Судовий захист прав споживачів. Самозахист споживача

Самозахист споживача.

Позасудовий захист прав споживачів

Судовий захист прав споживачів.

Тема 6. Механізм захисту прав споживачів

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Стаття 20. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше 1 місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі по­рушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами або виконавцями, не надають споживачеві однакових га­рантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

6) ціну продукції визначено неналежним чином;

7) документи, які підтверджують виконання договору, мисником якого є споживач, своєчасно не передано споживачу.

Згідно з ч. З ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії, що надає право для звертання в суд для захисту консти­туційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.

Так, згідно з ч. 4 ст. 42 Конституції України споживач, права якого порушені, має право звернутися безпосеред­ньо до суду за їхнім захистом, минаючи всі інші інстанції. У дано­му випадку в споживача є право вибору, за винятком випадків сто­совно вимог споживача про відшкодування моральної шкоди. Від­повідно до Закону України «Про захист прав споживачів», Поста­нов Пленумів Верховного Суду України «Про судову практику з питань відшкодування моральної шкоди» і «Про практику роз­гляду справ за позовами про захист прав споживачів», а також Цивільному кодексу України (далі ЦК України), розмір відшкоду­вання моральної шкоди визначається судом, отже дана вимога мо­же бути заявлена і задоволена тільки в судовому порядку.

Ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» також передбачає судовий захист прав споживачів. Крім того, ст. 16 ЦК України передбачає захист цивільних прав у встановленому по­рядку судом. Таким чином, фраза «права споживачів захищають­ся судом» означає, що будь-яка зацікавлена особа має право в по­рядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного права, або охоронюваного законом інтересу (ст. З Цивільного Процесуального Кодексу Україна (далі ЦПК Украї­ни)). Право на звертання до суду - один із засобів захисту циві­льних прав, передбачених Цивільним Кодексом України.

Таким чином, з позовом про захист прав споживачів можуть звернутися не тільки споживач, але й органи й організації, зазна­чені в ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів». Дані органи можуть звернутися з позовом про захист не тільки конк­ретного, але і необмеженого числа споживачів, у випадку, коли виявлені порушення, а коло споживачів не встановлено, напри­клад продаж контрафактної продукції.

При розгляді позову в інтересах невизначеного кола спожи­вачів, суд повинний зобов'язати продавця довести до відома спо­живачів рішення суду через засоби масової інформації, у встановлений судом термін, з дня вступу рішення суду в законну силу, пі­сля чого споживач може заявити позов у своїх інтересах. Особли­вість даного позову в тому, що споживачу не треба буде доводити факт порушення його права конкретною особою, а досить довести лише факт придбання товару в продавця, відносно якого відбулося рішення. У даному випадку факти, які вже не треба доводити, пе­редбачені ст. 32 ЦПК України як факти, установлені рішенням су­ду, що вступили в законну силу, по одній цивільній справі (у спра­ві відносно невизначеного кола споживачів), за участю такого ж продавця (виробника, виконавця).

При цьому слід пам'ятати, що Закон передбачає спеціальний порядок судового захисту прав споживачів.

Так, відповідно до Закону України «Про захист прав спожи­вачів», ЦК і ЦПК України до органів, що здійснюють судовий за­хист прав споживачів відносяться суди загальної юрисдикції, зо­крема районні суди. У зв'язку з цим, ст. 107 ЦПК України визна­чає, що всі справи в порядку цивільного судочинства, крім відне­сених до компетенції інших судів, розглядаються районними (мі­ськими) судами.

По справах із захисту прав споживачів порядок судового захисту загальний, як і для всіх категорій справ, що розгляда­ються районними судами.

Спірні питання щодо захисту прав споживачів у рамках ді­ючого законодавства розглядає суд. Звернутися з позовною за­явою до суду споживач може протягом терміну позовної давнос­ті. Термін позовної давності - це термін протягом якого особа може звернутися за захистом своїх порушених прав. У цей термін суд не має права відмовити споживачу в прийнятті його позовної заяви. У випадку пропуску терміну позовної давності з поважної причини, суд має право продовжити даний термін.

Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів», у справах про захист прав споживачів термін позовної давності є гарантійним терміном, який встановлює виробник. Якщо гаран­тійний термін виробником не встановлено, то діє загальне прави­ло: 2 роки з моменту придбання товару. Згідно зі ст. 681 ЦК України, термін позовної давності щодо недоліків проданого то­вару складає один рік з моменту виявлення недоліків у межах га­рантійного терміну. Перед звертанням до суду необхідно зібрати копії докумен­тів (актів обстежень, документів, що підтверджують факт покуп­ки, договорів, заяв, претензій, відповідей і т.д.). Особливістю для даної категорії справ є те, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», останній звільняється від сплати держмита.

Основний документ з яким споживач звертається до суду – це позовна заява, під якою розуміється письмове звертання до су­ду за захистом свого порушеного права або охоронюваного зако­ном інтересу.

Можливі наступні варіанти позовних заяв при по­рушенні прав споживачів:

1) про усунення недоліків товару;

2) про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості;

3) про розірвання договору і відшкодування понесених зби­тків;

4) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, запо­діяної товаром неналежної якості.

Зміст позовної заяви повинний відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України і повинен містити:

1) найменування суду в який подається позовна заява;

2) прізвище, ім'я, по батькові споживача — позивача, його мі­сце проживання;

3) найменування продавця, виконавця, виробника - відпові­дача, його місце перебування (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи - приватного підприємця);

4) обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і до­кази що їх підтверджують;

5) вимоги споживача;

6) ціну позову, якщо позов підлягає оцінці;

7) підпис позивача або його представника з вказівкою часу подачі заяви і доручення або інший документ, що підтверджує повноваження останнього;

8) перелік доданих до заяви документів.

Дата добавления: 2014-01-04