Усна комунікація

4 .2.1.Схема усної комунікації

Зазвичай схему усній комунікації представляють подібно до елементарної схеми комунікаційної діяльності (рис. 1.1), де є три учасники: той, хто говорить (джерело мови) – голосове повідомлення – той, хто слухає (приймач мови). Насправді картина є більш складною, тому що в усній комунікації задіяні одночасно два природні канали: вербальний (мовний) і невербальний, що використовують різні засоби.

Рис.4.2. Співвідношення різних родів комунікації

Мовна діяльність здійснюється абстрактно мислячою лівою півкулею головного мозку, де розташовані «центри мови». Ця півкуля вважається «говорящою». Права півкуля не бере участі у мовній діяльності, оскільки не здатна сприймати словесні смисли, але зате вона реагує на нелінгвістичні, невербальні сигнали. В силу того, що вербальні і невербальні канали працюють паралельно, мова і жестикуляція доповнюють один одного, усна комунікація виявляється двоканальною, а якщо врахувати канали зворотнього зв'язку, то і чотирьохканальною (див. рис. 4.3).

Рис.4.3. Схема усної комунікації

Перші дослідження невербальних засобів впливу на аудиторію належать античним ораторам. Цицерон приділяв велику увагу використанню голосу і рухів під час публічних виступів. Чарльз Дарвін спеціально вивчав вираження емоцій у тварин і людини і дійшов висновку, що людям властиві вроджені, біологічно успадковані засоби, такі як сміх, посмішка, плач, тремтіння, страх, холодний піт, рум'янець, збентеження, хмурні брови та ін. Але є й соціально обумовлені невербальні знаки: погойдування голови як знак заперечення або згоди, знизування плечима для вираження недовміння, складання долонь при переконливому прохання та ін. Він зауважив також, міміка та жести, що супроводжують живу мову, надають «жвавість і енергію висловленим нами словами. Вони виявляють думки і наміри інших людей більш точно, ніж слова, тому що в словах можлива брехня». Остання властивість невербального каналу – його відвертість зазначив свого часу Ф.Шиллер. У міжособистісній комунікції роль невербального каналу особливо велика; на думку деяких вчених 60-70% емоційного значення в цьому виді комунікації передається невербальними засобами і лише решта – за рахунок осмисленної мови. Відомо, що люди, які добре знають один одного, можуть розуміти один одного «з півслова» або взагалі без слів.

Віщуни, провісники, ясновидці дізнаються про минуле свого клієнта, про його характер і спосіб життя по одягу, манері стояти, ходити, по розташуванню зморшок (у добрих зморшки одні, у злих інші, у похмурих треті і т.д.); особливо багато можуть розповісти блиск очей, їх рухливість, судинний малюнок тощо

Сучасні дослідники підтвердили спостереження Ф.Шіллера, Ч.Дарвіна та інших проникливих людей, що невербальні реакції менш контрольовані і видають справжні помисли мовця більш відверто, ніж вимовлені слова. Можна зробити висновок, що з усіх комунікаційних каналів саме невербальний канал є найбільш правдивим і чесним. Це пояснюється тим, що невербальні сигнали генеруються на підсвідомому рівні правою півкулею головного мозку, а мовні висловлювання свідомо контролюються лівиою «абстрактно мислячою» півкулею. Імпульси підсвідомості важко керовані, тому вони «правдивіші» усвідомленої мови.

До невербального каналу апелюють всі види мистецтва. Крім виконавського мистецтва у вигляді танцю і музики, з ним тісно пов'язані образотворче мистецтво і синтетичне мистецтво типу театру і кіно. Базою словесного мистецтва (поезія, література), звичайно, є вербальний канал, але в тій мірі, в якій він супроводжується «музикою, словами», він збагачується невербальними засобами.

У розділі 6 «Семіотика соціальної комунікації» ми спеціально зупинимося на знакових засобах невербального каналу. Як правило, вони доповнюють мову (правда, є виняток: мову глухонімих і таємна жестікуляція), тому не слід ідеалізувати їх потенції. Вони добре виражають емоційний стан комунікантів або реципієнта, але не придатні для передачі абстрактних понять і смислових нюансів, мають примітівну граматику «мишки», трудомісткі у виконанні, вимагають підвищеної уваги при сприйнятті, не мають алфавіту для запису. Саме остання перевага вербальної комунікації – можливість складання письмових текстів – зумовило розвиток документних комунікаційних каналів, які стали характерною відзнакою цивілізованих народів від варварських племен.

Дата добавления: 2014-01-05