Порядок погашення кредиту

Порядок погашення кредиту — це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами, відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

За способом погашення позики можуть бути:

• до запитання;

• з погашенням у відповідний термін;

• з довгостроковим погашенням.

За характером погашення кредити поділяють на:

• дисконтні;

• позики, які погашаються поступово;

• позики, які погашаються одноразовим платежем;

• амортизаційні.

Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання

договору підприємства з банком, виходячи:

· з цільового спрямування кредиту;

· обсягів та терміну позики;

· порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;

· сезонності та циклічності виробництва;

· рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.

Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків може статися, якщо кредит використовується не за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитами і відсотками та надання банком відстрочення погашення кредиту, він має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених кредитною угодою.

Якщо позичальник відмовляється від сплати боргів за позичками, банк стягує їх у претензійно-позивному порядку. Якщо позичальник систематично не виконує зобов'язання щодо сплати боргу відповідно до кредитної угоди, банк може звернутися в передбаченому законодавством порядку із заявою про порушення справи про банкрутство.

З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати таку форму як уступка права вимоги та переказування боргу.

Згідно з Господарським кодексом України в період дії зобов'язань може здійснюватися заміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може переказати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про уступку права вимоги. Уступка права вимоги оформляється письмово угодою з повідомленням про це боржника.

Переказування боргу оформляється письмовою угодою між первинним боржником і новим боржником. Укладення угоди про переказ боргу можливе тільки за згодою комерційного банку, який видав позику первинному боржнику.

НЕБАНКIВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ПIДПРИЄМСТВ

4. Комерційне кредитування підприємств

Кругооборот коштiв пiдприємства в процесi виробництва продукцiї, послуг та iнших видiв комерцiйної дiяльностi часто супроводжується тимчасовим браком фiнансових ресурсiв - покупець продукцiї з рiзних причин не може своєчасно розрахуватися з постачальником. Тодi виникає потреба у вiдстрочцi платежу, тобто в комерцiйному кредитi.

Комерцiйний кредит - це одна з найперших форм кредитних вiдносин в економiцi, саме вiн породив вексельний обiг i тим самим сприяв розвитку безготiвкового грошового обiгу. Основна мета комерцiйного кредиту - прискорення процесу реалiзацiї товарiв i отримання закладеного в них прибутку.

Комерцiйний кредит - це вiдповiдна кредитна угода мiж двома пiдприємствами - продавцем (кредитором) i покупцем (позичальником). Iнструментом комерцiйного кредиту традицiйно є вексель, що визначає фiнансовi зобов'язання позичальника стосовно кредитора.

Вiдсоток за комерцiйний кредит входить у цiну товару та суму векселя i, як правило, є меншим, нiж за кредит банкiвський. Погашення кредиту може здiйснюватися: - оплатою векселя; - передаванням векселя вiдповiдно до чинного законодавства iншiй юридичнiй особi; - переоформленням комерцiйного кредиту на банкiвський.

Комерцiйний кредит принципово вiдрiзняється вiд банкiвського:

- в ролi кредитора виступають не спецiалiзованi кредитно-фiнансовi органiзацiї, а юридичнi особи, що зв'язанi з виробництвом або реалiзацiєю товарiв та послуг;

- вiн надається тiльки в товарнiй формi;

- позиковий капiтал iнтегровано з промисловим або торговим, що знайшло практичне втiлення у створеннi фiнансових компанiй, холдингiв та iнших аналогiчних структур, якi об'єднують пiдприємства рiзної спецiалiзацiї i напрямкiв дiяльностi.

В операцiях з комерцiйним кредитом виникають певнi ризики:

- ризик можливої змiни цiни товарiв;

- ризик недотримання покупцем строкiв оплати;

- ризик банкрутства покупця;

- ризик можливого подорожчання кредиту.

Конкретний строк комерцiйного кредиту залежить вiд: - виду товарiв i послуг;

- вартостi угоди;

- фiнансового стану покупця i постачальника;

- вартостi кредиту;

- наявностi довготривалих зв'язкiв мiж постачальниками i покупцями;

- якостi товару.

Комерцiйний кредит має свої переваги i недолiки. До переваг належать:

- оперативнiсть надання коштiв у товарнiй формi;

- технiчна нескладнiсть оформлення угоди;

- надання пiдприємству ширших можливостей маневрування оборотними коштами;

- сприяння розвитку кредиткого ринку.

Недолiками комерцiйного кредиту є: обмеженi можливостi в часi та розмiрах; наявнiсть помiтного ризику для кредитора; можливiсть небажаного впливу банкiв, що дисконтують векселi.

Нинi на практицi застосовуються переважно три рiзновиди комерцiйного кредиту:

- кредит iз фiксованим термiном погашення;

- кредит iз погашенням пiсля фактичної реалiзацiї позичальником одержаних товарiв;

- кредитування за вiдкритим рахунком, коли постачання наступної партiї товарiв на умовах комерцiйного кредиту здiйснюється до моменту погашення попередньої заборгованостi.

Нинi традицiйний вексельний кредит починає поступатись мiсцем кредиту, що надається продавцями покупцям через простий запис вартостi проданих у кредит товарiв.

Маючи вiдкритий рахунок, пiдприємство-покупець може перiодично закуповувати товари без оформлення кредитних угод у кожному окремому випадку. На замовлення покупця товар негайно вiдвантажується, а оплата за нього здiйснюється у визначенi термiни пiсля одержання рахунку-фактури.

Кредит за вiдкритим рахунком має кiлька переваг порiвняно з комерцiйним кредитом у вексельнiй формi. По-перше, кредит у вексельнiй формi дещо обмежений, оскiльки вексельний кредит може надаватися пiдприємствами, що виготовляють продукцiю, тiльки пiдприємствам, що їх споживають, або товаровиробниками - торговим фiрмам. Кредит за вiдкритим рахунком не має таких обмежень. Механiзм кредитування й розрахункiв за вiдкритим рахунком найчастiше застосовується у взаємних зустрiчних поставках пiдприємств. На вiдкритому рахунку вiдображуються взаємнi фiнансовi вимоги й зобов'язання, вiдбувається залiк таких вимог i зобов'язань, що дещо зменшує платiжнi ризики. По-друге, така система кредитування й розрахункiв простiша у технiчному вiдношеннi порiвняно iз вексельною формою.

Нинi механiзм комерцiйного кредиту iстотно змiнився. Значно розсунулися його межi. Якщо на початку нинiшнього столiття комерцiйний кредит функцiонував переважно в галузi торгiвлi, то нинi його використовують практично всi промисловi компанiї i торговi фiрми. Завдяки йому фiнансується збут не тiльки великих, а й дрiбних партiй товарiв.

З метою прискорення реалiзацiї товарiв i перетворення товарного капiталу на грошовий застосовують такий спосiб надання комерцiйного кредиту покупцям, як торговi знижки з покупної вартостi товару (сконто).

Такий спосiб надання комерцiйного кредиту полягає в тiм, що пiдприємствам-покупцям надається знижка за умови оплати товару у визначений термiн. Якщо оплату здiйснено покупцем своєчасно, то цiна товару зменшується на суму торгової знижки.

Сезонний кредит застосовується пiдприємствами з метою створення необхiдних запасiв у перiод проведення сезонного розпродажу i дає змогу виробниковi вiдстрочити платежi до кiнця розпродажу. Перевага такого кредиту полягає в тiм, що пiдприємства можуть випускати продукцiю без додаткових витрат на складування i зберiгання.

Консигнацiя - застосовується здебiльшого за реалiзацiї нових товарiв, попит на якi важко передбачити. Суть консигнацiї полягає в тiм, що роздрiбна торгiвля може одержувати товарно-матерiальнi цiнностi без конкретного зобов'язання. Це означає, що оплата виробнику здiйснюється тiльки за умови реалiзацiї товару. Коли попиту на новий товар не буде, товар повертають пiдприємству-виробнику.

Вiдносно недавно виникли новi види комерцiйного кредиту. Це мiжфiрмовi грошовi кредити, що надаються пiд комерцiйнi папери i простi векселi. У деяких країнах, наприклад у США, набули поширення комерцiйнi папери нефiнансових компанiй, що гарантованi банками. Як засiб короткострокового залучення грошових коштiв комерцiйнi папери конкурують з депозитними сертифiкатами та казначейськими векселями.

5. Лізингове кредитування підприємств.

За економiчної кризи бiльшiсть пiдприємств України неспроможна власними коштами здiйснювати технiчне оновлення виробництва. Вiдтак виникає об'єктивна необхiднiсть розвитку лiзингового бiзнесу, що уможливлює залучення приватних iнвестицiй для фiнансової пiдтримки пiдприємств, особливо у сферi малого та середнього бiзнесу.

Термiн "лiзинг" походить вiд англiйського дiєслова "to lease", що означає "брати в оренду".

Будь-яка лiзингова операцiя має фiнансовий (кредитний) характер. Власник майна (лiзингодавець) надає користувачу (лiзингоодержувачу) фiнансову послугу: вiн купує майно у власнiсть i за рахунок перiодичних внескiв лiзингоодержувача покриває його повну вартiсть та отримує певний прибуток у виглядi лiзингової маржi.

В економiчному розумiннi лiзинг - це кредит, який надається в товарнiй формi лiзингодавцем лiзингоодержувачу. Суб'єктами кредитних вiдносин тут виступають: у ролi кредитора - лiзингодавець, позичальника - лiзингоодержувач.

З економiчного погляду лiзинг має певну схожiсть з банкiвським кредитом, який надається на придбання основних фондiв. Кредитнi та лiзинговi вiдносини мiж позичальником (лiзингоодержувачем) та кредитором (лiзингодавцем) будуються на умовах термiновостi, оплати, повернення, матерiального забезпечення (застави).

Разом з тим мiж банкiвським кредитом та лiзингом є певнi вiдмiнностi

Сутнiсть лiзингу проявляється у його функцiях:

· фiнансовiй;

· виробничiй;

· збутовiй.

Фiнансова функцiя полягає:

- у звiльненнi пiдприємства вiд одномоментної повної оплати придбаних основних фондiв та наданнi їх на умовах довгострокового кредиту;

- у використаннi пiдприємством податкових та амортизацiйних пiльг.

Оскiльки орендну плату зараховують до складу валових витрат, то вiдповiдним чином зменшується оподатковуваний прибуток пiдприємства.

Застосування механiзму прискореної амортизацiї сприяє не тiльки зменшенню оподатковуваного прибутку в лiзингоодержувача, а й прискоренню технiчного оновлення виробництва.

Виробнича функцiя полягає в оперативному вирiшеннi проблеми переоснащення виробництва не через купiвлю машин та обладнання, а через їх тимчасове використання на умовах лiзингу. Це ефективний засiб для забезпечення доступу пiдприємств до нових технологiй та технiки.

Збутова функцiя полягає в розширеннi кола споживачiв та освоєннi нових сегментiв ринку за рахунок залучення насамперед тих пiдприємств, що неспроможнi вiдразу придбати те чи iнше майно.

Об'єктом лiзингу може бути будь-яке нерухоме майно, що його можна вiднести до основних фондiв, яке не заборонене до вiльного обiгу на ринку i щодо якого немає обмежень на передачу в лiзинг (оренду).

До об'єктiв лiзингу належать:

· машини та обладнання;

· засоби обчислювальної технiки;

· транспортнi засоби;

· виробничi будiвлi та споруди;

· iншi основнi фонди.

Не можуть бути об'єктами лiзингу:

· об'єкти оренди державного майна, крiм окремого, iндивiдуально визначеного майна державних пiдприємств;

· земельнi дiлянки та iншi природнi об'єкти.

Класичному лiзингу притаманний тристороннiй характер взаємовiдносин: лiзингодавець, лiзингоодержувач, постачальник.

Лiзингодавець - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, у тiм числi банкiвська (небанкiвська) фiнансова установа, яка передає в користування об'єкти лiзингу згiдно з договором.

Лiзингоодержувач - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, який отримує в користування об'єкти лiзингу за договором.

Постачальник лiзингового майна - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, який виготовляє машини, обладнання тощо i (або) передає власне майно, яке є об'єктом лiзингу.

Лiзингодавцями можуть бути:

· лiзинговi компанiї;

· комерцiйнi банки;* фiлiї, пiдроздiли пiдприємств-виробникiв обладнання;

· державнi й мiсцевi органи (комiтети з управлiння майном; вiддiли постачання).

Лiзингоодержувачi - це:

· юридичнi особи, зайнятi виробництвом тiєї чи iншої продукцiї;

· фiзичнi особи, що займаються пiдприємницькою дiяльнiстю.

До категорiї продавцiв майна належать:

· виробники машин та обладнання;

· оптово-збутовi органiзацiї;

· торговi фiрми;

· власники майна та iншi учасники угоди.

Крiм основних учасникiв, у лiзинговому бiзнесi беруть участь посередники, тобто особи, що репрезентують економiчнi iнтереси як продавцiв, так i покупцiв об'єктiв лiзингу. До таких належать:

· страховi компанiї;

· брокерсько-дилерськi фiрми;

· сервiснi центри з обслуговування машин та устаткування;

· iншi посередники.

Залучення посередникiв у лiзинговий бiзнес приводить до скорочення термiну оборотностi капiталу, унаслiдок чого пiдвищується дохiднiсть виробництва.

Для кожного iз учасникiв лiзингової дiяльностi цей вид пiдприємницької дiяльностi має певнi переваги.Для продавия майна лiзинг є зручним засобом вирiшення не тiльки виробничо-технiчних, а й фiнансових проблем. Наприклад, за умов надвиробництва лiзинг виступає як дiйовий iнструмент вiдшкодування вкладеного капiталу, оскiльки оплата продукцiї пiдприємства здiйснюється вiдразу пiсля пiдписання угоди.

Таким чином, скорочується можливiсть "заморожування" капiталу пiдприємства у виглядi залишку готової продукцiї на складi. Бiльше того, пiдприємство-постачальник позбавлене необхiдностi використовувати комерцiйний кредит.

Пiдприємство - лiзингоодержувач також: здобуває дуже суттєвi переваги:

· лiзинг дає змогу на 100% фiнансувати придбання основних фондiв на вiдмiну вiд банкiвського кредиту, де фiнансовими ресурсами забезпечується тiльки 60-70% їхньої вартостi;

· пiдприємству простiше отримати майно в лiзинг, нiж позику на його придбання; лiзингове майно виступає як застава, право власностi на нього належить лiзингодавцю;

· лiзинг дає пiдприємству бiльше можливостей для маневрування пiд час виплати лiзингових платежiв, оскiльки останнi здiйснюються пiдприємством, як правило, пiсля отримання виручки вiд реалiзацiї продукцiї, що її вироблено на обладнаннi, узятому в лiзинг;

· зменшується ризик морального старiння обладнання, тому що пiдприємство бере його не у власнiсть, а в оренду: вiдтак розширюються можливостi оперативного оновлення застарiлої технiки без залучення власного капiталу на його фiнансування;

· лiзингове майно не зараховується на баланс пiдприємства, що пiдвищує лiквiднiсть суб'єкта господарювання та його можливiсть отримати банкiвський кредит;

· лiзинговi платежi включають до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток пiдприємства-лiзингоотримувача;

· зменшується ризик виробництва нової продукцiї, оскiльки за недостатнього попиту на неї пiдприємство може повернути об'єкт лiзингу безпосередньо лiзингодавцю;

· досягається ефект фiнансового стимулювання, оскiльки щорiчнi фiнансовi вигоди перевищують розмiр вiдсоткiв за банкiвський кредит.

Поряд з перевагами лiзинг має певнi недолiки:

· вартiсть лiзингу для лiзингоодержувача вища на суму лiзингової маржi, нiж вартiсть звичайної позики;

· складання лiзингової угоди потребує тривалого часу та складнiшої органiзацiї, нiж складання угоди про звичайну банкiвську позику;

· лiзингодавець бере на себе ризик можливого морального старiння основних фондiв та неповного i несвоєчасного отримання лiзингових платежiв.

Пiдприємство, що прагне отримати основнi фонди на умовах кредиту-оренди, має пройти лiзинговий процес, який складається з таких етапiв:

· пiдготовка та обгрунтування лiзингового проекту;

· юридичне оформлення лiзингової угоди;

· виплата лiзингових платежiв;

· повернення об'єкта лiзингу або викуп його за залишковою вартiстю.

До складу лiзингових платежiв включають:

· суму вiдшкодування вартостi об'єкта лiзингу, що амортизується, на строк, за який вноситься лiзинговий платiж;

· суму, що сплачується лiзингодавцю як вiдсоток для придбання майна згiдно з договором лiзингу;

· платiж-винагорода лiзингодавцю за отримане в лiзинг майно;

· вiдшкодування страхових платежiв за договором страхування об'єкта лiзингу, якщо об'єкт застрахований лiзингодавцем;

· iншi витрати лiзингодавця, передбаченi договором лiзингу.

Пiдприємство-лiзингоодержувач перестає сплачувати лiзинговi платежi пiсля закiнчення термiну чинностi лiзингової угоди. Лiзингоодержувач при цьому має право:

· повернути обладнання лiзингодавцю;

· поновити або укласти нову лiзингову угоду;

· придбати обладнання за залишковою вартiстю.

Спосiб подальшого використання лiзингового майна залежить вiд напрямкiв iнвестицiйної стратегiї пiдприємства.

Лiзинг-кредит сприяє активiзацiї iнвестицiй приватного капiталу у сферу виробництва, полiпшенню фiнансового стану товаровиробникiв, а також пiдвищенню конкурентоспроможностi вiтчизняних пiдприємств.

Дата добавления: 2014-01-06