Методи визначення поживності кормів в обмінній енергії

Поживність кормів і методи її визначення

Сінні еквіваленти, СППР, крохмальні еквіваленти, терми Амрсбі, вівсяна кормова одиниця.

Комплексна оцінка поживності кормів – основа сучасної повноцінної годівлі.

Ключові слова: еквівалент, корм, крохмаль, калорія, джоуль, мегаджоуль, поправки, формули, коефіцієнти, регресійні рівняння.

Під енергетичною поживністю кормів розуміють властивість корму забезпечувати потребу тварин в органічній речовині, яка містить доступну для нього енергію.

Спочатку А.Теєр (1810 р.) запропонував систему взаємозаміни кормів для ВРХ, яка пізніше отримала назву “сінні еквіваленти”. При цьому порівнювали вміст в даному кормі поживних речовин розчинних у гарячій воді, в розбавленій кислоті і розбавленому лузі з кількістю поживних речовин виділених тим же методом із проб лугового сіна середньої якості. Наприклад, 100 фунтів лугового сіна відповідали за поживністю 90 кг сіна із конюшини або люцерни, 200 картоплі, 400 фунтів кормового буряка, 266 фунтів моркви, 600 фунтам кормової капусти і т.д.

Але “сінні еквіваленти” протрималися досить недовго. Еміль Вольф (1818-1836) в дослідах на коровах доказав невідповідність оцінки кормів за хімічним складом і в сінних еквівалентах. В 1874 році він запропонував потребу корів в поживних речовинах визначати за сумою перетравних білків, жирів і вуглеводів. Але і ця система протрималась недовго. Починаючи з 1893 року Оскар Кельнер провів за 18 років біля 100 балансових дослідів на волах і доказав, що перетравні поживні речовини непогано відображають дійсну поживність корму. Він запропонував оцінювати поживність кормів за їх продуктивною дією.

На основі дослідів Чирвінського та інших вчених в кінці ХІХ ст. було встановлено, що у тварин жир може відкладатися із різних поживних речовин – вуглеводів, білків і жирів.

Цей принцип О.Кельнер використав при вивченні відкладення жиру у волів із чистих поживних речовин. Таким чином були встановлені константи жировідкладення, які склали

для 100 г перетравного білку – 23,5 г жиру відклалося

100 г перетравного крохмалю – 24,8 г жиру відклалося

100 г перетравної клітковини – 24,8 г жиру відклалося

100 г перетравного жиру із грубих кормів – 47,4 г жиру відклалося

100 г перетравного жиру із насіння олійних культур – 59,8 г жиру відклалося

100 г перетравного жиру із зернових – 52,6 г жиру відклалося

Відкладення білку в тілі волів переводилось у відкладення жиру за калорійністю: 1 г жиру містить 9,5 ккал, 1 г білку – 5,7 ккал. Але порівняння чистих поживних речовин із натуральними кормами в іншій серії балансових дослідів не дали 100% співпадіння за кількістю жиру. Особливо значні розходження були встановлені для грубих кормів – сіна – 37%, соломи – 80%. Низьке жировідкладення в цих кормах Кельнер пояснив високим вмістом клітковини, яка вимагає значних затрат енергії при перетравленні. Тому він ввів поправку на перетравлення клітковини: 100 г спожитої клітковини твариною знижує відкладення жиру на 14,3 г.

Для інших кормів Кельнер ввів поправки, які назвав коефіцієнтами відносної цінності, які показали різницю між жировідкладенням очікуваним (вирахуваним) і одержаним фактично виражених в процентах. Для зерна кукурудзи ці коефіцієнти склали – 100%, зерно ячменю – 99%, макуха із льону – 97%, висівки пшеничні – 78%.

Дослідження Кельнера і Армсбі, які базувалися на відкладенні жиру за рахунок перетравних поживних речовин дали можливість в різних країнах розробити кормові одиниці.

Як це робиться практично можна пояснити на такому прикладі.

Визначення жировідкладення із 100 кг лугового сіна

	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР
Міститься в кормі, кг	9,3	2,6	25,6	39,7
Коефіцієнт перетравності, %
Міститься перетравних поживних речовин, кг	4,9	1,2	12,8	23,8
Константи жировідкладення, кг	0,235	0,474	0,248	0,248
Очікуване жировідкладення, кг	1,15+	0,57+	3,17+	5,90 = 10,79
Скидка на перетравлення клітковини, кг жиру
Фактичне жировідкладення, кг

В практичних таблицях, складених Кельнером, він дав оцінку кормів не в жировідкладенні, а в кількості крохмалю, яке рівне за жировідкладенням 100 кг корму. Відомо, що 1 кг перетравного крохмалю дає 0,248 кг жиру, тобто для нашого прикладу

7,13 кг жиру	= 28,8 крохмальний еквівалент
0,248 кг

Терм Армсбі містить 1000 ккал. чистої енергії, тобто

7130 г жиру´9,5	= 67,7 терми в 100 кг сіна

Вівсяна корм.од. – це поживність 1 кг вівса середньої якості, яка при згодовуванні ВРХ дає 0,15 кг жиру, тому

7,130 кг жиру	= 47,5 кг вівсяна корм.од.
0,15

1 терм = 1000 ккал., або 4186 КДж

1 гр.екв. = 2356 ккал., або 9857 КДж

За новою системою оцінки енергетичну поживність визначають за обмінною енергією, яка представляє частину енергії корму, яка використовується твариною для підтримки життя і утворення продукції і виражають її в МДж.

Перш за все, що таке калорія. Одиниця виміру тепла, яка може бути використана для виміру кількості енергії в кормі або раціоні. Вона відповідає кількості енергії, яка необхідна для того, щоб підігріти 1 г води з температурою 14,5 ⁰С до t – 15,5 ⁰С.

1 кал. = 4,1868 джоуля

1 ккал. = 1000 кал. – 4,1868 КДж

1 Мкал. = 1000000 кал. – 4,1868 МДж

У тварин прийнято вимірювати в раціонах або в продукції вміст енергії в обмінній енергії в ккал чи Мкал., або в КДж чи МДж. В експериментах на свинях було встановлено, що

1 г перетравного жиру = 9,3 ккал (38,9 КДж) обм.ен.

1 г перетравного протеїну = 4,5 ккал (18,8 КДж) обм.ен.

1 г перетравного вуглеводу = 4,2 ккал (17,6 КДж) обм.ен.

1 г суми перетравних органічних речовин = 4,4 ккал (18,4 КДж) обм.ен.

Обмін енергії в організмі тварин визначається або на контрольних тваринах, яких забивають на початку досліду і в кінці. Далі по матеріальних змінах (кількість жиру і білку) та згодованих кормів визначають продуктивну дію корму, або по балансових і респіраційних дослідах, де по обміну азоту і вуглецю і спожитому кисню і згодованих кормах визначають теж відкладення жиру і білку і таким чином визначають продуктивну дію корму.

Для жуйних і коней обмінну енергію визначають за формулою:

ОЕ = Е_валова – (Е_калу + Е_сечі + Е_газів)

для свиней ОЕ = Е_валова – (Е_калу + Е_сечі), або за рівнянням

для свиней ОЕ_св. = 20,85 пП + 39,78 пЖ + 17,71 пК + 17,71 пБЕР (1),

де - пп. – перетравний протеїн;

пЖ – перетравний жир;

ПК – перетравна клітковина;

пБЕР – перетравні БЕР в кг.

Приклад: зерно ячменю

Хімічний склад	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР
1 кг %	9,9	1,8	5,2	66,5
в натурі
Коефіцієнт перетравності ВРХ
свині
Перетравні поживні речовини ВРХ	80,19	9,9	24,96	585,2
свині	75,24	8,64	13,52	585,2

Використовуючи рівняння (1) та коефіцієнти перетравності

ОЕ_ВРХ = 17,46´80,19 + 31,23´9,9 + 13,65´24,96 + 14,78´585,2 = 1400,1 + 309,2 + 340,7 + 8649,3 = 10699,3 КДж = 10,7 МДж.

ОЕ_с = 20,85´75,24 + 36,3´8,64 + 14,27´13,52 + 585,2´16,95 = 1568,8 + 313,6 + 192,9 + 9919,1 = 11994,4 КДж = 12,0 МДж.

Вміст обмінної енергії можна вирахувати і наближеним методом, згідно вмісту енергії в 1 г перетравних поживних речовин.

	Протеїн 1 г зернових кормів	Жир	Клітковина	БЕР
Для ВРХ	4,5 ккал.	8,3	2,9	3,70
для свиней	4,5 ккал.	9,3	4,2	4,2

Розрахунок для нашого прикладу з 1 кг ячменю:

ОЕ_ВРХ = (80,19´4,5) + (9,9´8,3) + (24,96´2,9) + (585,2´3,70) = 360,8 + 82,2 + 72,4 + 2165,2 = 2680,6´4,1868 = 11,22 МДж

ОЕ_с = (75,24´4,5) + (8,64´9,3) + (4,2´13,52) + (585,2´4,2) = 338,58 + 80,35 + 56,78 + 2457,84 = 2933,55´4,1868 = 12,28 МДж

Проведення фізіологічних чи балансових дослідів дає змогу визначити коефіцієнт перетравлення протеїну, а це в свою чергу дає змогу визначити кількість перетравного протеїну. Визначають його в грамах, або в процентах від СР чи в 1 кг корму. Хімічний аналіз кормів дозволяє визначати поживність кормів в мінеральних речовинах та вітамінах. Мікроелементи визначають, як правило, в процентах, при необхідності ведуть перерахунок на грами, мікроелементи теж в процентах або в мг на кг корму. Жиророзчинні вітаміни А і Д визначають в І.О., останні в мг на кг корму.

Тільки комплексна оцінка кормів за всіма поживними речовинами дає можливість точно дозувати корм, забезпечити нормовану годівлю, найефективніше використати всі поживні речовини.

Дата добавления: 2014-01-06