Соціологічні методи дослідження

Вивчення продуктів діяльності

Вивчення продуктів діяльності - система дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини.

Поєднує у собі кілька дослідницьких та аналітичних процедур, які розрізняють за особливістю предмета пізнання.

Аналіз особистих документів (листів, фотографій, щоденників, автобіографій, особових справ, конспектів лекцій студентів, творчих та курсових робіт тощо.). Дає цінний матеріал для психодіагностики, дослідження життєвого шляху особистості студента ВНЗ, її ставлення до навчання, рівень засвоєння професійних знань, сформованості умінь та навичок.

Аналіз офіційних матеріалів групової, колективної та масової комунікації (записи розмов, дискусій, нарад, устави, накази, оголошення, розпорядження, закони, правила, газети, радіо-, телепередачі, реклама). Застосовується для вивчення соціальних процесів, явищ та їх вплив на індивідуальне буття особистості студента, стану навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі.

Аналіз продуктів діяльності. Це є системою дослідження і тлумачення змістових результатів діяльності людини - творчих, професійних, поведінкових, суспільних, самоорієнтованих тощо. Вивчення продуктів діяльності як метод психолого-педагогічного дослідження широко використовується у дослідницькій, прикладній діяльності педагогів та психологів. Може бути основним у дослідженні, але найчастіше виконує допоміжну роль.

Часто він являє собою вивчення документації вищого навчального закладу та студентських робіт (плани, звіти, конспекти, стенограми, творчі, курсові, кваліфікаційні роботи бакалавра, дипломні роботи, щоденники, твори, малюнки). Ефективність його залежить від уміння дослідника знаходити в документах ВНЗ закладу та матеріалах діяльності студентів головне, типове, характерне, глибоко аналізувати їх, бачити за ними реальні факти й дії викладачів і студентів.

Широке застосування у педагогіці вищої школи мають соціологічні методи дослідження: анкетування, рейтинг, узагальнення незалежних характеристик.

Анкетування (від франц. enquête, букв .– розслідування) – метод збирання фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою.

Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. У психології, педагогіці, соціології анкетне опитування проводять для з’ясування даних біографічного характеру, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Наприклад, Є.І. Рогов екпериментальним шляхом виділяє і піддає ранжуванню п’ятнадцять професійно важливих якостей педагога (зовнішня привабливість, висока моральність, високий інтелект, доброта, спостережливість, загальна культура, товариськість, пластичність поведінки, організованість, компетентність, сила волі, прагнення до творчості, вимогливість, емоційність, енергійність)[6]. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують типи анкетного опитування:

- суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (охоплюється конкретна група учасників);

- усне (за типом інтерв’ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

- індивідуальне та групове;

- очне (за умовою безпосередньої взаємодії) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов’язане з головним завданням дослідження. У ній мовою запитань втілені основні гіпотези дослідження. Анкета має забезпечувати отримання відповідей, які є правдивими стосовно і опитуваного, і проблеми, що становить предмет дослідження.

За формою анкети можуть бути: відкриті, закриті, напіввідкриті, полярні.

Відкриті - анкети, в яких інструкція не обмежує способу відповіді на запитання (Напишіть професійні якості викладача вищої школи, які Ви вважаєте конче необхідними).

Закриті – анкети, що мають варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну відповідь (Чи згодні Ви з твердженням, що професія викладача вищої школи є однією з найкращих? а) безумовно згоден; б) згоден; в) можливо, згоден; г) не згоден).

Напіввідкриті - анкети, які передбачають не тільки можливість скористатися однією з наведених відповідей, але і запропонувати свою.

Полярні – анкети, які виявляють стандартизований набір якостей особистості, ступінь виразності яких може бути оцінена за 4-5 бальною шкалою. (Проаналізуйте уважно досвід роботи викладачів вищої школи вашого вищого навчального закладу і дайте оцінку рівню розвитку у них педагогічних якостей за такими балами: «5» - згадана якість притаманна викладачеві вищою мірою; «4» - помітно виражена; «3» - мало виражена; «2» - не виражена; «0» - не вдалося її виявити. Антипод кожної якості оцінюється негативною оцінкою.

Полярна анкета можу мати такий вигляд:

Якості, що Ступінь виразності Якості, що

оцінюються 5 4 3 2 0 -2 -3 -4 -5 оцінюються

Активний Пасивний

Принциповий Безпринципний

Щедрий Скупий

За змістом запитання анкети поділяють на: прямі, коли зміст запитань і об’єкт інтересу співпадають (Чому Ви обрали професію викладача вищого навчального закладу?); непрямі, коли зміст запитань і об’єкт інтересу дослідника не співпадають (З ким із Ваших колег ви б хотіли більш інтенсивно спілкуватися?).

При формуванні анкети дотримуються таких вимог: питання повинно що найточніше характеризувати явище, а очікувані відповіді на них давати достовірну інформацію; вони можуть бути як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; у їх формуванні не повинно бути підказок, а також двоїстого розуміння їх змісту; передбачати достатній простір для відповідей; включення контрольних комбінацій: прямих, опосередкованих запитань, особистих, безособистих запитань; використання попередньої перевірки ступеня розуміння запитань на невеликій кількості студентів і внесення корекцій до змісту анкети.

Надійність даних анкетного опитування перевіряють повторним опитуванням за тією ж процедурою і тих же осіб (визначається стійкість інформації), а також контролем даних анкетного опитування іншими методами (опитуванням третіх осіб, спостереженням, аналізом доступних документів).

Перевага анкетування в тому, що воно є порівняно економним методом збирання даних, дає змогу аналізувати, обробляти дані за допомогою статистики. Особливо ефективним воно є у масових обстеженнях.

Метод рейтингу - оцінка діяльності чи її аспектів компетентними експертами, які повинні бути здатними вирішувати творчі завдання, позитивно ставитися до процесу експертизи, виявляти наукову об’єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти обстоювати її.

Метод узагальнених незалежних характеристик - узагальнення відомостей про студентів, одержаних іншими методами, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Дата добавления: 2014-01-06