Суть, види складів у логістичних системах

Тема 9. Складська логістика

В чому суть доставки вантажів? Якими видами транспорту вона може здійснюватися?

2. Дайте визначення транспортно-експедиційного обслуговування під­при­ємства, розкрийте зміст його основних складових елементів.

3. Які види транспортних систем застосовуються для доставки вантажів? В чому полягають їх відмінності з точки зору організації руху матеріального потоку?

4. Перерахуйте основні завдання транспортної логістики, встановіть їх зв’язок з організацією руху матеріальних потоків.

5. Яку роль відіграють транспортні тарифи у вирішенні завдань транспортної логістики? Охарактеризуйте діючі на різних видах транспорту системи оплати вантажних перевезень та особливості застосування окремих тарифів.

6. Охарактеризуйте основні підходи до вирішення завдань транспортної логістики (вибір виду транспорту, вибір способу перевезення, вибір перевізника).

7. Яким способом забезпечується упорядкованість руху матеріальних потоків на транспорті? Що Ви розумієте під календаризацією та маршрутизацією перевезень?

8. Як впливають на організацію перевезень (розробку маршрутів, вибір типу транспортних засобів тощо) транспортні характеристики вантажів?

9. Назвіть основні види маршрутів, за якими організовуються перевезення вантажів, поясніть, як вони пов’язані із забезпеченням ефективного використання транспортних засобів.

10. Як у транспортній логістиці вирішуються завдання оптимізації групування споживачів та визначення оптимального порядку об’їзду окремих споживачів під час виконання кільцевого маршруту в процесі завезення товарів (в порядку ЦДТ)?

11. Які показники використовуються для визначення ефективності використання МТБ окремих видів транспорту і транспортних засобів?

1. Суть, види складів у логістичних системах

2. Функції складів і зміст логістичних операцій на складах

3. Основні завдання складської логістики та методи їх реалізації (проблеми ефективного функціонування складу)

4. Шляхи оптимізації логістичного процесу на складі

5. Система складу

Література: 1, с.291-323; 2, с.84-89; 5, с.269-329; 10; 11, с.106-114; 12, с.212-227;18, с.257-282; 21, с.66-106; 23, с.135-161; 25, с.164-209;26, с.238-286; 28, с.146-154; 32, с.344-362; 35, с.333-359; 36, с.426-460; 38, с.220-268; 41, с.402-438; 42, с.353-380

Міні-лексикон: склад, складська система, складська мережа, розгалужена структура складської системи, ешелонована структура складської системи, товарний потік, логістичний процес складу, рівноважний обсяг вантажообороту (вантажооборот байдужості), комісіювання, пост обслуговування транспорту, „гаряча” зона, „холодна” зона, система складу, спосіб складування

Склади - будівлі, споруди, інші пристосування, які призначені для приймання, розміщування і зберігання отриманих ними товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, товарів), їх підготовки до споживання та відпуску споживачам.

Склади - один із найважливіших елементів логістичних ланцюгів та систем, адже на всіх стадіях руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача об’єктивно необхідним є існування спеціально облаштованих місць для утримання запасів (рис.1).

Рис.1.Принципова схема системи складів у логістичному ланцюзі (5,272)

Залежно від місця складу в загальному процесі руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції склади поділяються на дві основні групи: 1. Склади на дільниці руху продукції виробничо-технічного призначення; 2. Склади на дільниці руху товарів народного споживання. В свою чергу, в межах першої групи можна виділити склади сировини та вихідних матеріалів, склади сфери обігу продукції виробничо-технічного призначення, склади готової продукції підприємств-виготівників, а в межах другої групи - склади оптових баз в районах виробництва і склади оптових баз у районах споживання.

Той факт, що склади використовуються на різних дільницях руху мате­рі­аль­ного потоку з різними інтенсивністю та характером самого матеріального по­току, обумовлює необхідність експлуатації різних видів, типів складів з різ­ним рівнем механізації, різним набором технологічного обладнання, різними кількісними параметрами тощо. Класифікація складів здійснюється за такими ознаками, як роль в процесі товаропросування, місцезнаходження в процесі товаропросування, характер ви­ко­нуваних операцій, товарна спеціалізація, особливості технічного улаштування та придатність до зберігання окремих груп товарів, розміри, форми використання (управління), кількість поверхів і висота складських приміщень, рівень механізації складських процесів, наявність транспортних шляхів та ін.

Технічно організація та рух матеріального потоку через сфери матеріального забезпечення, виробництва, фізичного розподілу здійснюється з допомогою транспортно-складської системи, у якій склади виступають як вузлові пункти, що забезпечують накопичування, зберігання і перетворення матеріальних потоків.

Складська логістика – вид логістики, що розглядає особливості організації та управління матеріальними потоками під час їх проходження через систему складів.

В логістиці сучасний склад розглядається як достатньо складна інженерна споруда з високим рівнем механізації (автоматизації) та комп’ютеризації, яка містить багато взаємопов’язаних елементів, має визначену структуру і виконує низку функцій з перетворення матеріальних потоків та накопичення, опрацювання і розподілу вантажів між окремими споживачами. Вона ха­рак­те­ри­зується різноманіттям параметрів, технологічних та об’ємно-пла­нувальних рі­шень, конструкцій застосовуваного обладнання і характеристик опра­цьо­ву­ва­ної номенклатури вантажів. В той же час, сам склад є лише одним із елементів системи вищого рівня – логістичного ланцюга. Саме логістичний лан­цюг і обумовлює основні та технологічні вимоги відносно складської си­с­те­ми (як елемента транспортно-складської системи), формулює мету і критерії її оп­тимального функціонування, визначає умови та способи опрацювання вантажів.

Основними цілями створення складської системи з погляду логістики є:

Ø забезпечення ритмічності спільної роботи, організованості та взаємодії різних учасників логістичного ланцюга – виробничих, торговельних, транспортних підприємств;

Ø згладжування коливань в межах виробничих процесів підприємств;

Ø згладжування нерівномірностей зовнішнього постачання матеріальних ресурсів усіх видів та організація їх отримання й використання;

Ø забезпечення (протягом відносно тривалого періоду часу) процесів зберігання, пошуку, відпуску, збереження якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції;

Ø раціональне використання площ і приміщень, які належать суб’єктам господарювання;

Ø зменшення простоїв транспортних засобів, забезпечення гнучкості у їх виборі, визначенні обсягів перевезень, зниження транспортних витрат;

Ø зменшення потреби в персоналі, вивільнення його від виконання трудомістких навантажувально-розвантажувальних робіт в умовах невисокого рівня організованості.

Для досягнення цих цілей можуть застосовуватися різні варіанти об’єднання складів у єдину складську систему. Основними з них є:

- розгалужена структура, при якій будь-який склад (пункт накопичення матеріальних ресурсів) виступає як склад-джерело цих ресурсів для декількох інших складів;

- ешелонована структура, при якій організовується декілька ієрархічних рівнів складів (ешелонів складування) і в якій вимоги на поповнення запасів від споживачів матеріальних ресурсів (наприклад, від низового виробничого підрозділу) надходять лише до складів нижнього рівня (у такому випадку товари не завозяться на вхідні склади). Принципова схема ешелонованої структури складської системи наведена на рис. 2.

Рис.2. Приклад ешелонованої структури складської системи (42, с.247)

2. Функції складів і зміст логістичних операцій на складах

Розгляд складу як одного з основних елементів інтегрованого логістичного ланцюга дозволяє правильно визначити та забезпечити успішне виконання його функцій у логістичній системі.

Основні функції складів у сфері логістики: складування та зберігання про­тягом відносно тривалого періоду часу ма­те­ріальних ресурсів (сировини, ма­теріалів, продукції, товарів); перетворення виробничого асортименту в тор­го­вий; перетворення матеріальних потоків, утилізація вантажів і їх транс­пор­ту­вання; забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Поряд з цим необхідно пам’ятати, що існують і певні відмінності щодо складу та специфіки реалізації цих функцій на різних складах. Реалізація аналогічних функцій на різних складах здійснюється за допомогою виконання різних логістичних операцій у різних варіантах їх поєднання.

Сучасні склади не лише забезпечують функцію зберігання та накопичення тих або інших товарів, згладжуючи тим самим неспівпадіння просторового та ча­сового характеру на точках стику між темпами і характером надходження то­ва­рів зі сфери виробництва, з одного боку, і між темпами та характером їх спо­живання, з іншого. На складах виконується також цілий комплекс наван­та­жу­вально-розвантажувальних, комплектувальних, сортувальних робіт та деяких ін­ших специфічних технологічних операцій, які є характерними як для складів на дільниці руху продукції виробничого призначення, так і для складів на дільниці руху товарів народного споживання, і які прийнято визначати як логістичні операції. Логістична операція – сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального та /або інформаційного потоку.

Основним видом матеріальних потоків на складах при цьому є товарні по­то­ки (або потоки товарів). Потік товарів - товари, які розглядаються в процесі ви­ко­нання над ними різноманітних (торгово-технологічних, логістичних та ін.) операцій протягом певного часового інтервалу. Поряд з цим у межах завдання оптимізації руху потоків товарів на складах відбуваються також операції з інформаційними потоками.

На складах здійснюється кількісне та якісне перетворення потоків товарів. Процес, пов’язаний з перетворенням потоку товарів, поділяють на такі взаємопов’язані частини: 1/ формування вхідного потоку товарів; 2/ освоєння вхідного потоку товарів; 3/ опрацювання внутрішнього товарного потоку; 4/ формування вихідного потоку товарів.

3. Основні завдання складської логістики та методи їх реалізації (проблеми ефективного функціонування складу)

Різні склади відрізняються між собою за структурними та кон­с­т­рук­тив­ни­ми особливостями, місцем розташування в логістичному ланцюзі і характером ви­ко­нуваних робіт, за видом основного елемента матеріального потоку (сиро­ви­на, матеріали, продукція, товари); кожен з них характеризується власними зна­ченнями параметрів складського приміщення та його окремих функці­о­наль­них зон і застосовуваного технологічного обладнання. Разом з тим, для всіх скла­дів особливо важливим є забезпечення їх ефективної роботи як зокрема, так і в складі загальної єдиної складської системи. Вирішення загальної проб­ле­ми ефективності складської системи в логістиці забезпечується як на макро­-, так і на мікроекономічному рівнях через вирішення низки часткових проблем.

Основними проблемами складської логістики в макрологістичних систе­мах є: 1/ прийняття рішення щодо доцільності існування і використання в ло­гіс­тичному ланцюзі складу як окремого його елемента. Альтернативою цьо­му може бути використання практики прямих поставок необхідних мате­рі­аль­них ресурсів (товарів) безпосередньо від підприємства-виробника; 2/ вибір між організацією власного складу і використанням послуг складів загального користування (модифікована задача “МОВ” в складській логістиці); 3/ визначення загальної кількості складів у логістичному ланцюзі; 4/ визначення місця розташування на полігоні обслуговування і потужності кожного складу.

На рівні мікрологістики завданнями складської логістики є: 1/ визначення по­тужності складу та конкретного місця розташування складу (“прив’язка до міс­цевості”), уточнення розмірів необхідної ділянки для його організації; 2/ ви­зна­чення параметрів основних функціональних зон і дільниць складу; 3/ вибір схе­ми і організація процесу складування вантажів; 4/ вибір системи складу; 5/ при­йняття рішень щодо якісних та кількісних параметрів основних техніко-тех­но­логічних елементів складської системи; 6/ моделювання функціонування транс­портно-складських комплексів і обслуговування клієнтів; 7/ управління по­токово-транспортною системою складу; 8/ визначення ефективності функ­ціо­ну­вання складської системи тощо.

Завданням складської логістики є розробка певних формалізованих процедур, які дозволяли б здійснити вибір на користь того чи іншого можливого варіанта. Сам вибір і прийняття рішення носять творчий і значною мірою суб’єктивний характер, хоча при цьому особа, яка приймає рішення, має можливість використовувати та оцінювати наслідки різних варіантів за спеціальними розрахунками.

Так, рішення щодо доцільності використання складу в логістичному ланцюзі приймається на основі порівняння економічних наслідків будівництва і використання загального для декількох споживачів складу та застосування тран­зитних поставок безпосередньо від виробничого підприємства. При цьому за­паси матеріальних цінностей повинні бути розподілені між виробником і кон­кретними клієнтами, які вимушені зазнавати певні витрати з утримання цих запасів.

Вибір між власним і найманим складом можна здійснити на основі визначення точки т.зв. рівноважного обсягу товарообороту. Рівноважним обсягом вантажообороту Вб вважається такий обсяг, при якому витрати підприємства на утримання власного складу чи користування послугами найманого складу є однаковими, тобто Fзаг = Z.

Аналітична формула для розрахунку ”вантажообороту байдужості” після про­ведення відповідних підстановок та перетворень даного рівняння має такий вигляд:

;

де j - питома вартість вантажопереробки на власному складі, грн./т;

T – річний вантажооборот, т/рік;

a - добова вартість використання вантажної площі найманого складу (тариф на послуги найманого складу), грн./т*кв.м;

365 – кількість днів зберігання на найманому складі за рік;

Sн – потрібна площа найманого складу, кв.м;

3 – розмір запасу, дні обороту;

Д – кількість робочих днів у році;

h - навантаження на 1 кв.м площі при зберіганні на найманому складі, т/ кв.м.

Рішення щодо кількості складів та розміщування їх на території полігону обслуговування також приймаютьсязавдякитворчому підходу особи, яка його приймає, і значною мірою її вольовому характеру.

Разом з тим, економічні наслідки такого рішення можна досить оперативно розрахувати та оцінити ще до прийняття остаточного рішення шляхом аналізу повної вартості, тобто врахування всіх змін, які виникають внаслідок зміни кількості складів у логістичній системі. Крім оцінки витрат на зберігання запасів, необхідно врахувати також витрати на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, на перекомплектацію та затарювання вантажів, а також транспортні витрати, які становлять основну частину додаткових витрат.

При вирішенні даної проблеми необхідно враховувати, насамперед, такі складові загальних витрат: транспортні витрати; витрати на утримання запасів; витрати, пов’язані з експлуатацією складського господарства; витрати, пов’язані з управлінням складською системою; втрати обсягів продажу в зв’язку з віддаленням складу-постачальника від підприємств-клієнтів.

При виборі місця розташування складу оптимальним варіантом серед можливих вважають той, який забезпечує мінімум повних витрат на будів­ниц­тво та подальшу експлуатацію складу і транспортних витрат з доставки та від­прав­ки вантажів. Витрати на транспорт включають початкові капітало­вкла­ден­ня на розвиток транспортної мережі та експлуатаційні витрати з доставки й від­прав­ки вантажів. Витрати на будівництво та експлуатацію складів включають витрати на будівництво складської будівлі і придбання обладнання, а також витрати, пов’язані з їх подальшою експлуатацією, витрати на заробітну плату, на електроенергію та ін.

Після прийняття рішення щодо кількості складів та вибору місця їх розташування необхідно провести т.зв. прив’язку цих рішень до місцевості, тобто коригування прийнятих рішень на основі врахування специфіки обраної території. Задача визначення оптимальних параметрів конкретного складу вирішується на основі врахування потужностей матеріальних потоків, їх інтенсивності, специфіки організації опрацювання матеріального потоку відповідно до прийнятої схеми торгово-технологічного процесу на складі та інших факторів.

Дата добавления: 2014-01-05