А. Моруа та А. Маслоу про кохання

Загальній логіці подібного песимістичного погляду відповідають і деякі емпіричні дані, що свідчать про консерватизм міжособистісної атракції, тобто притягування (її виникнення відповідно до принципу подібності, наприклад). Однак у деяких ситуаціях атракція може відігравати не тільки консервативну, але й конструктивну роль, сприяючи розширенню знань людини про світ. Прикладом цього є теорія американського вченого А.Маслоу. Він вважає, що любов психічно здорової людини характеризується передусім зняттям тривожності, відчуттям повної безпеки і психологічного комфорту.

Любов у описі А. Маслоу різко відрізняється від тих феноменів, які спостерігають, використовуючи ту ж назву, інші дослідники. Так, з його погляду і за його даними, задоволеність психологічною і сексуальною стороною стосунків у членів пари з роками не зменшується, як звичайно, а збільшується. Взагалі зі збільшенням строку знайомства партнерів зростає задоволення від їх стосунків. Партнери виявляють постійний і зростаючий інтерес один до одного, зацікавленість у справах один одного і т.д. Вони дуже добре знають один одного, у їх стосунках практично немає елементів спотворення сприйняття, властивого романтичному коханню. Їм вдається поєднувати тверезу оцінку іншого, усвідомлення його недоліків з повним прийняттям його таким, яким він є, що і виступає основним фактором, який забезпечує психологічний комфорт. Вони часто кохали й виявились закоханими в момент обстеження. Вони не соромляться своїх почуттів, але в той же час порівняно рідко вживають слово кохання для характеристики стосунків (мабуть, це пов'язано з високими критеріями в міжособистісних стосунках). Сексуальні зв'язки дають дуже велике задоволення, у них вони завжди пов'язані з близьким емоційним контактом. При відсутності психологічної близькості в сексуальний зв'язок вони не вступають. Цікаво, що, хоча секс відіграє велику роль в стосунках обстежених А.Маслоу пар, вони легко переживають фрустрацію сексуальної потреби. Стосунки цих людей справді рівноправні, у них немає поділу на чоловічі й жіночі ролі, немає подвійних стандартів та інших забобон. Зберігають вірність один одному за будь-яких обставин (у період труднощів, хвороб), що виявляється, наприклад, у відсутності подружніх зрад.

Щоб у шлюбі бути щасливим, треба вчитись самозмінюватися. Здатність до стійкого кохання виявляють насамперед люди, що мають яскраво виражені особистісні якості, зокрема здорову самоповагу, високий рівень психічного здоров'я. Стабілізація емоційних стосунків у шлюбній парі передбачає перехід від романтичного кохання до іншого внутрішнього стану. Одним із найважливіших факторів стабільності шлюбних стосунків є включеність чоловіка й дружини у спільну, значиму для обох діяльність. Передусім предметом такої діяльності може бути народження й виховання дітей, якісь ділові інтереси. "Ніщо так не цемен­тує шлюб, – писав А. Моруа, – як спільна праця. Союз сердець доповню­ється тоді професійним співробітництвом. У такого подружжя завжди знайдуться теми для розмов. Інтереси їх тісно переплетені, і питання про поділ сфер виливу не виникає між ними. Шлюб від цього стає і гармонійнішим, і міцнішим" (Моруа А. Письма Незнакомке. – 0:Маяк, 1993 – С 76-77). Суттєвим чинником сталості шлюбу є оптимальна адекватна організація взаємодії чоловіка й дружини. Йдеться про розподіл подружніх обов'язків, який є важливим не тільки на початку шлюбного життя, але й на інших життєвих відтинках, коли відбуваються зміни в становищі шлюбних партнерів.

Дата добавления: 2014-01-07