Перетравність поживних речовин

Перетравність поживних речовин, коефіцієнти перетравності.

Фактори, які впливають на перетравність поживних речовин.

Баланс енергії, вуглецю, азоту, Са і Р.

Протеїнове відношення, біологічна цінність протеїну.

Ключові слова: перетравність поживних речовин, коефіцієнт перетравності, енергія, протеїн, вуглець, азот, Са, Р, протеїнове відношення, біологічна цінність протеїну.

За анатомічною будовою травних органів сільськогосподарських тварин ділять на дві великі групи. До першої відносяться жуйні тварини: ВРХ, вівці, кози, верблюди, північний олень, буйволи, яки, зебу. Головна їх риса – наявність двохкамерного шлунку: три попередні шлунки: рубець, книжка, сітка і власне шлунок – або сичуг.

До другої групи відносяться тварини з простим шлунком: свині, собаки, коні, хутрові звірі. Зерноїдна птиця: качки, гуси, кури, індійки, цесарки, перепели, голуби, хоча і мають двохкамерний шлунок, теж відносять до цієї групи.

Перетравні можливості у них різні. Жуйні можуть безперебійно з допомогою ферментів, який виробляється окремими мікробами, перетравлювати рослинну клітковину, перетворювати аміачний азот в мікробний білок і синтезувати весь комплекс водорозчинних вітамінів. У другої групи тварин такої можливості немає. Вони повинні за рахунок власних ферментів перетравлювати поживні речовини кормів. Фізіологія і біохімія розглядають перетравність поживних речовин ферментативний процес та хімічне перетворення в окремих частинах шлунку. А для зоотехнії важлива кількісна сторона, тобто кількість поживних речовин, що затрималось в організмі або поживні речовини корму мінус поживні речовини калу, а лишок – перетравлені поживні речовини.Таким показником є коефіцієнт перетравності

Коефіцієнт перетравності – це відношення частини корму, що перетравилася в організмі тварин до спожитої, виражений у %.

Коефіцієнт перетравності = кількість переварених поживних речовин, г/ до прийнятих поживних речовин, г´100 %

Наведемо приклад за даними І.С.Попова: баран за добу отримував 800 г сіна, за 10 днів він з’їв 8000 г сіна і виділив за цей час 7000 г калу. Аналіз корму і калу дав слідуючі дані:

Показники	Протеїн	Жир	БЕР	Клітковина
Сіно, в %	7,39	0,40	33,69	32,29
Кал, в %	4,09	0,75	15,70	17,47
Всього одержано з кормом, г	591,2	112,0	2695,2	2583,2
Виділено з калом, г	286,3	52,5	1099,0	1222,9
Перетравлено, г	304,9	59,5	1596,2	1360,3
Коефіцієнт перетравності, %

Для визначення перетравності кормів відбирають 3-4 здорові тварини, однакового віку і маси, у свиней і птиці проводять дегільментизацію, а у птиці ще й роблять хірургічну операцію, яка дозволяє окремо збирати кал і сечу.

Для звільнення травного каналу від старих порцій корму і заповнення його досліджуваним кормом тварин годують цим кормом протягом підготовчого періоду. Підготовчий період в дослідах із жуйними тваринами і кіньми продовжується 10-15 днів, а в дослідах із свинями та птицею 7-10 днів. За підготовчим періодом слідує обліковий період протягом 5-10 днів в залежності від виду тварин. В цей період строго ведуть облік спожитого корму, лишків корму, кількість виділеного калу, від всіх відбирають 5-10%, консервують для послідуючих хіманалізів. Великих тварин розміщують в спеціальних станках з годівницею і поїлкою, на них одягають калозбірні сумки, постійно їх звільняють від калу.

Якщо вивчається якийсь корм на фоні суміші кормів, то обліковий період проводять в два етапи: в першому згодовують суміш кормів і невелику порцію корму, що вивчається, в другому – 80% попереднього раціону і 20% складає корм, що вивчається, а потім після аналізів іде розрахунок, який дозволяє визначити перетравність корму, що вивчається.

Щоб уникнути дорогостоячих дослідів, інколи проводять вивчення перетравності за інертними речовинами (наприклад окись хрому).

Міжвидова різниця в перетравленні кормів дуже чітка, особливо у жуйних і тварин із простим шлунком в першу чергу в перетравленні кормів багатих на клітковину. Погано перетравлюють клітковину свині і особливо птиця.

Коефіцієнти перетравності кормів свинями та вівцями (за І.С.Поповим)

Тварини	Полова пшенична	Конюшина червона	Зерно ячменю	Буряки
орг.реч.	клітк.	орг.реч.	клітк.	орг.реч.	клітк.	орг.реч
Свині
Вівці

Узагальнення дослідів дало можливість вивести рівняння регресії для взаємодії рівня клітковини в раціоні і перетравність органічної речовини. Кореляція дуже висока між цими показниками (r = -0,9)

ВРХ у = 90,1-0,88х; свині у = 92,1-1,68х; коні у = 97,0-1,26х; кури у = 88,1-2,33х, де

у – коефіцієнт перетравлення органічної речовини;

х – вміст клітковини у СР корму.

Якщо між вікова та міжвидова різниця в перетравності кормів досить висока, то про міжпородні особливості цього сказати не можливо. Установлено, що індивідуальні відхилення у перетравленні органічної речовини грубих кормів можуть досягати 14% у тварин однієї породи, а на змішаних раціонах, де є значна частина концентратів, коренеплодів і картоплі це не спостерігається.

Перетравність кормів тварин різного віку різко відрізняється. В зв’язку з розвитком травної системи в зв’язку з віком у телят, ягнят, поросят СР молока перетравлюється на 96-98%, а при переході на живлення рослинними кормами перетравність його знижується до 40-50%. І перетравність рослинних кормів спочатку низька, а потім по мірі дозрівання травної системи, яка відбувається в 4-6 місяців у різних видів тварин вона досягає максимуму.

Найбільший вплив на перетравність кормів у одного і того ж виду тварин має хімічний склад кормів і особливо рівень клітковини і протеїну. Чим більше клітковини в раціоні, яка закриває доступ ферментів і мікроорганізмів до поживних речовин корму, тим нижча перетравність всіх його поживних речовин. За даними Попова перетравність високогірного сіна у овець знижується по мірі збільшення клітковини в ньому:

Вміст клітковини в сіні в СР, в %	25,1	28,4	29,8	30,0
Перетравність органічної речовини, в %

Багатьма дослідженнями доказано, що у жуйних тварин нормальна перетравність можлива, якщо на 8-10 частин перетравних БЕР, включаючи і жир, помножений на 2,25, припадає не менше 1 частини протеїну. Співвідношення між БЕР і азотистими речовинами називають протеїновим відношенням:

Протеїнове відношення = перетравна клітковина, г + перетравний жир*2,25,г + перетравні БЕР, г/перетравний протеїн, г

Більш широке, ніж 10:1 протеїнове відношення у жуйних веде до зниження перетравності вуглеводів і протеїну, у свиней це спостерігається при більш широкому відношенні 12:1.

У молодих тварин всіх видів це співвідношення повинно бути вузьким 5:1-6:1. протеїнове відношення менше 6 вважають вузьким, 6-8 – середнім і більше 8 – широким.

На перетравність кормів великий вплив має певне співвідношення між кормами в раціоні, тому кормосуміші краще перетравлюються, ніж окремо взятий корм. Німецькі вчені відзначають, що для високопродуктивних корів має особливе значення добре подрібнена і рівномірно змішана суміш силосу, грубого корму і концкорму, що дає змогу мікрофлорі працювати найбільш ефективно.

Великий вплив на перетравність кормів мають білково-вітамінно-мінеральні добавки, які теж повинні бути в кормосуміші, вони створюють певну реакцію в кишечному соку.

Фізична форма корму (подрібнення, екструзія, плющення, гранули, брикети, зволоження) теж мають значний вплив на перетравність кормів.

З розвитком хімічної і мікробіологічної промисловості стало можливим додавання до кормосумішей ферментних препаратів.

Особливе значення має обробка кислотами і лугами, термообробка кормів, багатих на клітковину і особливо лігнін, щоб підвищити перетравність таких кормів.

І звичайно зернофураж повинен бути подрібнений чи екструдований, змішаний з БВМД чи мікронізований, щоб одержати від нього найбільшу віддачу.

Для розробки певних рецептів кормосумішей чи комбікормів має важливе значення визначення біологічної цінності кормів і особливо їх протеїнової цінності.

Тваринам для нормального росту, розвитку, репродукції і збереження здоров’я необхідно постійно з кормами забезпечувати певну кількість рослинних, тваринних і мікробних білків.

Кормові білки засвоюються тваринами тільки у вигляді амінокислот. 98% азотистих речовин (при нормальному живленні), які надходять в кров припадають на амінокислоти і тільки незначна частина на дипептиди (з’єднані в пари амінокислот) аміак, нітрати і нітріти. Тобто під протеїновою поживністю кормів слід розуміти здатність корму задовольняти потребу тварин в амінокислотах.

Основний метод оцінки якості протеїну кормових засобів – біологічний, який полягає в тому, що за приростами у молодих тварин визначають на фоні стандартного раціону, якість того чи іншого корму (його амінокислотний склад). Синтез білків в тілі, тобто приріст, і є показником біологічної цінності протеїну.

Для визначення біологічної цінності протеїну з 1951 р. застосовують формулу акад. М.І.Д’якова, яка заснована на балансі N в організмі ростучих тварин:

Коефіцієнт використання азоту = N_корму – N_калу – N_сечі/N_корму – N_калу´100

Чим вище використання перетравленого азоту, тим повноцінніший протеїн корму.

Про порівняльну біологічну цінність протеїну можна дізнатися і по клінічним ознакам і по вмісту сечовини, як кінцевого продукту обміну амінокислот, в молоці і крові тварин. Надлишкове згодовування тваринам перетравного протеїну або недостатнє за амінокислотним складом, викликає збільшення сечовини в крові. При оптимальному забезпеченню амінокислотами у ростучих тварин вміст сечовини в крові не повинен перевищувати 15-16 мг%.

На відміну від вуглеводів і жирів білки кормових засобів і організму тварин містять, крім С, Н і О. Біля 16% N, білки, які утворюють ферменти і гормони додатково включають фосфор, залізо (гемоглобін), магній (хлорофіл), а також мікроелементи і вітаміни, окремі амінокислоти (метіонін, цистин і цистеїн) містять сірку.

За новою системою оцінки енергетичну поживність визначають за обмінною енергією, яка представляє частину енергії корму, яка використовується твариною для підтримки життя і утворення продукції і виражають її в МДж.

Для жуйних і коней обмінну енергію(Мдж) визначають за формулою:

ОЕ = Е_валова – (Е_калу + Е_сечі + Е_газів)

Для свиней і птиці:

ОЕ = ВЕ – (Е_калу + Е_сечі)

Втрати з газами у жуйних і коней в сукупності складають для концкормів і корнеклубнеплодів 5% від валової, для силосу і зелених – 10%, для грубих – 15%.

Основний метод визначення обміну енергії є респіраційні досліди, в яких можна визначити баланс вуглецю і інших поживних речовин. В фізіологічних дослідах або обмінних, можна визначити баланс азоту, Са і Р та інших мінеральних речовин, а також коефіцієнти перетравності поживних речовин.

В середньому поправка на гази в ШКТ ВРХ і коней складає для концкормів і корнеклубнеплодів 5% від валової, для зелених кормів і силосу – 10%, для грубих – 15%.

Складовими обміну речовин (головними) є азот і вуглець, оскільки вони входять в склад білку і жиру. Якщо обмін азоту, кальцію і фосфору, їх баланс можна визначити на основі обліку їх кількості в кормі, калі і сечі (тобто на основі дослідів по перетравності), то для обліку вуглецю необхідні респіраційні камери, які дають змогу ще й визначити його втрати з кишечними газами, з теплопродукцією і кількість СО₂, виділеного твариною. Як приклад наведено балансовий дослід на корові

Середньодобовий баланс N, C і енергії у корови

Показники	Азот, г	Вуглець, г	Енергія, МДж
Прийнято з кормом	266,5	4413,9	219,6
Виділено із організму: з калом	79,4	1433,0	69,4
в метані кишкових газів	-	182,4	15,4
з вуглекислим газом	-	1661,0	-
з сечею	121,2	194,9	7,9
3 молоком	55,0	725,0	41,5
теплопродукція	-	-	74,3
відкладено в тілі тварини	10,9	217,6	11,1
Баланс	266,5	4413,9	219,6

Азот в тілі тварин входить в склад білку. Сухий обезжирений і обезвожений м’язевий білок містить 16,67% N, тобто в тілі корови відклалося:

10,9´100/16,67 = 65,4 г білку, але ж білок містить і вуглець. Вуглецю в білку 52,54%. Тобто в білку відклалося 65,4´52,54 = 34,4 г вуглецю. Відклалося всього вуглецю 217,6 г-34,4 в білку = 183,2 мало піти в жир. В жирі міститься 76,5% вуглецю, тобто 183,2´100/76,5 = 239 г жиру. Все це в СР приросту.

Дата добавления: 2014-01-06