Умови успішності управління

Навчання - шлях підготовки особистості до життя, до участі у створенні матеріальних і духовних цінностей, потріб­них для суспільства і для неї самої. В.О. Сухомлинський пи­сав, що важливою умовою повноцінного розумового вихован­ня є міцні, свідомі знання елементарних істин науки – тих азів, з яких починається навчання і без яких неможливо ово­лодіти вершинами знань.

Ускладнення у формуванні творчої особистості учнів пов'язані з тим, що вчителями недостатньо усвідомлюється взаємозв'язок між навчанням і творчим розвитком. Навчання не тільки сприяє розвитку творчої особистості учня, а й певною мірою залежить від нього. Спираючись на досягнення у творчо­му розвитку учнів, процес навчання включає їх у виконання но­вих, складніших творчих навчальних завдань. Учні успішно оволодівають на кожному віковому етапі тим, що не виходить за межі їх можливостей, до засвоєння чого вони готові.

Саме тому особливого значення для формування твор­чої особистості учня має індивідуальний підхід. Основою інди­відуального підходу до учнів у навчанні є знання вчителем їх психолого-індивідуальних особливостей, здібностей, ставлен­ня до навчання. Особливо помітними є різниця в темпах вико­нання творчих навчальних завдань, швидкості та якості ово­лодіння потрібними для цього діями, операціями і прийомами розумової роботи, в гнучкості, самостійності мислення, спів­відношенні в ньому конкретного й абстрактного. Завдання школи полягає саме в тому, щоб на основі вивчення індивіду­ально-психологічних особливостей дитини якнайповніше розвивати її творчі можливості в процесі навчання. Індивіду­альний підхід до учнів при організації їх творчої навчальної діяльності не зводиться тільки до того, щоб «пристосувати навчання до індивідуальних особливостей учнів». Через інди­відуальний підхід учитель повинен впливати на формування індивідуальних особливостей учнів, сприяти максимальному розвитку нахилів, здібностей, талантів кожного, усувати нега­тивні індивідуальні риси, якщо такі починають виявлятися в окремих учнів. Тільки враховуючи результати оцінювання творчих можливостей учнів, учитель може визначити страте­гію навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток творчих можливостей кожного учня й учнівського колективу в цілому. Індивідуальний підхід до учнів виявляється й у пе­дагогічному управлінні домашніми завданнями. Як демонструють наші дослідження, тільки 64% учнів старших, 52% се­редніх, 23% початкових класів чітко уявляють собі, як ефек­тивно організувати свою самостійну роботу вдома. Вчителі практикують диференційовані, індивідуальні домашні завдан­ня відповідно до конкретних хиб, помилок учнів, але тільки 9% учителів при визначенні змісту домашніх завдань свідомо враховують закономірності, етапи й умови протікання творчо­го процесу.

Готовність до життя не вичерпується набутою в школі певною сумою знань, умінь і навичок, вона включає прагнен­ня і бажання вчитися далі, певний ступінь творчого розвитку особистості. Творчий розвиток особистості відбувається через навчання і завдяки йому. Навчальна діяльність є формою вия­ву розвитку особистості дитини і його основним фактором. Творча навчальна діяльність учнів є формою вияву й основ­ним фактором розвитку і формування творчої особистості уч­ня. В процесі творчої навчальної діяльності учні виконують передбачені творчі завдання, які сприяють розвитку їх твор­чих якостей, що забезпечують успішну творчу діяльність лю­дини. Значною мірою це стосується розвитку творчого ми­слення учнів. У процесі виконання творчих навчальних зав­дань формуються різні дії мислення, що перетворюються по­тім на творчі операції мислення (висування гіпотез, виявлен­ня протиріч, аналіз, синтез, абстрагування тощо).

Під впливом навчання в учнів виникають нові потреби, інтереси, запити, емоції та інші компоненти їх пізнавальної та практичної діяльності. Інтереси до творчої діяльності не тільки виявляються, а й формуються в процесі творчої навчальної діяльності. У навчанні розвиваються й різні компоненти загаль­них і спеціальних здібностей учнів (сенсорні, перцептивні, ми-сленнєві, вербальні, мнемічні та ін.). Крім того, творча навчаль­на діяльність відіграє важливу роль у формуванні моральних, вольових якостей особистості. Існує така точка зору, що учнів з високим рівнем розвитку творчих можливостей не треба обме­жувати при переході до вивчення складнішого матеріалу, навіть якщо вони не засвоїли повною мірою всіх елементів загально-прийнятої навчальної програми. Вважається, що такі обмежен­ня гальмують розвиток потенціальних творчих можливостей. Так, наприклад, якщо учень має складнощі при вивченні мови, орфографії, граматики, але бажає писати вірші, оповідання, він повинен зустріти з боку вчителя заохочення свого творчого по­шуку. При цьому стимулювання самовираження дитини і за­своєння базового матеріалу будуть іти паралельно.

7.4 Фактори успішності творчої діяльності та творчого розвитку студентів.

Ставлення учнів до творчої діяльності зумовлюється ці­лим рядом факторів не тільки шкільного, а й позашкільного характеру. Проте вирішальна роль у формуванні позитивного ставлення до процесу творчості належить самому навчально­му процесу, його змісту і методам, усій організації колективної та індивідуальної творчої діяльності учнів.

В процесі створення сприятливих умов для розвитку творчих можливостей учнів у навчально-виховному процесі слід брати до уваги такі фактори:

Необхідність оптимального (кількісного і якісного) скла­ду творчих груп. Учнів, у яких рівномірно проявляються всі якості, які сприяють успішній творчій діяльності, майже не­має. Тому у групи для розв'язування творчих завдань треба підбирати учнів так, щоб за рівнем розвитку своїх творчих якостей вони доповнювали один одного. Безперечно, що об­даровані діти відіграють значну роль у вихованні й розвитку своїх товаришів, існує і зворотній зв'язок. Саме тому дослід­ники виступають проти спеціальних шкіл для обдарованих дітей, вважаючи, що це «обезкровлює» загальноосвітню масо­ву школу.

Шкідливість ранньої спеціалізації. Статистика показує, що творче довголіття зберігають вчені, які за тих чи інших об­ставин уникли занадто ранньої спеціалізації і в молоді роки зай­малися проблемами, які відносилися до різних галузей науки.

Необхідність опосередкованого педагогічного управління творчою діяльністю учнів, прийняття на себе функції «вну­трішнього критика». Для того, щоб акт творчості відбувся у повному соціальному значенні цього слова, дорослий повинен узяти на себе функцію відсутнього у дитини «внутрішнього критика». Дорослий, маючи потрібні знання, художні смаки, не лише відхиляє невдале, а й обирає серед багатьох варіантів той, що має технічну або художню цінність. При цьому вчи­тель повинен дотримуватися однієї умови: сприймати дитя­чий твір таким, який він є, не додавати ані рядка до вірша, ані штриха до малюнка, ані рисочки до креслення тощо.

Фактор негативного впливу суперництва і конкуренції. Не можна ні в якому разі порівнювати і протиставляти за які­стю «талановитості» роботи однолітків. Суперництво і конку­ренція всередині учнівського колективу неприпустимі, бо во­ни одразу зміщують мотиви діяльності, а отже змінюють і ха­рактер діяльності: замість творчості задля спілкування, вира­ження почуттів, ставлень починається вигадництво задля пер­шості.

І.Г. Канєвська розробила поетапний підхід до творчого розвитку студентів, який може бути застосований для учнів старших класів: творче засвоєння знань, умінь (проникнення в лабораторію думки вченого), вироблення власної точки зору на проблему, творче застосування в навчальному процесі (пе­ренесення знань на новий засіб діяльності), творча науково-дослідна робота студентів за межами навчальної програми.

Велике значення для формування творчої особистості учня мають свідомі мотиви творчої діяльності, які стимулю­ють ініціативу, творчу активність, формують передумови творчої діяльності, настанову на творчий пошук. Розвиток мо­тивації навчання - це не самоціль, а всього лише один із засо­бів розвитку особистості учня. За результатами наших дослі­джень, лише 12% (310 осіб) учителів звертають увагу на фор­мування у своїх учнів саме тих мотивів, які сприяють успіш­ній творчій діяльності людини. Така ситуація пов'язана з тим, Що вчителі чітко не усвідомлюють таких мотивів (83%). Отже, велике значення для формування творчої особистості учня має усвідомлення вчителями провідних мотивів творчої діяльності і засобів їх формування в учнів у процесі навчання. У монографії В.К. Вилюнаса розглядаються конкретні психо­логічні механізми, що забезпечують розвиток мотивації люди­ни, обговорюються ті впливи, які змінюють мотиваційні від­ношення людини, емоційні процеси, які лежать в основі таких змін, умови, від яких залежить їх закріплення. За даними на­шого дослідження, 47% (178 осіб) учителів ставляться до фак­тів байдужості, незацікавленості учнів у навчанні як до чогось «об'єктивного» й обмежуються тільки констатацією цих фак­тів у своїх педагогічних характеристиках («не цікавиться», «лінується» і т.п.).

Для повноцінного розвитку творчої особистості доціль­но використовувати комплекс навчально-виховних та органі­заційних заходів, здійснюючи їх протягом тривалого часу. Ці заходи треба починати зі створення відповідного розвиваю­чого середовища в сім'ї, дитсадочку і розв'язання нескладних творчих завдань у дошкільному віці. У старшому шкільному віці треба використовувати спеціальні творчі завдання та проекти, інші заходи, втілення яких вимагає актуалізації в са­мостійній продуктивній діяльності всієї гами якостей і здіб­ностей творчої особистості. Цей складний і довготривалий процес має бути добре організований, програмно та методич­но забезпечений.

Мотиви творчої діяльності найбільш ефективно розви­ваються в позашкільній роботі при відчутті радості від успіш­ної творчої діяльності, задоволення від спільної роботи з това­ришами. Віра в сили кожного і колективу в цілому, а також ра­дість і задоволення від творчої діяльності формують такі яко­сті і звички, як терпіння, захопленість і компетентність, ста­ранність і готовність прийти на допомогу, які, як ми вже відмі­чали, в поєднанні з відповідними переконаннями є психічни­ми передумовами для творчих досягнень. Так формуються довгочасні мотиви творчої діяльності, від яких залежать як ближчі, так і віддаленіші результати розвитку. Формування мотивів - це створення умов для появи внутрішніх спонукань до саморозвитку, усвідомлення їх особистістю і подальший розвиток учнем своєї мотиваційної сфери. Саме тому для фор­мування творчої особистості учня специфічні переваги має позашкільна діяльність, у процесі якої учні можуть поглибле­но вивчати предмет, мати великий простір для висунення ори­гінальних ідей, гіпотез, індивідуального підходу при розв'язанні задач і проблем.

Література

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания // Избр. психол. тр.: В 2 т. - М.: Педагогка, 1980. -ТА.-232 с.

2. Андрієвська В.В. Психологія творчої праці вчителя / Творчість учителя іноземної мови / Київ. нар. ун-т наук, і пед. знань; За ред. М.Я.Дем'яненка. - К.: Рад. школа, 1978. -С.27-36.

3. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. - М.: Политиздат, 1973. - 392 с.

4. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. - К: Вересень, 1996. - 129 с.

5. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія педагогіч­ного аналізу: управлінський аспект: Навч.посіб. - К.: Науково-видавничий відділ, 1996. - 67 с.

6. Васильєв Ю.В. Педагогическое управление в школе: ме-тодология, теория, практика. - М.: Педагогика, 1990. - 144 с.

7. Вьіготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологические очерки: Кн. для учителя. - 3-є изд. -М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

8. Гильбух Ю.З. Умственно одаренньш ребенок: Психоло-гия, диагностика, педагогика / НИИ психологии. - К.: РОВО «Укрвузполиграф», 1992. - 83 с.

9. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое твор­чество. - М.: Педагогика, 1990. - 144 с.

10. Кардашов В.Н. Теоретические и методические основи художественно-творческого развития школьшков / Под ред. Н.А. Кушаева. - Бердянск: Дом техники плюс, 2000. - 160 с.

11. Макаренко А.С. Флаги на башнях //Макаренко А.С. Избр. произведения: В 3 т. / Ред.кол.: Н.Д.Ярмаченко (предс.) и др. - Изд. 2-е, испр. и дон. - К: Рад.школа, 1985. - Т.2. - С.7-20.

12. Максименко С.Д. Рефлексія проблем розвитку в психології // Психологія і суспільство. - 2001. - № 3. - С.4-22.

13. Онищук Л.А. Гуманізація управлінської діяльності ди­ректора школи: Монографія. - Житомир: Полісся, 2002. - 321 с.

14. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.В. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. -2-ге вид., допов. і переробл. - К.: Вища шк., 2004. - 422 с.

15. Рибалка В.В. Психологія розвитку тюрчої особисто­сті: Навч. посібник. - К: ІЗМН, 1996. - 236 с.

16. Рубинштейн С.Л. Основьі общей псіхологии: Учеб-ное пособие для вьісших пед. учебн. завед. - 2-е изд. - М.: Уч-педиздат, 1946. - 704 с.

17. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. - 112 с.

18. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування твор­чої особистості: Монографія.-К.: Поліграфкнига, 1996. - 405 с.

19. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: Монографія. -Х.-К.: Книжкове видавн. «Каравела», 1998. -150 с.

20. Сисоєва С.О., Поясок Т.Б. Психологія та педагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних акладів непеда-гогічного профілю. - К.: Міленіум, 2005. - 521 с.

21. Сунцов Н.С. Управление общеобразовательной шко-лой: Вопросьі теории и практики. - М.: Педагогика, 1982. -144 с.

22. Сухомлинский В.А. Разговор с молодьім директором школьї. - М.: Просвещение, 1973. - 208 с.

23. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. - К.: Ра­дянська школа, 1984. - 254 с.

24. Сухомлинский В А. Об умственном воспитании / Сост. и авт. вступ, ст. М.И.Мухин. - К: Рад. школа, 1983. - 206 с.

25. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основьі управлення: руководитель и педагогический коллектив. - М.: Просвещение, 1990. - 208 с.

Дата добавления: 2014-01-04