 19). До їстівних грибів належить сироїжка луската, до неїстівних, які у сирому вигляді здатні спричинювати шлункові розлади, - сироїжка блювотна.

Сироїжка луската, товстуха – Russula virescens - має великі хрусткі плодові тіла. Шапинка зелена, луската.

Сироїжка блювотна – Russula emetica. Шапинка рожева або червона, гладенька.

Рід хрящ-молочник – Lastarius. (мал.20).

Рижик або хрящ-молочник смачний – Lastarius deliciosus. Вважається одним з найцінніших їстівних грибів.

Чорний груздь або хрящ-молочник оливково-чорний – Lastarius turpis. Їстівний і використовується переважно на засолювання.

Гастероміцети характеризуються тим, що їх плодові тіла повністю замкнені до повного дозрівання базидіоспор (ангіокарпні плодові тіла). Базидіоспори не тільки формуються всередині плодового тіла на одноклітинних базидіях, але й відділяються від останніх також під прикриттям оболонки. Вивільнення базидіоспор відбувається в результаті розриву або загального руйнування оболонки плодового тіла. Гастероміцети в основному грунтові сапрофіти: гриби родів лікопердон /Lycoperdon, окремі види/, порховка /Bovista/, головач або кальвація /Calvatia/. Деякі з гастероміцетів – мікоризоутворювачі, н-д: склеродерма /Scleroderma/, інші – сапрофіти на рослинних рештках: гніздівка, дощовик грушовидний /Lycoperdon pyriforme/. Форма, розміри, забарвлення плодових тіл досить різноманітні. Деякі (в основному, представники порядку фалюсових) мають неприємний запах падалі, який приваблює комах, які сприяють поширенню базидіоспор.

Плодові тіла гастероміцетів можуть бути підземні (більш примітивні за будовою), напівпідземні та наземні.

Наземні бувають сидячі, з псевдоніжкою (як у головача) або із справжньою ніжкою. У деяких видів утворюється особливий плодоносець, часто у вигляді ніжки, як правило губчастої структури (рецептакул) (рід фаллюс)

Оболонка плодового тіла – перидій, розвинутий добре і буває одно-, дво- і багатошаровий. При цьому розрізнюють зовнішній шар - екзоперидій та внутрішній шар – ендоперидій. Можуть мати різну будову, вигляд поверхні, консистенцію.

Розривається оболонка плодового тіла різними способами.

Внутрішня частина плодового тіла називається глеба (гльоба). В ній утворюються порожнини (камери) різної форми. Поверхня камер вистелена гіменієм, що містить базидії, на яких формуються базидіоспори на довгих стеригмах. У деяких видів базидії не утворюють гіменію, а розміщені в камері невпорядковано. Камери відділені одна від одної безплідними ділянками глеби – трамами.

Порядок Дощовикові або Лікопердальні – Lycoperdales

Гастероміцети; плодові тіла ангіокарпні.

Рід лікопердон або дощовик – Lycoperdon (мал. 21). Плодові тіла дощовика грушовидні, із звуженою несправжньою ніжкою. Плодові тіла їстівні в молодому віці.

До порядку відноситься також рід головач - Calvatia (мал.22).

Рід геаструм або земляна зірочка - Geastrum (мал.23).

Порядок Несправжньодощовикові або Склеродерматальні - Sclerodermatales

Рід несправжній дощовик або склеродерма - Scleroderma (мал.24) і нколи помилково вважається трюфелем, оскільки розвиток плодового тіла починається під землею. Несправжні дощовики є отруйними грибами.

Несправжній дощовик оранжевий або склеродерма оранжева – Scleroderma aurantiacum. Плодові тіла кулясті, бульбовидні, часто приплюснуті, сидячі.

Порядок Гніздівкові або Нідуляріальні – Nidulariales

Плодові тіла ангіокарпні, мають форму кошика.

Рід ціатус або бокальчик – Cyathus (мал.25).

Порядок Веселкові або Фаляльні - Phallales

Плодові тіла ангіокарпні, зі складною диференціацією; ендоперидій ослизнюється, екзоперидій розривається, базидіоспори не відстрілюються, поширюються комахами. Ґрунтові сапротрофи та мікоризні гриби.

Рід веселка або фалус – Phallus. Плодові тіла великі, складаються із дзвониковидної глеби, яку у зрілому стані над поверхнею ґрунту підносить губчаста стерильна ніжка – рецептакул. У лісах часто можна знайти гриб веселку звичайну, який привертає увагу різким, неприємним запахом гнилого м'яса.

Веселка смердюча або фалус смердючий Phallus impudicus (рис. 26). Внутрішню слизову оболонку плодового тіла застосовують у народній медицині як протиревматичний засіб.

Рід мутин – Mutinus (мал.27А) - дещо нагадує веселку, але має дрібніші плодові тіла, і глеба не набуває вигляду шапинки. В Україні рід представлено одним видом - мутином собачим (Mutinus caninus), який занесений до Червоної книги України.

Рід сітконоска або диктіофора — Dictyophora (мал. 27 В ) - включає лише один вид – Dictyophora duplicata - сітконоска подвоєна. Диктіофора подвоєна занесена до Червоної книги України під категорією І - «зникаючі види»;

Дата добавления: 2013-12-14