Етапи проведення медіації

1.Вступне слово медіатора.

2.Презентація сторін.

3.Дискусія.

4.Кокус.

5.Формування порядку денного.

6.Вироблення пропозицій.

7.Підготовка угоди.

8.Вихід з медіації.

1-й етап - вступне слово медіатора. У вступному слові медіатор розповідає сторонам, що таке процес медіації, на яких принципах він побудований (особливу увагу тут варто приділити конфіденційності), пояснює свої функції в цьому процесі і свою роль в майбутніх переговорах, знайомиться із сторонами і представляється сам, розповідає сторонам, яку роль вони грають в майбутніх переговорах, питає у сторін, чи розташовують вони достатнім часом для ведення переговорів (якщо хоч би одна із сторін не має в своєму розпорядженні достатній час, з середньому 2,5-3 години, то медіацію краще перенести на слушніший час), чи всі зацікавлені в дозволі конфліктній ситуації сторони присутні на переговорах, або варто запросити когось ще, розповідає сторонам про етапи проведення медіації, при цьому обумовлює можливість проведення кокусов, тобто індивідуальних бесід медіатора з кожною стороною.

Таким чином, у вступному слові медіатор повідомляє сторонам великий об'єм інформації, проте важливо, щоб таке повідомлення не стало монотонним монологом. Медіатор повинен уміти "тримати" увагу сторін, постійно переконувавшись в тому, що сторони уважно слухають його і розуміють те, про що він говорить. Вступне слово займає в середньому 10-15 хв. і не коштує його штучно скорочувати за рахунок якихось моментів. Самий, на ваш погляд, незначний нюанс, про який ви не згадали в процесі медіації, може перетворитися на серйозну проблему.

Досвідчені медіатори серйозну увагу приділяють вступному слову, необхідно, щоб воно було чітко структуроване і відпрацьоване. Вимовляючи вступне слово, медіатор знайомиться із сторонами, створює необхідну психологічну атмосферу, встановлює правила ведення процесу медіації, закладає необхідний фундамент для подальшої роботи'.

2-й етап - презентація сторін. На цьому етапі медіатор надає кожній стороні можливість розповісти про те, в чому, на її погляд, полягає спірна ситуація. Почати розповідь про своє бачення ситуації пропонується, як правило, тій стороні, яка поводилася з проханням про проведення медіації. Під час розповіді сторін медіатор є активним слухачем, робить для себе необхідні позначки в блокноті, щоб не упустити надалі важливі деталі, у разі потреби ставить уточнюючі питання. Важливо, щоб під час розповіді друга сторона не перебивала ту, що презентує. Медіатор повинен забезпечити необхідний порядок при проведенні медіації. Після закінчення розповіді кожної сторони медіатор стисло переказує почуте, уникаючи оцінок і згладжуючи всі гострі кути. На завершення медіатор цікавиться: чи не упустив він що-небудь значуще і чи не хоче презентуючи сторона щось додати до сказаного.

Під час проведення цього етапу важливе значення має резюмування, тобто переказ медіатором почутого від кожної сторони. В даному випадку застосовується вже відома з теми "Переговори" ''эхо-техника7'. Переказуючи почуте, медіатор дає можливість презентуючи стороні почути свою розповідь з боку, внести необхідні доповнення і уточнення. Цю ж розповідь чує друга сторона, але чує від людини, що не бере участь в спорі. Його безоціночний переказ не несе в собі агресивного, емоційного забарвлення, з нього виключені всі образливі для сторони вислови. Це допомагає другій стороні поглянути на ситуацію очима свого опонента.

3-й етап - дискусія. Після закінчення презентації сторін медіатор пропонує сторонам обмінятися думками з приводу почутого, висловити свої зауваження. Цілком можливо, що сторони почнуть вести вельми емоційний діалог. В цьому випадку медіатору варто дати їм висловитися, "скинути" емоції, що накопичилися, тобто застосувати техніку "вентилювання емоцій", але не випустити ситуацію з-під свого контролю. Під час проведення дискусії ведеться робота по первинному формуванню порядку денного, виявляються моменти, по яких сторонах належить прийти до згоди.

В тому випадку, якщо під час дискусії пристрасті розжарюються і дискусія перетворюється на перестрілку або сторони під різними приводами ухиляються від конструктивного діалогу, медіатор оголошує сторонам про необхідність проведення кокусов.

4-й етап - кокус, тобто бесіда медіатора з кожною стороною індивідуально. Відповідно до принципу рівноправ'я сторін кількість кокусов, що проводяться з кожною стороною, повинна бути однаковою, так само як і час, витрачений на кокус. Це необхідно, щоб згодом медіатора не звинуватили в симпатії тільки до однієї із сторін.

Під час проведення кокуса можуть бути виявлені нові обставини, що відносяться до спірної ситуації, які сторони не бажають розкривати в присутності один одного. У кокусе медіатор допомагає учасникові медіації побачити з боку свою позицію в спорі, поглянути на ситуацію очима свого опонента, зрозуміти його позицію, аргументи і відчуття (у цій ситуації зручно застосувати техніку "адвокат диявола").

Після закінчення кокуса медіатор резюмує бесіду, питає сторону, чи не хоче вона щось додати або уточнити, а також, що з сказаного в ході кокуса він може повідомити іншу сторону.

Проведення кокусов дозволяє медіатору виявити можливі точки зіткнення сторін із спірного питання.

5-й етап - формування порядку денного. На цьому етапі медіатор пропонує сторонам сформулювати і записати ті питання, по яких вони хочуть прийти до угоди в ході процесу медіації. Питання порядку денного повинні бути сформульовані сторонами так, щоб розумілися ними однозначно. Після закінчення формування порядку денного медіатор зачитує сторонам сформульовані ними питання і пропонує у разі потреби щось відкоригувати або додати.

6-й етап - вироблення пропозиції. Сторони обмінюються пропозиціями за рішенням кожного питання, внесеного до порядку денного. Цей етап є одним з найважливіших в процесі медіації. Медіатор допомагає сторонам у разі потреби почути один одного, побачити те позитивне, що є в пропозиції кожного з них, побачити додаткові ресурси, якими вони володіють, прийти до нового рішення, що задовольняє обидва, і т.д. Зовсім не обов'язково, щоб в кожній ситуації медіатор активно виконував всі перераховані функції. Іноді сторонам краще не заважати, але тримати руку на пульсі переговорів необхідно.

7-й етап - підготовка угоди. На попередньому етапі сторони спільно виробили пропозиції по дозволу спірних питань, внесених до порядку денного. Тепер необхідно перевірити кожне з них, протестувати на реальність. В тому разі якщо яке-небудь з пропозицій не витримало тест на реальність, то необхідно повернутися до обговорення і вироблення нової пропозиції, яка, у свою чергу, була б здійснима і прийнятно для кожної із сторін. Ті пропозиції, які пройшли тест на реальність і влаштовують обидві сторони, вносяться до договору, що складається (заздалегідь у разі потреби редагуються). Складена угода повинна однозначно трактуватися кожною стороною.

Важливу роль на цьому етапі грає обговорення сторонами можливих наслідків невиконання складеної угоди. Сторони повинні уявляти собі наслідки і дії один одного у разі невиконання угоди однієї з них.

8-й етап - вихід з медіації. Керівник санкт-петербурзького Центру вирішення конфліктів О.В. Аллахвердова коментує цей етап таким чином: "Зазвичай медіатор дякує сторонам за конструктивну успішну роботу, виражає надію, що і він виправдав довіра сторін, і т.п. Завдання цього етапу - отримання медіатором зворотного зв'язку про результати роботи. Сторони оцінюють, по-перше, наскільки вони задоволені досягнутою угодою; по-друге, наскільки задоволені самою процедурою переговорів за участю медіатора; і, нарешті, вони оцінюють свій емоційний стан: стало ним легко після сеансу медіації, впало або, навпаки, зросло психологічна напруга і т.д.".

* * *

Отже, ви отримали деяке уявлення про те, що таке медіація, чим вона відрізняється від судочинства, які принципи проведення медіації, яка роль і функції медіатора, які етапи включає медіація. Крім того, ви вже знайомі з правилами проведення переговорів і представляєте різницю між переговорами і медіацій.

Використовуючи отримані знання про переговори і медіації, спробуйте провести ролеву учбову гру по медіації. Як фабула такої гри можна використовувати ситуацію, надану санкт-петербурзьким Центром вирішення конфліктів.

Для проведення ролевої гри необхідна участь трьох чоловік. Один виконує роль медіатора, двоє інших - ролі сторін. Сторони знайомляться із загальною інформацією і конфіденційною інформацією, що відноситься тільки до їх ролі. Медіатор знайомиться тільки із загальною інформацією.

Після закінчення ролевої гри обміняйтеся думками з приводу проведеної медіації і прокоментуйте роботу кожного учасника гри, використовуючи для цього оцінні листи, розроблені Центром дозволи конфліктів.

Дата добавления: 2014-01-07