Пульсові коливання швидкості руху крові

Тема: Особливості руху крові в артеріальних судинах

Контрольні питання

Висновок

Таким чином, вивчення даної теми сприяє:

- розкриттю сутності раціональної техніки ходьби та бігу;

- поглибленому засвоєнню студентами теоретичних основ легкоатлетичного спорту.

1. Чим відрізняється системно-структурний підхід до аналізу рухової діяльності від функціонального?

2. Що може бути критеріями оцінки досконалості спортивної техніки для різних видів легкої атлетики?

3. Як можна відрізнити ходьбу від бігу?

4. В результаті взаємодії яких сил відбувається пересування людини у просторі?

5. Чи “штовхає” сила реакції опори?

6. Як змінюються показники реакції опори в бігу в періоді опори?

7. Як забезпечити потужне відштовхування під оптимальним кутом при виконанні першого кроку зі старту?

8. В чому полягає перевага “низького” старту у порівнянні з “висо­ким’?

9. Як взаємопов'язані між собою швидкість бігуна, нахил ту­луба і довжина кроку в стартовому розгоні?

10. Яким має бути оптимальний варіант збільшення довжини кроку в стартовому розгоні?

11. Як впливає на ефективність техніки бігу по дистанції положення тулуба, постава, тримання пальців і кисті, кут згинан­ня рук у ліктьових суглобах і напрямок їх руху?

12. Що мається на увазі під термінами “складання ноги” і “зведення стегон”? Як вони впливають на ефективність дій бігуна в безопорному періоді?

13. Які технічні дії бігуна забезпечують використання пружних властивостей м'язів опорної ноги?

14. Який показник використовується для визначення ефектив­ності техніки рухів при постановці ноги на опору?

15. В чому полягають відмінності в техніці бігуна на середні та довгі дистанції?

Література

1. Коробченко В.В. Легка атлетика. – К.: Вища шк., 1977. – с.31, 35, 79.

2. Донской Д.Д., Зациорский В.М. Биомеханика. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – с.16, 173.

3. Лапутин А.Н., Ханко В.Е. Биомеханика физических упражнений. – К.: Рад. шк. – 1986. – с.5.

4. Легкая атлетика (Под ред. Н.Г.Озолина, В.И.Воронкина, Ю.Н.Примакова). – М.: ФиС, 1989. – с.37.

5. Озолин Э.С. Спринтерский бег. – М.: ФиС, 1986.

6. Петровский В.В. Бег на короткие дистанции. – М.: ФиС, 1978. – с.80.

7. Уткин В.Л. Биомеханика физических упражнений. – М.: Просвещение, 1989. – с.14, 117.

Для кровообігу в артеріях характерні пульсові коливання швидкості руху крові, об’єму артерій і тиску в них. Викликані ці коливання тим, що кров в артерії надходить тільки під час систоли шлуночків – тому об’єм артерій, швидкість руху крові і тиск в артеріях відповідає фазам серцевого циклу. Пульсова хвиля виникає в аорті, доходить до дрібних артерій і там згасає, тому кровообіг у капілярах рівномірний.

У висхідній аорті рух крові повністю залежить від фаз серцевого циклу:

I. У фазу швидкого вигнання періоду вигнання швидкість руху крові від серця зростає;

II. У фазу повільного вигнання швидкість руху крові від серця зменшується;

III. У протодіастолічну фазу кров рухається ретроградно (до серця);

IV. Після закриття пів місяцевих клапанів кров у висхідній аорті не рухається.

V, см/сек

t

Грудна аорта

Стегнова артерія

Висхідна аорта

Черевна аорта

Підшкірна артерія

Чим далі від серця, тим:

1) менше швидкість прямого (антероградного) руху крові;

2) менше швидкість зворотнього (ретроградного) руху крові;

3) більше швидкість руху крові від серця в діастолу.

Дата добавления: 2014-01-07