Скорочення

They are were will be

He, she, it is was will be

You are were will be

We are were will be

I am was will be

Отже, у теперішньому часі дієслово be має три форми: am, is, are – залежно від особи і числа, в минулому 2 форми – was, were – залежно від числа (ну і логічно, від особи), і в майбутньому воно взагалі не змінюється і буде в інфінітивній формі be, оскільки перед ним стоїть допоміжне дієслово will, яке утворює майбутній час і після якого дієслово стоїть в інфінітиві без частки to. Звичайно, що підмет може бути виражений не тільки займенником, а й іменником у аналогічному роді та числі, чи герундієм, але функціонування дієслова be при цьому ніяк не змінюється. Для нього не важливо, чи підметом виступає «студент», чи «він», «читання», чи «воно», «корови», чи «вони». Приклади:

розповідне питальне заперечне

The papers are in my bag. Are the papers in my bag? The papers are not in my bag.

He was at home. Was he at home? He was not at home.

We will be there. Will we be there? We will not be there.

Дієслово be любить скорочуватися, і робить це дуже часто, особливо в усному мовленні шляхом «прилипання» до передуючого йому підмета (незалежно від того, якою частиною мови цей підмет виражений) через апостроф, але тільки в теперішній формі: he is = he’s, I am = I’m, you are = you’re, the teacher is in the class = the teacher’s in the class.

Минулі форми was, were не скорочуються таким чином.

У випадку з майбутньою формою will be «прилипає» will: I will be = I’ll be, he will be = he’ll be.

І нарешті дієслово be може в заперечній формі «склеюватися» з not: he is not = he isn’t, you are not = you aren’t (однак форма am з not не «склеюється»). За цим способом можуть також скорочуватися was i were – wasn’t, weren’t.

Якщо це майбутнє, то “склеюється» will: I will not be = I’ll not be= I won’t be.

Таким чином, маючи речення He is not at home, це is можна скоротити двома способами: he isn’t at home, або he’s not at home. Обидва варіанти правильні, можна вибирати будь-який з них.

Крім звичайних дієслова бувають модальні (modal) і допоміжні (auxiliary).

Допоміжними дієсловами можуть бути do, does, did, will, shall, have, has, had, would, be (у відповідних формах). Вони використовуються для утворення питальної та заперечної форм речення, деякі з них також для розповідної форми, кожне з них відноситься до певної часової форми і бере участь у формуванні часових конструкцій (формул). Які саме з них як вживаються – розберемо в процесі пояснення часів.

Модальні дієслова – це дієслова, які мають специфічні функції в реченні. В українській мові ми також маємо ці дієслова, але у нас вони або звичайні дієслова без додаткових функцій, або інші частини мови. Чим вони виділяються в англійській мові? Тим, що вони, як правило, утворюють складений присудок з іншим дієсловом без частки to (лише деякі з нею), самостійно утворюють питальну (модальне дієслово перед підметом) та заперечну (модальне дієслово + not після підмета) форми, а також у більшості з них нема закінчення s, якщо підмет виражений третьою особою однини. Їх треба запам’ятати.

5 найчастіше вживаних модальних дієслів:

Can – могти, вміти

may – могти, мати дозвіл; також виражає можливість, імовірність чогось

must – мусіти, бути повинним

should – слід, варто

have (to) – бути повинним, мати щось зробити (синонім must)

Вони змінюються в різних часах:

Тепер минуле майбутнє

Can could will be able

May might will be allowed

Must had (to) will have (to)

Should should have + P2 -------

Have (to) had (to) will have (to)

значно рідше вживаються в якості модальних:

be (to) (у відпов. формі) – коли щось має відбутися згідно з розкладом чи домовленістю

ought (to) –слід (повний синонім should, дієслово після нього вживається з часткою to)

dare – насмілитись, посміти

need – треба (частіше вживається в заперечній формі). Буває модальним і звичайним.

а також у якості модальних wouldn’t – не (в сенсі, що щось, якийсь пристрій не працює, не виконує свої функції), shall – повинен (в основному, коли це поняття фігурує в правилах, законах, інструкціях).

Розглянемо ці дієслова детальніше.

Can – могти, вміти, бути здатним. Іноді can може набувати відтінку дозволу і вживатись у реченні в такому значенні Дієслово після can вживається без частки to;

Приклад: He can jump – Він може (вміє) скакати. Can he jump? – Чи може (вміє) він скакати? He can not (cannot / can’t) jump – він не може скакати. Зверніть увагу на утворення питальної і заперечної форми з даним модальним дієсловом – воно самостійно утворює ці форми. Зверніть також увагу на відсутність частки to перед jump, а також відсутність закінчення s у слові can в розповідній формі, незважаючи на те, що підмет виражений третьою особою однини. Про це ми вже говорили вище.

Також запам’ятайте три варіанти, як виразити заперечення:

can not = cannot = can’t – смисловоїрізниці між ними нема.

Якщо треба виразити минулу ситуацію, то сan буде мати форму could – міг, вмів; функції і вживання аналогічне.

у майбутньому – will be able (to) – зможе, буде вміти, дослівно «буде здатний». Зверніть увагу, це вже є замінник модального дієслова, тому після нього дієслово буде з часткою to. Наприклад: He will be able to jump – він зможе скакати. І питальну та заперечну форми буде утворювати дієслово will – will he be able to jump? – he will not be able to jump.

May – могти, мати дозвіл. Дієслово після may так само буде без частки to; Розповідна, питальна і заперечна форма утворюється ідентично як з дієсловом can. Заперечна форма там виражається may not = mayn’t.

Приклади: You may go – ви можете йти = вам можна йти. May I sit? – можна мені сісти? = чи можу я сісти? Зверніть увагу: займенник І може перекладатися на українську не тільки називним відмінком, а і давальним. І навпаки, незалежно від відмінка в українському варіанті, в англійському буде тільки називний відмінок цього займенника. Звичайно, що не тільки займенника І, а і всіх інших також.

Крім цього значення дане дієслово ще може виражати можливість, імовірність якоїсь дії. She may be still in the office – вона може все ще бути в офісі = вона, можливо, все ще в офісі. У цьому значенні дієслово may вживається у розповідних стверджувальних реченнях.

May – у минулому має форму might – можна було, мав дозвіл, міг; вживається аналогічно. Крім цього значення might ще часто вживається у значенні можливості, імовірності, причому у цьому випадку минула форма зовсім не обов’язково означає, що і імовірність стосується минулого. Частіше may i might у цьому значенні є цілком синонімічні.

У майбутньому вживаємо замінник – will be allowed (to) – можна буде, буде дозволено. Вживається аналогічно, як і will be able.

Must – мусіти. Про це модальне дієслово можна сказати все те саме, що і про попередні. Заперечна форма може бути виражена двома способами: must not = mustn’t.

У цього дієслова може бути ще одне значення, воно може виражати можливість з високою долею імовірності. Це значення пов’язано з такими словами, як напевно, очевидно, і виникає в розповідних стверджувальних реченнях.

Приклад: She must be at home now – вона, напевно, зараз вдома = вона, очевидно, зараз вдома. Найближчий переклад можна спостерігати в російському варіанті цього речення, там практично буквальна калька: она, должно быть, сейчас дома.

Must – у минулому матиме замінник had (to) – повинен був, мав, питальна і заперечна форми утворюються з допомогою допоміжного дієслова did за формулою минулого неозначеного часу (Past Indefinite); у майбутньому – will have (to) – повинен буде. Тут і в минулому, і в майбутньому після замінника перед дієсловом буде частка to. Приклади: You had to come yesterday! – Did you have to come yesterday? – You didn’t have to come yesterday. You will have to come tomorrow. – Will you have to come tomorrow? – You will not have to come tomorrow.

Should – слід, варто, бажано. Функціонує аналогічно, як і попередні, є 2 способи утворення заперечної форми: should not = shouldn’t. Приклад: He should learn English – йому слід вчити англійську мову. Питальна: Should he learn English? Заперечна: He shouldn’t learn English. Зверніть увагу на відмінок: в українському реченні маємо «йому», а в англійському he – він, а ніякі не him.

Should може мати спеціальну форму тільки для минулого, а майбутньої форми не має. Отже, щоб сказати «слід було», вживається конструкція перфектного інфінітива:

should + have + Participle 2. Питальна і заперечна форми аналогічні як і в теперішньому часі.Приклади:

You should have closed the door.

Should you have closed the door?

You shouldn’t have closed the door.

Have (to) (has to – колипідмет виражений третьою особою однини ) – бути повинним, мати щось зробити. Це синонім дієслова must, недаремно ж саме це дієслово виступає замінником дієслова must в минулому та майбутньому часі. Логічно, що минула форма даного модального дієслова буде had (to), майбутня – will have (to), і спосіб вживання той самий, що і в минулій-майбутній формі дієслова must, бо це воно і є, воно виконує роль замінника для must.

А тепер поговоримо про модальні дієслова, які вживаються рідше:

Be – у якості модального дієслова виражає значення, що щось має чи повинно відбутися згідно з розкладом, планом, домовленістю. Дієслово be як модальне також відміняється, залежно від того, якою особою виражений підмет, і функціонує, як і звичайно, для утворення питальної-запееречної форми. Після нього вживається основне дієслово в інфінітиві з часткою to. Наприклад: The bus is to arrive at 5 o’clock – автобус повинен (має) прибути о 5 годині (згідно з розкладом).

Питальна форма: Is the bus to arrive at 5 o’clock?

Заперечна: The bus isn’t to arrive at 5 o’clock.

У цій та аналогічних ситуаціях замість be не підходить ні must, ні has, оскільки автобус взагалі неживий предмет, а неживий предмет не може нічого мусіти і не може мати своїх обов’язків, а може мусіти тільки в силу розкладу, графіку.

Ще один приклад: These students are to pass this exam on Monday – ці студенти мають (повинні згідно з розкладом чи домовленістю) здати цей екзамен в понеділок. Питальна та заперечна форми утворюються аналогічно прикладу з автобусом.

Дане модальне дієслово може вживатися також у минулому часі (be буде мати форму was, або were, все решта, включно з принципом утворення питальної-заперечної форми, те саме), для вираження майбутньої дії вживається теперішня форма. Майбутня форма не застосовується.

Приклад: The meeting was to begin at 6 p.m. – зустріч мала початися в 6 годині вечора.

Ought (to) – це дієслово по зміступовністю синонімічне з дієсловом should, і функціонує аналогічно. Єдина відмінність – дієслово після нього має бути з часткою to, що трошки ускладнює його застосування. Можливо, через це воно вживається значно рідше, ніж should.

Dare – насмілитись, посміти. Як модальне це дієслово вживається в теперішньому (dare) та минулому (dared) часі в питальних і заперечних реченнях. Питальну і заперечну форму утворює самостійно. Дієслово після нього буде в інфінітиві без частки to.

Приклади: How dared he come there? – як він посмів туди прийти?

He dared not come. – він не посмів прийти.

How dare you say that? – як ти смієш це казати?

Need (needn’t) – (не) треба. Частіше вживається в заперечній формі. Інфінітив, який стоїть після нього, вживається без to.

Приклад: You needn’t do it – вам не потрібно це робити, або You needn’t have done it – вам не потрібно було це робити. Тут мається на увазі нема потреби, не обов’язково, а не не слід, не можна. Між цими значеннями є суттєва різниця. Тому і воно вживається частіше в заперечній формі, бо в розповідній значення близьке до дієслова should, і часто використовують саме його, а в заперечній shouldn’t і needn’t суттєво відрізняються.

Wouldn’t – вживається в заперечній формі, коли треба з відтінком критики чи докору сказати про те, що якийсь пристрій чи механізм не працює, або людина, посадова особа не виконує свої обов’язки. Може вживатись для вираження теперішньої чи минулої дії, але при цьому воно не змінюється, тобто не набуває ніякої минулої форми.

Наприклад: The door wouldn’t open – двері не відкриваються = двері не відкривались. Яка ж дія мається на увазі – теперішня чи минула – здогадуємось з допомогою контексту.

I called for the doctor, but he wouldn’t come. – Я викликав лікаря, але він не прийшов.

Shall – повинен, зобов’язаний. Вживається в розповідній та заперечній формах в тексті правил, законів, інструкцій. Дієслово після нього вживається в інфінітиві без частки to.

Приклад: The driver shall stop the car in front of the red light signal – водій повинен зупинити автомобіль перед червоним сигналом світлофора. The driver shall not break the rules – водій не повинен порушувати правила.

Це слово може також вживатися в питальній формі, але тоді міняється сфера вживання: це вже не буде в тексті законів і правил, а буде мати значення «чи щось зробити?» Наприклад: Shall I wash the dishes? – Мені помити посуд? Shall we open the door? - Відкрити двері?

Make – змушувати. Дієслово, яке стоїть після нього, вживається в інфінітиві без to. Може вживатися для вираження теперішньої, минулої і майбутньої дії. Питальна і заперечна форми утворюються стандартно за формулами, як і у випадку будь-якого звичайного дієслова. Тобто модальне дієслово make не має ніяких особливостей утворення питальної та заперечної форми порівняно з іншими звичайними дієсловами Наприклад:

Він змусив її виконати домашню вправу – He made her do the home exercise.

Питальна форма: Did he make her do the home exercise?

Заперечна форма: He didn’t make her do the home exercise.

Дієприкметник (Participle)

В англійській мові, як і в українській, є 2 види дієприкметника:

Дата добавления: 2014-01-05