Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Шляхи оптимізації логістичного процесу на складі




Одним з основних завдань складської логістики є оптимізація структури та по­слідовності комплексу операцій складування та інших виконуваних операцій, які разом формують поняття логістичного процесу на складі. Поняття логіс­ти­ч­ного процесу є значно складнішим, ніж технологічний процес, як за кількістю та характером виконуваних операцій, так і за загальними цілями їх здійснення.

Основною метою логістичного процесу на складах є забезпечення повного узгодження функцій управління замовленнями, постачання запасів, опрацю­вання вантажів і фізичного розподілу замовлень. Фактично логістика на складі охоплює всі основні функціональні сфери, які існують на рівні мікрологістики.

Логістичний процес на складі – сукупність операцій, пов’язаних з орга­нізацією та управлінням, надходженням і розміщуванням вантажних одиниць (елементів товарного потоку), внутрішньоскладськими операціями і збутом та відвантажуванням товарів. Логістичний процес на складі включає такі операції, як постачання складу продукцією, товарами (“постачання запасами”); контроль за поставками; розвантажування і приймання вантажів; внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів; складування та зберігання вантажів; комплектування (комісіювання) замовлень клієнтів та відвантажування; транспортування та експедування замовлень; збирання і доставляння порожніх товароносіїв; контроль за виконанням замовлень; інформаційне обслуговування складу; забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування всіх складових логістичного процесу повинно здій­сню­ва­ти­ся з врахуванням необхідності їх взаємозв’язку та взаємо­залеж­ності. Весь логістичний процес на складі умовно розподіляють на три складові частини, кожна з яких організовується та управляється власними методами і прийомами:

Ø операції, спрямовані на координацію служби закупівель;

Ø операції, безпосередньо пов’язані з опрацюванням вантажів та їх документуванням (в основному – це операції технологічного процесу складу);

Ø операції, спрямовані на координацію служби продажу.

Роботи першого блоку реалізуються шляхом координації операцій із постачання сировини, матеріалів, продукції, товарів, які повинні поповнити наявні складські запаси, а також операцій контролю за здійсненням поставок.

Операції другого блоку реалізовуються шляхом раціонального здійснення складського технологічного процесу. Відповідно до принципової схеми технологічного процесу складу і з метою чіткої організації робіт рекомендується складати технологічні карти, які розробляються відповідно до конкретних умов складу. Крім технологічних карт, на складах рекомендується щоденно складати добовий графік роботи складу. Оптимізація руху товарних потоків на складі досягається також шляхом розробки схем технологічних планувань складських приміщень.

Суттєвим резервом підвищення ефективності функціонування матеріалопровідних систем є перехід від розрізненого вирішення завдань транспортування та складування до проектування єдиних транспортно-складських процесів.

Так, надійність та економічність роботи складу залежать від того, наскільки правильно визначено кількість постів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. При визначенні кількості постів обслуговування транспорту необхідно знаходити компроміс між: 1/обсягом витрат на будівництво та експлуатацією постів обслуговування транспорту; 2/ обсягом повних витрат на будівництво дільниць для очікування та маневрування транспорту і витрат на можливі простої транспортних засобів в черзі на очікування обслуговування.

Спов= С1*N+С2*К,

де С1 – втрати, пов’язані з будівництвом та експлуатацією одного поста обслуговування транспорту;

N – кількість постів обслуговування;

С2 – витрати і втрати, пов’язані з організацією очікування і можливим простоєм транспортних засобів у розрахунку на одиницю транспорту;

К – середня кількість транспортних засобів, які очікують на розвантажування.

Оптимальною буде вважатися така кількість постів, при якій значення повних витрат буде найменшим.

Приймання та відправка вантажів можуть виконуватися на одній суміщеній дільниці або ж на двох розведених у просторі дільницях (рис.3). Кожен з можливих варіантів має як свої переваги, так і недоліки.

 
 

 


А/ суміщені дільниці Б/ дільниці просторово відокремлені

Рис.3. Можливі варіанти взаємного розташування дільниць приймання та відправки вантажів

 

Важливе значення в організації операцій розвантажування транспортних засобів відіграє раціональне проектування параметрів завантажувальних і роз­ван­тажувальних рамп, тобто тих функціональних зон складу, на яких вико­ну­ють­ся операції надходження та відправки вантажів.

Операції з організації вхідного контролю поставок на складі відіграють істотну роль в системах логістики. Порядок приймання товарів регламентується відповідними нормативними документами та умовами договорів.

Операції внутрішньоскладського транспортування передбачають пере­мі­щу­вання вантажів між різними зонами складу: з розвантажувальної рампи в зону приймання, з зони приймання – в зону зберігання, комплектування або на завантажувальну рампу. Ці операції повинні виконуватися з допомогою підйомно-транспортних машин та механізмів. Транспортування вантажів усе­ре­ди­ні складу повинно здійснюватися з дотриманням принципу найменшої дов­жи­ни в часі та просторі за наскрізними прямотічними маршрутами.

Основним принципом раціонального складування вантажів є ефективне ви­ко­ристання об’єму зони зберігання. Передумовою для цього є оптимальний вибір системи складування і насамперед складського обладнання. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з врахуванням можливостей для нормальної роботи підйомно-транспортних машин і меха­ніз­мів. Для упорядкованого зберігання вантажу та його економічного роз­міщу­ван­ня застосовують систему адресного зберігання вантажу за принципами твер­до­го (фіксованого) або вільного (коли вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

При цьому особлива роль відводиться раціоналізації товарних потоків шляхом застосування принципу Парето до розміщування вантажів на площах складу в т.зв. “гарячій” та “холодній” зонах. На складі застосування методу Парето дозволяє мінімізувати кількість пересувань за допомогою поділу всього асортименту на групи товарів, що вимагають великої кількості переміщень, і групи товарів, до яких звертаються досить рідко (рис. 4). Товари, що мають великий попит, відсувають на "другий план" і розміщують уздовж "холодних" ліній (зон).

Уздовж "гарячих" ліній можуть розташовуватися також великогабаритні товари і товари, що зберігаються без тари, тому що їх переміщення пов'язане зі значними труднощами.

 

 


“Гаряча” лінія

“Холодна” лінія

 

Рис.4. Поділ потоків на складі

 

Операції комплектування (комісіювання) замовлень та відван­та­жу­ван­ня відносяться до третього блоку логістичного процесу. Процес комп­лек­тування зводиться до підготовки товарів відповідно до замовлень споживачів.

Комісіювання замовлень клієнтів проводиться в зоні комплектації. Підготовка та оформлення документації здійснюються через інформаційну систему. Адресна система зберігання дозволяє вказувати у відбірному листі місце зберігання товару, який потрібно відібрати, що дозволяє значно скоротити витрати часу на пошук товару і відстежувати процеси відпуску товарів зі складу в реальному режимі.

Для скорочення витрат часу на виконання операцій відбору товарів за за­мо­в­леннями оптових покупців рекомендується виділяти на складі зони для збе­рі­­­гання резервного запасу і зони для зберігання запасу, з якого відбираються то­­вари. Розподіл резервного та робочого запасів може здійснюватись шляхом: 1/ вер­тикального розподілу – резервний запас знаходиться над робочим; 2/ гори­зонтального розподілу – резервний та робочий запаси знаходяться у різних місцях складу.

В свою чергу, зону для зберігання робочого запасу доцільно розділяти на “гарячу” - максимально наближена до відвантажувальної експедиції та “холодну” – решта площі складу, доступної для здійснення операцій відбору. В “гарячій” зоні розташовують запас товарів з високою частотою замовляння, в “холодній” – з низькою (розподіл проводиться також на основі Парето-аналізу).

Для відбору товарів на складах можуть застосовуватися два основні методи відбору - індивідуальне відбирання і комплексний відбір.

При комплектації замовлень завдяки використанню інформаційної системи полегшується виконання функції об’єднання вантажів у економічну партію відвантаження, що дозволяє оптимально використовувати транспортні засоби. При цьому вибирається оптимальний маршрут доставки замовлень. Відвантажування здійснюється на відвантажувальній рампі. Операції третього блоку включають також транспортування та експедування замовлень; збір і доставку порожніх товароносіїв; інформаційне обслуговування складу; контроль за виконанням замовлень та забезпечення обслуговування клієнтів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1571; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.