If I had been told when you would come, I would have waited at home

Страшно? Ні! Навпаки: цікаво, захоплююче і весело. Чимось подібне на логічну задачку, нескладну головоломку. Нескладну, тому що для її рішення не потрібно застосовувати творчий підхід, достатньо чистої логіки.

Вважаю, що у цьому розділі треба згадати ще про одну річ, яка виглядає катастрофою в очах багатьох студентів, а насправді вимагає всього лиш автоматичної навички. Це все ми вже детально розглядали, коли вивчали часи, тому тут воно звучить просто як підсумок-нагадування.

Проблема в наступному: як відрізняти, який в реченні потрібен час, чи який тип дії воно виражає? (тривала, доконана, регулярна, теперішня, минула, передминула, майбутня і т.п.)

Існує кілька способів, залежно від того, що потрібно з’ясувати. Наприклад, для того, щоб відрізнити між минулою, теперішньою чи майбутньою дією, можна використати старий «школярський» метод: задати питання до речення. Але об’єктивно це одне і те ж, що відрізняти з допомогою питань, а що просто з допомогою закінчень дієслів. Тому пропоную просто уважно глянути на дієслово-присудок, точніше на його закінчення. Якщо воно виражає минулість (ходив, гуляла, писали і т.п.), то це і буде минула дія. Якщо закінчення говорять нам про те, що дія стосується «зараз» (ходить/йде, гуляє, пише), то це теперішня дія, а якщо закінчення говорять нам про те, що дія відбудеться в майбутньому (ходитиме/піде/буде ходити, гулятиме/буде гуляти, писатиме/буде писати/напише), то зрозуміло, що це майбутня дія.

До речі, це взагалі не граматика англійської мови. Це українська мова. А в своїй рідній мові, я сподіваюсь, кожен може відрізнити між минулою, теперішньою та майбутньою діями.

Окремо слід сказати про передминулу дію, оскільки такої дії не існує в українській мові. Вона вживається, якщо треба виразити дію, яка відбулася в минулому до іншої минулої дії чи до вказаного моменту часу.

Якщо потрібно відрізнити це в англійському реченні, то там воно так само просто, бо знаючи правила, ми легко визначимо по формі дієслова-присудка (past perfect), який це час.

Для того, щоб відрізнити між типами дії (регулярна/одноразова, тривала, доконана, тривало-доконана) і вжити відповідний час (Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect Continuous), потрібно подумати логічно і з’ясувати: чи вона відбулася один раз, чи декілька раз, чи вона має ознаки тривалості, процесу, чи вона є доконаною і містить ознаки, характерні для перфекта. Дуже важливо робити вибір осмислено, а не перший-ліпший, який пригадався.

Можлива ситуація, у якій треба вибрати час дієслова в англійському реченні (наприклад правильний час для інфінітива в дужках). Нема українського речення, тому в такому випадку треба спробувати перекласти, чи просто зрозуміти то англійське речення без допомоги присудка (бо він в дужках в інфінітиві і ні про що, крім номінального значення, нам не скаже), яка дія там мається на увазі. Допомогти в цьому можуть обставини часу, слова-індикатори, а також іноді граматична структура.

Наприклад: He has (to visit) some countries recently. Ми бачимо що є дієслово have, і після нього зразу дієслово-присудок. Здогадки підсилює слово-індикатор recently. Про що це говорить? Правильно: про Present Perfect. Ми визначилися за допомогою граматичної структури і слова-індикатора.

Розділ 10

Чи можна порушувати?

Думаю, це актуальне питання для тих, хто планує користуватися мовою. Справді: наскільки обов’язково от так педантично дотримуватися вищеописаних правил? Це ж мова, а не математика, і часто між правильним варіантом і помилкою не провалля, а лише певні, іноді незначні, смислові чи граматичні відмінності.

Відповідь прогнозована: звичайно, порушувати за певних обставин можна, і це регулярно трапляється, в основному у розмовній мові. Але якщо порушуєте, то порушуйте грамотно. Тобто:

1. При цьому не повинен страждати, спотворюватись зміст сказаного.

2. Порушення повинно мати в собі якусь логіку, причину (наприклад, суттєве спрощення структури речення, скорочення кількості слів і т.п.).

3. Порушення не повинно бути кричуще грубим. Уникайте грубих помилок.

4. Неприйнятно допускати порушення в граматичних контрольних роботах і тестах.

Як вже було сказано, найчастіше такі порушення трапляються в розмовній мові, при неформальному спілкуванні, при вживанні жаргону, сленгу, сталих мовних кліше. Також зауважте, що граматика британського і американського варіантів мови теж трошки відрізняється у ряді дрібних моментів (наприклад, ступені порівняння деяких прикметників, вибір між Past Indefinite і Present Perfect і т.д.).

От приведемо один приклад:

Його зараз екзаменують. Правильний переклад – He is being examined at the moment. (пасивний стан в Present Continuous).

Якщо у цілях спрощення ви викинете слово being, і речення ваше буде He is examined at the moment, то таке порушення цілком прийнятне для розмовної мови, оскільки тут нема грубих помилок, і зміст практично не спотворений. Але якщо ви зробите речення He is examining at the moment, то таке порушення вже неприйнятне, тому що суттєво спотворений зміст. Якщо ви скажете He is examine at the moment, то тут наявна груба граматична помилка, яка перетворює речення в набір слів, і, відповідно, є неприйнятною.

…і на завершення

Ну що ж, от і добігає кінця наша з вами дискусія, обговорення граматики англійської мови. Якщо ви дочитали до цього місця, то думаю, ви багато зрозуміли, і відчуваєте, що граматика стала вашим партнером, або принаймні, вона вас вже не лякає так, як раніше. Уважне та вдумливе засвоєння даного матеріалу дає хоч і базове, але абсолютно надійне і стійке поняття і розуміння граматики, вміння застосовувати ці знання на практиці. Це вміння, можливо, не з’явиться за 1 день, чи тиждень, бо потрібно практикуватися, виконати багато вправ. Але я абсолютно впевнений, що досить швидко ваша розмовна чи письмова мова стане граматично грамотною. Абсолютній більшості тих, хто вивчає мову, нічого більше з граматики не потрібно. Більше потрібно тільки філологам, перекладачам та науковцям.

Дата добавления: 2014-01-05