Медіация

Медіація - це переговори за участю нейтрального посередника (медіатора).

У повсякденному житті багатьом з нас доводилося виступати як посередник, щоб примирити своїх друзів або колег, вирішити конфлікт, що існує між ними. Щось схоже на медіацію можна спостерігати і в судовому засіданні. Позивач і відповідач (їх представники) - це відповідно сторони, суддя - нейтральний посередник. Сторони висловлюють свої позиції, приводять докази своєї правоти, ставлять питання, суддя на підставі закону і доказів, представлених Сторонами, ухвалює рішення щодо даної справи. Та все ж розгляд справи судом не можна назвати медіацій. Між судочинством і медіацій існує ряд істотних відмінностей. Керівник санкт-петербурзького Центру вирішення конфліктів О.В. Аллахвердова бачить ці відмінності в наступному:

1.На відміну від судового засідання, вступ обох сторін, що сперечаються, до процесу медіації є добровільним, а медіатор - вільно вибраним сторонами (в цьому відношенні медіація схожа з третейським судом).

2.У судовому засіданні сторони не приймають участі в ухваленні рішення - це функція судді. У медіації ж сторони самі виробляють і ухвалюють рішення. Медіатор ніяких рішень з приводу спірного питання не ухвалює і не дає ніяких рекомендацій.

3.У суді сторони зобов'язані підкорятися судовому рішенню, навіть якщо одна, а то і дві сторони цим рішенням незадоволено (як це нерідко буває). Медіація ж - процес, в якому нічого не вирішується без згоди сторін, що сперечаються; всі рішення ухвалюються тільки з обопільної згоди сторін, і обидві сторони добровільно приймають на себе обов'язки виконувати прийняті ними спільно рішення. Зрозуміло, що сторони роблять це лише тоді, коли задоволені цими рішеннями.

4.Завдання суду - визначити, хто із сторін має рацію, а хто винен (або розділити провину між ними). Медіація ж спочатку націлена на інше - на пошук згоди; в ході медіації сторони не шукають "правого" і 'виного', а за допомогою посередника обговорюють різні варіанти рішення конфлікту і спільно вибирають з них тог, який обидві визнають якнайкращим. Медіація орієнтована швидше на те. що кожна сторона розуміє під справедливістю, а не на юридичні чакони, прецеденти і правила.

5.Ризик медіації мінімальний, оскільки кожна сторона у будь-який момент може відмовитися від продовження процесу переговорів. Медіація проходить конфіденційно. Все залишається між вами, іншою стороною і медіатором. Він триматиме в секреті всі розмови і інформацію. У суді ж сторона не може у будь-який момент припинити судове

засідання, а конфіденційність в принципі неможлива.

6.Процес медіації відносно нетривалий. Це важлива перевага медіації, особливо в наших умовах, коли суди переобтяжені і розгляд справ тягнеться місяцями, а іноді і роками. Важливо також, що медіація може обійтися дешевше, ніж традиційні судові процедури.

Для більшої наочності нижче представлена порівняльна таблиця, що характеризує особливості суду й медіації.

Суд	Медіація
Процес примусовий.	Процес добровільний.
Суддя призначається.	Медіатор вибирається.
Рішення приймається з позиції права й закону.	Рішення прииммаюі самі сторони з позиції своїх інтересів
Суддя наділений відповідними повноваженнями.	Посередник рішення не приймає він лише сприяє виробленню   рішення.
Процес тривалий.	Більше швидкий дозвіл конфлікту в порівнянні із судом.
Публічна процедура.	Негласна процедура.
Процес вимагає значних засобів (мито, послуги юриста)..	Процес дешевше, чим судовий.
Змагальність,	Співробітництво.
Низьке виконання рішень. Однобічне задоволення	Виконання на досить високому рівні, сторони самі приходять до необхідного їх рішенню.Обопільне задоволення.

Розглянемо принципи медіації.

1. Рівноправ'я сторін - сторони в процесі медіації мають рівні має рацію: у виборі медіатора, процедурі, поведінці, інформації, в оцінці прийнятності пропозицій, умов угоди і т.п.

2. Нейтральність посередники у медіаторів є таке правило: при проведенні медіації посередник повинен бути внутрішньо "порожнім", ніякого особового відношення до строп у нього бути не повинно, важливо забезпечити сторонам рівне право на участь в переговорах і ухваленні рішення. Цей принцип нерозривно пов'язаний з принципом рівноправ'я сторін. Якщо тільки однією із сторін переговорів покажеться, що медіатор симпатизує іншій стороні, процес медіації буде зірваний, і медіатор може бути звинувачений в змові з другою стороною. В той же час досвідчені медіатори радять, що якщо все ж таки медіатору не вдалося зберегти нейтральність по відношенню до сторін, то в цьому випадку він зобов'язаний припинити проведення медіації і запропонувати сторонам вибрати собі іншого медіатора.

3. Добровільність - ніхто не може примусити сторони прийти на переговори, якщо вони цього не хочуть. Необхідне спільна згода сторін на участь в медіації, і сторони самі можуть вибрати собі посередника. У медіації, на відміну від судового засідання, кожна сторона має право вийти з переговорів у будь-який час. Так само, якщо одну із сторін не влаштовує запропонована кандидатура медіатора, вона може попросити про його заміну.

4. Конфіденційність - вся інформація, яка стає відомою в ході проведення медіації, є закритою і обмежується довкола осіб, що беруть участь в переговорах. Медіатор попереджає про це сторони і після закінчення медіації знищує всі записи, які він вів в ході переговорів. Так само медіатор не може повідомити однієї із сторін інформацію, отриману від іншої, передача інформації відбувається тільки зі годи сторони. Безумовно, якщо в ході переговорів з'являється інформація про підготовлюваний або досконалий злочин, принцип конфіденційності не працюватиме, про це перед початком процесу переговорів медіатор повідомляє сторони, повідомляє так само і про те. що якщо він буде викликаний до суду як свідок, то повідомляти суду відомості, отримані в ході медіації, він не буде. Треба відмітити, що подібне зауваження противоречит чинному законодавству (ст. 73 і 74 УПК РРФСР) і може спричинити за собою певні санкції, передбачені законом (ст. 308 УК РФ). Порушення законодавства не буде тільки у випадку, якщо медіатор є адвокатом одній із сторін, але коли може виникнути сумнів в його нейтральності. У деяких країнах, наприклад в США, закон захищає медіатора і дозволяє не повідомляти суду інформацію, ставши відомою йому в процесі медіації.

Розглянемо функції, які виконує медіатор.

1. Організація переговорів і створення атмосфери для досягнення угоди. Медіатор готує місце проведення переговорів. Психологи стверджують, що переговори, медіацію краще проводити за круглим столом, на столі повинні бути ручки і папір для записів (в ході медіації по може стати в нагоді). У приміщенні, в якому проходитиме медіація, не повинно бути зайвих людей. Ніщо не повинне відволікати медіа-гора і сторони від майбутньої роботи. Медіатор створює необхідну атмосферу для переговорів, розряджає можливу напругу між сторонами, повідомляє сторони правила, по яких проходитиме процес медіації, встановлює регламент роботи, розповідає про етапи проведення медіації, щоб сторони до початку переговорів уявляли собі хід процесу. Медіатор контролює послідовність ведення переговорів, не дозволяє сторонам поводитися некоректно, постійно стежить потім, щоб дотримувалися принципи медіації. У разі потреби медіатор проводить з кожною стороною зустріну віч-на-віч - ця зустріч носить назву "кок-вус" і є співбесідою медіатора з кожною стороною індивідуально'. Можливість проведення кокусов медіатор обумовлює у вступному слові.

2. Спонука сторони до аналізу конфлікту. Для медіатора, так само як і для юриста, однією із запорук успіху є уміння використовувати в роботі питання. В ході переговорів медіатор своїми питаннями намагається зробити так, щоб сторони ширше поглянули на ситуацію, що склалася, постаралися зрозуміти точку зору свого партнера, об'єктивно оцінили свої можливості, він допомагає відокремити емоції від фактичних обставин, показує сильні і слабкі сторони позицій сторін, а також наслідки, які можуть виникнути. Ось можливі питання:

- Як ви вважаєте, наскільки реальне виконання ваших вимог другою стороною?

-Що, на ваш погляд, може запропонувати в ситуації, що склалася, ваш співбесідник?

-Чому так відреагував на ваші слова ваш співбесідник?

-Ця обставина має значення для вашого співбесідника?

3.Активне слухання на всіх етапах проведення медіації.

Використовуючи техніку активного слухання, перефразовування (під час медіації використовується та ж техніка, що і при проведенні переговорів), медіатор допомагає сторонам висловити свою думку про ситуацію, що склалася, прояснити всі необхідні деталі і спірні моменти. Перефразовуючи все розказане йому, медіатор дає можливість самій стороні почути свою власну розповідь з його вуст, попутно згладжуючи всі гострі кути (некоректні слова, зауваження, інтонації), що дасть можливість і другій стороні почути менш емоційну розповідь свого партнера з вуст нейтральної людини. Медіатор працює своєрідним перекладачем, постійно стежачи за тим, щоб сенс сказаного сторони розуміли однаково.

4. Генерація ідеї. Медіатор допомагає сторонам побачити інші шляхи дозволу їх ситуації. Часто трапляється так, що сторони не бачать інших шляхів вирішення суперечки, ніж ті, які вони передлагают один одному. Медіатору як людині, що спостерігає за конфліктом з боку і що не симпатизує жодній із сторін, простіше побачити рішення, яке може влаштувати кожну сторін, що сперечаються. Але медіатор в цьому випадку не винен напряму повідомляти сторони про це рішення. За допомогою питань він повинен допомогти сторонам почати пошуки нового рішення ситуації. Але сторони повинні знайти рішення самі, їх переговори, і відповідальність за результати цих переговорів лежить на них Якщо медіатор порушить це правило і запропонує сторонам конкретний спосіб вирішення конфлікту, а сторони виконають його вказівки, то у разі виникнення після закінчення медіації у сторін конфлікту поста у всьому може бути звинувачений медіатор, так як саме він дав невірну раду. Таким чином, медіатор ні коли не повинен давати сторонам рекомендації, як їм слід поступити в ситуації, що склалася.

Медіатор генерує ідеї, наприклад, таким чином:

-Як ви думаєте, існують інші рішення, окрім тих, що пропонуєте ви? Спробуйте, використовуючи "мозковий штурм", накидати інші можливі варіанти дозволу цій ситуації, а потім виберіть той, який влаштує кожного з вас.

-Ви не могли б скоректувати свій варіант рішення ситуації з урахуванням побажань іншої сторони?

При виробленні сумісного рішення сторони враховують всі нюанси своїх взаємин і специфіку своєї роботи, про яких Медіатор може нічого не знати, тому рішення, знайдене самими сторонами, буде завжди краще і надійніше.

У випадку якщо сторони ніяк не можуть відвернутися від пропонованих ними рішень, медіатор своїми питаннями може допомогти побачити інший варіант, використовуючи, наприклад, такі питання: "Можливо, варто розглянути таку ідею...?"; "Що, якщо зробити...?".

5. Розширення ресурсів сторін. Медіатор забезпечує учасників суперечки інформацією або допомагає їм розшукати необхідну інформацію. Проте він повинен бути дуже обережний, щоб не давати ніяких тлумачень, роз'яснень або рад. Вся інформація, що надається, повинна містити тільки дійсні факти і не залежати від побічних відомостей, уточнень і інтерпретацій. Якщо є вірогідність, що відомості, які мають в своєму розпорядженні сторони, неповні, невірні або допускають різні тлумачення, медіатор рекомендує сторонам звернутися до відповідних надійних джерел, де вони зможуть отримати правильну інформацію, роз'яснення або раду. Наприклад, він може дати сторонам прочитати формулювання закону або іншого юридичного документа, але при цьому не має права інтерпретувати цей документ, а у разі виникаючих проблем зобов'язаний рекомендувати їм звернутися до юриста. Посередник повинен бути упевнений, що сторони не покладаються сліпо на його твердження. Він не має права оцінювати позицію сторони, заявляючи, наприклад: " Якщо ваша позиція ґрунтується на..., то це невірно ".

6. Навчання сторін переговорам. Медіатор своїм прикладом і своїми діями допомагає сторонам вести переговори з установкою на співпрацю, присікає будь-які спроби тиску, образ і іншої некоректної поведінки, створює комфортну атмосферу для переговорів і просить сторони про шанобливе відношення один до одного.

7. Тестування на реальність. Під час переговорів медіатор своїми питаннями допомагає сторонам оцінити реалістичність обговорюваних пропозицій і схвалюваних рішень. Наприклад:

- якщо ви приймете це пропозиція, як, на ваш погляд, воно виконуватиметься?

-А що може відбутися, якщо запропонований вами варіант не спрацює?

-Або зможе друга сторона укластися в запропоновані вами терміни?

8. Вентилювання емоцій. Під час проведення медіації, особливо на її початку, може виникнути напруга в бесіді сторін. В цьому випадку для встановлення і підтримки доброзичливої і робочої атмосфери медіатор застосовує техніку "вентилювання емоцій". У іншій ситуації варто дати сторонам відкрито "скинути" негативні емоції, що накопичилися, але при цьому необхідно ретельно контролювати важ цей процес, щоб сторони не зайшли дуже далеко. Подібний викид емоцій дозволить сторонам позбавитися від всього негативного, що у них накопичилося за час конфлікту. Це може послужити якоюсь гарантією того, що подібний емоційний сплеск не відбудеться у момент підписання досягнутої угоди і не перекреслить роботу кожного учасника медіації.

У переговорів і медіації багато загального, і це не випадково: адже медіація -это переговори за участю нейтрального посередника (медіатора). Але з урахуванням того, що в медіації бере участь нейтральний посередник (медіатор), цей альтернативний спосіб вирішення суперечок має ряд особливостей.

Розглянемо етапи проведення медіації.

Дата добавления: 2014-01-07