Історія теології

У теології дуже проблемні позиції в межах академії, що не є властивим ніякій іншій дисципліні. Більшість університетів, заснованих до новітнього часу виросли з церковних шкіл і чернецьких інститутів Західної Європи протягом Високого Середньовіччя (наприклад, Болонський університет, Паризький університет та Оксфордський університет). Вони були засновані для навчання молодих людей службі церкві у теології та праві (часто у церковному чи канонічному праві). У цих університетах теологічне навчання не було доповнене теологічною практикою, включаючи проповідування, богослужіння та проведення меси. Старі університети все ще підтримують деякі з цих зв'язків (наприклад, маючи капели і капеланів) і, напевно, більше викладають теології, ніж інші заклади освіти.

Протягом Середньовіччя теологія була обов'язковим предметом в університетах, що називалась «царицею наук», і слугувала основою тривіуму іквадривіуму, які, як вважається, вивчали молоді люди. Це означає, що інші предмети (включаючи філософію) існують перш за все задля допомоги теологічній думці.

З Просвітництвом університети почали змінюватись, навчаючи широкому спектру предметів, особливо у Німеччині, і з гуманістичного ракурсу. Теологія переставала бути базисним предметом і університети існували задля багатьох призначень, не тільки задля тренування духовенства для церков. Тому теологія стала незвичною і продовжила своє перебування лише у якості предмету підтримки конфесійної основи у інакших світських установах. Проте, це не призводило до відмови від вивчення теології.

Врешті-решт, декілька видних коледжів/університетів США почали навчати християнських чиновників. Гарвард, Джорджтаунський університет, Бостонський коледж,Йєльський університет, Прінстон та Браунський університет — всі вони почали тренувати проповідників Біблії та теології. Проте, нині деякі з цих університетів викладають теологію у більше академічному, ніж пасторському ключі.

З лібералізацією християнської освіти, знамениті семінарії та біблійні коледжі продовжили виконувати початкову мету цих університетів. Чиказький теологічний союз, Спеціалізований теологічний союз у Берклі, Крейтонський університет Омахи, Саутбендський жіночий університет (Індіана), Санфранцизький університет, Крізвел коледж уДалласі, Південна семінарія у Луісвіллі, Богословська школа євангельської трійці у Дірфілді, Вітонський коледж і Спеціалізована школа у Вітоні, Далласька теологічна семінарія, Лондонська школа теології, так само, як і багато інших, впливають на вищу теологічну та філософську освіту до сих пір.

Теологія загалом відрізняється від інших затверджених академічних дисциплін тим, що покриває подібний предметний матеріал (такий як інтелектуальна історія чифілософія). Багато дебатів було присвячено місцю теології в університеті чи в межах навчальних планів для вищих освітніх центрів, зосереджуючи увагу на тому, чи відповідають методи теології теоретичним та (більш загально) науковим вимогам чи, з іншого боку, вимагає необхідність віри для відповідних фахівців.

Теологія часто взаємодіє з такими дисциплінами:

§ Порівняльне релігієзнавство/Релігієзнавство

§ Філософія релігії

§ Історія релігії

§ Психологія релігії

§ Соціологія релігії

§ Богослов'я любові

Кожна з цих дисциплін нормально включається у історичну та сучасну практику чи ідеї однієї або декількох релігійних традицій, використовуючи інтелектуальні інструменти та побудови, які не є поширеними у вивченні жодної з релігійних традицій їх представниками, але (зазвичай) вважаються нейтральними та секулярними.

Загалом, ідея аргументованої дискусії про Бога пропонує можливість широких інтелектуальних побудов чи набору інструментів для дослідження, порівняння і оцінки традицій. Поки що на думку більшості, теологія є полем дослідження, яке передбачає спеціальний світогляд віри.

В будь-якому випадку середньовічне богослів'я стало однією з основ для розвитку багатьох сучасних наук, зокрема суспільної філософії і глобалістики (ідеї граду Божого як основа для розвитку сучасного поняття суспільства, зокрема глобального).

***

Згідно з наказом № 273 Вищої атестаційної комісії України (від 15 травня 2010

року) богослів'я було внесене до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. «Богослів'я» як наукову спеціальність зарахували до галузі науки «Філософські науки».

За словами проректора УКУ д-ра Тараса Добка, таке рішення уможливлює відкриття в українських університетах аспірантури та докторантури зі спеціальності «Богослов'я», створення повноцінного циклу освітньої та наукової богословської підготовки в Україні. Учені ж, які наукові ступені з богослов'я здобули за кордоном, отримують законну можливість для нострифікації їхніх наукових ступенів за спеціальністю «Богослів'я» в Україні.

Моральна теологія – це наука, яка є частиною теології і яка методично представляє людське покликання у світлі Об’явлення та зобов’язання, що випливають з цього покликання.

Основним джерелами для морального богослов’я, як і богослов’я взагалі, є дані Об’явлення, у яких міститься те, що Бог хотів сказати про себе, про людину, про навколишній світ. Все це знаходимо в Святому Писанні та Переданні. Ці дані не можна емпірично перевірити, вони не є очевидними. Вони сягають меж таємниць Божої екзистенції і полягають на правді про творчу і спасенну любов Бога до людини. Завдяння морального богослов’я: при використанні відповідного методу правильне прочитання даних об’явлення для виявлення, а не встановлення нормативних принципів, яким повинна керуватись людина і які містяться в цьому Об’явленні. Свідками Передання є Отці Церкви та ранньохристиянські письменники. Однак воно існувало в живому навчанні Церкви й упродовж століть, постійно збагачуючись новим розумінням змісту об’явлених істин.

Дата добавления: 2014-01-04