Активний (Present Participle, або Participle I)

пасивний (Past Participle, або Participle II).

Як ви помітили, в англійській мові маємо по 2 назви для кожного з них. Обидві назви правильні, обидві широко вживаються. Тобто, абсолютно не має значення, чи ви скажетеPresent Participle, чи Participle I, Past Participle, чи Participle II.

Активний дієприкметник (працюючий, співаючий) утворюється шляхом додавання до дієслова закінчення ing (work ing, sing ing). Вживається у тривалих часах (Continuous) та самостійно. За зовнішнім виглядом він повністю ідентичний герундію, але їх дуже легко розрізнити: активний дієприкметник виконує в реченні функцію присудка або означення (відповідає на питання що роблячий? або який?). Також може фігурувати у складі дієприкметникового чи дієприслівникового звороту. Тобто, незалежно, чи в українській мові маємо слово працюючи, чи працюючий, в англійській це буде одне і те ж working. Відрізнятися будуть граматичні структури, частиною яких буде це слово.

Пасивний дієприкметник (відкритий, взятий, поламаний) утворюється шляхом додавання до дієслова закінчення ed, якщо дієслово звичайне (правильне), або використовується третя форма дієслова з таблички «неправильних» дієслів, якщо дієслово «неправильне» (open ed, taken, broken). У реченні виконує функцію присудка, або означення у складі дієприкметникового звороту. Вживається у перфектних часах та у пасивному стані, або самостійно.

Герундій (Gerund)

Не лякайтеся! Герундій – це звичайна частина мови, і найстрашніше, що в ньому є, це його назва. А сам герундій дуже простий. По своїй суті це фактично іменник, утворений від дієслова за допомогою додавання закінчення ing. Відповідає на питання що?, у реченні грає роль або підмета, або додатка, тобто аналогічно іменнику. Наприклад:

читати – читання – от ми утворили іменник від дієслова. Читання відповідає на питання що?, тобто являється іменниковою формою, по суті іменником, в англійській мові така форма буде називатися герундієм: read – read ing, write – writ ing.

reading – читання;

writing – письмо, писання.

Оце і є герундій. Вживається частіше, ніж аналогічна форма в українській мові, може бути утворений від абсолютної більшості дієслів (за винятком допоміжних, модальних та деяких звичайних (типу want, desire, decide і т.п.).

Коли його слід вживати?

По-перше, в аналогічних з українською мовою випадках. – для вираження віддієслівних іменників типу читання, гуляння, а також ряду іменників, похідних від дієслів, які містять в собі значення дії, типу біг, ходьба, спів, храп, – в англійській мові переважно буде вживатися або може бути вжита форма герундія.

По-друге, герундій використовується чи може використовуватися для вираження думки, яка в українському реченні виражається певним типом підрядних речень, в яких головне і підрядне речення з’єднані між собою комбінованими сполучниками «про те як», «для того щоб», «до (після) того як», «замість того щоб», «через те що». Таке підрядне речення заміняється утвореним за допомогою герундія додатком.

Наприклад: Він розповів про те, як він подорожував по Африці – He told about his travelling around Africa (дослівно Він розповів про своє подорожування). Зверніть увагу на появу присвійного займенника – він потрібен в таких конструкціях.

Ця кнопка використовується для того, щоб перезавантажити комп’ютер – This button is used for resetting the computer (для перезавантаження). Крім герундія тут можна було ще вжити інфінітив (to reset). А якщо би не було слова комп’ютер, тоді кращим варіантом був би герундій.

З цього видно, чому я в кількох випадках пишу «може використовуватися». Тому що у багатьох випадках можливі кілька правильних варіантів вживання речення, тобто може бути вжитий як герундій, так і інша граматична конструкція (інфінітив, або часом і підрядне речення).

По-третє, у ряді випадків із аналогією складеного присудка. Нагадаємо, складений присудок складається з двох дієслів, друге з яких в інфінітиві. Наприклад: Я хочу подивитись, Він вміє читати, Вона любить малювати, ми пропонуємо поплавати і т.п. В англійській мові, як і в українській, друге дієслово стоїть в інфінітиві, але у визначеному ряді випадків (точніше, після певних дієслів, тобто це залежить, яким є перше дієслово) воно має бути у формі герундія. Запам’ятайте, після яких дієслів у цьому випадку треба вживати герундій:

Дата добавления: 2014-01-05