Клас Теліоміцети – Teliomycetes

X

Порядок Тілеціальні - Tilletiales

Телейтоспори проростають одноклітинною базидією-проміцелієм, на верхівці якої розташовані базидіоспори. Характерним представником порядку є Tilletia caries -збудник захворювання, відомого під назвою „тверда сажка пшениці.”

Тілеція пшениці (збудник твердої сажки пшениці) – Tilletia caries. При цьому захворюванні в колосках уражених рослин замість зернівок утворюється щільно складена маса телейтоспор, які під час обмолоту зерна висипаються, потрапляють на здорове насіння і зимують на ньому. Навесні телейтоспори проростають базидіями. Базидіоспори або безпосередньо копулюють між собою, або спершу брунькуються, а потім копуляція відбувається між клітинами, що брунькуються. Розвивається дикаріонтичний міцелій. Гриб прориває тканини молодих проростків., проникає у конус наростання, просувається вгору, пронизуючи вузли та міжвузля. На момент формування колоска в уражених рослинах замість зернівок розвивається міцелій, активно використовуючи поживні речовини рослини. Згодом міцелій розпадається на окремі товстостінні телейтоспори.

Рис. 32. Tilletia caries: A - колос пшениці, уражений твердою сажкою; Б - схема життєвого циклу. 1 - колоски пшениці, уражені сажкою;
2 - зерна, виповнені телейтоспорами (сажкові мішечки); 3 - розпилення телейтоспор із роздавленого сажкового мішечка; 4 - телейтоспори на зерні пшениці; 5 - проростання телейтоспор на зерні; 6 - проникнення гіф гриба у проростки пшениці

Плодові тіла відсутні, базидія багатоклітинна (фрагмобазидія), утворюється з телейтоспори. Базидіоспори завжди проростають гіфою.

Порядок Урединальні або Іржасті гриби – Uredinales.

Симптоми при ураженні рослин – плями або смуги звичайно іржаво-бурого кольору. Звідси і назва грибів цієї групи. Іржасті гриби паразитують на вищих судинних рослинах з багатьох родин. Відмінна риса цієї групи грибів – це наявність в циклі їх розвитку декількох різних за формою та функціями спороношень, які називають стадіями розвитку гриба.

Пукцинія злакова або збудник стеблової, лінійної або чорної іржі злаків - Puccinia graminis. Цей гриб паразитує на багатьох культурних і дикоростучих злаках. Дуже шкодочинний. Однак початок розвитку гриба відмічається не на злаках, а на рослинах зовсім інших груп, в даному випадку на барбарисі, на листках якого в кінці квітня – початку травня з’являються оранжеві плями. Це спороношення утворене гаплоїдним міцелієм. Має вигляд утворів глечикоподібної форми, що наз. спермогоніями або пікнідами; в порожнині їх від конідієносців відчленовуються дрібні гаплоїдні конідії, які називаються пікноспорами або спермаціями (1). Ці спори переносяться комахами на інші листки. Але пікноспори самі не можуть викликати інфекцію. Для дальшого розвитку гриба необхідно злиття двох спермаціїв (+) (-). Рівнозначно статевому процесу. Утворюється дикаріофітний міцелій. З нижнього боку листка барбарису формуються ецидії – утвори, всередині яких утворюються двоядерні ецидіоспори (2) округлої форми, яскраво-жовті. Далі ецидіоспори повинні потрапити на рослини родини Злакових (уражуються листки, стебла). Розвивається двоядерний міцелій, на якому розвиваються літні спори – уредоспори (3). Під тиском уредоспор епідерміс листка чи стебла і спори (оранжевого кольору, яйцевидної форми, одноклітинні, двоядерні) розносяться вітром. Протягом літа може утворитись декілька поколінь уредоспор. Можуть поширюватись на значні відстані.

До кінця літа на місці уредоспор, на тому ж двоядерному міцелії утворюються двоклітинні з темною товстою оболонкою телейтоспори (4). Вони розміщені на ніжках в телейтоспороношеннях, так званих пустулах, що проривають епідерміс. Телейтоспори слугують для перезимівлі гриба. Весною в них відбувається каріогамія (тобто відбувається справжній статевий процес) – до проростання спори. Диплоїдне (2n) ядро ділиться двічі, утворюється 4 гаплоїдних ядра, вони дають початок базидіоспорам. Базидіоспори сидять на стеригмах фрагмобазидій (4 клітинні базидії), що утворюються з кожної із двох клітин телейтоспори.

Базидіоспора, потрапляючи на листок барбарису, дає початок спермогонію чи пікніді.

Таким чином, повний життєвий цикл збудника лінійної іржи пшениці складається з 5 послідовних спороношень:

1) спермогонії чи пікніди із спермаціями або пікноспорами;

2) ецидії з ецидіоспорами;

3) уредостадія з уредоспорами;

4) телейтостадія з телейтоспорами;

5) фрагмобазидія з базидіоспорами.

Види грибів, які мають всі 5 видів спороношень, називаються повноцикловими. У деяких видів можуть випадати певні спороношення – їх називають неповноцикловими (цикл проходить тільки на рослині-господарі).

Рис. 33. Puccinia graminis: A - зовнішній вигляд уражених листків барбарису; Б - поперечний зріз через листок барбарису; В - уредопустули на стеблі та листках злаку; Г - зріз через уредопустулу; Д - уредоспори; Е - телейтопустули на стеблі та листках злаку; Є - зріз через телейтопустулу; Ж - проростання телей-тоспори.
1 - пікніди (спермогонії); 2 - ецидій з ецидіоспорами; 3 - базидія з базидіоспорами

Тема 8: Ліхенізовані гриби або Лишайники (Lichenophyta)

Мета: Показати, що лишайники є симбіотичними організмами, які відрізняються від решти рослин особливими морфологічними типами та фізіолого-біохімічними процесами.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем біології при пояснені теми „Лишайники”. Біологія. 6 кл.

Дата добавления: 2013-12-14