Характеристика процесу управління. Завдання для самостійної роботи

Лекція 7

Завдання для самостійної роботи

Організація простору спілкування з клієнтом.

У кабінеті соціального педагога має бути виділено місце для клієнта і поставлений стілець або крісло. Необхідно подбати про те, щоб клієнт відчував себе спокійно і комфортно: світло повинне бути рівним, не яскравим, однаковим чином висвітлювати як особистість клієнта, так і особистість консультанта.

Крісло бажано поставити не в кутку, щоб у людини не створювалося враження, що вона, приходячи на консультацію, знаходиться «в безвиході» не тільки психологічно, а й реально, за своїм місцем в консультаційній кімнаті. У деяких випадках психолог може запитати клієнта, де б він сам хотів сісти, щоб йому було зручно.

Отже, у процесі консультування соціальний педагог не повинен нав'язувати клієнтові своє розуміння проблеми, а домагатися максимальному розширенню свободи вибору варіанта розв'язання проблеми. Тому соціальний фахівець виступає медіатором (посередником) або фасилітатором (стимулятором) ресурсних можливостей клієнта.

Питання для самоконтролю:

1. Особливості консультативної роботи

2. Етапи консультації

3. Підходи до процесу консультування

4. Позиції та ролі соціального педагога при консультуванні

Скласти модель соціально-педагогічного консультування

Скласти порівняльну характеристику соціального педагога та психолога у процесі консультування

Тема: СТУДЕНТСЬКИЙ КОЛЕКТИВ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

План лекції:

7.1 Характеристика процесу управління

7.2 Педагогічне управління творчою навчальною діяльністю студентів

7.3 Умови успішності управління

7.4 Фактори успішності творчої діяльності та творчого розвитку студентів

Школа - навчально-виховний заклад, у якому взаємоді­ють різні компоненти (учні, вчителі, зміст освіти, методи нав­чання, навчально-матеріальна база і т.д.). «Фокусом», у якому сходяться всі ці компоненти, є навчально-виховний про­цес. Саме він є головним системоутворюючим фактором, що визначає якісну специфіку школи. Сутність управління шко­лою можна визначити терміном «педагогічне управління», яке здійснюють не тільки директор школи і його заступник, але й кожен вчитель у процесі навчання, виховання і розвит­ку учнів (Ю.В. Васильєв). Управління навчально-виховним процесом невідривно пов'язане із застосуванням законів пе­дагогіки і психології. Більше того, воно є вторинним по відно­шенню до них, оскільки ці закони використовуються для ор­ганізації навчально-виховного процесу. Саме на рівні діяль­ності вчителя і народжується той реальний процес управлін­ня, який стає (а точніше - повинен стати) об'єктом глибоко­го й зацікавленого дослідження. Специфіка управління шко­лою полягає в тому, що види управління, які здійснюються в школі, не є рівнозначними. Згідно з основним соціальним завданням школи першорядними в її діяльності є виховання, навчання, розвиток особистості учня. Звідси випливає, що се­ред інших видів управління в школі першорядне значення по­винно мати управління саме вихованням, навчанням, розвит­ком особистості дитини. Цілісний діяльнісний підхід до про­цесу навчання дозволяє більш повно і в певній послідовності розмістити його основні компоненти, більш коректно визна­чити місце суб'єктів, об'єктів і умов навчання, охопити у вза­ємних зв'язках соціальний (цілі, зміст), психологічний (мо­тиви, воля, емоції, мислення та ін.), кібернетичні (плануван­ня, організація, регулювання, контроль) аспекти, які не про­сто додаються, а якісно по-новому синтезуються. Основними умовами оптимальної побудови процесу навчання вважають такі: спеціальну Науково-методичну підготовку вчителів; оз­броєння вчителів програмою й доступними методиками вив­чення школярів з тією метою, щоб процес навчання опти­мальною мірою враховував індивідуальні особливості учнів; сприятливі навчально-матеріальні, шкільні санітарно-гігіє­нічні та морально-психологічні умови для успішного функ­ціонування навчального процесу.

- Визначення рівня розвитку твор­чих можливостей і ступеня самостійно­сті учнів - завдання значно складніше, ніж оцінка засвоєння навчального ма­теріалу.

- Без засвоєння суми конкретних знань немає й не може бути творчого розвитку особистості.

- Діагностичні дослідження рівня розвитку творчих можли­востей учнів повинні стати специфічним етапом в управлінсь­кій діяльності керівників і вчителів шкіл з метою формування творчої особистості учня в навчально-виховному процесі.

Дата добавления: 2014-01-04