Соціометрія

Соціометрія – метод вивчення структури й рівня міжособистісних емоційних зв’язків у групі.

Соціометрія розроблена Дж. Морено як психологічна теорія суспільства й одночасно соціально-психологічний метод дослідження.

Запитання соціометричної анкети містять так званий соціометричний критерій. За формою та змістом він повинен відповідати вимогам соціометричних анкет та предмету дослідження. Вербально його формулюють так: «Кого б Ви обрали...?», «Чиїй думці Ви віддасте перевагу в ситуації...?», або «Хто зумів би Вас переконати...?» та ін. Запитання відтворюють не тільки уявлення дослідника про пізнавальне явище, а й завдання конкретного етапу дослідження тощо. Соціометричний критерій повинен: націлювати учасника дослідження на вибір або відхилення іншого учасника групи; бути зрозумілим та цікавим для учасників дослідження; включати в себе пропозиції щодо вибору або відхилення, які формували у членів групи позитивний емоційно-психологічний ефект; не допускати обмежень індивідуального та змістового характеру щодо вибору одних та відхилення інших учасників групи.

Соціометричні критерії поділяються на два основні класи: комунікативні («соціометричні тести») та гностичні («тести соціальної перцепції»).

Комунікативні критерії використовують для опису, виміру реальних або уявних відношень у групі, з’ясування бачення кожним членом групи свого оточення. Гностичні критерії спрямовані на відображення уявлень людини про те, якою вона бачить свою роль, позицію в групі, хто, на її думку може обрати саме її для розв’язання конкретного завдання, а хто - відхилити. За гностичними критеріями можна визначати закономірності розуміння людиною взаємовідносин у групі, бачення нею процесів спілкування між учасниками цієї групи.

У процесі соціометричного дослідження вибудовується соціограма.

Соціограма - графічне відображення математичної обробки результатів, отриманих за допомогою соціометричного тесту.

Соціограма наочно відображає складне сплетіння взаємних симпатій та антипатій, наявність соціометричних «зірок» (особи, яких обирає більшість опитуваних), «паріїв» (особи, від яких усі відхиляються) та ієрархію проміжних ланок між цими полюсами. Вона дає змогу побачити структуру відносин у групі, зробити припущення щодо стилів лідерства, міри організованості групи в цілому.

Соціометрію використовують спільно з іншими методами, оскільки вона не розкриває мотивів взаємин у групі, а лише відображає загальну їх картину.

Дата добавления: 2014-01-06