Хід заняття. Тема: Інстинктивне поводження тварин

ЛЕКЦІЯ 5

ТЕМА: Інстинктивне поводження тварин.

МЕТА: Вивчити інстинктивне поводження тварин, структуру поведінкового акту, сучасне подання про інстинктивну діяльність; виявити загальні характерні ознаки, що відрізняють психічні особливості тварин і людини.

1.1 Поняття інстинкту. Структура інстинктивної поведінки.

1.2 Різні форми поводження тварин:

а) пошук притулків;

б) гра;

в) використання знарядь.

1.3 Основні відмінності діяльності тварин від діяльності людини.

1.4 Поняття навчання тварин. Види навчання.

Різні форми поводження тварин:

1. Пошук притулків. У більшості видів пошуки притулків відбувається, щоб укритися від різких коливань температури, опадів і хижаків. Іноді тварина забирається в печеру, розпадину або на дерево, що не приводить до будь-яких істотної змін середовища. Однак у багатьох інших випадках тварина будує досить складні гнізда або нори, що спричиняє значну зміну зовнішніх умов. Будівлі бувають відносно постійними, як, наприклад, греблі бобрів, або тимчасовими, як спальні гнізда шимпанзе, у яких вони звичайно проводять одну ніч. У багатьох видів пристрій гнізда тісно пов'язаний з розмноженням: коли наближається час появи потомства, вони приступають до будівлі гнізда або значно розширюють уже наявне гніздо.

У гризунів поводження, яке пов'язане з пошуком або будівлею притулку, приймає досить різноманітні форми. Бобри будують однокамерні нори, або хатки, у яких живуть пари дорослих особин і два їхніх останніх виводки. Давні пацюки збирали безліч прутиків або гілочок, з яких будують великі курені. Докладно вивчена будівля гнізд лабораторними пацюками й будинковими мишами. Обидва види влаштовують гнізда у формі кубків або чаш, використовуючи вату, папір, ганчірки й інші подібні матеріали, іноді гнізда забезпечуються дахом.

Шимпанзе, орангутанги й горили будують собі спальні гнізда на деревах.

Оскільки більшість видів служить видобутком щонайменше для декількох інших видів, укриття від хижаків має важливе значення для виживання й розмноження. Головні способи захисту від хижаків - це укривання від них, попередження особин свого виду, наявність застережливих ознак, втеча й активний опір.

Визначення сну може бути засноване на поведінкових або електрофізіологічних критеріях або ж на сполученні тих і інших. Електрофізіологічні дані про сон отримані тільки для птахів і ссавців. У них можна розрізнити дві головні фази сну: повільнохвильовий сон і парадоксальний сон. Для повільнохвильового сну характерні високоамплітудні повільні коливання, що з'являються в ЕЕГ.

Багатьом тваринам для здоров'я й благополуччя необхідно підтримувати поверхню тіла в чистоті й не допускати зараження ектопаразитами. У більшості ссавців чищення вовни становить одне із щоденних занять.

Іноді підтримка чистоти тіла забезпечують представники іншого виду. У приматів груминг служить не тільки для чистоти шкіри, але і являє собою важливий фактор підтримки структури співтовариства.

Дослідницьке поводження. Для більшості видів тварин знайомство з навколишнім середовищем часто приносить більшу користь, полегшуючи виживання й розмноження. Систематично досліджуючи свою ділянку, тварина одержує подання про місцезнаходження харчових і інших ресурсів, потенційних шлюбних партнерів і місць, де можна вкритися від хижаків. Тому нерідко можна бачити, як тварини, які досита наїлися й напилися й не перебувають у стані готовності до спарювання, проте обстежать свою територію. Хоча позбавлення води або їжі і інші фактори можуть сприяти дослідницькій активності, вони необхідні для її прояву.

Формам дослідницького поводження присвячено багато робіт зоопсихології.

Гра. У різних видів тварин, особливо в ссавців, спостерігаються типи поводження, які можна сміло назвати грою. Дитинчата хижаків, наприклад, домашньої кішки, подовгу возяться з такими предметами як м'яч. Вовченята й лисенята скажено крутяться, намагаючись схопити себе за хвіст. У плані суспільного поводження часто можна бачити гри дитинчат хижаків і приматів, що ганяються один за одним, що затівають жартівні бійки й біганину.

Більшість спостерігачів погодилися б, що все це - форми ігрового поводження, однак дати визначення гри виявилося важким завданням. Всі види ігрового поводження, очевидно, у такий час, коли немає необхідності ні в яких інших формах поводження, істотних для виживання, таких, як харчування або порятунок від хижаків. Ігрове поводження як би позбавлене серйозності, властивій більшості інших форм поводження.

Використання знарядь. Всілякі тварини використають знаряддя в різноманітних ситуаціях, зокрема для добування їжі й для захисту.

Прикладом використання тваринами знарядь можна привести безліч. Ми вже говорили про застосування морськими видрами каменів для розкриття раковин молюсків і про використання шимпанзе дерев'яних паличок для чищення зубів. Різні птахи використають прутики або колючки кактусів для витягу комах з кори або інших недоступних місць.

Основні відмінності діяльності тварин від діяльності людини. Перша відмінність полягає в тому, що вона є діяльністю інстинктивно-біологічною, вона може здійснюватися стосовно предмета життєвої біологічної потреби або стосовно властивостей, що впливають. Усяка зміна діяльності тварини виражає собою зміну фактичного впливу, що спонукує дану діяльність. Діяльність тварини залишається в межах їх інстинктивних біологічних відносин у природі. У зв'язку із цим можливості психічного відбиття тваринами навколишньої дійсності є принципово обмеженими. Тому що тварини вступають у взаємодію з різноманітними предметами середовища, вони відбиваються лише тими сторонами й властивостями, які пов'язані зі здійсненням цих відносин.

З іншого боку, для тварини будь-який предмет навколишньої дійсності завжди виступає невіддільно від його інстинктивної потреби. Коли людина вступає в те або інше відношення до речі то віна відрізняє, з одного боку, об'єктивний предмет свого відношення, а з іншого, саме своє відношення до нього. Саме такого поділу у тварин не існує.

Інша принципово важлива риса психіки тварин полягає в тому, що тварини ставляться до себе подібних, так само як і до інших зовнішніх об'єктів. Ми можемо спостерігати діяльність декількох іноді багатьох тварин разом, але ніколи не спостерігаємо спільної діяльності.

6. Рекомендована література і методичне забезпечення та ресурси

Основна література

1. Зорина З.И. Зоопсихология: элементарное мышление животных / З.И. Зорина И.И. Полетаева. – М.: МГУ, 2003. – 320 с.

2. Ладыгина- Котс Н.Н. Развитие психики в процессе эволюции организмов / – Ладыгина- Котс Н.Н. – М.: Сов. наука, 1978. – 358 с.

3. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психіки / Леонтьев А.Н. – М.: МГУ, 1981. – 325 с.

4. Сравнительная психология и зоопсихология / Сост. и общая редакция Г.В. Калягиной. – СПб: Питер, 2001. – 416с.

5. Фабри К.Э. Основы зоопсихологии / Фабри К.Э. – М.: МГУ, 1976. – 450 с.

Додаткова література

1. Анисимов А.Ф. Исторические особенности первобытного мышления / Анисимов А.Ф. – Л.: Наука, 1971. – 291 с.

2. Сергеев Б.Ф. Ступени эволюции интеллекта / Сергеев Б.Ф. – Л.: Наука, 1986. – 248 с.

3. Сидоров М.М. Как человек стал мыслить / Сидоров М.М. – М.: Политиздат, 1965. – 257 с.

4. Фромм А.С. Занимательная приматология / Фромм А.С. – М.: Знание, 1986. – 280 с.

Дата добавления: 2014-01-06