Судовий захист прав споживачів

Самозахист споживача.

Позасудовий захист прав споживачів

Судовий захист прав споживачів.

Тема 6. Механізм захисту прав споживачів

Питання з теми

для самостійного вивчення та осмислення

1. Що таке гіпотеза? Дайте визначення і наведіть приклади.

2. У яких випадках при висуненні гіпотези користуються аналогією, індукцією і дедукцією.

3. Які елементи включає розробка гіпотези?

4. У чому полягає сутність загальної гіпотези?

5. Часткова гіпотеза та її специфіка.

6. Висування і доведення гіпотези.

7. Наукова гіпотеза і її роль у пізнанні процесів і явищ об’єктивної дійсності.

8. Роль гіпотези у теоретичній і практичній діяльності працівників правоохоронних органів.

9. Дайте визначення версії.

10. Роль версії у теоретичні і практичній діяльності правоохоронних органів України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі по­рушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами або виконавцями, не надають споживачеві однакових га­рантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

6) ціну продукції визначено неналежним чином;

7) документи, які підтверджують виконання договору, мисником якого є споживач, своєчасно не передано споживачу.

Згідно з ч. З ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії, що надає право для звертання в суд для захисту консти­туційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.

Так, згідно з ч. 4 ст. 42 Конституції України споживач, права якого порушені, має право звернутися безпосеред­ньо до суду за їхнім захистом, минаючи всі інші інстанції. У дано­му випадку в споживача є право вибору, за винятком випадків сто­совно вимог споживача про відшкодування моральної шкоди. Від­повідно до Закону України «Про захист прав споживачів», Поста­нов Пленумів Верховного Суду України «Про судову практику з питань відшкодування моральної шкоди» і «Про практику роз­гляду справ за позовами про захист прав споживачів», а також Цивільному кодексу України (далі ЦК України), розмір відшкоду­вання моральної шкоди визначається судом, отже дана вимога мо­же бути заявлена і задоволена тільки в судовому порядку.

Ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» також передбачає судовий захист прав споживачів. Крім того, ст. 16 ЦК України передбачає захист цивільних прав у встановленому по­рядку судом. Таким чином, фраза «права споживачів захищають­ся судом» означає, що будь-яка зацікавлена особа має право в по­рядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного права, або охоронюваного законом інтересу (ст. З Цивільного Процесуального Кодексу Україна (далі ЦПК Украї­ни)). Право на звертання до суду - один із засобів захисту циві­льних прав, передбачених Цивільним Кодексом України.

Таким чином, з позовом про захист прав споживачів можуть звернутися не тільки споживач, але й органи й організації, зазна­чені в ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів». Дані органи можуть звернутися з позовом про захист не тільки конк­ретного, але і необмеженого числа споживачів, у випадку, коли виявлені порушення, а коло споживачів не встановлено, напри­клад продаж контрафактної продукції.

При розгляді позову в інтересах невизначеного кола спожи­вачів, суд повинний зобов'язати продавця довести до відома спо­живачів рішення суду через засоби масової інформації, у встановлений судом термін, з дня вступу рішення суду в законну силу, пі­сля чого споживач може заявити позов у своїх інтересах. Особли­вість даного позову в тому, що споживачу не треба буде доводити факт порушення його права конкретною особою, а досить довести лише факт придбання товару в продавця, відносно якого відбулося рішення. У даному випадку факти, які вже не треба доводити, пе­редбачені ст. 32 ЦПК України як факти, установлені рішенням су­ду, що вступили в законну силу, по одній цивільній справі (у спра­ві відносно невизначеного кола споживачів), за участю такого ж продавця (виробника, виконавця).

При цьому слід пам'ятати, що Закон передбачає спеціальний порядок судового захисту прав споживачів.

Так, відповідно до Закону України «Про захист прав спожи­вачів», ЦК і ЦПК України до органів, що здійснюють судовий за­хист прав споживачів відносяться суди загальної юрисдикції, зо­крема районні суди. У зв'язку з цим, ст. 107 ЦПК України визна­чає, що всі справи в порядку цивільного судочинства, крім відне­сених до компетенції інших судів, розглядаються районними (мі­ськими) судами.

По справах із захисту прав споживачів порядок судового захисту загальний, як і для всіх категорій справ, що розгляда­ються районними судами.

Спірні питання щодо захисту прав споживачів у рамках ді­ючого законодавства розглядає суд. Звернутися з позовною за­явою до суду споживач може протягом терміну позовної давнос­ті. Термін позовної давності - це термін протягом якого особа може звернутися за захистом своїх порушених прав. У цей термін суд не має права відмовити споживачу в прийнятті його позовної заяви. У випадку пропуску терміну позовної давності з поважної причини, суд має право продовжити даний термін.

Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів», у справах про захист прав споживачів термін позовної давності є гарантійним терміном, який встановлює виробник. Якщо гаран­тійний термін виробником не встановлено, то діє загальне прави­ло: 2 роки з моменту придбання товару. Згідно зі ст. 681 ЦК України, термін позовної давності щодо недоліків проданого то­вару складає один рік з моменту виявлення недоліків у межах га­рантійного терміну. Перед звертанням до суду необхідно зібрати копії докумен­тів (актів обстежень, документів, що підтверджують факт покуп­ки, договорів, заяв, претензій, відповідей і т.д.). Особливістю для даної категорії справ є те, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», останній звільняється від сплати держмита.

Основний документ з яким споживач звертається до суду – це позовна заява, під якою розуміється письмове звертання до су­ду за захистом свого порушеного права або охоронюваного зако­ном інтересу.

Можливі наступні варіанти позовних заяв при по­рушенні прав споживачів:

1) про усунення недоліків товару;

2) про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості;

3) про розірвання договору і відшкодування понесених зби­тків;

4) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, запо­діяної товаром неналежної якості.

Зміст позовної заяви повинний відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України і повинен містити:

1) найменування суду в який подається позовна заява;

2) прізвище, ім'я, по батькові споживача — позивача, його мі­сце проживання;

3) найменування продавця, виконавця, виробника - відпові­дача, його місце перебування (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи - приватного підприємця);

4) обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і до­кази що їх підтверджують;

5) вимоги споживача;

6) ціну позову, якщо позов підлягає оцінці;

7) підпис позивача або його представника з вказівкою часу подачі заяви і доручення або інший документ, що підтверджує повноваження останнього;

8) перелік доданих до заяви документів.

Дата добавления: 2014-01-04