Сутність та задачі технічного нормування праці

План

Наукова організація та нормування праці.

Препарати

Цититон (Суіііопит) - ампули по 1 мл.

Лобеліну гідрохлорид (ЬоЬеііпі ЬусігосЬіогідигп) - ампули по 1 мл 1 % розчину.

Бензогексоній (ВепгоЬехопіит) - ампули по 1 мл 2,5 % розчину; табле­тки по 0,1 г і 0,25 г.

Пірилен (Рігііепит) - таблетки по 0,005 г.

Гігроній (Ну§гопіит) - ампули чи флакони, в яких знаходиться по 0,1 г порошку.

Пентамін (Репіатігшт) - ампули по 1 і 2 мл 5 % розчину.

Тубокурарину хлорид (ТиЬосигагіпі сЬіогісІит) - ампули по 1,5 мл 1 % розчину.

Дитилін (Оііпуііпит) - ампули по 5 і 10 мл 2 % розчину; ампули по 0,1 г і 0,2 г препарату.

Меліктин (Меііісііпит) - таблетки по 0,02 г.

Ардуан (піпекуронію бромід) (Агсіиапит, Ріресигопіі Ьготісіе) - ампули по 0,004 г препарату, з додаванням розчинника (по 4 мл в ампулі).

1. Сутність та задачі технічного нормування праці

2. Нормування – частина системи управління виробництвом. Вплив науково-технічного та соціально-економічного прогресу на перетворення праці

3. Наукова організація праці, сутність і основні завдання наукової організації праці (НОП)

4. Види норм та їх класифікація

5. Виробничий процес та його структура

6. Класифікація затрат робочого часу

7. Методи вивчення затрат робочого часу спостереженням

8. Особливості визначення норм праці на промислові процеси

Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління виробництвом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення одиниці продукції) окремими робітниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці. Необхідними визнаються витрати, відповідні ефективному для конкретних умов виробництва використанню трудових та матеріальних ресурсів в умовах дотримання науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку.

Організація нормування праці в народному господарстві регулюється Кодексом законів про працю України, постановами Кабінету Міністрів, положенням та роз’ясненням Міністерства праці, а також нормативними актами міністерств і відомств України та Рекомендаціями щодо нормування праці в галузях народного господарства.

Організація і нормування праці базуються на двох методах:

· емпіричний

· науковий

При першому використовується досвід роботи і рішення керівників.

При науковому методі основою є економічні закони розвитку виробництва, розрахунки і дослідження функціонування праці в конкретних умовах.

Наукові методи організації праці вперше розробив і застосував американський інженер Фредріх Тейлор. Він перший забезпечив широке використання наукових основ організації праці у виробничих умовах у другій половині XIX і на початку XX століття.

Досліджуючи процес праці протягом 30 років, Тейлор сформулював такі принципи його наукової організації:

· виробничий процес необхідно вивчати шляхом розчленування його на операції, прийоми, і рухи;

· кожному робітникові необхідно встановлювати конкретне напруження завдання – урок, для виконання якого потрібно передбачати певний обґрунтований метод роботи;

· робітників необхідно навчати техніці виконання окремих прийомів;

· для вивчення виробничих процесів і встановлення нормативів часу на виконання окремих прийомів і завдання в цілому треба використовувати хронометраж, фотографію робочого дня і кінознімання;

· робітник повинен бути тільки виконавцем заданого обсягу виконання робіт. Він повинен бути звільнений від усіх функцій, які пов’язані з підготовкою до роботи, розрахунків. Ці функції повинен виконувати апарат управління;

· для кожного виду робіт повинна бути розроблена інструкційна карта, в якій суворо визначається метод виконання роботи і повне використання робочого часу;

· для кожної роботи необхідно підбирати робітників, здібних до даного виду праці, і проводити з ними відповідні тренування, які сприяють підвищенню кваліфікації та майстерності;

· робітник повинен знати наперед, що він отримає за виконання завдання і що втратить, якщо завдання не буде виконане.

Для інтенсифікації праці робітників Тейлор розробив систему оплати праці, яка мала назву „Диференційована система Тейлора”. Цією системою передбачається існування двох тарифних ставок:

1) підвищеної – для оплати праці за виконання норми

2) зниженої – для розрахунку з робітниками за невиконання норми.

Тейлор проводив дослідження над виконавцями, які виконували ручні роботи. Слід сказати, що система Тейлора актуальна і в сучасних умовах. Запропонований Тейлором метод дослідження процесу праці окремих робітників за допомогою хронометражу дозволяє науково обґрунтувати норму часу на виконання тієї чи іншої роботи. Дослідження Тейлора проводилися переважно в умовах індивідуального і дрібносерійного виробництв. Розроблені за системою Тейлора норми могли виконувати лише фізично сильні і добре треновані робітники, це викликало опір робітників. У зв’язку з цим було запропоновано спеціальну обробку хронометражних рядів.

Найбільше розповсюдження отримав спосіб Міхеля-Мерріка і метод Бедо (на початку 20-х років XX століття).

Спосіб Міхеля-Мерріка забезпечує визначення середньої арифметичної хроноряду. За системою Бедо дані хронометражу переводяться в бедоодиниці. Щоб їх одержати, потрібно тривалість кожного елементу (середню арифметичну) помножити на спеціальний коефіцієнт, який враховує ступінь напруженості і темп роботи.

З розвитком масового виробництва виникла необхідність раціональних методів організації праці в умовах механізованого виробництва. Дослідженням таких процесів займались американські вчені Френк і Ліліан Гільберт.

Подружжя Гільберт встановило, що будь-яка виробнича операція складається із порівняно обмежених трудових рухів. За результатами цих досліджень були створені вимоги, які забезпечували ручні роботи в масовому виробництві:

· рухи повинні виконуватись у певній послідовності;

· раціоналізація виконання рухів повинна забезпечити їх безперервність і мінімальну тривалість;

· при виконанні рухів слід уникати зайвих фізичних зусиль.

Для вивчення й аналізу трудових рухів Гільбрети використовували фото- і кінознімання. Вони розробили циклографічний метод дослідження рухів. Одержані за допомогою фото- і кінознімання матеріали дозволяли аналізувати траєкторію трудових рухів і техніку їх виконання, це використовувалося для раціоналізації виконання рухів і проектування найбільш продуктивного методу праці.

На основі дослідження процесів праці Гільбрети встановили, що елементи трудових процесів – мікрорухи (мікроелементи) можна звести в певну систему. Встановивши нормативну тривалість мікрорухів шляхом їх підсумовування, одержують норму часу на певну операцію.

Методичні розробки Гільбретів стали початком наукового обґрунтування мікроелементного дослідження процесів праці. Роботи Гільбретів, як і роботи Тейлора, стосувалися раціоналізації праці окремих робітників.

Наукова організація праці повинна об’єднувати і організовувати працю всього колективу робітників підприємства. Цю проблему досліджував американський вчений Емерсон (1920-1950 р.). Дослідження його були зведені до того, що не завжди потрібно впроваджувати нові машини для забезпечення ефективності виробництва. Інколи для підвищення продуктивності доцільно поліпшити організацію використання машин, умов праці, провести виробничий інструктаж, підвищити дисципліну праці й удосконалити його нормування. Звичайно, деякі наукові підходи вченого є позитивні, але теорію Емерсона про підвищення ефективності процесу праці на підприємстві не можна вважати науковою, тому що у своїх дослідженнях він більше уваги приділяв організації управління, ніж організації трудового процесу.

У зв’язку з розвитком виробництва, підвищенням його технічної бази і масовості (до кінця 30-х років XX ст.) проводилися нові теоретичні дослідження в галузі організації праці та виробництва. Найбільш цікавим з них є фордизм, автором якого був американець Форд – монополіст у виробництві автомашин.

Фордизм значно відрізняється від системи Тейлора. Форд розвивав свою теорію, виходячи із умов високоавтоматизованого виробництва, в якому розподіл праці зводиться до виконання окремих рухів. В основі організації праці за системою Форда є спеціалізація, яка не вимагає високої кваліфікації робітників. Свою теорію розподілу праці Форд пропагував як гуманну, яка дозволяє заохочувати до праці фізично неповноцінних робітників (при цьому їх праця оплачувалася значно нижче, ніж праця фізично здорових робітників).

Розроблена Фордом система організації праці та виробництва розвинула наукові положення з розподілу та спеціалізації праці, організації праці при роботі на конвеєрі, синхронізації роботи окремих виконавців, обслуговування робочих місць. Форд уперше розподілив функції основних і допоміжних робітників.

Фордизм значно відрізняється від системи Тейлора у питаннях організації заробітної плати. Тейлор розглядав організацію заробітної плати як важіль для підвищення продуктивності праці і важливою оплати праці вважав відрядну. Форд був прихильником погодинної оплати, а зростання продуктивності праці мало забезпечуватися підвищенням продуктивності устаткування конвеєрів, які обслуговуються робітниками.

Запропонований Фордом розподіл праці до виконання окремих рухів і розроблена Гільбретами система мікроелементів створили основу для удосконалення процесів праці з нормуванням його за допомогою нормативів на мікроелементи.

У середині XX століття широке розповсюдження одержала система РЕФА. Ця система створена в Німеччині асоціацією з вивчення процесів праці.

Сутність системи РЕФА в тому, що організація і нормування праці супроводжуються проведенням хронометражу і фотографії робочого дня.

При фотографуванні робочого дня використовується спеціальна класифікація витрат робочого часу, яка складається із чотирьох основних елементів:

· підготовчо-завершального часу;

· оперативного часу;

· часу обслуговування робочого місця;

· втрат часу, які не входять у норму.

Норми виробітку за системою РЕФА визначаються у рефоодиницях. При визначенні числа рефоодиниць на ту чи іншу роботу враховується напруженість праці. У зв’язку з цим робота, що виконується, досліджується за такими чинниками: фізичне і розумове напруження, темп роботи, виробничий досвід, майстерність, відповідальність за роботу.

До наукових положень цієї системи слід віднести класифікацію елементів робочого часу й облік фізичної та розумової напруги при розробці норм.

Серед систем нормування за мікроелементами найбільш популярна американська, яка називається системою вивчення методів і часів рухів (МТМ). Ця система створена Мейнардом, Стегемертеном і Швобом.

Згідно з цією системою нормувальна операція розчленовується на прості трудові рухи (мікроелементи).

Ці мікроелементи діляться на три групи:

· рух рук;

· рух тулуба;

· рух ніг.

У системі МТМ є приблизно 460 мікроелементів, на кожен з них встановлений норматив часу з точністю до 0,001 хв. Для розробки нормативів часу на окремі рухи використовують кінознімки і хронометражні спостереження з оцінкою темпу і напруги роботи та інтенсивності праці.

За останні роки серед багатьох методик організації і нормування праці за мікроелементами заслуговує на увагу модульна система нормативів трудових рухів. Ця система розроблена під керівництвом австралійського дослідника Хейде. Згідно з цією методикою всі фізичні рухи поділяють на 21 мікроелемент. Величина кожного мікроелемента встановлюється в модах. За 1 мод прийнято рух пальця на 2-3 см. Значення 1 мода (модуля) визначається на основі кінознімання і хронометражу. В системі Хейде мод дорівнює 0,129 с, тобто біля 1/8 с, а з урахуванням надбавки на надлишок у розмірі 10,75% мода приймається 1/7 с. Для визначення тривалості прийому потрібно його розкласти на мікроелементи і встановити для кожного з них число модів. Сума модів за всіма мікроелементами, що входять до складу прийому, помножена на тривалість одного мода, і складе тривалість прийому.

Ця система зручна і проста для практичного використання. Розробка методик, організація і нормування процесів праці за науково обґрунтованими мікроелементами трудових витрат і створення нормативів часу на мікроелементи є певним прогресом у галузі організації та нормування праці. Ці досягнення можуть бути використані в науково-дослідницькій і практичній роботі з організації і нормування праці в сучасних умовах ринкової економіки.

Дата добавления: 2014-01-04