Створення і впровадження інших систем менеджменту

Впровадження систем менеджменту якості і забезпечення їх працездатності

Вирішення проблеми якості залежатиме не тільки від того, як розроблена система менеджменту якості, а й як вона функці­онує, тобто як виконуються на практиці функції і завдання всі­ма її учасниками.

Впровадження системи керування якістю на підприємстві здійснюється за допомогою видання наказу про впровадження.

Для підтвердження працездатності впровадженої системи необхідно провести внутрішні перевірки СМЯ, які включати­муть:

1) ступінь охоплення системою якості етапів виробництва;

2) елементи СМЯ;

3) визначення кола виконавців для усіх функцій СМЯ;

4) документальне оформлення всіх методів робіт;

5) виконання функцій на робочих місцях;

6) необхідність коригування структури функцій і документації СМЯ.

Перевірка працездатності системи керування якістю здійс­нюється внутрішніми аудиторами, які призначаються з числа працівників підприємства, що пройшли навчання за курсом внутрішнього аудитора. Як правило, ними стають ті працівни­ки, які входили в робочу команду по створенню системи якості. Головним аудитором може призначатися представник Керівни­цтва з якості.

При проведенні внутрішнього аудиту необхідно керуватися обов'язковою процедурою по внутрішньому аудиту, розробле­ною на підприємстві відповідно до вимог стандарту ISO 9001:2000 «Системи менеджменту якості. Вимоги». Крім того, необхідно дотримуватися вимог стандарту ISO 19 011:2002 «Рекомендації з аудиту систем менеджменту якості і/або на­вколишнього середовища».

У стандарті ISO 19 011:2002 викладені вимоги до складання програми внутрішнього аудиту, порядку його проведення. На­ведено вимоги до персоналу, який призначається на посади ау­диторів.

Забезпечення працездатності системи якості полягає у вико­нанні керівництвом і всіма підрозділами своїх функцій і за­вдань.

Створення і впровадження системи екологічного менедж­менту ISO 14001 і забезпечення її працездатності. Порядок розробки системи керування навколишнім середовищем, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 14001, може здійснюватися в такій послідовності:

І.На першому етапі проводиться ідентифікація та оцінка природоохоронних аспектів діяльності організації, що вплива­ють на навколишнє середовище. Вивчається рівень їх впливу і значущість. Дана робота полягає у визначенні: 1) ступеня за­бруднення навколишнього середовища і використання відходів виробництва; 2) величини інших факторів, які можуть вплива­ти на навколишнє середовище; 3) розмірів використання всіх видів ресурсів, переважно не поновлюваних.

2. На другому етапі після виділення та оцінки природоохо­ронних заходів, встановлення їх рангів і ступеня значущості, по усіх найбільш важливих або значних екологічних аспектах роз­робляються методи управління. Цей процес можна розділити на кілька основних видів діяльності, у тому числі:

1) оперативне керування процесом, що впливає на навколиш­нє середовище;

2) встановлення цілей або значень цільових показників;

3) моніторинг і/або вимірювання впливу на навколишнє сере­довище;

4) реагування при виникненні надзвичайної ситуації.

На цьому етапі необхідно проаналізувати всі стадії життєво­го циклу продукції - від проектування до випуску і доставки споживачеві. Варто лати на увазі, що екологічні заходи можуть включати діяльність постачальників, вплив персоналу компанії, проблеми утилізації продукції. Дуже важливо проаналізувати випадки аварій, вплив їх наслідків на навколишнє середовище. Вивчити можливість інцидентів та імовірність їх виникнення, а також їх потенційний вплив на навколишнє середовище.

3.На третьому етапі необхідно оцінити важливість виявле­них природоохоронних аспектів, а потім перейти до стадії керу­вання впливами на навколишнє середовище. У цьому випадку слід використовувати різні методи аналізу ризиків, що врахо­вують такі фактори, як імовірність, можливість реєстрації, кіль­кісні показники, законодавчі норми, наслідки, доступність і відновлюваність (для ресурсів), вплив на персонал та інші заці­кавлені сторони.

На четвертому етапі розробляються програми, що допома­гають реалізувати цілі по тих аспектах, які були відзначені як значні. Тут важливо не зупинятися на невеликих зниженнях 3-5%, а відразу ставити більш масштабні завдання, щоб не тільки знизити вплив на навколишнє середовище, а й одержати конку­рентні переваги за рахунок ресурсозберігання і більш повної переробки або використання відходів.

5. На п'ятому етапі, аналогічно системі менеджменту якості, варто передбачити регулярне проведення внутрішніх аудитів, а також систематичний моніторинг діяльності з метою виявлення відхилень від встановлених вимог і причин їх появи, аналіз з боку керівництва. Необхідно також розробити коригувальні і попереджувальні дії по усуненню і запобіганню відхилень, осо­бливо їх причин.

Створення і впровадження системи ОН8А8 18001. Робота по впровадженню ОНБАБ 18001 багато в чому аналогічна тій, що проводиться для системи екологічного менеджменту. Вона здійснюється в таких напрямах:

1. Виділяються найбільш значимі аспекти, що впливають на
здоров'я і безпеку працівників на території підприємства. До
них можуть відноситися:

1)фактори, пов'язані з можливим впливом машин і механіз­мів;

2)фактори, пов'язані з характеристиками навколишнього се­редовища на робочому місці: температура, вологість, шум, віб­рації, забруднення повітря пилом або хімічними речовинами, інші фізичні фактори; психологічні фактори; ергономіка, зруч­ність для роботи;

3)фактори, пов'язані з характером роботи: постійне перебу­вання в одній позі; високі фізичні навантаження; напружений ритм роботи; робота, що спричинює високу втомлюваність (мо­нотонна, пов'язана з постійним потоком людей і т.ін.);

4)можливі аварії і нещасні випадки на виробництві.

2. По кожному фактору оцінюють його ризик, виходячи з впливу на людину й імовірності такого впливу. Як правило, фа­ктори ранжирують за ризиками на: 1) недопустимі, 2) допусти­мі і 3) незначні.

3. З метою зниження ризиків для працівників розробляють програму керування професійною безпекою і здоров'ям. Зви-

чайно ця програма передбачає поетапне переведення аспектів з недопустимим ризиком у допустимі і незначні, допустимих - у незначні, зменшення впливу факторів, що породжують незнач­ний ризик.

Як і будь-яка система керування, система менеджменту про­фесійної безпеки і здоров'я потребує розробки політики, вста­новлення цілей, розподілу повноважень і відповідальності та наступного моніторингу, проведення аудитів і аналізу з боку керівництва.

Розробка і впровадження системи НАССР. Сприятливою основою для розробки системи НАССР можуть бути діючі на підприємстві програми, обумовлені виконанням санітарних правил для підприємств харчової промисловості. Вони вклю­чають виконання вимог, у тому числі до:

1) гігієни персоналу;

2) санітарного стану виробничих і побутових приміщень, уста­ткування, інвентаря і тари;

3) водопостачання і каналізації;

4) вентиляції;

5) заходів боротьби з комахами і гризунами;

6) порядку використання миючих і дезинфікуючих засобів. Розробка системи НАССР, як правило, здійснюється в такій

послідовності:

1) опис продукту, інгредієнтів продукту (сировини), допоміж­них матеріалів, миючих і дезінфікуючих засобів;

2) складання схеми виробництва та опис всіх етапів виробниц­тва продукції;

3) виявлення та опис усіх хімічних, фізичних і біологічних ри­зиків;

4) визначення критичних точок керування (КТК) технологіч­ного процесу, в яких його треба контролювати, щоб унемо­жливити вплив небезпечних факторів;

5) встановлення критичних меж контрольованих параметрів для кожної КТК;

6) розробка системи моніторингу параметрів у кожній КТК технологічного процесу;

7) розробка попереджувальних заходів для запобігання відхи­лень від встановлених критичних меж або коригувальних заходів для усунення виявлених відхилень;

8) встановлення процедур перевірки ефективності функціону­вання системи;

9) визначення порядку реєстрації даних, необхідних для фун­кціонування системи;

10)розробка документації системи.

Дата добавления: 2014-01-04